Змістовий модуль № 5. Зобов’язальне право.
Тема 10. Загальні положення зобов’язального права.
Навчальна мета заняття: засвоїти основні положення зобов’язального права, його відмінності від речового права, правову класифікацію зобов’язань.
Навчальні питання:
1. Поняття зобов’язання та зобов’язального права. Зміст зобов’язання. Предмет зобов’язання.
2. Підстави виникнення зобов’язання. Контракти. Квазі-контракти. Делікти. Квази-делікти.
3. Види зобов’язань. Натуральні зобов’язання та цивільні. Подільні та неподільні. Альтернативні зобов’язання. Факультативні зобов’язання. Кауза в зобов’язанні. Стипуляція.
4. Сторони у зобов’язанні.
5. Множинність осіб в зобов’язанні. Часткові та солідарні. Підстави виникнення солідарних зобов’язань.
Зобов'язальне право як один із основних розділів римського цивільного права було найбільше розроблено римськими юристами. При цьому їх визначення, терміни до цього часу успішно використовуються у цивільному праві України. У зв'язку з цим його вивчення потребує особливої уваги.
При засвоєнні першого питання необхідно звернути увагу на поняття як зобов'язального права, так і самого зобов'язання, визначення сторін зобов’язання. У джерелах римського права зобов’язання визначається таким чином:
1. «Зобов’язання – це правові пута, через які ми зв’язані необхідністю що-небудь виконати відповідно до права нашої держави» (Інституції Юстиніана).
|
|
|
2. «Суть зобов’язання полягає не в тому, щоб зробити який-небудь предмет або який-небудь сервітут нашим, але щоб зв’язати іншого перед нами, щоб він дав що-небудь, зробив або надав» (Павл).
У зобов’язані сторона, яка має право вимоги, називається кредитором (лат. credo – вірю), а сторона, на якій лежить обов’язок виконати вимогу кредитора (борг), - боржник (debitor).
При наявності декількох осіб хоча б на одній із сторін у зобов’язанні говорять про множинність осіб у зобов’язанні. Множинність осіб може існувати на стороні кредитора (активна множинність), на стороні боржника (пасивна множинність), на обох сторонах (змішана множинність). Залежно від розподілу прав чи обов’язків відповідно між співкредиторами або співборжниками розрізняють часткові та солідарні зобов’язання.
Контрольні питання
1. Юридичні факти і їх види.
2. Поняття зобов'язання і їх види.
3. Роль зобов'язань у цивільному обігу.
4. Зміст зобов'язання.
5. Підстави виникнення зобов'язань.
6. Сторони в зобов'язанні.
7. Множинність сторін у зобов’язанні.
8. Дольові і солідарні зобов’язання.
Приклади тестових завдань
Вкажіть правильну відповідь:
До засобів забезпечення належного виконання зобов’язання належить:
|
|
|
1. specificatio;
2. usucapio;
3. actio in personam;
4. arra;
5. traditio.
Юридична термінологія
1. Obigatio est iuris vinculum, quo necessitate adstrіngіmur alicuius solvendae rei segundum nostrae civitatis iura - зобов'язання – це правові ланцюги, через які ми зв'язані необхідністю що-небудь виконати відповідно до права нашої держави.
2. Dare, facere, praestare – дати, зробити, надати (зобов'язання).
3. Omnis obіigatio veі ex contractu veі ex delіcto nascіtur – всяке зобов'язання виникає або з договору або з правопорушення.
4. Imnpossibilium nulla est obіigatio – немає зобов'язання, якщо його предмет неможливий.
5. Debitor intelіegitur is, a quo invito exigi pecunia potest – під боржником розуміється той, у кого можна вимагати гроші проти його волі.
6. Creditores accipіendos esse eos, quibus debentur in actione – кредитори - це ті, кому винні на підставі позову.
7. Qui prior est tempore potіor iure – хто має першість у часі, в того краще право.
8. Salus populi suprema lex est – благополуччя народу - найвищий закон.
Список літератури
1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956. - С.109-111.
2. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1972. - С.140-145. С. 169-177.
3. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974. - С.90-92.
4. Бартошек М. Римское право (Понятия, термины, определения). - М., 1989.
5. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. - К., 1990. - С.165-176.
|
|
|
6. Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. Харків: ХІВС, 1993.
7. Римское частное право / Под ред. И.С.Перетерского и И.Б.Новицкого. - М.: Юристъ, 1999.
Тема 11. Виконання зобов'язань. Забезпечення належного виконання зобов'язань.
Навчальна мета заняття: ознайомитись та засвоїти основні вимоги (принципи) виконання зобов’язань, як критерії належного виконання, способи забезпечення (стимуляції) належного виконання.
Навчальні питання:
1. Поняття та порядок виконання зобов'язання.
2. Місце виконання. Способи визначення місця виконання.
3. Виконання належними особами. Особистий характер зобов’язань. Виконання та прийняття виконання третіми особами.
4. Заміна осіб у зобов'язанні. Цесія. Переведення боргу.
5. Строк виконання. Способи визначення строку. Дострокове виконання.
6. Прострочення виконання (mora). Наслідки прострочення боржника. Прострочення кредитора. Наслідки прострочення кредитора.
7. Спосіб виконання. Порядок зарахування платежів. Часткове виконання. Заміна виконання. Внесення предмета виконання на зберігання (depositio).
8. Припинення зобов’язань. Припинення виконанням (solutio). Зарахування (compensatio). Умови зарахування. Неможливість зарахування. Звільнення від боргу. Смерть однієї із сторін. Збіг кредитора і боржника в одній особі. Новація (оновлення). Неможливість виконання. Неможливість фізична. Неможливість юридична. Первісна неможливість.
|
|
|
9. Поняття та цілі забезпечення виконання. Способи забезпечення. Акцесорний характер забезпечення.
10. Завдаток. Функції завдатку. Правові наслідки невиконання зобов’язання забезпеченого завдатком.
11. Неустойка. Види неустойки.
12. Застава та її види. Фідуція (fiducia cum creditore). Пігнус (pignus). Іпотека (hypotheca). Застава права вимоги. Застава лавки (застава товарів в обороті та переробці).
Виконання зобов'язання завжди направлене на реалізацію зобов'язання боржника перед кредитором по предмету. Однак воно повинно відповідати ряду вимог стосовно сторін, предмету, місця і часу. Від цього залежить належне виконання зобов'язання, його гарантією є можливість притягти боржника до відповідальності. У римському праві було закріплено правило, що тільки належне виконання зобов’язання призводило до припинення правового зв’язку між кредитором і боржником. У класичний період були вироблені певні критерії, яким мало відповідати виконання зобов’язання, щоб вважатися належним.
При засвоєнні питання про забезпечення зобов'язань треба мати на увазі, що розроблена римлянами широка система правових засобів згодом була прийнята цивільним законодавством всіх країн. Це стосується завдатку, застави, неустойки, поруки. Важливо знати їх особливості.
Контрольні питання
1. Визначення зобов’язання.
2. Принципи виконання зобов’язання.
3. Невиконання або неналежне виконання зобов'язань та їх наслідки.
4. Способи забезпечення зобов'язань і їх роль.
5. Припинення зобов'язань.
Приклади тестових завдань
Вкажіть правильну відповідь:
Не є підставою виникнення цивільних зобов’язань:
1. контракти;
2. пакти;
3. квазіконтракти;
4. квазіделікти;
5. делікти.
До засобів забезпечення належного виконання зобов’язання належить:
1. specificatio;
2. usucapio;
3. actio in personam;
4. arra;
5. traditio.
Застава:
1. передбачає абсолютний захист прав кредитора;
2. є способом забезпечення виконання зобов’язання;
3. передбачає набуття кредитором права власності на предмет застави;
4. є підставою набуття права користування річчю;
5. підтверджує факт укладення контракту.
Теми рефератів:
1. Природа зобов’язання: поняття, зміст та предмет зобов’язання.
2. Підстави виникнення зобов’язань.
3. Класифікація зобов’язань.
4. Забезпечення виконання зобов’язань.
6. Зобов’язальне право в Стародавньому Римі.
7. Зобов’язання з договору і квазідоговірні зобов’язання.
8. Зобов’язання з правопорушень і квазіделіктні зобов’язання.
Юридична термінологія
1. Compensatіo est debіtі et crediti inter se contributio – залік - це погашення взаємних зобов'язань i зустрічних вимог.
2. Satisfactio pro solutіone est – задоволення (сатисфакція) вважається виконанням зобов'язання.
4. Casus a nullo praestatur – за випадок (казус) ніхто не відповідає.
5. Periculum est in mога – відповідальність за прострочення виконання.
6. Vis maior – непереборна сила.
7. Novatio - est priorіs debiti in aliam obligationem transfusio atque translatio hos est, cum ex praecedenti causa іta nova constіtuatur, ut prior prematur – новація - це зміна і перенесення попереднього боргу в інше зобов'язання, нове, яке виникає із попереднього, а попереднє припиняється.
Список літератури
1. Римское частное право. - М., 1948. - С. 283-294.
2. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956. - С.111.
3. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1972. - С.177-188.
4. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974. - С.90-92.
5. Бартошек М. Римское право (Понятия, термины, определения). - М., 1989.
6. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. - К., 1990. - С.176-188.
7. Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. Харків: ХІВС, 1993.
8. Римское частное право / Под ред. И.С.Перетерского и И.Б.Новицкого. - М.: Юристъ, 1999.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 376; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!