УСРР В ДОБУ НЕПУ (1921-1929 рр.)

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ ДО НОВОЇ  КОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ  

В УКРАЇНІ.

                       

Ключові терміни і поняття

· нова економічна політика

· госпрозрахунок

· продподаток

· денаціоналізація

· адміністративно-ринкове господарювання

· однопартійний режим

 

Об'єктивні причини, що зумовили перехід до непу;

— руйнівні наслідки громадянської війни в Україні, кризовий стан економіки, який стимулював відхід від воєнно-комуністичної доктрини;

— невдоволення селянства продрозкладкою, що пе­ріодично виливалося в збройні виступи проти існуючої влади, зумовлювало зміну співвідношення класових сил у суспільстві й диктувало необхідність нового підходу до проблем стосунків міста і села;

— спад світового революційного руху фактично ви­черпав надії на швидке здійснення світової пролетар­ської революції і матеріально-технічну допомогу захід­ного пролетаріату, що змусило більшовицький режим до­тримуватися більш гнучкої лінії в ставленні до селян­ства.

Крок до нової економічної політики зробив Х з'їзд РКП(б), що відбувся в березні 1921,року.

Суть нової економічної політики. Неп була ком­плексом заходів перехідного періоду, спрямованих на зміцнення союзу робітничого класу і селянства. Ця по­літика включала:

- денаціоналізація, роздержавлення промисловості, тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку, легалізація приватного підприємництва;

- заміну продрозкладки продподатком;  

- використання товарно-грошових відносин, форму­вання ринку;        

  - кооперування трудящих;  

   ^- запровадження госпрозрахунку, особистої зацікавленості в результатах праці;                          

- Формування непівської моделі організації суспіль­ства, яка базувалася на концепції шляху до соціалізму через державний капіталізм в умовах пролетарської дер­жави. Цей процес почався в 1921—1922 рр.,  відбувався на протязі усіх 20-х років, його складовими частинами були:

 — у політично-ідеологічній сфері — жорстокий од­нопартійний режим;

— в економіці — адміністративно-ринкова система господарювання;

— принциповими факторами економічного розвитку ставали: державна монополія у зовнішній торгівлі; дер­жавна власність на крупну та значну частину середньої промисловості, торгівлі, транспорту; нееквівалентний обмін з селом на основі продподатку; гальмування роз­витку крупного індивідуального господарства на селі.

Особливості реалізації непу в Україні. Цей процес в Україні відбувався суперечливо: — Фактично перехід від продрозкладки до продподатку майже не відчувався: продподаток стягувався з урожаю 1921 р., а його ще не було, його потрібно було здати з урожаю 1920 р. за законом про продрозверстку;

— але процес все-таки розпочався: свобода торгівлі та відмова від реквізиції селянського хліба в своїй сумі давали пробудження зацікавленості селянина у більш ефективному веденні свого господарства;

— розпочатий процес роздержавлення та запрова­дження госпрозрахунку вимагав більш гнучкої форми управління. Ці форми в Україні копіювалися з російсько­го варіанту, тому що сама «політика» була «зовнішньо­го» походження, яка не враховувала національні інтере­си українців. Замість зверхцентралізованих главків були створені трести (понад 20), напр. «Тютюнтрест», «Цукротрест», «Південсталь», «Електротрест» тощо, які не мали господарської самостійності від Росії;

— суперечливі процеси відбувалися і в українській торгівлі, де приватний капітал у перші роки непу кон­тролював 75 % роздрібного товарообороту України, її пожвавлення, що безумовно стимулювало розвиток еко­номіки, паралельно викликало й низку негативних фак­торів—спекуляцію, контрабанду, шахрайство тощо;

— здійснення соціально-економічних перетворень в народному господарстві республіки супроводжувалося посиленням тиску на національно-демократичні україн­ські сили.

Економічні наслідки запровадження непу в Україні. Вже на середину 20-х років в Україні у порівнянні з 1913 р. збільшився випуск продукції машинобудування з 3,2 рази, досягнуто довоєнного рівня вироблення елек­троенергії» кам'яного вугілля, сталі тощо. Поступово з кризи виходило сільське господарство: збільшилася кількість засіяних зер­ном земель, вдвічі збільшилася питома вага посівів тех­нічних культур, було перевищено об'єм валової продук­ції с/г України. Але розвиток цієї галузі в Україні різко відставав від темпів розвитку промисловості. Сільське господарство  Украї­ни, як і всього СРСР, чекав трагічний сталінський експе­римент кінця 20-х років.

Як і будь-яка перехідна модель, неп не міг остаточ­но стабілізувати економічний розвиток. Реформаційні пошуки цього часу приводили не тільки до позитивних, а й до появи кризових явищ: поглиблення розшаруван­ня в суспільстві, поява безробіття, зростання соціальної напруги. Це привело до згортання непу і відмови від нього в 1929 році.

 

                                        З а п и т а н н я:

1. Чим викликана об'єктивна необхідність переходу до нової економічної політики?

2. Коли було проголошено перехід до нової економічної полі­тики. В чому полягала її суть та що було її головним елементом?

3. В чому полягала специфіка непу в Україні?

4. Якими були економічні наслідки проведення нової політики в УСРР?

5. Коли і чому припинила своє існування   нова економічна по­літика? 

 

 

---

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 253; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!