Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник-Х.,2000
ТЕМА 17. Система права
Час проведення заняття: 2 год.
Навчальна мета: сформувати уявлення про основні елементи права як системи, принципи розподілу, організації і взаємодії цих елементів.
Виховна мета:сприяти цілісному сприйняттю та засвоєнню правових знань.
План:
1. Правова система та система права, їх співвідношення.
2. Поняття та структурні елементи системи права.
3. Система права та система законодавства.
Методичні рекомендації:
Здійснення характеристики категорії “система права” у порівнянні з “правовою системою” потрібно для виявлення суттєвих відмінностей між цими дуже схожими за назвою поняттями. Крім того, це аналітичний підхід до такого розділу у теорії права як порівняльне правознавство. Визначення системи права фундується на розумінні її як певної внутрішньої структури усієї сукупності правових норм.
Дослідження структури системи права спрямовується по таких напрямках: роз’яснення суті категорії “інститут права” з відповідними прикладами галузевих та міжгалузевих інститутів; роз’яснення категорій “галузь права” та “підгалузь права”, з використанням таких елементів як “норма права” та “інститут права” і певними прикладами.
Характеристика системи права буде більш виразною завдяки розкриттю змісту зовнішньої форми відображення цієї системи у діючій сукупності законодавчих актів держави. Окрему увагу, при цьому, слід звернути на сучасне роз’яснення Конституційного Суду України щодо категорії “законодавство” в широкому розумінні.
|
|
|
Література:
Основна:
1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005
2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008
3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001
4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008
5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001
6. Погребной И.М. Теория права :Учеб. пособ.-Х.,2003
7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001
Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник-Х.,2000
Теорія держави і права: Навч.посібник/ За заг ред. С.Л. Лисенкова; В.В. Копєйчикова,2004
Додаткова:
1. Алексеев С.С, Теория права.- М.,1995. С. 99-110.
2. Аннерс Є. История европейского права.- М., 1994.
3. Берман Г.Д. Западная традиция права: епоха формирования. М., 1994. С 48-60, 504-522.
4. Бехруз Х. Праворозуміння, розуміння права і правова система // Право України.-2010.- №4.-С.143-148
5. Глунова Л.Б. Система правовых норм и отраслевое подразделение права //Правоведение. 1987. №4.
6. Мірошниченко М. Системно,інформаційний підхід у контексті методологічного
|
|
|
забезпечення наукового аналізу проблем теорії правової системи України // Право України.-2007.- №6.-С. 22-26.
Опришко В. Законодавство на перспективу //Політика і час. 1996. №6. С.45-47.
7. Опришко В.Ф. Основні положення проекту концепції розвитку законодавтсва України до 2005р. //Концепція розвитку законодавства України, - Київ, 1996. С. 3-17.
8. Погорілко В., Малишко М. Правова система України: стан та перспективи розвитку //Віче, 1993, №9. С.23-24.
9. Погребной И.М. Теория права: Учебное пособие. – Х.: Основа, 2003. С. 63-71.
10. Поленина С.В. Система права и система законодательства //Правоведение, 1987. №5.
11. Рабінович П.М. Законодавство сучасної України: до характеристики тенденції розвитку //Вісник Академії правових наук України. - Харків, 1996. - №7. -С. 14-17.
12. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права. К., 1996. С.76-80.
13. Решетников Ф М. Правовые системы стран мира,- М., 1993.
14. Теория права и государства /Под ред. проф. В.В.Лазарева. М., 1996. С. 260-276.
15. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности.- СП , 1991.
16. Тихомиров Ю.А Проблемы сравнительного законоведения //Государство и право. 1993, №8.- С. 45-51
17. Тихомиров Ю.А. Публичное право,-М., 1995.
18. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. М., 1996 С. 289-306.
|
|
|
19. Шемшученко Ю.С. Конституційні засади системи законодавства України. //Вісник Академії правових наук України. -Харків.- Вип.І 1993 - С. 22-25.
20. Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади концепції розвитку законодавства України //Право України. 1996, №8. - С. 3-8
21. Шмельова Г. Г. Юридичні засоби удосконалення змісту і форми законодавства //Концепція розвитку законодавства України. - К., 1996.
22. Шмельова Г.Г. Кодифікація і особливості її здійснення в законотворчому процесі //Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.- Львів, 1996.
ТЕМА 18. Правові відносини
Час проведення заняття: 2 год.
Навчальна мета: сформувати базові науково-теоретичні знання про суспільні відносини, врегульовані правовими нормами.
Виховна мета:сприяти закріпленню погляду на право як специфічний інструмент впливу на людську поведінку.
План:
1. Поняття, ознаки і види правових відносин.
2. Об‘єкт правових відносин.
3. Суб‘єкти правових відносин.
4. Зміст правових відносин.
5. Юридичні факти.
Методичні рекомендації:
Перше питання теми ставить завдання окреслити коло невід’ємних відзнак правових відносин у порівнянні з іншими видами соціальних відносин, а саме: врегульованості нормами права, предметності, наявності не менш як двох сторін, можливості простежити їх крізь права та обов’язки сторін та інші ознаки.
|
|
|
Особливість розуміння об’єкту правових відносин спирається на подвійність у сучасній науковій юридичній літературі пояснень змісту щодо “приводу виникнення правових відносин”. З одного боку його розуміють як елементи навколишнього світу (власність, гроші, честь та ін.), з іншого боку – як будь-яке право (право власності, право на честь, гідність та ін.). Доцільно в процесі роз’яснення цієї категорії використовувати таку ознаку об’єкту як можливість змінюватись у динаміці правового відношення.
Структура відповіді на третє питання теми складається з наступних основних елементів: характеристики самої категорії “суб’єкт правових відносин”; визначення змісту таких його видів як фізична особа та юридична особа; роз’яснення змісту та динаміки правосуб’єктності.
Зміст правових відносин розкривається шляхом характеристики двох основних елементів цього структурного компоненту складу правовідносин: фактичного змісту та юридичного змісту. Вони відображають так звану зовнішню сторону правових відносин.
Специфіка засвоєння особливості юридичного факту як невід’ємної складової правових відносин проявляється, перш за все, у впливі його на динаміку правових відносин, а також у тому, що характеристика самого юридичного факту міститься у тексті норм права, які регулюють означені відносини. Загальна класифікація юридичних фактів здійснюється шляхом характеристики таких різновидів як факти дії та події, правовстановлюючі, правозмінюючі та правоскасовуючі юридичні факти, юридичні факти презумпції.
Література:
Основна:
1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005
2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008
3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001
4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008
5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001
6. Погребной И.М. Теория права :Учеб. пособ.-Х.,2003
7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001
Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник-Х.,2000
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 481; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!