Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник-Х.,2000



Теорія держави і права: Навч.посібник/ За заг ред. С.Л. Лисенкова; В.В. Копєйчикова,2004

 

Додаткова:

1. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве.— М., 1989.

2. Антонова А.И. Локальное правового регулирование: Теоретические исследования.— Л., 1989.

  1. Голосніченко Д. Засоби регулювання повноважень у механізмі правового впливу // Право України, 2008, №5. - С. 20-24

4. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе.— М., 1972.

5. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности.— М., 1987.

6. Завадская Л.Н. Механизм реализации права.— М., 1992.

7. Карташов В.Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность.— Саратов, 1989.

8. Кашанина Т.В. Индивидуальное регулирование в правовой сфере //Сов. государство и право.— 1992.— № 1.

9. Кашанина Т.В. Соотношение централизованного и децентрализованного правового регулирования // Правоведение.— 1991.— № 4.

  1. Клименко К. Історико-філософські та правові основи методології правового регулювання суспільних відносин // Право України, 2007, №3. - С. 32-37

11. Коган В.М. Социальный механизм уголовного правового воздействия.— М., 1983.

12. Колодій А.Н. Про результативні властивості та межі дії принципу — «дозволено все, що прямо не заборонено законом» // Проблеми правознавства.— К., 1992.

13. Лазарев В.В. Определение сферы правого регулирования // Правоведение.— 1980.— № 3.

14. Леушин В.И. Юридическая практика в системе общественных отношений.— Красноярск, 1987.

15. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. Теоретико-информационный аспект.— Саратов, 1994.

16. Мельник О. Сфера правового регулювання: поняття, ознаки, види // Право України.-2010.- №9.-С.132-139

  1. Новікова М. Юридичний компроміс як додатковий метод правового регулювання // Право України, 2006, №9. - С. 20-24

18. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования.— М., 1978.

19. Фаткулин Ф.Н., Чулюкин Л.Д. Социальная ценность и эффективность правовой нормы.— Казань, 1977.

20. Шмелева Г.Г. Конкретизация юридических норм в правовом регулировании.— Львов, 1988.

21. Эффективность правових норм.— М., 1980.

 

ТЕМА 25. Основні правові системи сучасності

Час проведення заняття: 2 год.

 

Навчальна мета: надати оглядову характеристику основним правовим системам світу.

 

Виховна мета:стимулювати професійний інтерес до вивчення іноземних джерел права і юридичної практики.

План:

 

1. Історичні і правові джерела романо-германської правової системи.

2. Англо-саксонська правова система: джерела і особливості.

3. Релігійно-традиційна правова система.

4. Особливості формування змішаної правової системи.

5. Заідеологізована правова система.

Методичні рекомендації:

Джерела романо-германської правової системи можна розглядати у двох напрямках. Перший – історичні джерела (починаючи з дигестів Юстініана), другий – джерела правові (наприклад, нормативно-правові акти). Доцільно розглядати особливості цієї правової системи на прикладах її втілення у різноманітних державах континентальної Європи.

Друге питання потребує розгляду особливості прецедентної правової системи в умовах розвитку Великобританії. Необхідно визначити поняття і значення судового прецеденту як основного джерела Загального права та його співвідношення з правом Справедливості.

При розгляді релігійно-традиційної правової системи слід звернути увагу на такі альтернативні джерела права як релігійні догми та особливості їх впливу на суспільні відношення у державах мусульманського права.

Розгляд змішаної правової системи доцільно здійснювати крізь історичні етапи розвитку Індії. Необхідно визначити вплив на релігійно-традиційну основу правової системи цієї держави прецедентної та континентальної систем.

Особливості заідеологізованої правової системи більш повно можна розкрити на прикладі її втілення у колишньому СРСР, а також інших держав “соціалістичної орієнтації”: Північна Корея, Китай, Куба. Важливим аспектом дослідження цього питання є визначення ролі ідеологічних норм для цієї правової системи.

Література:

Основна:

1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005

2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008

3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001

4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008

5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

6. Погребной И.М. Теория права :Учеб. пособ.-Х.,2003

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 402; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!