Фінансова наука в Україні розвивалася в контексті її розвитку в умовах Російської імперії.



Історичні джерела свідчать, що лише починаючи з другої полови­ни XIX ст. з'являються наукові роботи, присвячені проблемам фінан­сової науки.

До українських вчених-фінансистів належав професор Київсько­го університету святого Володимира (тепер Київський Національний університет імені Тараса Шевченка) Микола Християнович Бунге (1823-1895). Він більше відомий як державний діяч, який обіймав посаду міністра фінансів царської Росії. Водночас у нього є декілька невеликих, але оригінальних праць з питань грошового обігу, креди­ту, державних фінансів.

Питанням фінансів І. Я. Франко присвятив понад 40 праць і зай­мався питаннями аналізу фінансової політики Австро-Угорської ім­перії, діяльності фінансових установ, у тому числі комерційних бан­ків, фінансових фондів, господарських товариств.

І. Я. Франко займався питаннями розвитку банківської системи в Галичині.

До визначних українських економістів-фінансистів належить та­кож Михайло Іванович Туган-Барановський (1865-1919), видав курс лекцій «Основи фінансової науки». У своїх наукових твер­дженнях він дотримувався західноєвропейської традиції ототожнен­ня державних фінансів з державним господарством.

Розвиток фінансової думки у незалежній Україні характеризу­ється появою нових академічних досліджень, необхідність яких була викликана перебудовою економіки, переходом від командно-адміні­стративної економіки до ринкової, становленням та розбудовою фі­нансового сектора. Значний доробок у вітчизняній фінансовій науці належить О. Д. Василику. В. М. Опаріну, С. І. Юрію, В. М. Федосову, В. М. Суторміній, О. Р. Романенко, А. М. Поддєрьогіну, Г. Г. Кірейцеву, В. І. Оспіщеву, І. О. Бланку та ін.

У сучасній фінансовій науці відповідно до структурного складу фінансів сформувалися чотири основні напрями, які досліджуються дещо відокремлено один від одного. Це насамперед

 теорії державних (публічних) фінансів

 підприємницьких структур (бізнесові фінанси),

міжнародних (глобальних)фінансів

та фінансового ринку.

Згідно з доступним через Інтернет електронним словником, під фінансами (finance) розуміють:

 

- гроші та інші ліквідні ресурси держави, бізнесу, певної групи чи особи;

- систему, що включає обіг грошей, кредитування, інвестування надання, банківських послуг;

- науку про управління фондами;

- придбання фондів або капіталу;

- науку про управління грошима та іншими активами;

- управління грошима, банківськими операціями, інвестиціями і кредитом;

- грошові ресурси, фонди, особливо ті з них, що стосуються держави або корпорації;

- забезпечення фондів або капіталу;

- комерційна діяльність, пов’язана з наданням фондів або капіталу;

- галузь економічної науки, яка досліджує управління грошима та іншими активами;

- управління грошима, кредитом, банківськими операціями та інвестиціями.

У цілому в навчальній літературі можна виділити два підходи: консервативний, за якого сутність і призначення фінансів, їх функції та характерні ознаки розглядаються практично так, як і за радянських часів; інтегруючий -розгляд фінансів як на основі напрацювань у попередні часи, так і з урахуванням положень світової фінансової науки.

Між цими підходами склалося приблизно паритетне співвідношення з певним переваженням,  консерватизму. Більшість авторів, праці яких публікувалось до 1990-х років, поки  залишаються на традиційних для соціалістичної науки позиціях.

Існуючі  підходи до трактування фінансів дають змогу зробити при основі висновки.

Перший.Наукова думка стосовно розуміння фінансів постійно еволюціонувала.

Основним напрямом в еволюції розуміння сутності фінансів, їх призначення і роль став поступовий перехід від звуженого трактування фінансів як системи формування ф використання грошових коштів для забезпечення реалізації функцій, покладених на публічні союзи (державу на місцеву владу), до їх визначення як сукупності матеріальних (грошових) засобів забезпечення і фінансування держави, і підприємницької діяльності, життєдіяльності людини.

 У цьому контексті спостерігався діалектичний взаємозв’язок теорії і практики:

потреба в науковому забезпеченні фінансової діяльності підприємств і громадян спонукали розвиток теорії бізнесових фінансів і фінансів домогосподарства, а також фінансового ринку як основної сполучної сфери між ними, а теоретичні розробки вчених-фінансистів сприяли підвищенню ефективності фінансів підприємницьких структур та інституцій фінансового ринку.

 

Другий. Фінанси є надзвичайно складним, багатогранним, динамічним і суперечливим явищем.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 206; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!