Розвиток фінансової науки в Росії та Україні
У російській науковій літературі слово «фінанси» з'явилося лише наприкінці XVIII ст. і було запозичене з французької наукової літератури. До цього часу використовувався термін «казна». Проте наукова література, яку можна віднести до фінансової науки, з'явилася раніше.
Найвидатнішою науковою працею, у якій розглядаються проблеми фінансової науки, слід, вважати «Книгу о скудности и богатстве» Івана Тихоновича Посошкова (1652-1726), яка була видана на початку XVIII ст. Праця давала низку порад монархові про те, як поповнювати царську скарбницю.
I. Т. Посошков рекомендував не розоряти платників податків надмірними поборами. Податки варто брати з землі, а за податкову одиницю приймати десятину замість значної кількості зборів. І. Т. Посошков радив перейти до єдиного десятивідсоткового податку.
У 1802 році в Росії було створено міністерство фінансів. З цього часу слово «фінанси» остаточно увійшло до наукового та практичного обігу. Науковою літературою фінанси вирізнялися як складова політичної економії, а з точки зору практики ними було все, що належало до доходів і витрат держави.
Наприкінці XVIII ст. виходять праці вченого й мислителя Олександра Миколайовича Радіщева (1749-1802). Одна з його робіт «Записка про податі Петербурзької губернії» повністю присвячена податковій політиці. Це перша наукова робота в Росії, у якій досліджується суть і природа податків, їх вплив на економіку держави, матеріальне становище різних верств населення.
|
|
|
На початку XIX ст. спостерігається деяке пожвавлення в розвитку фінансової науки. Виходить робота Миколи Івановича Тургенева (1789-1871) «Досвід теорії податків» (1818), у якій було представлено особливості податків, їх значення для державного господарства і економіки в цілому.
Дуже цікавою є й сама постать М. І. Тургенева. Він, зокрема, організовував таємні зібрання декабристів, але перед їхнім виступом на Сенатській площі емігрував за кордон, був заочно засуджений на смерть за свою належність до повстанців.
Будучи великим патріотом своєї країни, він заповів всі кошти, що будуть виручені від продажу книги, використати для полегшення життя селян, які відбували покарання в тюрмі за несплату податків.
Найбільшою заслугою ученого є теоретичне обгрунтування об'єктивної необхідності податків. Він рекомендував уряду враховувати економічні можливості населення при введенні податків, не допускати надмірних витрат, які б перевищували наявні доходи.
У 1905 році вийшов у світ підручник «Основи фінансової науки» Івана Христофоровича Озерова(1869-1942), що витримав багато видань, і нині є науковим доробком із найповнішим викладом багатьох фундаментальних положень фінансової науки.
|
|
|
За визначенням І. X. Озерова, «фінансова наука вивчає фінансове господарство, тобто сукупність відносин, які виникають на основі добування союзами публічного характеру матеріальних засобів».
У своїх роботах В. І. Ленін критикував фінансову політику Росії, критично оцінював систему доходів і витрат бюджету, розкривав соціальну сутність непрямих податків. У 1917 р. він розробив економічну платформу партії більшовиків, яка передбачала націоналізацію та централізацію страхової і банківської справи, відмову від виплати внутрішніх та зовнішніх боргів, зміну податкової системи на основі введення високого майнового податку і податку на приріст майна, а також непрямого податку на предмети розкоші. Також В.І. Ленін займався питаннями фінансового контролю, створенням нового фінансового апарату, проведенням грошової реформи.
У зв'язку з переходом до директивних методів управління економікою і фінансами була створена наука про фінанси СРСР, яка доводила переваги радянських фінансів над фінансами капіталістичного суспільства.
Після підручника І. X. Озерова найвидатнішою роботою в галузі фінансової науки на початку XX ст. можна вважати «Вступ до фінансової науки» (1929) Антонія Іосифовича Буковецького (1881-1972).
|
|
|
У цей же час вийшов підручник Дмитра Петровича Боголєпова (1885-1941) «Короткий курс фінансової науки», який був представлений автором як марксистський підручник.
Наступний період розвитку фінансової науки (1931-1956 рр.) характеризується становленням єдиної думки про предмет фінансів.
Класиком цього періоду вважається Василь Петрович Дяченко (1902-1971), який першим дав цілісне марксистське визначення фінансів: це система відносин, на основі яких через плановий розподіл доходів і заощаджень забезпечується створення та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів держави відповідно до її цілей та завдань. В. Дяченко є автором перших офіційних підручників «Фінанси СРСР» (1933) і «Фінанси та кредит СРСР» (1940).
Прикладні питання фінансової науки досліджувалися за напрямами історії розвитку фінансових категор й: Кирило Никанорович Плотніков досліджував історію бюджету, Арсеній Григорович Звєрєв (та Ернест Олександрович Вознесенський— розвиток фінансів у період Великої Вітчизняної війни.
В цей же період видається ряд підручників з дисциплін «Фінанси СРСР» та «Фінанси і кредит СРСР», серед яких особливої уваги заслуговує підручник «Фінанси СРСР» (1977 р.) за редакцією М. К. Шерменєва.
|
|
|
В результаті дискусії щодо визначення місця фінансів в системі розширеного відтворення виділилося два напрями:
- представники першого (В. П. Дяченко, Г. М. Точильников, М. К. Шерменєв) вважали, що фінанси — це система відносин розподілу грошових коштів, яка носить безеквівалентний характер, а значить, фінанси лише опосередковано впливають на виробництво, обмін та споживання;
- друга група вчених (А. М. Александров, О. М. Бірман) вважали, що фінансові відносини існують на усіх чотирьох стадіях відтворення.
Проблеми бюджетної сфери досліджувалися в аспектах формування доходів і витрат, а також організації місцевих бюджетів. Питання державного бюджету досліджували Я. Ліберман, В. Родіонова, Л. Павлова.
Особлива увага приділялася аналізу та критиці фінансових відносин зарубіжних країн: розвиток фінансів капіталізму досліджували В. Болдирєв, Л. Дробозіна, Л. Павлова, Л. Окунева та ін.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!