СИСТЕМИ ІНЖЕНЕРНОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ
Системи інженерної комп'ютерної графіки:
• призначені для автоматизації креслярсько-графічних та конструкторських робіт у
процесі проектування компонентів та систем механічних, електричних, електромеханічних,
електронних та радіоелектронних пристроїв та приладів, у будівництві та архітектурі, для
побудови карт;
• надають можливість виконувати в реальному часі каркасне, поверхневе та
твердотільне 3D-моделювання, морфінг, анімацію та реалістичну візуалізацію;
• забезпечують здійснення промислового дизайну;
• дозволяють передати комп'ютеру більшу частину рутинної роботи з проектування та
вивільнити завдяки цьому час інженера-конструктора для творчої діяльності, суттєво підви-
щуючи якість результатів та швидкість проектування.
Поняття САПР
Системи автоматизованого проектування (САПР) є головним практичним втіленням
інженерної комп’ютерної графіки та призначені для автоматизації креслярсько-графічних,
конструкторських та дизайнерських робіт у процесі проектування та наочної (реалістичної)
динамічної графічної візуалізації компонентів та систем механічних, електричних,
електромеханічних, електронних, радіотехнічних, радіоелектронних, оптичних конструкцій,
схем, мереж, пристроїв та приладів.
Історія розвитку
Розвиток САПР здійснювався в три етапи:
1) дослідження можливостей автоматизації проектування (60-70-і роки).
|
|
|
Перші CAD-системи з’явились в 60-х роках, ще на початках розвитку вичислювальної
техніки. Саме в цей час в компанії General Motors була розроблена інтерактивна графічна
система підготовки виробництва, а в 1971-у її творець - доктор Патрік Хенретті (батько
САПР) - заснував компанію Manufacturing and Consulting Services (MCS), яка суттєво
впливала на розвиток даної галузі в подальшому. На думку аналітиків, ідеї MCS складають
основу майже 70% сучасних САПР.
2) поява масових САПР та базових програмних продуктів для них такого рівня, що
використання їх у промисловості стало економічно виправданим (80-і роки).
На початку 80-х, коли значно збільшилась потужність комп’ютерної техніки,
з’являється: велика кількість CAD-систем; перші CAM-пакети, які дозволяли частково
автоматизувати процес виробництва за допомогою програм для верстатів з ЧПУ; CAE-
системи, призначені для аналізу складних конструкцій. Таким чином, до середини 80-х
системи САПР для машинобудування вже були схожі до сучасних.
3) напрацьовування практичних застосувань, виправлення помилок, досягнення високої
ефективності CAD-систем у високотехнологічних виробництвах (90-і роки).
Протягом 90-х років проходив найбільш інтенсивний розвиток САПР - в цей час
|
|
|
з’являються САПР “середнього рівня”. Збільшення конкуренції стимулювало вдосконалення
систем: завдяки зручному графічному інтерфейсу спростилося користування ними; з’явилися
нові механізми твердотілого моделювання ACIS і Parasolid, які використовуються і сьогодні
в багатьох провідних САПР; значно збільшились функціональні можливості. В результаті
цього, попит на САПР різко збільшувався на протязі майже всього десятиліття. Але останнім
часом, в зв’язку зі зниженням виробництва в США і Європі і наповнення ринку продуктами
САПР, цей ріст постійно зменшувався. Так, згідно оцінки аналітиків компанії Daratech в
1999 р. об’єм продаж систем CAD/CAM за рік збільшився на 11,1%, в 2000-у - на 4,7%, в
2001-у - на 3,5%, а в 2002 р. - на 1,3% .
Отже, нове століття для ринку САПР стало перехідним моментом. В такій ситуації чітко
прослідковувались дві основні тенденції - злиття/поєднання компаній і пошук нових
33
напрямків для росту. Яскравий приклад першої тенденції - купівля компанією EDS в 2001 р.
двох відомих розробників САПР “високого рівня” - Unigraphics та SDRC, а другої - активне
просування концепції PLM (Product Lifecycle Management), яка дозволяє керувати
інформацією про виріб протягом його життєвого циклу.
|
|
|
Перспективним напрямком подальшого підвищення продуктивності систем інженерної
комп'ютерної графіки є забезпечення їх функціонування в складі інтелектуальних САПР у
мережі Internet.
Зміст поняття САПР
Сучасні підприємства не зможуть конкурувати на світовому ринку, якщо вони не
будуть випускати нову продукцію високої якості, низької вартості і за короткий термін. Тому
вони намагаються використовувати широкі можливості пам’яті комп’ютерів, їх високу
швидкодію і можливості зручного графічного інтерфейсу для того, щоб автоматизувати і
пов’язати між собою задачі проектування і виробництва, які раніше були досить складними,
тривалими і зовсім не пов’язані між собою. Для цієї мети широко використовуються
технології автоматизованого проектування (computer-aided design – CAD), автоматизованого
виробництва (computer-aided manufacturing – CAM) і автоматизованого конструювання чи
розрахунків (computer-aided engineering – CAE).
Автоматизоване проектування (CAD – система) – представляє собою технологію,
яка полягає у використанні комп’ютерних систем для полегшення створення, зміни, аналізу і
оптимізації проектів (для машинобудівних CAD – креслення і геометричне моделювання
деталей, вузлів, складальних одиниць). Основна функція CAD – це визначення геометрії
|
|
|
конструкції (деталей механізму, архітектурних елементів, електронних схем, планів споруд і
т.п.), оскільки геометрія визначає всі наступні етапи життєвого циклу виробу. Основна
перевага CAD – систем полягає в тому, що створена один раз геометрія виробу передається
до інших систем (CAM, CAE), при цьому значно економиться час і підвищується
ефективність всього циклу випуску нової продукції.
Автоматизоване виробництво (CAM – система) – представляє собою технологію,
яка полягає у використанні комп’ютерних систем для планування, управління і контролю
операцій виробництва через прямий чи допоміжний інтерфейс з виробничими ресурсами
підприємства. Сьогодні комп’ютери з CAM-системою здатні генерувати великі програми для
верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ) на основі геометричної моделі виробу
(CAD-моделі) і доповнених даних, які представлені оператором. Згенерована автоматично
програма управління верстатом передається мережею до стійки верстату і запускається у
виробництво без втручання людини. За допомогою таких систем відбувається програмування
роботів (на гнучких автоматизованих ділянках) для вибору і установки інструментів,
заготовки на верстати з ЧПУ.
Автоматизоване конструювання (CAE – система) – представляє собою
технологію, яка полягає у використанні комп’ютерних систем для аналізу геометрії CAD,
моделювання і дослідження поведінки продукту під час його роботи для вдосконалення і
оптимізації його конструкції. В програмних продуктах CAE можна здійснювати різні типи
аналізу, наприклад: кінематичні розрахунки механізмів, напружено-деформований стан
деталей під дією статичних чи динамічних навантажень, параметри руху потоків рідини в
конструкціях, проводити оптимізацію конструкції виробу і т.п. Слід відмітити, що геометрія
досліджуваного продукту (деталі, виробу) визначається на основі її CAD-моделі. В цьому
класі систем широко використовується метод кінцевих елементів та кінцевих об’ємів.
Життєвим циклом виробу називається процес проектування, конструювання,
виробництва та його реалізації споживачу (рис. 3.1).
Сучасні системи автоматизованого проектування дозволяють контролювати та
керувати усіма етапами життєвого циклу виробу.
34
Рисунок 3.1 – Життєвий цикл виробу
Професійні графічні програми надають можливість працювати з графічними
об'єктами: програмне забезпечення зберігає лише вигляд об'єкту та значення його
властивостей. СAD-програми працюють за тією ж схемою: технічне креслення складається з
невеликої кількості основних геометричних об'єктів, розміри яких зберігаються в файлі
креслення. Основні розбіжності між СAD-програмами та іншими графічними програмами
полягають в їх практичному застосуванні.
У звичайних графічних програмах головну роль відіграють художнє зображення,
графік або ескіз, які потрібно гарно зафарбувати; зображення складається з зафарбованих
поверхонь та нарисованих від руки ліній; основною метою є гарне графічне оформлення
документу; всі об'єкти розташовують у системі координат користувача.
У СAD-програмах: на першому місці знаходиться виробнича продукція (конструкція
виробу, проект будівлі або агрегату); зображення складається з прямих ліній, кіл, дуг та
ламаних ліній, які можна конструювати та змінювати багатьма способами; методи
конструювання для базових геометричних об'єктів, стискання та розтягування довільних
об'єктів, заокруглювання кутів належать до стандартного набору функцій СAD - програм; у
цих програмах завжди працюють у масштабі та з точними координатами. Загальним є те, що
будь-яка графічна програма в ідеалі повинна надавати можливість нанесення розмірів та
штрихування.
У процесі автоматизації креслярських та конструкторських робіт головну увагу
приділяють: випуску точних креслень деталей, вузлів та зборок; інтерактивній роботі з
розміщеною в ЕОМ моделлю проектованого компоненту чи системи для перевірки її
механічних, електричних, теплових та інших властивостей. Як правило, модель
35
інтерпретують за допомогою моделювальної програми, що видає інформацію про поведінку
системи оператору за дисплейним пультом для виконання чергових циклів проектування та
перевірки. По завершенні проектування об'єкту допоміжні програми можуть провести
постобробку проектної бази даних для підготування переліків деталей та зведеної відомості
необхідних матеріалів, сформувати дані для оброблювальних центрів.
Модель конструювання в 2D-npocтopi забезпечує конструктору необхідний сервіс для
побудови контурів із використанням традиційної креслярської техніки. Конструктор може
працювати в одній, двох ___________або трьох довільно обраних проекціях, використовуючи мову,
максимально наближену до лексики тієї предметної галузі, що досліджується. Операції,
реалізовані за допомогою цієї мови, приводять до побудови в пам'яті ЕОМ 2D-образу та 3D-
моделі конструйованого об'єкту. Отриману 3D-модель зображують у вигляді каркасної
(проволочної) моделі, поверхневої моделі чи моделі твердого тіла. В останньому випадку
часто здійснюють двоетапний процес проектування: на першому етапі конструктор оперує
об'ємними примітивами; на другому етапі об'єкт, відображений за допомогою ЗD-примітивів,
переводять у нормальну напівтонову форму. Модуль параметричного конструювання дозво-
ляє використовувати техніку задавання параметрів проектованого виробу, формувати
каталоги уніфікованих стандартних та нормованих деталей.
Критерії вибору САПР
Правильний вибір САПР є досить складним завданням, тому визначимо критерії, які
слід враховувати при виборі необхідного програмного забезпечення:
• САПР повинна автоматизувати роботу. Інструменти САПР повинні економити час,
забезпечувати потрібну продуктивність і не суперечити традиційному методу
проектування.
• САПР повинна бути надійною в роботі і підтримувати стандартні формати зберігання
даних.
• САПР повинна бути доступною. Якщо після покупки САПР немає можливості пройти
необхідне навчання чи відсутня належна технічна підтримка, то нормальна робота
такої САПР неможлива.
• САПР повинна бути відкритою. Якщо систему неможна налаштувати чи
доопрацювати під конкретні вимоги та задачі користувача, то вибір такої системи –
помилка.
• САПР повинна мати пам'ять. Слід відмовитись від САПР, в якій змінюються формати
зберігання даних і не підтримуються власні старі формати, або в якій змінюються
математичне ядро з одного на інше. Все це ознаки ненадійності системи.
• САПР повинна бути довговічною. Система САПР вибирається на тривалий термін,
тому нормальну роботу і стабільну якість гарантує лише довговічна система
(незалежно від кількості версій чи обновлень).
• САПР повинна бути універсальною. Інформація, яка отримується у вибраній системі
САПР повинна бути доступна не тільки її виробнику, але й замовнику. Крім того,
система повинна забезпечувати можливість її розширення в міру необхідності і
збільшення типів задач, що нею вирішуються.
• САПР повинна бути стабільною. Система не повинна постійно змінювати основні
принципи роботи. Робота в САПР – це звичаї і правила, тому тільки постійність стилю
САПР дозволяє вчасно і якісно освоювати нові версії програми та вчасно виконувати
поставлені завдання.
• САПР повинна бути рентабельною. Якщо вибрану САПР важко освоювати і в ній
працювати, її неможливо використовувати без додаткових затрат або вона не дає
очікуваного результату, то від неї варто відмовитись, навіть якщо вона задовольняє
інші критерії.
• САПР повинна бути масштабованою, тобто мати можливість збільшення свого
функціоналу і потужності. Така система дозволяє з часом переходити на вищий рівень
роботи.
36
Базові класи САПР
До машинобудівного профілю САПР належать системи, призначені для розробки
станків, агрегатів, автомобілів, мотоциклів, велосипедів, приладів, суден, літаків,
аерокосмічних апаратів та іншої численної продукції або її складових компонентів.
САПР машинобудівного профілю характеризуються великим спектром представників (від
простих "комп'ютерних кульманів" до великомасштабних систем) та динамічністю.
Традиційно продукти САПР для машинобудування поділені на три рівні: високий,
середній і легкий (табл.3.1).
Таблиця 3.1
Рівень САПР Продукт Компанія
Високого рівня
(Hi-End)
Unigraphics NX
CATIA
Pro/Engineer
UGS PLM Solutions (EDS)
Dassault Systems/IBM
PTC
Середнього рівня
(Mid-Range)
SolidEdge
SolidWorks
Inventor і Mechanical Desktop
Cimatron
think3
CadKey
PowerSolutions
КОМПАС(CAD/CAM/CAE/PDM)
T-Flex (CAD/CAM/CAE/PDM)
КРЕДО (CAE)
UGS PLM Solutions (EDS
SolidWorks
Autodesk
Cimatron
Think3 S.p.A.
CadKey
Delcam
"Аскон"
"Топ Системы"
НИЦ АСК
Легкого рівня
(Low-End)
AutoCAD
SurfCAM 2D
DataCAD
IntelliCAD
TurboCAD
Autodesk
Surfware
DataCAD
CADopia
IMSI
Основною тенденцією розвитку САПР машинобудівного профілю є перехід від
багатомодульних до багатокомпонентних систем, сформованих із окремих програм
незалежних постачальників. Це викликано: зростанням потреб виробництва в невеликих, добре
споряджених інженерних центрах та в максимальному скороченні виробничих витрат на
всіх етапах створення продукції для зниження її собівартості; тим, що багатокомпонентні
системи часто надають рівноцінні або більші можливості за значно меншу вартість.
Але великомасштабні САПР машинобудівного профілю ще не зійшли з арени, а в
деяких галузях застосування є беззаперечними лідерами завдяки розповсюдженню в світі,
тривалому терміну розробки та експлуатації програм (гаранту надійності програмного
забезпечення), багатоплатформовості. Наприклад, для моделювання складних вузлів та виробів,
які містять сотні та тисячі деталей, просто необхідні декілька великомасштабних САПР та
потужних RISC-комп'ютерів.
На даний час існує три основних системи високого рівня: Unigraphics NX компанії
UGS PLM Solutions (EDS), CATIA французької фірми Dassault Systemes (яка співпрацює з
IBM) і Pro/Engineer від РТС (Parametric Technology Corp.). Ці компанії - лідери в області
САПР, а їх продукти займають суттєвий об’єм ринку в грошовому еквіваленті.
Головна особливість цих систем полягає в тому, що в них існують широкі
функціональні можливості, висока продуктивність і стабільність, які досягнуті в результаті
тривалого розвитку. Всі ці системи засновані досить давно: CATIA в 1981 р., Pro/Engineer - в
1988-у, а Unigraphics NX є результатом об’єднання двох досить відомих систем - Unigraphics
і I-Deas.
37
Оскільки в цілому можливості великомасштабних САПР машинобудівного профілю
однакові, зупинимося на деяких з них.
САПР ProEngineer - одна з найкращих у моделюванні великомасштабних складальних
виробів. На всіх рівнях моделювання в ній реалізовано можливість параметризації, тобто
заміни в геометричній моделі деталі конкретних координат або розмірів символічними іменами-
параметрами (можна породжувати низку деталей виключно шляхом змінювання значення однієї
величини-параметру, аналогічно підпрограмам у програмуванні). Функціональні можливості
базової системи можна розширяти за допомогою декількох десятків спеціалізованих модулів,
забезпечуючи максимум вимог машинобудівного виробництва. Високі стабільність та якість
системи привели до багатомільйонних контрактів на її закупівлю з боку фірм Lucent Technology,
Tetra Pack та Lockheed Martin Astronautics, контрактів із багатьма іншими фірмами.
Комплекс САПР Euclid (можна також віднести до систем високого рівня) фірми
Matra Datavision за більшістю функціональних можливостей подібний до системи
ProEngeneer, але версія Euclid Quantum має вищу конкурентну здатність за ціновим показником
(у першу чергу - базових модулів). Про переваги цієї системи свідчать давній контракт Matra
Datavision із автомобільною фірмою Renault, великий контракт із корпорацією British Telecom та
інші.
Система Unigraphics NX має потужні модулі САЕ, а саме: один із найкращих
генераторів сітки кінцевих елементів, модулі лінійного та нелінійного кінцево-елементного
аналізу, унікальні підсистеми обробки експериментальних даних для настроювання
розрахункових програм. В систему включені багато модулів, пов'язаних безпосередньо з
виробництвом – СAM-підсистем.
Дані системи є ефективними тільки коли повністю використовуються для складного
виробництва, наприклад автомобілебудування, суднобудування, авіаційної і аерокосмічної
промисловості. На думку аналітиків, ці галузі промисловості вже повністю поділені між
системами САПР високого рівня.
Усі великомасштабні САПР машинобудівного профілю мають суттєві недоліки:
високу вартість, що обмежує область їх застосування; високу складність; суттєві обмеження
можливостей. Основний недолік цих систем пов'язаний зі складністю, дискомфортністю та
нестійкістю до помилок (наприклад, через втрату точності може викривитися форма виробу),
важкістю переходу між поверхневими та твердотілими моделями. Необхідність цього
переходу пов'язана з тим, що поверхневе та твердотіле моделювання реалізовані по-різному:
для роботи з об'єктами, що обмежені складними поверхнями, в складі САПР є окремі модулі
поверхневого моделювання; твердотільне моделювання реалізоване набором булевих
операцій над 3D-примітивами.
Ці недоліки призводять до фінансових негараздів виробників великомасштабних САПР
машинобудівного профілю, незважаючи на солідні корпоративні замовлення. Ситуація стала
особливо гострою зі зростанням продуктивності дешевих ПЕОМ та розвитком нової галузі в
наданні високотехнологічних послуг - Design On Demand (проектування на замовлення).
Оскільки малі виробничі та проектні фірми утворили масовий та ємкий ринок послуг,
вимогливий до співвідношення між ціною та ефективністю САПР, то популярності набули
активні новаторські компанії, що пропонують САПР машинобудівного профілю середнього
рівня.
Швидкий розвиток комп’ютерної техніки, її низька ціна і висока стабільність
дозволили виробникам створити системи автоматизованого проектування, які зайняли
проміжне місце між системами високого і легкого рівня. Від перших вони успадкували
можливість тривимірного твердотілого моделювання, а від других – не високу вартість і
орієнтацію на платформу Windows. Ці програмні продукти здійснили переворот в світі
САПР, дозволивши багатьом конструкторам і проектним організаціям перейти з двохмірного
до тривимірного моделювання.
Найбільш відомими системами цього сегменту є SolidEdge (розроблена фірмою
Intergraph, а тепер належить UGS PLM Solutions (EDS)), SolidWorks одноіменної компанії
38
(підрозділ Dassault Systems), а також Inventor і Mechanical Desktop корпорації Autodesk. Це
далеко не всі середні САПР. Подібні системи розробляють багато компаній, в том числі і
російські, які пропонують відносно недорогі системи вартістю 5-8 тис. дол. на одне робоче
місце. Їх популярність серед користувачів постійно збільшується, тому дана область дуже
динамічно розвивається. Прикладом масової системи середнього рівня є CAПP фірм-
виробників систем цього класу - Autodesk та Bentley Systems (з її інтегрованими рішеннями
на базі ядра MicroStation).
На титул лідера ринку САПР машинобудівного профілю середнього рівня претендують:
SolidWorks та SolidEdge, PT Modeller фірми PTC, Mechanical Desktop. Між ними є значні
розбіжності. Наприклад, найдорожчими є PT Modeller та Mechanical Desktop (відповідних
видатних якостей вони не мають). На тестах побудови твердотільної 3D-моделі складної
конфігурації найкращий час показали SolidEdge та SolidWorks, користувачі Mechanical
Desktop стикнулися з проблемою моделювання схилів, а користувачі PT Modeller - із
проблемами неінтуїтивної процедури побудови тонкостінних тіл та неможливості створення
заокруглень між елементами різних поверхонь. Непогані показники демонструє САПР VX на
задачах розробки повністю параметризованих моделей з урахуванням та видаленням
можливих колізій: час роботи - такий, як у SolidEdge та SolidWorks, при цьому дві третини
часу йдуть на формування системи параметрів та відношень.
Система SolidWorks (рис. 3.2, 3.3) – це система гібридного параметричного моделювання,
яка призначена для проектування деталей і зборок в тривимірному просторі з можливістю про-
Рисунок 3.2
Рисунок 3.3
39
ведення різних видів експрес-аналізу (на міцність, лиття матеріалу в форми, кінематики та
динаміки машин і механізмів), а також оформлення конструкторської-документації у
відповідності з вимогами ЄСКД. В дану систему інтегруються підсистеми CAM/CAE, що
дозволяє конструктору працювати в одному програмному середовищі на всіх етапах
проектування і виробництва виробу. Крім того, є можливість анімації (модуль Animator) роботи
виробу та візуалізації (PhotoWorks), що особливо важливо при підготовці рекламної продукції і
обміну через Internet. Сьогодні офіційних користувачів SolidWorks є близько 400.000, що
свідчить про лідерство даної системи на ринку “середнього” САПРу.
Вибір САПР не визначається тільки ім'ям, статусом або популярністю компанії-
виробника програмного забезпечення. Слід звертати увагу і на системи нові або такі, що не
заявляли про себе.
Так, американо-італійська САПР Eureca Gold фірми Cadlab із досвідом роботи на
європейському ринку активно завойовує американський та азіатський ринки. Ця система, на
відміну від SolidWorks, призначена для конструкторів, а не для дизайнерів. За
функціональними можливостями вона не поступається лідерам своєї категорії,
забезпечуючи підсистеми: 2D-креслення з підтримкою асоціативності між моделлю та
кресленням, 3D-моделювання з повною параметризацією, складальне моделювання, роботу
з поверхнями, ескізне моделювання, роботу з листовим металом тощо.
Претендує на роль лідера і система IronCad однойменної фірми. Вона поступається
САПР Еиrеса в зручності роботи з поверхнями, але базується на принципово нових
прогресивних запатентованих технологіях формування 3D-моделей.
Ще одним претендентом на лідерство є САПР Varimetrix (популярна в
Великобританії та Канаді). Вона є мультиплатформовою та має такі особливості: побудова
ядра 3D-моделювання на базі уніфікованої параметричної геометрії (УПГ), що робить
рівноцінними всі форми подання моделі та забезпечує виконання переходів між
поверхневими та твердотільними моделями однією командою; потужні засоби роботи зі
складними поверхнями; вбудована підсистема моделювання зборок; модуль формування
керуючих програм для 2-5-координатних станків із ЧПУ.
Найгостріша проблема розробників машинобудівних САПР середнього рівня -
залежність від ліцензованих компонентів: ліцензійні відрахування збільшують вартість
продуктів, а можливості внесення принципових змін в якісні показники систем залежать
від власників компонентів.
Наприклад, вихід нового ядра 3D-моделювання типу ACIS дозволив суттєво
підвищити показники AutoCAD та швидкодію ще багатьох САПР, які базуються на
технології ACIS (бібліотеці геометричних програм фірми Spatial Technology). З іншого
боку, поява 3D-ядра РaraSolid з високою швидкодією та можливостями, відсутніми в
ACIS, привела до очевидних переваг у моделюванні складних поверхонь для САПР, які
базуються на ParaSolid.
У вигідному становищі знаходяться ті компанії-розробники САПР, що застосовують
3D-підсистеми власної розробки: користувачі цих САПР отримують такі переваги, як
порівняно невисокі ціни, гарний рівень підтримки та навіть більші можливості ПЗ.
Серед конструкторських додатків для розв'язування загальних та спеціальних
задач проектування слід виділити САПР компаній Rebis та Orange Technologies, що
призначені для проектування заводів, дослідних та промислових установок.
Найвідомішими СAМ-системами, тобто системами автоматизації виробництва на
етапі підготування керуючих програм для станків із ЧПУ, є: SURFCAM компанії
SURFWARE, hyperMILL компанії OPEN MIND Surfware Technologies; AdvaNC російських
виробників.
Щодо такого етапу проектування, як розрахунок та аналіз конструкцій виробів, то
широко відомими є СAЕ-системи американської корпорації MSC (Nastran, Patran,
Fatigue, Dytran, SuperForge, ABAQUS, Mvision, InCheck тощо), Ansys, Cosmos.
40
Цікавими розробками країн СНД є СAD/СAМ-системи "КОМПАС" та "КРЕДО",
СAD/PDM-система T-FLEX CAD, СAD/PDM-система "ТехноПро", СAD-системи bCAD та
ZCAD, універсальні системи технологічного проектування "СИАП-ТП" та "Темп",
інтегрований програмний пакет оперативного планування "Фобос" та інші розробки
(наприклад, під AutoCAD).
На даний час САПР середнього рівня постійно доганяє своїх більш потужних і
дорогих конкурентів. Але не всім користувачам потрібне велике розмаїття функцій. Тим, хто
в основному працює з двовимірними кресленнями, підійдуть системи легкого рівня, які
коштують в кілька раз дешевше.
Оскільки САПР легкого рівня призначений переважно для двовимірного креслення,
тому їх ще називають електронним кульманом. На даний час такі системи володіють
деякими можливостями тривимірного моделювання, але в них відсутня параметризація, яка
наявна в потужних системах.
Перші системи двовимірного моделювання з’явились ще в 70-х роках, коли були
розроблені засоби для зображення ліній, кіл та кривих на екрані монітора за допомогою
макрокоманд і інтерфейсів прикладного програмування. Уже в 1982 р. була заснована
компанія Autodesk, яка почала розробляти САПР для персональних комп’ютерів під назвою
AutoCAD, а вже в 1987-у було продано 100 тис. копій AutoCAD (в минулому році це число
склало 4 млн.). Приклад Autodesk запозичили інші компанії і зараз існує велика кількість
різних "легких" САПР. Для прикладу, DataCAD одноіменної компанії, IntelliCAD фірми
CADopia, SurfCAM 2D від Surfware та інші. Ці продукти прості в обслуговуванні і недоргі
(100-3000 дол.) відносно САПРу середнього рівня, тому попит на них збільшується навіть
при сьогоднішньому економічному стані. В результаті "легкі" системи стали найбільш
розповсюдженим продуктом автоматизації проектування.
Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 123; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!