Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку
Окрім сенсорних здібностей, про які йшлося в попередньому розділі, в структуру нормального розумового розвитку дошкільника входять також інтелектуальні здібності, які необхідні для вирішення різних завдань. Отже, якщо сенсорні здібності пов'язані з такими психічними процесами, як відчуття, сприймання та уявлення, то інтелектуальні - з пам'яттю, мисленням і мовленням.
Вікові особливості розвитку пам'яті, мислення, мовлення
Вік немовляти (від 0 міс. до 1 року)
Пам'ять. Формування найпростіших умовних рефлексів у вигляді сенсомоторних реакцій і є першими процесами запам'ятовування. В 4-5 місяців малюк впізнає близьких йому дорослих. Далі він впізнає знайомі йому предмети. Образи минулого починають орієнтувати дитину в навколишній дійсності. В 9-10 місяців діти починають шукати предмет, який зник у них на очах. До цього моменту вони його не відшуку відшукували, начебто він не існував взагалі. Цей факт також свідчить про те, що поступово предмети починають існувати для малюків як щось, що існує постійно та має постійні незмінні властивості.
Мислення. В останні місяці першого року життя дитина вже здатна виконувати дії, що базуються на встановленні найпростіших зв'язків і відношень між предметами та їх властивостями. Виникають дії мислення. Так, граючись з пірамідкою, знімаючи і надіваючи кільця на стрижень пірамідки, дитина звертає увагу на його більш товстий чи тонкий стрижень, бо від цього залежить успіх її дій. Малюк у цьому випадку дізнається про властивості предмета опосередковано, через дії з іншими предметами. Зароджується наочно-дійове мислення, що формується на основі сприймання і дій дитини з предметами.
|
|
|
Мовлення. Розвиток мовлення в ранньому віці відбувається в два етапи: підготовчий, домовленнєвий, коли дитина набуває навичок володіння своїм голосовим апаратом, і власне мовленнєвий. Спілкування з дорослим, а також потреба у спілкуванні створюють передумови розвитку мовлення дитини. Дитина в 1-3 місяці затихає, зосереджується, коли з нею розмовляє дорослий. Перші домовленнсві реакції, гуління, перші диференційовані звуки («а-а-а», «г-у», «6-у») виникають як мимовільні імпульсивні реакції дитини. Після 3-х місяців, коніш и доброму настрої, вона постійно гулить. В 4місяці ні шин може наслідувати ритм звуків, які промовляє дорос-" б місяців вона починає лепетати: подовгу промовляє склади, згодом повторює склади з різними інтонаціями . Промовляння звуків - приємне заняття для дитини часто супроводжується її ритмічними рухами.
Переддошкільний вік (віл 1 року до 3-х років)
Мислення в цей період має всі ознаки наочно-дійового мислення. Як результат практичного експериментування з предметами дитина відкриває для себе не тільки нові властивості предметів, нові форми пересування, а й нові засоби досягнення мети. Так, дістати м'ячик з-під столу можна не ковзаючи животом по підлозі, а з допомогою палки, татової вудки, дідусевої ковіньки.
|
|
|
Наприкінці 3-го року життя в процесі мислення діти перестають спиратися тільки на зовнішні дії, а можуть спиратися на внутрішні образи, уявлення, фантазії. Зароджуються елементи внутрішнього плану дій, остаточне формування якого закінчується на порозі вступу дитини до школи. Цьому також сприяє формування широкого спектру засобів означення предметів і явиш світу, а саме: дій, що імітують дії дорослого, іграшок, предметів-замісників, картинок з книжок, власних малюнків. Однак головну роль, як засобу означення, починає відігравати слово. Предмети-замісники та мовні знаки (слова) є «будівним матеріалом», на основі якого формується символічна функція мислення, тобто заміщення реальних предметів довкілля і дій людини символами, абстракціями, словесними «мітками». Символічна функція не відкривається самостійно дитиною, а засвоюється під керівництвом дорослого в грі та інших продуктивних видах діяльності. Отже, виникнення внутрішнього плану дій, засобів означення, в тому числі і символічних, сприяють появі наочно-образного мислення.
|
|
|
На 2 роки припадає поява запитань дитини: «Що це?», «Як це називається?». При цьому дитину цікавить не назва, а сам предмет. На кінець 3-го року життя відбувається розширення пізнавальної активності, десятки дитячих запитань «Що це?», «Чому так?» сприяють побудові власних уявлень про довкілля. Ознайомлення зі світом набуває пізнавального характеру.
У структурі мислення 1-2-річної дитини також з'являються узагальнення поєднання в думках предметів і дій, що мають спільні ознаки. Спочатку діти поєднують між собою досить віддалені предмети.. Поступово дитина переходить від ситуативних узагальнень до більш широких, точних, суттєвих.
Мовлення. З другої половини другого року життя різко зростає словниковий запас дитини. В 2 роки вона оперує 200--100 словами, в 3 роки - близько 1500. Спочатку слова досить недосконалі в фонетичному відношенні та означають досить широкий спектр значень. На початку першого року життя відсутні речення. Часто одне слово означає за змістом речення, тому цю стадію розвитку мовлення називають стадією «слів-речень».
|
|
|
Необхідність бути зрозумілим дорослому примушує дитину говорити правильно. Інша рушійна сила розвитку мовлення бажання пізнати світ, а це неможливо без спілкування і рослим.
Розуміння мови дорослого на початку 2-го року життя залежить від ситуації, в якій спілкується дорослий і малюк, але на кінець цього періоду воно все менш залежить від контексту. Цьому також сприяє формування фонематичного слуху.
Паралельно формується активне мовлення дитини. В першій половині 2-го року життя дитина сама ініціює спілкування. Відбувається перехід до фразового мовлення, засвоєння граматичної будови рідного мовлення, з'являються форми множини, ряд відмінків іменників, зменшувані суфікси, минулий і теперішній час дієслів. В 2-2,5 роки цей перелік доповнюється прикметниками, дієприкметниками займенниками, новими відмінками, часами дієслова, але туг ще відсутнє узгодження прикметника з іменником. Значне досягнення - поява складних речень із сполучниками. В 3 роки речення складаються з головних і підрядних членів речення (мовні судження), в яких виявляються причинні, цільові, умовні та інші зв'язки (з допомогою сполучників «тому що», «щоб», «якби» тощо) [13].
Для дітей кінця 3-го року життя характерна творча спрямованість мовлення. Поява нових слів має досить випадковий характер. Так, під впливом радісних почуттів виникає гра зі звуками, що дає початок елементарному словотворенню.
Розвиток мови та мовлення в цей період відбувається в тісному взаємозв'язку з розвитком мислення. Так, дитина в З роки може розповісти про свої окремі враження, не спираючись на наглядну ситуацію, що свідчить про появу наочно-образного мислення.
Молодший дошкільний вік
Пам 'ять. Серед інших психічних процесів у цей період пам'ять розвивається найбільш інтенсивно. Дитина без особливих зусиль, не ставлячи собі за мету що-небудь запам'ятати і не використовуючи спеціальних мнемотехнічних засобів, засвоює велику кількість різноманітних слів, виразів, віршів, казок. Однак образна пам'ять переважає над словесною. Мимовільна пам 'ять розвивається не під час спеціальних занять, а безпосередньо в процесі сюжетно-рольової гри, мовленнєвому спілкуванні, під час слухання літературних творів.
Надбання пам'яті цього віку охоплюють не лише чуттєві компоненти, конкретні образи, а й символічні уявлення про предмети та події, слова-назви, фантастичні образи й уявлення про об'єкти.
Пам'ять тісно пов'язана з уявленням. Так, дитина на основі сприймання предмета може відтворити приховані його частини та оперувати образами цих прихованих частин.
Мислення. Наприкінці третього року життя в дітей зароджуються елементи символічної функції мислення та внутрішнього плану дій. Можна сказати, що в період з 3-х до 4-х років вони остаточно з'являються «на поверхню» психічного розвитку дитини і відбиваються в її зовнішній поведінці. Отже, мислення дітей цього віку є наочно-дійовим і наочно-образним. Образність мислення означає, що дитина мислить, спираючись на уявлення, що воно відокремлюється від практичп. ч дії та сприймання. Узагальнення предметів може відбуватися не лише за зовнішніми ознаками, а й прихованими від і .посереднього спостереження - за функціональними ознаками, тобто за їх вжитком (ці речі одягають, а ці - взувають). Щоправда, здебільшого таке узагальнення відбувається за допомогою дорослого, його допоміжних питань.
Мислення цього періоду має деякі специфічні характеристики, а саме:
• реалістичність - для дитини реальне все, що існує; їй важко розрізняти сновидіння, фантазії і реальність, звідси і страхи дітей;
• егоцентричність - дитина не вміє стати на точку зору іншого, побачити ситуацію з іншого боку;
• аніманістичність - всі предмети можуть «відчувати» і «думати» так, як це робить сама дитина.
Оцінка предметів довкілля базується на виокремленні однім, найбільш яскравої ознаки предмета.
Мовлення. Соціальна ситуація розвитку, зростаючі потреби дитини стають факторами розвитку нових форм мовлення. Ноно все більше набуває характеристик діалогічності. Мовлення дитини зрозуміло не лише в певній ситуації, а й стає і розуміло взагалі, адекватно вживаються слова за їх змістом і контекстом. Діти в цей період не лише коментують власні дії і а за допомогою слів регулюють їх виконання, а й корекцію, поведінку іншого, планують найближчі цілі, розподіляють ролі в грі. Однак мовлення все ще має зовнішню форму усного мовлення.
В цей період надзвичайно висока творча спрямованість мовлення. Так, діти конструюють слова, що відсутні в словнику дорослого, комбінують різні частини слів між собою. Дитина може утворити дієслово від іменника і навпаки. Так, «копатка» утворено від слова «копати», а за формою нагадує іменник «лопатка». Слово «пашлате» (в даному випадку йдеться про волосся) с комбінуванням прикметників «патлате» і «кошлате» Урізноманітнюється вживання дітьми різних частин речення. Новим є поява антонімів, узагальнюючих слів (одяг, взуття, посуд).
Спостерігаються значущі індивідуальні відмінності в розвитку мовленнєвих здібностей дітей [13].
Середній дошкільний вік
Пам'ять. Уперше складається довічьне запам'ятовування. Найпростіший прийом, який використовується при цьому, - повторення.
Мислення. Надалі розвивається наочно-образне мислення, яке поволі стає міркуючим. Дитина може згрупувати предмети за матеріалом, якістю і призначенням; засвоює відношення «частина - ціле», «рівність - нерівність»; розуміє найпростіші причинні зв'язки, що відомі їй з досвіду; самостійно встановлює зв'язки між окремими фактами; вдається до практичної перевірки, щоб з'ясувати невідоме. Частіше виявляє ініціативу в з'ясуванні питань, роздумах, спонтанних образних асоціаціях («Чому листя пожовкло?». «Навіщо поливають квіти?»).
Мовлення. З'являються спроби осмислити значення слів, хоча й не завжди успішно. Зростає інтерес до змісту невідомих слів. Діти вже можуть переказувати невеличкі твори, розповідати про деякі події власного життя, про іграшки тощо [13].
Старший дошкільний вік
Пай 'ять - довільна, як під час сприймання та збереження інформації, так і під час відтворення. Діти продовжують оволодівати вмінням виділяти мнемічну мету, тобто самі намічають запам'ятати те, що необхідно. До операцій запам'ятовування відноситься не лише голосне повторювання, а й повторення пошепки. Стає доступним смислове запам'ятовування, що базується на розумінні матеріалу, встановленні значущих зв'язків між частинами інформації. Однак, мимовільна пам'ять більш продуктивна, особливо, якщо вона пов'язана із проявами інтересів, інтелектуальних, естетичних, моральних емоцій Мислення. Відбувається бурхливий розвиток наочно-образного мислення. З'являється здатність використання в мисленні модельних образів, які за допомогою схем, символів матеріалізують приховані зв'язки між предметами та явищами. Завдяки цій здібності можливі: розуміння відношень різних предметів, їх складових, розуміння відношення частини й 111 того (наприклад, змісту віднімання й додавання), конструювання за простим кресленням (наприклад, корабля), розуміння розвитку сюжету казки тощо.
Експериментування з новим матеріалом із метою відкриття нового - ще одна важлива характеристика мислення и 1-ого вікового періоду. В дітей з високим рівнем пізнавального розвитку воно має чіткий, послідовний («крок за кро-м») характер. Кожний крок перетворень закінчується аналі-юм змін, а потім наступає новий крок. Сам процес пошуку перетворень матеріалу має всі ознаки творчості: комбінування дій, дивергентність мислення.
Процес експериментування може здійснюватись не тільки наочно, а й подумки. Завдяки експериментуванню дитина несподівано одержує нові знання. Розвинені вміння з експериментування, комбінаторні дії, послідовність і чіткість перетворень - ознаки високого інтелекту та обдарованості.
Можливість високого рівня розвитку експериментування подумки, а також його чітка послідовність свідчать про те, що І цьому віці починає розвиватися словесно-логічне мислення. Діти розмірковують про явища, роблять елементарні висновки. Розвивається вміння докладно й послідовно розповідати про ті чи інші події. Однак у дитячій логіці можуть бути помилки, коли дитина не може в сукупності проаналізувати всі деталі ситуації або інтелектуального завдання, виокремити в них основне.
Результатом навчання та розвитку мислення є те, що ситуативні уявлення про світ систематизуються і стають знаннями. Серед них розрізняють: 1) стійкі та стабільні знання, 2) знання-здогадки, гіпотези.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 679; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!