Як зауважує Н. Ю. Сакара, досліджуючи історичний розвиток цієї проблеми вмежах руху «Доступ до правосуддя», вади й недоступність правосуддя пов’язували:
ДИСЦИПЛІНА: ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ.
Лекційне заняття № 1
Теоретичне заняття - 1 години, самостійне вивчення - 2 години)
Тема 1.Поняття та предмет виконавчого провадження. Органи та посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії. Правова основа їх діяльності.
Мета: дати студентам чітке поняттядоступність правосуддя та виконавчого провадження. Студенти повинні знати Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та виконавче провадження.Студенти повинні орієнтуватисявпредметі виконавчого провадження.Студенти повинні знати про виконавче провадження як частину судового розгляду.
План заняття:
1. Доступність правосуддя та виконавче провадження.
2. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та виконавче провадження.
3. Виконавче провадження як частина судового розгляду.
4. Предмет виконавчого провадження.
Питання для самостійного вивчення:
1. Питання ефективної діяльності Державної виконавчої служби та приватних виконавців.
2. Джерела виконавчого провадження.
3. Ефективність виконавчого провадження.
4. Принципи виконавчого провадження.
5. Органи, які здійснюють виконання рішень.
6. Правовий статус приватного виконавця та його повноваження.
7. Виконання рішень іншими органами.
8. Інформаційне забезпечення виконавчого провадження.
|
|
|
Рекомендована література до теми:
| 1. | Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і доповненнями)№ 254к. |
| 2. | Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів : Закон України від 2.06.16 року № 1403. |
| 3. | Про виконавче провадження :Закон України від 02.06.16 № 1404. |
| 4. | Бадила О.О. Принцип змагальності та його вплив на забезпечення доказів у цивільному процесі: теорія, судова практика, законодавство / О.О. Бадила // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. – 2013. – № 4. – С. 202–206. |
| 5. | Балух В.С. Нормативно-правові основи формування системи альтернативного вирішення спорів в Україні / В. С. Балух // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. – 2013. – № 4. – С. 162–168. |
| 6. | Білоусов Ю.В. Виконавче провадження : навч. посіб. – Київ : Прецедент. – 2005. – 192 с. |
| 7. | Бондаренко-Зелінська Н. Л. Окремі питання захисту прав та інтересів відповідача в цивільному процесі / Н.Л. Бондаренко-Зелінська, П.В. Гопкін // Університетські наукові записки : часопис Хмельницького університету управління та права. – 2015. – №1. – С. 27–37. |
| 8. | Бонтлаб В. В. Процесуальні строки у контексті удосконалення цивільного судочинства: науково-правовий аспект / В.В. Бонтлаб // Держава і право : збірник наукових праць: юридичні науки. Вип. 67. – Київ : Інститут Держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2015. – С. 179–188. |
| 9. | Вапнярчук В. Допустимість доказів (доказування) у практиці Європейського Суду / В. Вапнярчук // Публічне право : науково-практичний юридичний журнал. – 2015. – № 2. – С. 177–183. |
| 10. | Державна виконавча служба в Україні : навч. посіб. / Д.П.Фіслевський, С.Ю. Лобанцев, Є.І. Мєзєнцев. – Київ : Алерта. – 2004. – 564 с. |
| 11. | Журба І.О. Сторони в цивільному процесі: потенційний та реальний статус / І.О. Журба // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. – 2013. – № 4. – С. 214–218. |
| 12. | Исполнительное производство в Украине : сб. нормат. актов / сост. М.И.Корякин. – Харків : Ксилон. – 2002. – 307 с. |
| 13. | Коваль О. Значення заборони повторного ризику у процесуальному законодавстві зарубіжних країн / О. Коваль // Публічне право : науково-практичний юридичний журнал. – 2015. – № 2. – С. 156–162. |
| 14. | Коляденко П. Співвідношення повноти фіксування судового засідання технічними засобами з іншими засадами здійснення судочинства / П. Коляденко // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис. – 2015. – № 2. – С. 57–62. |
| 15. | Кройтор В.А. Исполнительное произодство : учебн. пос. / Под ред. В.А.Кройтора. – Изд. 2-е, дораб. и доп. – Харьков : Эспада. – 2005. – 232 с. |
| 16. | Кройтор В.А., Ясынюк Н.М. Исполнительное производство : учебн. пос. – Харьков : Эспада. – 2003. – 176 с. |
| 17. | Мельник В.І., Хавренюк М.І. Закон України “Про виконавче провадження” : постатейні матеріали. Коментарі. – Київ : Атіка. – 2002. – 272 с. |
| 18. | Мельник З. До питання судової практики, застосування способів захисту цивільних прав та інтересів / З. Мельник // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис. – 2015. – № 2. – С. 12–18. |
| 19. | Мороз А.О. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги / А.О. Мороз // Юридична наука. – 2015. – № 5. – С. 73–92. |
| 20. | Налуцишин В. В. До питання об'єкта невиконання судового рішення / В. В. Налуцишин // Університетські наукові записки : часопис Хмельницького університету управління та права. – 2015. – № 1. – С. 216–221. |
| 21. | Про виконавчу службу та виконавче провадження в Україні // Право і практика. – 2007. – № 32. |
| 22. | Савчук К. О. Міжнародний суд ООН як засіб мирного розв'язання міжнародних спорів у сучасному міжнародному праві / К.О. Савчук, О.І. Мельничук // Часопис Київського університету права : Український науково-теоретичний часопис. – 2013. – № 4. – С. 341–347. |
| 23. | Сибилев Д.М. Закон Украины “Об исполнительном производстве” : научно-практич. ком. – Харьков: Легас. – 2002. – 112 с. |
| 24. | Структура и основные свойства процессуальной формы исполнения решений // Проблемы науки гражданского процессуального права. – Харьков, 2002. – С. 423–436. |
| 25. | Тертышников В.И., Шутенко О.В. Основы исполнительного производства : учебн.пос. – Харьков : Консум. – 2004. – 124 с. |
| 26. | Фурса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні : навч. посіб. – Київ : Атіка. – 2002. – 480 с. |
ЛЕКЦІЯ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Доступність правосуддя та виконавче провадження.
Починаючи дослідження однією з вихідних засад організації та діяльності судової влади, яку найчастіше називають «доступність правосуддя», необхідно визначити підстави її виокремлення в системі принципів права. Насамперед слід проаналізувати розвиток юридичної доктрини з цієї проблеми. Питання доступності правосуддя набули широкого висвітлення в дореволюційній російській юридичній літературі, хоча сам термін «доступність» не вживався.
Видатний юрист І.Я. Фойницький, один із ідеологів судової реформи в Росії другої половини XIX ст., вважав, що важливим завданням державної влади є обов’язок «доставити» правосуддя населенню. Значущість цієї державної функції він обґрунтовував тим, що саме вона зумовлює життєздатність судочинства в його взаємодії з іншими видами державної діяльності. Учений окремо наголошував, що кожен громадянин повинен легко і швидко знаходити суд, до якого він бажає звернутися .
Аналогічної позиції дотримувалися й інші дореволюційні правознавці. Так, А.Д. Градовський зазначав, що правосуддя має знаходитися «біля дверей» кожного громадянина .
Проблема «доставлення» суду до населення розглядалася як з точки зору судоустрою (М. В. Духовський , Т.М. Яблочков , В. М. Гордон , тобто територіальної близькості суду до населення, спрощення й уніфікації судової системи, уведення так званого «єдиного суду», який існуватиме замість різноманітних типів судів із різною компетенцією й до якого зможе звернутися будь-яка особа незалежно від свого соціального становища, наближення суду до населення, так і в аспекті розв’язання проблем судочинства, зокрема його зручності для сторін і суддів, оптимізації судових витрат, швидкого розгляду справ, надання правової допомоги тощо. Є.В. Васьковський зауважував, що порядок судочинства повинен бути таким, щоб громадянин, який потребує захисту свого права, міг швидко й легко отримати його, і в той же час, щоб суд, до якого той звернувся, був спроможний без зайвих зусиль задовольнити його вимоги. Чим коротше й легше шлях від подання позову до винесення судового рішення, тим досконалішим єпроцес , В. О. Рязановський, формулюючи принцип доступності суду, включав до його змісту достатню кількість суддів, наближеність суду до населення, здійснення судочинства зрозумілою для всіх мовою, дешевизну процесу .
Дослідження певних елементів проблеми доступності правосуддя можна знайти в
теорії та судовій практиці країн загального права, насамперед у рішеннях Верховного суду Сполучених Штатів Америки, уяких приділялася особлива увага поняттю «справедливий судовий розгляд» ібуло сформульовано принцип належної правової процедури .
Активне вивчення проблеми доступності правосуддя розпочалося в межах всесвітнього руху «Доступ до правосуддя», що виник уЄвропі в60-х рр. XXст. з метою зробити судовий захист прав осіб найбільш ефективним. Як зазначав один зучасників руху І. Джекоб, «потреба в доступі до правосуддя є подвійною:
по-перше, ми повинні гарантувати, що права громадян визнаються й ефективно реалізуються, бо інакше вони не будуть реальними, а лише ілюзорними;
і по-друге, ми повинні бути здатними правові суперечки, конфлікти іскарги, які неминуче виникають у суспільстві, вирішувати спокійним шляхом за допомогою правосуддя, щоб сприяти гармонії та миру всуспільстві.
У межах названого руху проблема послідовно розглядалася вченими-процесуалістами за трьома основними напрямками, які, за визначенням засновників руху М.Каппеллетті й Б. Гарта, отримали назву «хвилі» .
Перша хвиля цього руху була націлена головним чином на полегшення доступу до правових інститутів представників соціально незахищених, бідних верств населення іпередбачала дослідження питань судових витрат і механізмів, за допомогою яких можна зменшити вартість судового розгляду в
зменшити вартість судового розгляду вофіційних судах.
Друга хвиля мала вирішити проблеми представництва групових іколективних інтересів.
Третя хвиля реформи й наукових досліджень була продовженням перших двох і була викликана певним розчаруванням через повільну реалізацію розширення можливостей доступу до права.
Це змусило реформаторів звернути увагу на процедури, які повинні полегшити розгляд окремих категорій справ усудах, утому числірозробку альтернативних процедур, що могли б замінити судовий розгляд справи. Ця остання хвиля отримала назву «підхід доступу до правосуддя» .
Як зауважує Н. Ю. Сакара, досліджуючи історичний розвиток цієї проблеми вмежах руху «Доступ до правосуддя», вади й недоступність правосуддя пов’язували:
а) з перешкодами матеріального характеру, які не давали можливості бідним прошаркам населення звернутися за захистом своїх прав до суду (значні судові витрати, неможливість звернення по допомогу до адвоката та ін.);
б) з відсутністю спеціальних процедур, які давали бможливість ефективно захищати права йінтереси не окремої особи, а відповідної групи, колективу;
в) зі складністю, дорожнечею судочинства йдуже повільним розглядом справ у судах, необхідністю введення спеціальних альтернативних процедур для вирішення певних категорій справ.
Автором терміна «доступність правосуддя» традиційно вважається радянський правознавець-процесуаліст В. М. Семенов.
У 60-ті рр. ХХ ст.ним уперше було обґрунтовано поняття та зміст принципу доступності судового захисту прав ізаконних інтересів уцивільному процесуальному праві. Цей специфічний галузевий принцип розглядався як виключно належний цивільному процесу. Учений трактував його як забезпечену державою можливість усякої заінтересованої особи звернутися в порядку, установленому законом, до суду за захистом своїх прав та інтересів івідстоювати їх усудовому процесі. На думку науковця, принцип доступності судового захисту було сформульовано у статтях 5 і6 Основ цивільного судочинства, але його вплив виявлявся в різних нормах та інститутах цивільного процесуаль-
ного права .
Дослідження доступності судового захисту здійснювалися в основному вмежах судочинства (М.А. Гурвичем, О.В. Івановим , І.О. Ходаковським ,Л. І. Сімкіним, Л.Алексєєвою , В.М. Жуйковим, В.Г. Гусєвим , П.М. Філіповим , Ю. І. Стецовським ). Такі питання, як устрій судової системи, надання безоплатної правової допомоги тощо, розглядалися виключно увзаємозв’язку зокремими інститутами цивільногопроцесу .
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 395; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!