Щодо заповнення акта за формою Н-1

Лабораторна робота №1

 Складання акту про нещасний випадок.

 Мета:Ознайомитися з основними правилами складання акт про нещасний випадок.

Теоретичні відомості

В результаті дії несприятливих чинників виробничого середовища на підприємстві можуть траплятися нещасні випадки.

Нещасний випадок на виробництві—це раптовий вплив на праців­ника небезпечного виробничого чинника чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або настала смерть.

Професійне захворювання—це паталогічний стан людини, обумов­лений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих чинників.

Характерним для нещасного випадку є миттєвість дії небезпечного виробничого чинника, тоді як професійне захворювання викликає три­вала дія небезпечного виробничого чинника.

Виробнича травма—це порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих чинників.

Травми залежно від характеру дії бувають:

■ механічні (забите місце, переломи);

■ термічні (опіки, обмороження);

■ хімічні (отруєння, опіки);

■ електричні (електричні опіки, електричні мітки, електрофтальмія, фібриляція серця, електричний шок тощо);

■ психічні (переляк, шок);

Залежно від тяжкості наслідку втрата працездатності може бути:

■     тимчасова—людина відновила працездатність після травми і пове­рнулася на роботу;

■ постійно-тимчасова—людина відновила працездатність після тра­вми і повернулася на роботу, але залишилися наслідки травми (втратила палець або кульгає внаслідок перелому);

■ постійна—постійна втрата працездатності (інвалід 1 групи). Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом.

 Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань, називається професійною захворюваністю.

Методи аналізу причин нещасних випадків.

Статистичний метод ґрунтується на вивченні травматизму за документами, які реєструють факти нещасних випадків (звітами, актами форми Н-1 і Н-2, журналами реєстрації, листками непрацездатності) з певний період. Статистичні методи передбачають такі етапи дослідження: спостереження, накопичення статистичного матеріалу і обробка (аналіз) одержаних даних з подальшими висновками і рекомендаціями.

Для оцінки рівня травматизму користуються відносними статистичними показниками частоти і тяжкості травматизму та показником загального рівня травматизму.

Коефіцієнт частоти травматизму (К_ч) показує кількість нещасних випадків, які припадають на 1000 працюючих за звітний період:

К_ч=Н∙1000/Т,

де Н– загальна кількість випадків травматизму за звітний період; Т– середня кількість працюючих згідно до списку за звітний період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму (К_в) визначає середню тривалість тимчасової непрацездатності, яка припадає на один нещасний випадок:

К_в=D/Н,

де О—загальна кількість днів тимчасової непрацездатності всіх потерпілих при нещасних випадках за звітний період, Н—загальна кількість випадків за звітний період.

Цей коефіцієнт не враховує смертельні випадки і переведення на інвалідність і тому не в повному обсязі характеризує тяжкість травматизму.

Для більш об'єктивної оцінки виробничого травматизму використовують показник загального травматизму (К₃), який являє собою кількість днів непрацездатності, які припадають на 1000 працюючих:

К_з= К_ч∙ К_в=D∙1000/Т.

Для врахування важких травм із смертельним або інвалідним наслідком введено показник (К_с,і):

К_с,і = Н_с,і ∙100/Н,

де Н_с,і —кількість випадків із смертельним або інвалідним наслідком.

 Різновидом статистичного методу є груповий метод аналізу травматизму. Випадки травматизму групуються за певними ознаками, професія ми потерпілих, робочими місцями у цехах, стажем, віком, причинам] травматизму, обладнанням, яке спричинило травматизм.

Ці коефіцієнти дають можливість вивчати динаміку травматизму на підприємстві, порівнювати його з іншими підприємствами, аналізува­ти причини травматизму і розробляти заходи для попередження неща­сних випадків. Але при цьому не вивчаються ґрунтовно виробничі умови, за яких сталися нещасні випадки.

Топографічний метод—ґрунтується на вивченні причин нещасних випадків за місцем події. При цьому на плані цеху (підприємства) від­значають місця, де сталися нещасні випадки, тобто місця травматизму. Це дозволяє виявити травмонебезпечні місця, які вимагають ретельно­го обстеження і проведення профілактичних заходів

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всіх виро­бничих умов даного об'єкта, за яких стався нещасний випадок: вивча­ються трудовий і технологічний процеси, основне і допоміжне облад­нання, матеріали, загальні умови праці, робочі місця, прийоми праці, захисні засоби, режими праці і відпочинку. Цей метод дає можливість в повній мірі визначати способи попередження травматизму, викорис­тати результати проведеної роботи в інших місцях за допомогою порі­вняльних досліджень. Даний метод дозволяє не тільки встановити причину виробничих травм, але і виявити існуючі потенційні небезпе­ки.

Економічний метод ґрунтується на визначенні та аналізі втрат, що викликані виробничим травматизмом і профзахворюваннями, аналізі ефективності використання фондів охорони праці.

Метод експертних оцінокдає змогу встановлювати найважливіші причини травматизму на основі оцінок (рангів), поставлених експер­тами. Для використання цього методу попередньо розглядається пере­лік можливих причин травматизму Картки з можливими причинами (чинниками) роздаються експертам. Залежно від важливості чинника експерти проставляють відповідний ранг. Цей метод дає змогу визна­чати найвагоміші причини травматизму на підприємстві, дільниці, у цеху і визначати найдоцільніший шлях до покращання охорони праці.

Власник підприємства зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків і професійних захво­рювань та про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення умов праці на рівні нормативних вимог.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити по навчальній літературі правила складання акту про неща­сний випадок за формою Н-1

2. Ознайомитися з прикладами відповідного акту.

3. За допомогою нижче схемою самостійно скласти акт про нещасний випадок для довільної ситуації.

 

 

Форма Н-1

Затверджую

__________________________________

(Підпис власника або уповноваженої особи)

________________________________________

(посада, прізвище ім’я та по-батькові)

„____” _________________200 _ р.

 (печатка підприємства)

 

Акт №___

про нещасний випадок

______________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

1. Дата і час нещасного випадку_________________________________

                           (число, місяць, рік)

____________________________________________________________

(година, хвилина)

2. Підприємство (установа, організація), працівником

якого є потерпілий____________________________________________

____________________________________________________________

(найменування)

2.1 Адреса підприємства, працівником якого є потерпілий:

Автономна Республіка Крим,

Область______________________________________________________

     

район________________________________________________________

населений пункт_______________________________________________

 

2.2 Форма власності____________________________________________

2.3 Міністерство, орган, до сфери управління якого випадку______________________________________________________

2.4 Найменування і адреса підприємства, де стався

нещасний випадок_____________________________________________

_____________________________________________________________

 

2.5 Цех, дільниця______________________________________________

     

місце нещасного випадку________________________________________

     

3. Відомості про потерпілого____________________________________

_____________________________________________________________

 

3.1 Стать: чоловіча, жіноча______________________________________

 

3.2 Число, місяць, рік народження________________________________

 

3.3 Професія (посадка)__________________________________________

 

розряд (клас)_______________________________________________

 

3.4 Стаж роботи загальний______________________________________

3.5 Стаж роботи за професією (посадою), під час якої

стався нещасний випадок_______________________________________

4. Проведення навчання потерпілого та інструктажів з охорони праці:

4.1 Навчання за професією чи видом роботи, під час

виконання якої стався нещасний випадок___________________________

____________________________________________________________

 

Проведення інструктажів:

4.2 Вступного________________________________________________

                                      (число, місяць, рік)

4.3 Первинного_______________________________________________

                                      (число, місяць, рік)

4.4 Повторного_______________________________________________

                                      (число, місяць, рік)

4.5 Цільового_________________________________________________

                                      (число, місяць, рік)

4.6. Перевірка знань за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної

небезпеки)__________________________________________________

5.Проходження медоглядів:                                       

 

5.1 Попередній_______________________________________________

 

5.2 Періодичний______________________________________________

 

6. Обставини, за яких стався нещасний випадок______________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.1 Вид подій_________________________________________________

 

6.2 Шкідливий факт та його значення

____________________________________________________________

_______________________________________________________________________

 

7. Причини нещасного випадку__________________________________

 

_____________________________________________________________

 

8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких привела до нещасного випадку

_______________________________________________________________________

 (найменування, тип марка, рік випуску, підприємство-виготовлювач)

 

9. Медичний висновок про діагноз ушкодження

здоров’я потерпілого__________________________________________

9.1 Перебування потерпілого в стані алкогольного

чи наркотичного сп’яніння_____________________________________  

                                                                       (так, ні)

10. Особи, які допустили порушення законодавства

про охорону праці_____________________________________________

_____________________________________________________________

   (прізвище, ім’я та по батькові, професія, посада)

_____________________________________________________________

порушені вимоги законодавчих та інших нормативних актів

 

____________________________________________________________

(з охорони праці статті, параграфи, пункти тощо)

 

11. Свідки нещасного випадку_____________________________________________

                                                        (прізвище, ім’я, по батькові)

_______________________________________________________________________

(постійне місце проживання)

12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку

 

 

Голова комісії___________     ___________     ___________________

                       (посада)              (підпис)           (прізвище, ініціали)

 

Члени комісії___________     __________       ___________________

                         (посада)              (підпис)             (прізвище, ініціали)

 

                  ___________    __________          ___________________

                          (посада)           (підпис)                (прізвище, ініціали)

 

                  ___________     __________           ___________________

                         (посада)              (підпис)                  (прізвище, ініціали)

 

„_____” _____________ 200__ р.

 

Рекомендована література

1. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про

охорону праці.—К.: Основа, 1998.

2   Катренко Л. А., Пістун І. П. Охорона праці в галузі освіти.—Суми

Університетська книга, 2001.

 

ПОЯСНЕННЯ

щодо заповнення акта за формою Н-1

Акт складається із текстової і кодової частин, які заповнюються відповідно до загальноприйнятих (установлених) термінів, міжгалузевих, галузевих і спеціально розроблених класифікаторів. Коди треба вносити в прямокутники, які містяться з правого боку сторінки акта.

Кодування проводить підприємство, на якому стався нещасний випадок.

Кодування актів за формою Н–1, складених на нещасні випадки з смертельними наслідками, є обов'язковим, в інших випадках – за вказівкою органу, до сфери управління якого належить підприємство.

Пункт 1. Кодується відповідно до загального міжгалузевого класифікатора «Система позначення органів державного управління... (СПОДУ) 1.74.001».

Пункт 2. Кодується відповідно до загального міжгалу­зевого класифікатора підприємств і організацій (ЗКПО).

Підпункт 2.1. Кодується адреса підприємства відповідно до класифікатора «Система позначень об'єктів адміністративно-територіального устрою населених пунктів 173002 (СПАТО)», т.1, 2.

Примітка. Коди до пункту 2 і підпункту 2.1. постійні для кожного підприємства і визначаються один раз відповідно до ЗКПО і СПАТО.

Підпункт 2.2. Назва цеху, дільниці кодується відповідно до галузевого класифікатора (кодифікатора), а там, де їх немає, назва цеху, дільниці повинна наводитися відповідно

до затвердженого переліку підрозділів підприємства.

Пункт 3. Кодується, якщо потерпілий був направлений іншим підприємством, відповідно до ЗКПО, як у пункті 2.

Пункт 5. Стать кодується: 1 - чоловіча, 2 - жіноча.

Пункт 6. Вказується і кодується число повних років потерпілого на час настання нещасного випадку. Наприклад:

46 років          1 46 І

46

 

Пункт 7. Професія (посада) кодується і записується відповідно до загального міжгалузевого класифікатора «Професії робітників, посади службовців і тарифні розряди. 186016 (ЗКППТР)». М., 1991.

Якщо у потерпілого кілька професій, то вказується та, під час роботи за якою стався нещасний випадок.

Пункт 8. При позначенні стажу роботи: загального, за основною професією (посадою), на яку оформлений потерпілий, за виконуваною роботою, під час якої стався нещасний випадок, вказується і кодується число повних років на момент настання нещасного випадку.

Наприклад:

20 років 16 років 6 років

20

кеукуукупрпанор161616

6

 

Якщо стаж менше року, то в текстовій частині вказується кількість місяців (днів), а кодується - 00. Наприклад:

9 місяців 2 дні – “00”

00

 

Пункт 9. Заповнюється відповідно до ГОСТ 12.0.0044 (1 ССБТ "Організація навчання безпеки праці. Загальні положення". Записуються шестизначні коди (число, місяць, рік).

Наприклад:

06.06.92, дата проведення (завершення) навчання за

професією, ввідного, первинного або повторного (останнього із проведених) інструктажів, останньої перевірки знань з охорони праці. В разі невиконання будь-якої позиції

навпроти неї ставляться пулі. Пункт 10. Місяць кодується його порядковим номером в

році, рік -двома останніми цифрами.

Наприклад:

6 жовтня 2002 р., кодується

061002

 

У другому рядку вказується і кодується астрономічний

час випадку. Наприклад:

 

22 год. 30 хв. –“2 2 3 0”

У третьому рядку вказується і кодується через скільки повних годин з початку роботи (зміни) стався нещасний

випадок. Наприклад: 4 години – “04” |

 

Пункт 11. При описі обставин нещасного випадку дається коротка характеристика умов праці та дій потерпілого, викладається послідовність подій, що відбувалися перед настанням випадку, описується, як проходив процес праці, а також указується, хто керував роботою або організував її. Підпункт 11.1. Заповнюється і кодується відповідно до класифікатора «Вид події, що призвела до нещасного випадку». Підпункт 11.2. Заповнюється і кодується відповідно до класифікатора № 6 «Шкідливі виробничі фактори» санепідстанцією. Підпункт 11.3. Вказуються і кодуються дві причини

нещасного випадку відповідно до класифікатора – основна (кодується першою) і супутня (за класифікатором «Причина нещасного випадку»). Інші причини настання нещасного випадку зазначаються

в акті ляше у текстовій частині.

Підпункт 11.4. Устаткування кодується відповідно до класу і підкласу вищих класифікаційних угруповань ЗКП (ВКУЗКП). Основні класи і підкласи наведені у класифі­каторі «Устаткування, яке стало причиною травми».

 Наприклад:

верстати токарно-револьверні   | 381 | вагонетка шахтна ВГ           | 314 |

 

Найменування устаткування в текстовій частині повинно називатись повністю без скорочення. Міністерства, відомства, підприємства у разі необхідності можуть давати повне кодове галузеве позначення устаткування (машин)

за ЗКП.

Підпункт 11.5. У разі перебування потерпілого в стані сп'яніння кодується | 1 |. Запис робиться -на підставі медичного висновку, що складається лікарем, який проводив огляд потерпілого.

Пункт 12. Вказується кожний захід окремо. Не слід вносити до цього пункту накладення стягнення,

Пункт 13. Вказуються працівники, в тому числі й потерпілий, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, дії чи бездіяльність яких стала основною або супутньою причиною нещасного випадку (відповідно до підпункту

11.3).,

Підпункт 13.1. Вказуються і кодуються за СПОДУ два підприємства, робітниками яких є особи, що допустили

порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці.

У разі коли порушення допустила приватна особа, то вона вказується тільки в текстовій частині акта.

Якщо кількість підприємств більше двох, то решта зазначається в акті лише у текстові частині.

Підпункт 16.1. Текстова частина заповнюється з абсолютною точністю запису в листку непрацездатності (і довідці лікувального закладу) і кодується згідно з формою № 23-тн «Звіт про причини тимчасової непрацездатності», затвердженої наказом Мінстату України гід 3 грудня 1992 р. № 203.

Підпункт 15.2. Кодується відповідно до класифікатора «Наслідок нещасного випадку».

Пункт 16. Витрати, зазначені в підпунктах 16.1 - 16.8 і 16.10, кодуються числом (в грн.).

Тривалість часу непрацездатності, вказана в підпунктах 16.1 -16.3, кодується кількістю робочих днів.

До інших витрат (підпункт 16.8) належать суми витрат

на врятування потерпілого, на поховання померлого, розслідування нещасного випадку, проведення експертизи а також на транспорт, зв'язок тощо.

КЛАСИФІКАТОРИ

а) Вид події, що призвела до нещасного випадку

01 – дорожньо-транспортна пригода, в тому числі:

02 - по дорозі на роботу або з роботи на транспорті підприємства

03 – на громадському транспорті

04 – на власному транспорті

0б – падіння потерпілого з висоти

06 – падіння, обрушення, обвал предметів, матеріалі] породи, грунту тощо

07 – дія предметів та деталей, що рухаються, розлі­таються, обертаються

08 – ураження електричним струмом

09 – вплив екстремальних температур

10 – вплив шкідливих речовин

11 – вплив іонізуючих випромінювань 12 - фізичні перевантаження

13 – нервово-психічні навантаження

14 – ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни

15 – утоплення

16 – навмисне вбивство

17 – ушкодження внаслідок стихійного лиха

18 – види подій, окрім перелічених, характерні для галузі

19 – пожежа

20 – інші

б) Причини нещасного випадку

01 – конструктивні недоліки, недосконалість, недо­статня надійність машин, механізмів, устаткування 

02 – недосконалість технологічного процесу

03 – порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів

04 – порушення правил дорожнього руху

05 – незадовільна організація робіт,у тому числі:

06 — порушення режиму праці

07 — експлуатація несправних машин, механізмів, устаткування             

08 — порушення технологічного процесу

09 — робота з відключеними (несправними) захисними засобами, системами вентиляції, сигналізації, освітлення, кондиціювання

10 — недоліки в навчанні безпечних прийомів праці

11 — незадовільний технічний стан будинків, споруд, території

12 - незастосування засобів індивідуального захисту, у тому числі:

13 - через незабезпеченість нами

14 - порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі;

15 - незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць

16 - викликані особистими, факторами і в стані сп'яніння

17 – викликані сопіально-економічними факторами

18 - відсутність цільового інструктажу перед роботою не за спеціальністю (професією)

19 - порушення правил пожежної безпеки

20 - інші

 

в) Устаткувааня, яке стало причиною травми

311 – устаткування енергетичне

312 – дизелі та дизель-генератори

313 – устаткування для чорної та кольорової металургії

314 – устаткування гірничо-шахтне 316 - устаткування підйомно-транспортне (крани) 316 – устаткування підйомно-транспортне (конвейєри) 317- устаткування підйомно-транспортне (крім кранів

і конвейєрів) 318 - устаткування і рухомий склад залізниць

331 – машини електричні малої потужності

332 – електродвигуни змінного струму потужністю від 0, 26 до 100 кВт

333 – електродвигуни змінного струму потужністю більше 100 кВт

334 – електродвигуни вибухозахищені, врубово–комбайнові і електробури

335 – електродвигуни кранові та машини електричні для тягового устаткування

336 – машини електричні постійного струму

337 – генератори змінного струму, перетворювачі,

підсилювачі електромашинні, електростанції і електроагрегати живлення

338 – машини електричні великі, агрегати електро­машинні, турбо-і гідрогенератори

341 – трансформатори і трансформаторне устаткування, апаратура високовольтна, силова перетворювальна техніка, прилади силові напівпровідникові, детектори ядерних і нейтронних випромінювань, хемотроніка (електрохімічні перетворювачі інформації)

342 – апарати електричні на напругу до 1000 В

343– комплектне обладнання на напругу до 1000 В

344 – устаткування спеціальне технологічне, шино-проводи низької напруги

346 – електротранспорт (крім засобів міського тран­спорту і мотор-вагонних поїздів), електро­устаткування для електротранспорту і підйомно-транспортних машин

346 – устаткування світлотехнічне і вироби електро-

устаиовочні, лампи електричні, вироби культурно-побутового призначення і широкого вжитку

348 – джерела струму хімічні, фізичні, генератори електрохімічні й термоелектричні

361 –устаткування хімічне і запасні частини до нього

362 – устаткування для переробки полімерних матері­алів і запасні частини до нього

363 – насоси (центробіжні, парові та приводні поршневі)

364 – устаткування кисневе, криогенне, компресорне, холодильне, для газополум'яної обробки металів, насоси і агрегати вакуумні і високовакуумнг, комплектні технологічні лінії, установки і агрегати

365 – устаткування пелюлозно-паперове

366 – устаткування нафтопромислове, бурове, геологоро­звідувальне і запасні частини до нього

367 – устаткування технологічне і апаратура для

нанесення лакофарбового покриття на вироби машинобудування

368 – устаткування нафтогазопереробне

381 – верстати металорізальні

382 –машини ковальсько-пресові (без машин з ручним і ножним приводами)

383 – устаткування деревообробне     

384 – устаткігвання технологічне для ливарного виробництва

385 - устаткування для гальванопокриття виробів машинобудування

386 — устаткування для зварювання тертям, холодного зварювання і допоміжне зварювальне обладнання

451 — автомобілі

452 - автомобілі спеціалізовані, автопоїзди, автомобілі-тягачі, кузови-фургони, причепи, тролейбуси, автонавантажувачі, мотоцикли, велосипеди

472 - трактори

473 - машини сільськогосподарські

474 - машини для тваринництва, птахівництва і кормовиробництва

481 - машини для землерийних і меліоративних робіт

482 – машини дорожні, устаткування для приготування будівельних сумішей

483 – устаткування і машини будівельні

484 – устаткування для промисловості будівельних матеріалів

485 — устаткування технологічне для лісозаготівельної і торфяної промисловості, машинобудування комунальне

486 — устаткування для кондиціонування повітря і

вентиляції

493 — устаткування і прилади для опалення і гарячого

водопостачання

511 – устаткування технологічне і запасні частини до нього для легкої промисловості

512 – устаткування технологічне і запасні частини до нього для вироблення хімічного волокна

513 – устаткування технологічне і запасні частини до нього для харчової, м'ясної, молочної та рибної промисловості

514 – устаткування технологічне і запасні частини до нього для мукомельних, комбікормових підпри­ємств т^і зерносховищ

515 – устаткування технологічне і запасні частини до нього для торгівлі, громадського харчування та блоків харчування, устаткування холодильне і запасні частини до нього, вироби культурно-побутового призначення та господарчого вжитку

516 – устаткування поліграфічне і запасні частини до ньог

517 – устаткування технологічне і запасні частини до нього для скляно-ситалової промисловості, кабельної промисловості, для розвантаження, розфасовки та упаковки мінеральних добрив і отрутохімікатів

 

 

Лабораторна робота №2

Дослідження мікроклімату (метеорологічних умов) ро­бочого місця в навчальному приміщенні.

Мета роботи: Виміряти температуру, вологість, швид­кість руху повітря і оцінити ці параметри мікроклімату на основі санітарних норм.

Прилади і обладнання:стаціонарний або аспіраційний психрометр, анемометр, секундомір.

Теоретичні відомості

Самопочуття і працездатність людини залежать від метеорологічних умов виробничого середовища, в якому вона знаходиться і виконує тру­дові обов'язки.

Сукупність таких показників виробничого середовища, як температу­ра повітря, °С; відносна вологість, %; швидкість руху повітря, м/с; інте­нсивність теплового випромінювання, Вт/м² (ккал/м²тод); барометрич­ний тиск, мм.рт.ст., називають метеорологічними умовами, або мікро­кліматом.

Вологість повітря в значній мірі впливає на самопочуття людини і працездатність. Вологість повітря буває абсолютна і відносна.

Абсолютна вологість—це кількість вологи (г), що міститься в 1 м³ повітря при даній температурі (г/м³).

Відносна вологість—це процентне співвідношення абсолютної кіль­кості водяних парів в повітрі до їх максимально можливої кількості при даній температурі.

На виробництві показники діють на людину найчастіше сумарно, вза­ємно підсилюючи або послаблюючи один одного. Наприклад, збільшен­ня швидкості руху повітря посилює ефект низької температури і, навпа­ки, послаблює дію підвищеної температури на організм людини. Під­вищення значення вологості погіршує самопочуття людини, як при зниженій, так і при підвищеній температурі. Таким чином, поєднання метеорологічних параметрів виробничого середовища може бути сприя­тливим або несприятливим для самопочуття людини.

Допустимиминазиваються такі параметри мікроклімату, які при три­валій і систематичній дії на людину можуть викликати перехідні, і су­проводжуються напруженням механізмів терморегуляції, але не вихо дять за межі фізіологічних пристосувань. При цьому не виникає пошкоджень або порушень стану здоровя, але можуть спостерігатися

дискомфортні тепло відчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності

Оптимальниминазивають такі параметри мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів

терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють умови для високого рівня працездатності людини.

Оптимальне поєднання метеорологічних умов виробничого середовища називають комфортністю.

Нормуються показники метеорологічних умов відносно таких параметрів:

• сезону року;

• категорії важкості виконуваної роботи;

• категорії приміщень.

Розрізняють два сезони року (теплий період—сезон, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря -РІЮ і вище, та холодний, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10°С.

Оптимальна величина температури повітря робочої зони встановлення ГОСТ 12.1.005-88, може коливатися залежно від сезону року і важкості виконання роботи від 16°С до 25°С.

Оптимальна вологість за ГОСТом складає 40-60%. Допустима величина відносної вологості становить 75%.

Оптимальна швидкість руху повітря коливається від 0,2 до 0,5 м/с, а приміщеннях з надлишком тепла збільшується до 1 м/с.

У навчальних приміщеннях є оптимальними такі метеорологічні умови:

– в холодний період температура повітря повинна становити 22 24°С, швидкість руху повітря – 0,1 м/с, відносна вологість—40-60%;

– в теплий період температура повітря повинна становити 23-25°С швидкість руху повітря – 0,1 м/с, відносна вологість – 40-60%.

Вологість повітря визначають за допомогою психрометрів та гігрометрів. Психрометри поділяються на станційні (психрометр Августа) та аспіраційні (психрометр Ассмана). Психрометр Августа складається двох однакових термометрів, зафіксованих паралельно один до одного на відстані 5 см на спеціальному штативі або у відкритому футлярі. Резервуар одного з термометрів обгорнутий тонкою тканиною, кінець якої опущений у посудину з дистильованою водою. Завдяки випаровуванню з поверхні резервуара вологого термометра, спирт у ньому охолоджується і температура знижується. Із зниженням темпера­тури виникає різниця між показниками сухого і вологого термометрів, що й дає змогу знайти кількість водяної пари у повітрі (абсолютну воло­гість). Аспіраційний психрометр Ассмана є більш досконалим і точним приладом порівняно з психрометром Августа. Принцип його побудови такий самий, але термометри поміщені в металеву оправу, а їх резервуа­ри захищені подвійними металевими гільзами від впливу променистої радіації. У верхній частині приладу розміщено вентилятор, який забез­печує постійну швидкість повітря біля резервуарів термометрів. Швидкість руху повітря вимірюють за допомогою анемометрів – крильчастих або чашкових. Крильчастий анемометр являє собою колесо з алюмінієвими крилами, що обертаються. Коли колесо перебуває в зоні рухомого повітря, воно починає обертатися відповідно до швидкості ру­ху повітря. Обертання колеса за допомогою зубчаток передається стріл­ці, яка рухається по градуйованій в умовних одиницях шкалі циферблата. Крильчастий анемометр використовують для вимірювання швид­кості повітря в межах 0,5... 15 м/с Чашковий анемометр складається із чотирьох порожнистих металевих півкуль і призначений для метеороло­гічних спостережень у відкритій атмосфері. За допомогою цього прила­ду можна вимірювати швидкість руху повітря у великих межах (1...50 м/с). Визначення швидкості руху повітря проводять шляхом співставлення двох відліків по циферблату: до початку досліду і після досліду. Різницю між цими відліками ділять на час проведення досліду в секун­дах, швидкість руху повітря визначають за графіком (додається до при­ладу). Швидкість руху повітря в приміщеннях в межах від 0,1 до 1,5 м/с можна визначити за допомогою кататермометра. Кульовий кататермометр являє собою спиртовий термометр з двома резервуарами – сферичним внизу і циліндричним вгорі. Шкала кататермометра має поді­лки від 34 до 40°С. Для роботи з цим приладом попередньо нагрівають кататермометр у воді до 75...80°С, потім витирають насухо і поміщають в досліджуване місце. За величиною падіння стовпчика спирту в одиницях часу в кататермометрі при його охолодженні визначають швидкість руху повітря.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити прилади для вимірювання температури, вологості, швидкості руху повітря.

За допомогою піпетки зволожити обгортку вологого термометра тримаючи психрометр вертикально для запобігання попадання води гільзу і головку приладу.

Завести ключем механізм до відказу і помістити психрометр в робочу зону приміщення (висота від підлоги—1,5-2 м). Через 3—5 хв. під час роботи вентилятора провести розрахунок. Записати покази сухого і вологого термометрів.

2. Розрахувати абсолютну вологість по формулі:

g_ф = g_m - 0,5(t_с - t_в)  , г/кг

де g_m – максимально можливий вміст водяної пари в повітрі при повному водонасичені при даній температурі повітря (t_с,°C), г/кг (за таблицею) , Р – атмосферний тиск, Па.

3. Визначити відносну вологість повітря по номограмі та за формулою:

,

g_ф – фактичний або абсолютний вміст водяної пари в повітрі, визначений вище.    

 

 

4. Порівняти результати розрахунків і визначені за психрометричною таблицею і графіком значень відносної вологості. Процент відмінності не повинен перевищувати 5%. Результати порівняти з санітарним! нормами і зробити висновки.

5. За допомогою анемометра виміряти швидкість руху повітря. Для цього, записавши вихідне положення стрілок на циферблатах (прилад на нуль не установлюють) і від'єднавши за допомогою важеля, що знаходиться на боковій стороні приладу, рухому частину приладу від стрілок помістити прилад в потік повітря так, вісь обертання колеса була паралельна напрямку потоку повітря. Дати можливість крильцям або чашкам анемометра здолати інерцію приладу і набути максимальну швидкість. Протилежним поворотом (зсувом) важеля запустити стрілки і відмітити їх положення, одночасно зафіксувавши час. Записати нове по­ложення стрілок і віднявши перші покази від других, поділити отрима­ний результат на час експозиції приладу ( в секундах). Якщо поділки анемометра про градуйовані не в метрах, то отриманий результат( чис­ло поділок в секунду) помножити на поправку, в паспорті приладу, або перерахувати по графіку, зображеному в технічному описі анемометра. Результати вимірювань порівняти з санітарними нормами і зробити ви­сновки.

 

6. Результати обчислених і виміряних величин занести в протокол досліджень:

 

Місце прове­дення дослід­жень	Температура повіт­ря в досліджувано­му приміщенні, °С		Відносна вологість повітря, %		Швидкість руху повітря, м/с
	Фактична (за вимі­рюван­нями)	За сані­тарними нормами	Фактична (за вимі­рюван­нями) і розраху­нками	За сані­тарними нормами	Фактична (за вимі­рюван­нями)	За са­нітар­ними нор­мами

 

ДОДАТКИ

Таблиця 1

---

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 126; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

12345Следующая ⇒

---

Мы поможем в написании ваших работ!