Поняття і загальна характеристика джерел права соціального забезпечення
Вважається, що термін джерело права в науковийобіг вперше ввів понад дві тисячі років тому Тіт Лівій, який у своїй праці „Римська історія” назвав Закони ХІІ таблиць джерелами всього публічного і приватного права. Як наукову проблему джерела права починають досліджувати з кінця ХІХ ст.
Під словом „джерело” В.І. Даль розумів будь-який початок чи підставу, корінь і причину, вихідне положення. З погляду етимології, джерело - це: 1) те, з чого береться чи черпається що-небудь, або те, що дає початок чому-небудь чи служить основою для чого-небудь; 2) письмова пам’ятка, документ, на підставі якого проводиться наукове дослідження; 3) висхідне місце або позиція, що служить основою для розвитку чого-небудь.
Термін „джерело права” можна розглядати в різних аспектах. Під ним розуміють: силу, що творить право (воля Бога чи народу, правосвідомість, ідея справедливості, державна влада та ін.); матеріали, покладені в основу того чи іншого законодавства (римське право послужило основою для створення Цивільного кодексу Німеччини); історичні пам’ятки, що колись мали значення чинного законодавства (Збірник „Права, по которымсудитсямалороссийский народ»);засоби пізнання чинного права (пізнання права із закону) тощо.
У правовій літературі можна знайти ціле розмаїття думок щодо того, в яких значеннях слід уживати термін „джерела права”, а саме, як:
- джерела створення і джерела пізнання;
|
|
|
- змістовні (сутнісні) і формальні джерела права;
- матеріальні і формально-юридичні джерела права;
- джерела змісту права, джерела правоутворення та джерела пізнання права;
- джерела права в матеріальному розумінні, ідеалістичному (ідеологічному, ідейному, ідеальному) розумінні, спеціально-юридичному розумінні;
- матеріальний зміст, джерело пізнання, формально-юридичний зміст;
- матеріальні, формальні, ідеологічні джерела знань про право;
- у значенні матеріальних умов, з яких народжується право, у значенні політичних, ідеологічних, релігійних, моральних та інших умов, які впливають на зміст прав, у значенні форм правоутворення, у розумінні джерела пізнання права;
- джерела права в широкому значенні (матеріальні, ідеологічні, історичні, моральні та міжнародне право) і джерела права у вузькому значенні (формально-логічні);
- джерела права в широкому розумінні, генеза (походження)права, що включає в себе такі різновиди, як: матеріальні та ідеологічні і джерела права у вузькому розумінні (формально-юридичні);
- предметні, генетичні, функціональні, формально-юридичні, технічні, засоби пізнання права, об’єктивні (матеріальні), культурно-історичні, ідейно-теоретичні;
|
|
|
- генетичні, історичні, ідеологічні, соціальні;
- соціальні, політичні, формальні;
- у матеріальному сенсі, ідеальному сенсі, пізнавальному сенсі, формальному сенсі.
Качур В.О. визначає джерела права як виражені назовні у певних формах ідейні та матеріальні витоки права, які відображають його цінність у конкретних історичних умовах. На думку цього науковця, це визначення дозволяє виділити в системі джерел права матеріальні джерела права, ідеологічні джерела права, формальні джерела права і джерела пізнання права.
Джерела права соціального забезпечення – це витоки формування цієї галузі права, система факторів, які визначають зміст і форми вираження правових норм у сфері соціального забезпечення та соціального захисту населення.
До факторів, які істотно впливають на творення права соціального забезпечення, належать:
- природні фактори (географічні, кліматичні, біологічні). Проживання на забруднених територіях, у гірських населених пунктах, у тих чи інших регіонах накладає певний відбиток на матеріальне забезпечення і соціальне обслуговування осіб залежно від місця постійного знаходження. Належність до жіночої чи чоловічої статі, вікові особливості потребують неоднакових підходів до соціального захисту. Потреба в створенні безпечного для життя і здоров’я довкілля спонукає до прийняття спеціального законодавства;
|
|
|
- економічні фактори.Основу життєдіяльності людей становить сфера виробництва й розподілу життєвих благ. Держава зацікавлена в розширеному відтворенні кваліфікованої робочої сили і соціально-економічній підтримці малозабезпечених верств населення з метою зниження соціальної напруги в суспільстві. В умовах ринкових відносин людина може забезпечити задоволення своїх потреб лише шляхом отримання доходу від власності чи через заробітну плату за свою працю. Диференціація в доходах буває істотною, особливо в країнах з перехідною економікою. Вимога справедливого обміну полягає в тому, що той, хто отримує більше прибутків, зобов’язаний виділяти більше коштів на соціальний захист населення. Це змушує державу до прийняття правових актів, які б сприяли можливості людини своєю працею досягнути гідного рівня життя, самозайнятості, самозахисту, матеріальному забезпеченню з боку держави, справедливому перерозподілу матеріальних благ;
- соціальні фактори.У соціальному просторі відбуваються найрізноманітніші зв’язки й контакти, у яких беруть участь окремі особи, сім’ї, трудові колективи, групи населення й т. ін. Вони мають власні інтереси та потреби. Держава зобов’язана створювати соціальну інфраструктуру з обслуговування як усього населення, так і певних груп, які потребують соціальної підтримки. В Україні діють професійні спілки, об’єднання споживачів, громадські організації, політичні партії. Їхня діяльність не може опинитися поза увагою держави. Мета діяльності державних органів та інститутів громадянського суспільства – соціальна злагода, якої досягають і за допомогою правових важелів;
|
|
|
- політичні фактори.Складовоюполітики є соціальна політика, під якою розуміють комплекс соціально-економічних заходів державних органів, підприємств, установ, організацій, їх об’єднань, органів місцевого самоврядування, спрямованих на послаблення нерівності в розподілі доходів та майна, на захист населення від бідності, безробіття, зростання цін, знецінення заощаджень і т. ін. Реалізація соціальної політики, в основному, здійснюється через видання нормативно-правових актів;
- ідеологічні фактори. У суспільстві існує сукупність ідей і поглядів різних категорій громадян на структуру і функціонування системи соціального забезпечення і соціального захисту населення. У країні сильні позиції людей старшого віку щодо держави як гаранта їх благополуччя, яка надає непрацездатним хоч і невеликий, проте стабільний рівень соціальної підтримки. Обов’язок держави повністю забезпечити людину в разі непрацездатності. Однак міцнішають позиції тих, хто вважає, що кожний повинен брати активну участь у накопичуванні коштів на майбутнє, дбати про самозайнятість і самозабезпеченість. Поле діяльності держави, навпаки, має розширитися за рахунок нових видів надання соціальних допомог, комплексного підходу до соціального захисту населення. Ідеології в сфері соціального забезпечення різних груп населення трансформуються в державну, що через соціальну політику закріплюється, зокрема, в нормативних актах і впроваджується в життя;
- культурологічні фактори.Культура розглядається як сукупність усіх видів перетворювальної діяльності людини і суспільства, а також як результат цієї діяльності. Вона закріплюється в матеріальних і духовних цінностях, знакових системах, акумулюючи в них певні знання, творчі здібності, уміння людини, і тим самим забезпечує їх соціальне наслідування. У вузькому розумінні культура – це система освіти і виховання як специфічний спосіб наслідування. Існуючий рівень загальної культури суттєво впливає на нормотворчу і нормозастосовчу діяльність, на формування правової свідомості в усіх сферах суспільного життя і в сфері соціального захисту населення зокрема;
- релігійні фактори.Серед релігій найбільш поширеними є християнство, буддизм, іслам. Структурними елементами релігій виступають релігійна свідомість, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації. Релігія є творенням людського суспільства, особливою формою пізнання ним себе самого і навколишнього світу. Релігії намагаються створити свою картину світу, свої соціально-гносеологічні схеми вдосконалення суспільного життя, визначити місце і роль людини в системі природи і суспільства. Вона створює певну систему норм і цінностей, особливо в сфері міжособистісних та сімейно-побутових стосунків. Гуманістичні ідеї любові до ближнього втілюються в благодійницькій діяльності релігійних організацій та пронизують право. Під впливом релігійних ідей формується законодавство про соціальне обслуговування людей, хворих на невиліковні хвороби;
- моральні фактори.Мораль – форма суспільної свідомості, сукупність принципів, правил, норм, якими люди керуються в своїй поведінці. Моральні норми народжуються поступово в процесі людських стосунків. Через вчинки у людей складаються уявлення про добро і зло, справедливість і несправедливість, честь і безчестя, совість та ін. Норми моралі, як і норми права, виступають соціальним регулятором, складаються з правил поведінки загального характеру, ґрунтуються на системі цінностей, що склалася у суспільстві. Мораль здійснює вплив на зміст і функціонування права і, перш за все, у сфері правотворчості, правозастосування і правовиконання. Правові норми мають відповідати нормам моралі, аморальних норм права не може бути. Дуже сильний вплив норми моралі мають на норми права в сфері соціального забезпечення. Ідея турботи про непрацездатних є стержневою у всіх нормативних актах, що приймаються з питань соціального захисту населення. Мораль виступає критерієм справедливості у вторинному розподілі національного валового доходу країни.
Залежно від указаних вище факторів (перелік їх не є вичерпним) виділяють такі джерела права соціального забезпечення: природні, матеріальні (економічні), соціальні, духовні.
До джерел пізнання права соціального забезпечення входять окремі елементи правової матерії. До них належать:
- історичні пам’ятки права соціального забезпечення.Право соціального забезпечення України виникло не на порожньому місці. Ухвалюючи нормативні акти в сфері соціального забезпечення , враховують і аналогічні нормативні акти, що приймались у різні часи й діяли на території України. Вони відіграли певну позитивну роль, але зі зміною соціально-економічної ситуації втратили своє значення і були скасовані. Серед них можна назвати Статут про пенсії та одноразові допомоги 1827 р., Закони від 23 червня 1912 р. „Про страхування робітників від нещасних випадків на виробництві”, „Про забезпечення працівників на випадок хвороби” та ін., Положення про соціальне забезпечення 1918р., Закон СРСР 1956 р. „Про державні пенсії”, Закон СРСР 1964 р. „Про пенсії і допомоги членам колгоспів”, Закон СРСР від 11 грудня 1990 р. „Про основні засади соціальної захищеності інвалідів у СРСР” та ін.;
- праці фахівців права соціального забезпечення.У попередні роки роль учених у правотворчому процесі принижувалась, але загальновідомо, що законодавчий процес не може обходитись без наукового супроводу. Вчені працюють над структурою нормативного акта, формулюють правові дефініції, проводять правову експертизу законопроектів, розробляють проекти окремих законів тощо. Без фахових знань у певній сфері суспільних відносин жоден практичний працівник не сяде за розробку законопроекту. Так, у ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” подано визначення 40 термінів, що сформульовані науковцями. Складовими наукових досліджень є розробка рекомендацій щодо внесення змін до чинних правових актів чи щодо підготовки нових проектів;
- принципи права соціального забезпечення (див гл. 6). Вони спонукають до прийняття нормативних актів, які б відповідали загальноправовим і галузевим правовим принципам. Критерієм оцінки правових актів виступає не лише мораль , а й принципи права. Особливістю права соціального забезпечення є те, що в державному соціальному забезпеченні не застосовується аналогія права чи аналогія закону, тобто не можна надавати певний вид соціального забезпечення на підставі принципів права;
- зарубіжний досвід правотворення.При розробці проектів нормативних актів ураховуються міжнародно-правові стандарти в сфері соціального захисту населення, вивчаються аналогічні правові акти інших країн, особливо країн колишнього СРСР, ураховуються особливості правового регулювання соціального забезпечення в країнах ЄС з метою узгодження соціального законодавства;
- чинні нормативні акти в сфері соціального забезпечення.При підготовці законопроектів до уваги беруться вже діючі нормативні акти. Нормативні акти вищого рівня виступають джерелом для нормативних актів нижчого рівня. Так, положення ст. 46 Конституції України відтворені в багатьох законах і підзаконних актах, а норми Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування лягли в основу законів, які регулюють окремі види загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- правосвідомість.Це одна із форм суспільної свідомості. Характеризується як сукупність ідей, почуттів, настроїв, уявлень, поглядів, в яких виражається ставлення до права соціального забезпечення, правових явищ у соціальній сфері, діяльності органів соціального захисту населення, а також до дій і вчинків суб’єктів соціального-забезпечувальних правовідносин. Правосвідомість суттєво впливає на соціальні процеси, які відбуваються в країні. Так, при проведенні пенсійної реформи відмовилися від збільшення чоловікам пенсійного віку виходу на пенсію, оскільки це негативно сприймається у суспільстві. Не вважається справедливою й формула, за якою призначаються пенсії в солідарній системі. Наявні правова психологія і правова ідеологія, які є складовою правосвідомості, часто ініціюють прийняття того чи іншого нормативного акта;
- практична робота органів соціального захисту населення.У процесі реалізації норм права соціального забезпечення відповідні органи щоденно стикаються з людьми, які постійно чи тимчасово перебувають у складних життєвих обставинах. Вони перші відчувають необхідність прийняття нових нормативних актів, внесення змін до діючого законодавства. Саме вони найчастіше виступають авторами тих чи інших законопроектів;
- правова культура.Це частина загальної культури. До її сфери належать право, правова наука, правосвідомість, юридична практика та ін. Коли говорять про правову культуру в сфері соціального захисту населення, то мають на увазі, по-перше, рівень знань норм права соціального забезпечення як громадянами, так і відповідними органами, по-друге, поважне ставлення до цієї гуманної галузі права всіх членів суспільства і, по-третє, навички правової поведінки всіх учасників соціально-забезпечувальних правовідносин. Спосіб мислення, норми і стандарти поведінки в сукупності становлять правовий менталітет суспільства в різних сферах суспільного життя.
Джерелом права соціального забезпечення виступає правотворча діяльність державних органів різних рівнів відповідно до своєї компетенції. Правотворчість – специфічна інтелектуальна діяльність, яка вимагає особливих знань і навичок у творенні, зміні та скасуванні нормативних актів. Пальму першості тут тримають Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України. Далі йдуть центральні органи виконавчої влади (Міністерство соціальної політики України, Міністерство охорони здоров’я України, Пенсійний фонд України та ін.) На регіональному рівні нормативні акти приймають органи місцевого самоврядування, але вони, в основному, стосуються надання одноразових допомог та соціального обслуговування. Через правотворчу діяльність реалізовується державна воля у сфері соціального захисту населення.
До джерел права соціального забезпечення слід віднести акти Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України директивного характеру. В них перелічуються заходи щодо поліпшення матеріального забезпечення вразливих груп населення, нормативні акти, що слід прийняти, основні положення, які слід у них закріпити.
До джерел права соціального забезпечення слід віднести й соціальні ризики, які є приводом для прийняття нормативних актів з метою запобігання втрати засобів до існування чи понесення додаткових матеріальних витрат у разі настання страхового випадку. Включення їх у гіпотезу норми права як юридичних фактів, які мають назву страхових випадків, означає, що при настанні останніх виникають, змінюються і припиняються правовідносини.
ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ
2.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!