Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні
Місцевими органами виконавчої влади в Україні є 1. місцеві державні адміністрації – місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції; 2. територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади – місцеві органи виконавчої влади спеціальної компетенції.
Місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях, районах, районах АРК, у містах Києві та Севастополі і відповідно представлені обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Місцеві державні адміністрації це державні органи виконавчої влади в регіонах, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вони працюють за принципом субординації
Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій, які призначаються на посаду Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України на строк повноважень Президента України.Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій Прем’єр-міністру України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну посаду вноситься одна кандидатура.
Акти органів виконавчої влади. Поняття, види, порядок прийняття
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає акти у формі постанов і розпоряджень, які є обов’язковими до виконання..
|
|
|
Постановами мають оформлюватися рішення нормативного характеру, а розпорядженнями – індивідуального.
Центральні органи виконавчої влади (служби, агентства, інспекції* у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Накази центрального органу виконавчої влади можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині.На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноосібно і несуть за них відповідальність згідно з законодавством.
|
|
|
Поняття та юридична природа місцевого самоврядування. Система місцевого самоврядування та його принципи
Місцеве самоврядування є однією з основ конституційного ладу України. Це найбільш наближена до населення публічна влада, що забезпечує захист тих прав і інтересів людини і громадянина, які засновані на спільному їх проживанні на певній території, на неодмінній взаємодії жителів цієї території. Тому місцеве самоврядування є однією з фундаментальних основ системи народовладдя. Водночас воно визнається і гарантується державою як форма самоорганізації громадян для вирішення питань місцевого значення, забезпечення повсякденних потреб кожної людини окремо і територіальної громади в цілому.
Для ефективного функціонування держави необхідний баланс інтересів державних і місцевих, тобто загальних інтересів жителів кожного окремо взятого села, селища, міста. В ролі виразника місцевих інтересів і покликане виступати місцеве самоврядування.
Місцеве самоврядування тісно пов’язане з державною владою і має як спільні так і відмінні з нею ознаки. Відмінні ознаки місцевого самоврядування від центральної управлінської влади:
|
|
|
- розходження в характері влади.
- розмежування сфери компетенції державної влади і місцевого самоврядування.
- локально-територіальна обмеженість.
- місцеве самоврядування є сукупністю виборних та інших органів та інститутів влади.
- місцеве самоврядування відрізняється від державної влади незвичайною деталізацією, конкретикою, прив’язаністю до певного місця;
- місцеве самоврядування організовується і функціонує як структура, що враховує історичні, національні, етнічні та культурні спільні риси відповідної територіальної спільноти;
- 7. місцеве самоврядування це прозоріша порівняно з державною влада.
- єдність самостійності і відповідальності при вирішенні всіх питань місцевого значення;
- місцеве самоврядування самостійно вирішуючи питання переважно виходить з інтересів населення відповідної території;
- місцеве самоврядування спирається на власну правову базу;
- в основі легітимності муніципальної влади перебувають муніципальні права, свободи та обов’язки,
- місцеве самоврядування – це складно організований об’єкт соціальної дійсності з спільними характеристиками систем.
Спільні ознаки державної влади і місцевого самоврядування:
|
|
|
1.місцеве самоврядування включає поняття управління, що вказує на його соціально управлінську сутність;
2.чітко виражений інституціоналізований характер;
3.як органи державної влади так і місцевого самоврядування є організованими колективами або одноособовими органами, які утворюють самостійну автономну частину апарату публічної влади;
4.як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування переважно є колективами громадян;
5.зміст адміністративно-правового статусу;
6.за змістом діяльності як органи державної влади так і органи місцевого самоврядування поділяються на органи загальної і спеціальної компетенції (відділи та управління виконавчих комітетів місцевих рад*.
Місцеве самоврядування – самостійна та незалежна від держави форма організації публічної влади територіальної громади, яка забезпечує вирішення місцевими жителями безпосередньо або через органи та посадових осіб місцевого самоврядування питань місцевого значення.
Система місцевого самоврядування включає:
1. територіальну громаду;
2. сільську, селищну, міську раду;
3. сільського, селищного, міського голову;
4. виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
5. районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
6. органи самоорганізації населення.
Крім того, у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватись районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно і є головою її виконавчого комітету.
Головним та первинним елементом системи місцевого самоврядування в усіх випадках виступає територіальна громада.
Територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об’єднуватись в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову. Добровільне об’єднання, як і вихід зі складу сільської громади відбувається за рішенням місцевого референдуму.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 472; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!