Переддошкі.тьний вік (від 1 року до 3-х років)

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

У зазначений період продовжують розвиватись сенсорні відчуття: зорові, тактильні, кінестетичні та інші.Найбільш інтенсивно в цей період розвивається сприймання. Воно становить центр свідомості дитини і разом з тим тісно пов'язане з розвитком практичних дій, мовленням.

Так, приблизно до 1 р. 9 м. дитина багаторазово повторює одні й ті ж дії з предметом та шляхом проб та помилок приходить до досягнення мети своїх дій. Вона може безкінечно порівнювати величину, форму, колір предметів, підбирати частини предмета. Проте внаслідок розвитку зорового сприймання та мислення в такій його функції, як оцінка спідношень між предметами, з 1 р. 9 м. різко зменшується кількість попередніх дій з «апробації».

Розвиток предметної діяльності, мовлення створюють умови виникнення слів-назв предметів, що також сприяє становленню сприймання, узагальненню чуттєвої інформації.

В період від 2-х до 3-х років виникають оцінні дії сприймання. Властивості одного предмета стають еталоном, зразком, міркою, з допомогою яких вимірюються, оцінюються властивості інших предметів [13].

Молодший дошкільний вік

Відчуття і сприймання. Вдосконалюється фонематичний слух, розрізнення кольорів, гострота зору. Продовжується засвоєння системи сенсорних еталонів. Сприймання поступово відокремлюється з предметної дії. Тепер дитина вже може розглядати і пізнавати предмет лише на основі сприймання, не обмацаючи його і не маніпулюючи ним. Формується вміння роздивлятися предмет. Однак це не означає, що предметні дії зникають, навпаки, вони продовжують свій подальший розвити у єдності з тактильним, слуховим, нюховим сприйманням. Дитина може зігнути, стиснути, розтягнути, піднести до вуха, понюхати предмет. Тобто, для дитини цього віку характерне активне, різноманітне, розгорнуте орієнтування в світі речей [13].

Середній дошкільний вік

Сприймання. Відбувається подальше оволодіння внутрішніми способами сприймання, воно стає більш розчленованим. Дитина обстежує предмет, послідовно виділяє окремі частини, встановлює зв'язки між ними. Залишається недосконалим сприймання сюжетних зображень. Коли дитина самостійно будує розповідь за картинкою, то вона обмежується переліком зображених на ній людей і предметів [13].

Старший дошкільний вік

Сприймання. В 5 років обстеження предмета набуває систематизованого планового характеру. Воно вже не має глобального характеру, виділяється властивість предмета, і сама ця окрема властивість є об'єктом спеціального розгляду. Властивість предмета називається словом і стає категорією пізнавальної діяльності (категорії кольору, величини, форми, просторових відношень). Посилюється свідомість сприймання. Завдяки аналітичності та свідомості сприймання діти взмозі послідовно, детально розглядати малюнки, інтерпретувати їх, давати правильні пояснення сюжету. Вдосконалюється сприймання простору і часу.

В 6 років сприймання стає ще більш цілеспрямованим, точним і узагальненим. Дитина правильно бачить пропорції предметів, виокремлює просторові, кольорові ритми, бачить перспективні відношення в малюнку. За спеціального навчання вдосконалюється слухове сприймання мовлення та музики [13].

Цілеспрямований розвиток сенсорних здібностей дитини старшого дошкільного віку повинен охоплювати такі етапи:

І. Формування сенсорних еталонів стійких, закріплених у мовленні уявлень про кольори, геометричні фігури і співвідношення за величиною між кількома предметами.

II. Навчання способів обстеження предметів, а також уміння розрізняти їх форму, колір та величину і виконувати усе складніші окомірні дії.

III. Розвиток аналітичного сприймання: вміння орієнтува-іися в поєднанні кольорів, розчленувати форму предметів, виділяти окремі вимірні величини.

Розглянемо докладніше кожен із зазначених етапів.

І етап. Формування сенсорних еталонів

Еталонами форми є геометричні фігури. Ознайомлення з ними в межах сенсорного розвитку відрізняється від вивчення цих фігур у процесі формування елементарних математичних уявлень. Засвоєння еталонів форми передбачає вміння впізнавати відповідну форму, називати її й діяти з нею, а не аналізувати її з погляду кількостіі і величини кутів, сторін тощо.

Сенсорними еталонами в сфері сприймання кольору є так звані хроматичні кольори спектру (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий) і ахроматичні кольори (білий, сірий, чорний).

Еталоном величини є метрична система мір. Так. параметром величини є поняття «великий» - «маленький»;міра довжини - «довгий», «короткий»; міра висоти - «високий», «низький»; міра широти - «широкий», «вузький»; міра товщини - «товстий», «тонкий»; міра ваги - «важкий», «легкий»; міра об'єму - «глибокий», «мілкий».

Сенсорними еталонами простору виступає відстань і напрямок. Так, доречно ввести в активне мовлення дітей такі слова:далеко, близько, зверху, знизу, праворуч, ліворуч, попереду, позаду, навкруги, наскрізь тощо. Окремо слід зупинитися на параметрі відчутності. Цей еталон можна закріпити за допомогою сенсорних ігор, спрямованих на розвиток відчутності в кожної дитини. Прикладом може виступити гра «Впізнай на дотик». Під час проведення цієї гри можна ввести в активний словник дітей такі параметри, як-от:

гладенький, колючий, м'який, твердий, сухий, мокрий,

пухкий, шершавий, цупкий тощо.

Ознайомлення дошколят із сенсорними еталонами відбувається у такій послідовності:

Спершу дітей ознайомлюють з основними зразками, а потім - з їх різновидами. Різні еталони слід співставляти між собою, і щоб їх спершу називав дорослий, а вже потім - дитина. Лише так вони будуть закріплюватися в пам'яті надійно.

П етап.

Навчання способів обстеження предметів Після того, як сенсорні еталони засвоєні, слід навчити дитину використовувати їх як зразки під час обстеження предмету.

Наведемо план обстеження предмета.

1. Первинне знайомство з предметом та його назвою.

2. Обстеження якостей предмета; назва окремих деталей, матеріалів, із яких виготовлений (ознаки м'який, твердий, цупкий тощо); кольори предмета, фізичні якості та ознаки тощо.

3. Групування, узагальнення та класифікація предметів. Формування видових і родових понять, диференціація понять.

ПІ етап. Розвиток аналітичного сприймання

Найскладнішим завданням для дошколят є аналіз поєднання кольорів, форм і величини предметів зі складною структурою. Виділення елементів таких структур, а також аналіз зв'язків між означеними елементами забезпечуються аналітичним сприйманням.

Сприймання кольору, форми, величини тощо є досить складним процесом. Навчити дитину визначати співвідношення елементів між собою і є завданням дорослого..

Особливості сенсорного розвитку у дітей немовлячого віку: складається акт розглядання предметів; формується хватання, яке призводить до розвитку руки як дотикового органу та органу руху;

• усталюється зорово-рухова координація, яка сприяє переходу до маніпулювання, коли зір керує рухом руки;

• здійснюються диференційовані його дорослим.

У дітей переддошкільного віку:

· складається новий тип зовнішніх орієнтовних дій - примірювання, а пізніше - зорове співвідношення предметів за їх ознаками; виникає уявлення про якості предметів; розвивається фонематичний слух, який призводить до сприймання всіх звуків рідного мовлення, взаємозв'язки між зоровим сприйманням предметів, дією з ними та називанням.

У дітей дошкільного віку:

• зорове сприймання стає провідним під час ознайомлення з довкіллям; засвоюються сенсорні еталони; підвищується цілеспрямованість, планомірність, осмислення сприймання; з установленням взаємозв'язку мислення і мовлення сприймання інтелектуалізується.

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 326; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!