Від чого ж помирають люди: від старості чи від хвороб ?

Семінар-практикум для практичних психологів ЗОШ

«Психологічний супровід формування здорового способу життя учнів».

“Valetudo magnum bonum est!”

Життя і здоров’я - найвищі людські цінності,

а саме здоров’я є найбільшим природним благом людини.

Дата проведення:  16.02.2017 р.

Час початку проведення:10.00

Місце проведення:ЗОШ №22

 

Мета:Підвищити обізнаність учасників щодо психологічного супроводу формування здорового способу життя учнів.

 

План.

1.Інформаційне повідомлення «Проблеми здоров’я в сучасному світі».

2.Мозковий штурм «Що таке здоров’я».

3.Робота в групах «Емблема здоров’я».

4. Вправа «Коло здоров’я».

5.Робота в групах «Складники способу життя учня».

6.Інформаційне повідомлення «Проблема формування здорового способу життя учнів».

7.Пам’ятка «Нормативно-правова документація щодо формування здорового способу життя учнів через систему шкільної освіти».

8.Зворотній зв'язок.

Хід семінару-практикуму:

Інформаційне повідомлення «Проблеми здоров’я в сучасному світі».

Мета:Ознайомити учасників семінару із статистичними даними щодо проблеми здоров’я в світі.

Стимульний матеріал:

Додаток №1 «Назва семінару-практикуму».

Додаток №2 «Україна».

Додаток №3 «Населення України».

Додаток №4 «Перепис населення».

Додаток №5 «Динаміка зміни чисельності наявного населення України».

Додаток №6 «Розподіл постійного населення за основними віковими групами».

Додаток №7 «Чисельність населення України в різних вікових групах».

Додаток №8 «Прогноз ООН щодо чисельності населення України в 2015 році».

Додаток №9 «Як змінились показники смертності в Україні за 25 років».

Додаток №10 «Структура смертності дитячого населення (0-14 років)».

Додаток №11 «Смертність населення в країнах Європейського регіону ВООЗ».

Додаток №12 «Рейтингові оцінки розвитку людського капіталу 2016».

Додаток №13 «Компоненти людського потенціалу».

Додаток №14 «Шкала оцінки країни за індексом людського розвитку».

Додаток №15 «Рейтинг країн за індексом людського потенціалу».

Додаток №16 «Індекс людського потенціалу України».

Додаток №17 «Мінімальна та максимальна тривалість життя за нормативами».

Додаток №18 «Середня тривалість життя українців».

Додаток №19 «Очікувана тривалість життя».

Додаток №20 «Несприятливі фактори, які впливають на тривалість життя».

Додаток №21«Від чого ж помирають люди ?».

Додаток №22 «Причини смерті».

Додаток №23 «Захворюваність».

Додаток 24 «Захворюваність населення».

Додаток 25 «Структура поширеності захворювань за класами хвороб серед населення України».

Додаток 26 «Структура захворюваності населення України».

Додаток 27 «Динаміка захворюваності та поширеності хвороб серед дітей 0-17 років включно в Україні».

Додаток 28 «Поширеність інвалідності серед дітей 0-17 років в Україні».

Додаток №29 «Цитата Маргарет Чен».

Додаток №30 «Суперечності сучасного світу».

Додаток №31 «Диспропорції в розподілі матеріальних благ».

Додаток №32 «Вплив рівня доходів на здоров’я».

Додаток №33 «Відмінності в способі життя бідних і заможних прошарків населення».

Додаток №34 «Карта тютюнової епідемії».

Додаток №35 «Алкогольна карта світу».

Додаток №36 «Дитячий алкоголізм».

Додаток №37 «Стан здоров’я населення».

Додаток №38 «Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020» та Угода про асоціацію між Україною та ЄС».

Хід: Україна – це неповторна країна. Головне багатство нашої країни – це не матеріальні ресурси, а люди, які її населяють.

Свої багатства потрібно добре знати, адже сама людина є творцем будь-яких матеріальних і духовних благ суспільства. Тому щороку здійснюється державний облік інформації про населення, розраховуються різноманітні його показники.

Перепис населення — єдиний процес збору, узагальнення, аналізу та публікації демографічних, економічних та соціальних даних про населення, що належать проживає на відповідний проміжок у країні чи на виразно відмежованій території. Як і у випадку інших переписів, по завершенню переписів населення виконується обробка та публікація зібраних даних.

Категорії населення, що враховуються при перепису:

- Наявне населення — все населення, що на момент перепису перебуває на досліджуваній території, включаючи тимчасове населення.

- Постійне населення — населення, яке постійно проживає на досліджуваній території (терміном понад 6 місяців або 1 рік)

- Юридичне населення — населення, юридично закріплене на даній території.

Державна служба статистики України надає різноманітну інформацію щодо населення України. Відповідно до цих даних, простежується динаміка зменшення чисельності наявного населення України.

В 1990 році чисельність наявного населення України становила 51,8385тис. (п’ятдесят один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч п’ятсот) осіб, в 2016 році – 42,7605 тис. (сорок два мільйони сімсот шістдесят тисяч п’ятсот) осіб (дані 2016 року подані без урахування території Криму, Севастополя та частини Донбасу). Таким чином, чисельність наявного населення України за 16 років зменшилась на 9,0780 тис. (дев’ять мільйонів сімдесят вісім тисяч) осіб.

В 1990 році чисельність постійного населення України становила 51556,5 тис. (п’ятдесят один мільйон п’ятсот п’ятдесят шість тисяч п’ятсот) осіб, в 2016 році – 42590,9 тис.(сорок два мільйони п’ятсот дев’яносто тисяч дев’ятсот) осіб.

Отже, чисельність постійного населення України за 16 років зменшилась на

8965,6 тис. ( вісім мільйонів дев’ятсот шістдесят п’ять тисяч шістсот) осіб.

Зверніть увагу на те, що чисельність дітей від 0 до 17 років значно скоротилась. В 1990 році було 13305,0 тис. (тринадцять мільйонів триста п’ять тисяч) осіб, а в 2016 році – 7614,0 тис. (сім мільйонів сімсот чотирнадцять тисяч) осіб. Дітей стало майже вдвічі менше.

В «Щорічній доповіді про стан здоров’янаселення, санітарно-епідемічну ситуацію та результатидіяльності системи охорони здоров’я України за 2015 рік» вказано: « Чисельність населення України неухильно скорочується. На жаль, скорочення чисельності населення залишатиметься серйозним викликом для Української держави і в майбутньому. Скорочення чисельності населення України обумовлене переважно стійким природним зменшенням, тобто перевищенням числа померлих над числом народжених». Також впливає міграція українців за кордон, АТО, порушення сучасної статево-рольової піраміди та постаріння населення. Відповідно до прогнозу ООН, в 2025 році українців залишиться лише 41 мільйон.

Державна служба статистики України надає відомості про те, що смертність перевищує народжуваність. Серед найпоширеніших причин смертей – хвороби системи кровообігу, новоутворення, зовнішні причини, хвороби органів травлення, невизначені причини. Основними передумовами високого рівня смертності є такі фактори ризику, як паління, зайва вага, брак фізичного навантаження та надмірне вживання алкоголю, поряд із не вирішеними проблемами поширеності інфекційних захворювань і високим рівнем травматизму. При цьому для більшості населення власне здоров’я не є пріоритетом.

Структура смертності дитячого населення (0-14 років):

1 місце посідають стани, які виникли в перинатальному періоді (48,3 %);

2 місце в структурі загальної смертності дітей – вроджені аномалії (25,6 %);

3 місце – нещасні випадки, травми та отруєння (6,2 %). Серед цих причин більшу частину становлять випадки загибелі дітей в автокатастрофах. Інфекційні та паразитарні хвороби. Хвороби органів дихання. Хвороби нервової системи та органів чуття.

Протягом багатьох років Україна займає перші місця по смертності населення в країнах Європейського регіону. 

За рейтинговими оцінками розвитку людського капіталув 2016 році Україна посіла 26 місце в світі із 130. При визначенні людського капіталу враховуються складові, які характеризують рівень освіти в країні, професійної підготовки, працевлаштування і зайнятості, тривалості життя тощо.

Людський потенціал будь-якого суспільства є невід’ємною частиною загального національного потенціалу. Для порівняння загальнодержавної ефективності країн світу, щорічно вимірюється індекс людського розвитку країни, який можна представити як середньоарифметичну величину 3 компонентів:

1.виходить з ВВП доходу, що припадає на душу населення і визначає купівельну спроможність;

2.освіти, виходячи із загальної грамотності і кількості молоді, що навчається;

3.загальної тривалості життя населення.

Концепція розрахунку передбачає збалансованість всіх 3 показників.

Величина індексу розвитку людського потенціалу дає можливість здійснити умовний поділ держав на окремі групи за рівнем розвитку суспільства.

Шкала оцінки країни за індексом людського розвитку:

Високий – вище 0,8

Середній – від 0,5 до 0,8

Низький – нижче 0,5

Рейтинг країн за індексом розвитку людського потенціалу за даними Human Development Report в 2015 році:

1.Норвегія – 0,944

2.Австралія – 0,935

3.Швейцарія – 0,940

4.Данія – 0,923

5.Нідерланди – 0,922

6.Німеччина – 0,916

7.Ірландія – 0,916

8.США – 0,915

9.Канада – 0,913

10.Нова Зеландія – 0,913

Індекс розвитку людського потенціалу України знаходиться на рівні 0,747 – це 81 місце серед 188 країн світу.Про це повідомив радник з питань демократичного врядування Програми розвитку ООН в Україні Маркус Бранд під час презентації в Києві Звіту ПРООН з людського розвитку 2015 року.

Вимір і оцінка рівня індексу розвитку людського потенціалу підлягають використанню при визначенні можливості і доцільності міжнародного інвестування, а також підтримки програм розвитку на національному та регіональному рівнях.

За рекомендаціями в якості нормативів індексу людського розвитку застосовують максимальну тривалість життя (85 років) і мінімальну (25 років) і при розрахунку розвитку людського потенціалу.

Середня тривалість життя українців в 2015 році: чоловіків – 66 р. 3 міс., жінок – 76 р.

Очікувана тривалість життя – один із ключових показників, що входить у розрахунок розвитку індексу людського потенціалу. Вона також характеризує рівень життя людей. Середня очікувана тривалість життя у світі для дитини, яка народилася у 2015 році — 71 рік для жінки і 69 років — для чоловіка.

Серед несприятливих факторів, які впливають на тривалість життя, відзначають такі:

- Погане, неповноцінне харчування (хронічне голодування або переїдання);

- Погані життєві умови та важка фізична праця;

- Велике нервове навантаження, нерозумний спосіб життя;

- Інфекційні та інші захворювання, травми;

- Фізична пасивність;

- Шкідливі звички ( куріння, алкоголізм).

Від чого ж помирають люди: від старості чи від хвороб ?

Спостерігаючи протягом 15 років за людьми похилого віку, геронтолог Форсайт встановив, що 98 % смертей викликані хворобами, і лише 2 % старістю.

Захворюваність– це збірне поняття, яке включає в себе показники, які характеризують рівень захворювань та їх структури серед усього населення або окремих його груп на даній території.

За даними Державної служби статистики України спостерігається зниження захворюваності серед населення України. Проте, за 2014 та 2015 рік дані надані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

Починаючи з 1999 р., з класу хвороб нервової системи і органів чуття вилучені і сформовані в окремі класи хвороби ока та його придаткового апарату і хвороби вуха та соскоподібного відростка.

В «Щорічній доповіді про стан здоров’янаселення, санітарно-епідемічну ситуацію та результатидіяльності системи охорони здоров’я України за 2015 рік» вказано:

- «У структурі поширеності захворювань за класами хвороб серед населення України в 2015 році перше місце посіли хвороби системи кровообігу, друге місце – хвороби органів дихання, третє – хвороби органів травлення, четверте – хвороби сечостатевої системи, п’яте – хвороби кістково-м’язевої системи та сполучної тканини.

- «У структурі захворюваності населення України в 2015 році перше місце посіли хвороби дихання, друге – системи кровообігу, третє – сечостатевої системи, четверте – травми, отруєння та деякі інші наслідки зовнішніх чинників, п’яте – хвороби шкіри та підшкірної клітковини.

На тлі зменшення чисельності дитячого населення(8003281 дітей 0–17 років у 2011 р. і 718512 у 2015 р.) рівні захворюваності і поширеності хвороб залишаються високими – поширеність хвороб становила 1980,54 у 2011 р. і 1742,3 у 2015 р. на 1000 дітей відповідного віку, а захворюваність – 1440,09 та 1274,76 відповідно.

Інвалідність дитячого населення є однією з найбільш актуальних проблем, оскільки вона є медичною, соціальною, психологічною, економічною проблемою і має державне значення. Піклування суспільства про інвалідів дитинства триває довгі роки.

Показник інвалідності дітей можна вважати концентрованим успішності суспільства, соціальної захищеності та рівня і якості здоров’я підростаючого
покоління. Він найбільш яскраво ілюструє різке зниження у дітей функціональних
можливостей організму, реакцій пристосування і захисту.

Найбільш важливі детермінанти здоров’я пов’язані з соціально-економічними умовами, в яких люди народжуються, живуть, працюють і старіють. У світі існують разючі відмінності в здоров’ї, пов’язані з соціально-економічними детермінантами. Ці відмінності не є вироком долі, а свідчать про неефективну політику.  Вони є неприйнятними і вимагають рішучих заходів від урядів країн щодо їх скорочення. (Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен)

В сучасному світі існують такі суперечності:

- Безпрецедентний рівень багатства і бідність;

- Наявність значних ресурсів – злидні;

- Технологічний досвід – ізоляція;

- Багаж наукових і медичних знань – хвороби;

- Демократія – нерівність в доступі до соціальних благ;

- Верховенство права – безробіття.

Спостерігаються такідиспропорції в розподілі матеріальних благ:

- 20 % найбагатших людей світу споживають 86 % економічних благ ;

- 20 % найбідніших споживають 1 % економічних благ.;

- 60 % людей із середніми достатками споживають 13 % економічних благ.

Доходи країни впливають на здоров’я людини.У бідних країнах 170 мільйонів дітей мають знижену вагу тіла та понад 3 мільйона дітей помирає від недоїдання. В багатих країнах 1 мільярд з надмірною вагою тіла, 300 мільйонів страждають від ожиріння і 500 тисяч помирають від проблем, пов’язаних з ожирінням.

Відмінності в способі життя бідних і заможних прошарків населеннявідзначають за такими показниками:

- фізична активність;

- тютюнопаління;

- вживання алкоголю 1-2 рази на тиждень;

- відпочинок у санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку.

Фізично активні 14,6 % бідних і 35,8 % заможних.

Курять тютюн 66,2 % бідних і 32,5 % заможних.

Вживають алкоголь 1-2 рази на тиждень 43 % бідних і 25% заможних.

Відпочивають у санаторіях , пансіонатах, будинку відпочинку від 5 до 18 % бідних і 64 % заможних.

Нажаль, такі шкідливі звички як тютюнопаліннія та алкоголізм охопили значну частину населення світу.В Україні 65 % населення курять. Ситуація із вживанням алкоголю в Україні просто вражає: 60 % вживає горілку, 28 % - пиво, 12 % вживають вино. На алкогольній карті світу Україна позначена фіолетовим кольором, що означає вживання алкоголю на душу дорослого населення в спиртовому еквіваленті більше, ніж 12, 50 літрів.

Зрозуміло, що така ситуація не може не впливати на формування підростаючого покоління. За статистикою МОЗ, українські показники дитячого алкоголізму займають перше місце у світі – 40% дітей у віці від 14 до 18 років

у нашій країні залежні від спиртного. Експерти стверджують, що з кожним роком алкоголізм в Україні молодшає.

В Україні відзначається щорічне погіршення психічного здоров'я підлітків, насамперед, внаслідок вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психотропних речовин.

Вся вище описана ситуація безперечно впливає на стан здоров’я людей. 

Стан здоров’я населення – найважливіший показник благополуччя нації, що відображає її соціально-економічне становище, є одним із показників соціального та економічного зростання, безпеки держави і має займати провідне місце у системі цінностей будь-якої цивілізованої країни.

В «Щорічній доповіді про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України за 2015 рік» вказано, що «Стан здоров’я населення України сьогодні оцінюється як незадовільний, що пов’язано з високим рівнем загальної смертності (13,9 на 1000 населення), який неухильно зростає (за даними Європейської бази даних «Здоров’я для всіх», вищі, ніж в Україні, стандартизовані коефіцієнти смертності реєструються тільки в Росії, Казахстані і Молдові); низькими рівнями середньої очікуваної тривалості життя (71,31 року, нижче лише в Росії, Казахстані,

Туркменістані) і тривалості здорового життя (59,2); одним із найвищих у Європейському регіоні природним спадом населення (-4,3 на 1000 населення у 2015 р.); відсутністю ознак подолання епідемій туберкульозу і ВІЛ/СНІДу.»

---

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 299; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!