ЗАВДАННЯ, НАПРЯМИ ТА ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ.



В основу соціальної роботи з людьми похилого віку у більшості європейських країн покладено принцип забезпечення старій людині можливості проживати в себе дома якнайдовше і самій утримувати себе. Система соціального обслуговування розвивається у такому напрямку, щоб підтримувати здатність людей похилого віку до самообслуговування. Труднощі ведення домашнього господарства полегшуються візитами співробітників “допомоги вдома”.

Специфіка соціального статусу людей похилого віку диктує необхідність створення і реалізації специфічних підходів, форм і методів соціальної роботи з людьми похилого віку. А. І. Капська розглядає напрями та завдання соціальної роботи з людьми похилого віку, а також проблеми самотності в цей період, аналізує соціальний захист людей похилого віку та напрями його здійснення. Важливим є соціальний захист осіб похилого віку. За словами А.Й. Капської, соціальний захист літніх і старихлюдей – це комплекс економічних, соц­іальних і правових гарантій для гро­мадян літнього і старечого віку, що базується на принципах людинолюб­ства й милосердя з боку держави стосовно членів суспільства, які цього потребують. Соціальний захист населення літнього і старечого віку здійснюється за трьома напрямами: профілактика, підтримка і представ­ництва.

Л.Т. Тюптя вважає, що у соціальній роботі з людьми похилого віку вирішуються такі завдання:

– попередження причин, які породжують проблеми літніх людей;

– сприяння практичній реалізації прав і законних інтересів, забезпеченню можливостей самореалізації і самовиявлення людей похилого віку і попередження соціальної ізоляції, відсторонення від активного життя;

– додержання рівності і врахування можливостей літніх людей при отриманні соціальної допомоги і послуг;

– диференціація підходів до розв'язання проблем різних груп людей похилого віку на основі врахування факторів соціального ризику, які впливають на їхній стан;

– виявлення індивідуальних потреб людей похилого віку в соціальній допомозі і обслуговуванні;

– адресність при наданні соціальних послуг з пріоритетом сприяння літнім людям в ситуаціях, які загрожують їхньому здоров'ю і життю;

– використання нових технологій соціальної роботи, яка спрямована на задоволення потреб людей похилого віку;

– забезпечення інформованості престарілих громадян про можливості соціальної допомоги і послуг

На думку Л. Т. Тюпті, І. Б. Іванової, соціальна робота з людьми похилого віку проводиться у таких напрямках:

· соціальне забезпечення, соціальна допомога, створення необхідних матеріальних і фінансових умов для підтримання нормальної життєдіяльності;

· догляд і соціальна допомога в стаціонарних установах Міністерства праці і соціальної політики;

· соціальна робота з людьми похилого віку в територіальних центрах і відділеннях денного перебування;

· догляд і соціальна підтримка вдома.

І. Д. Звєрєва досліджувала рівні, на яких здійснюється соціальна робота з людьми похилого віку та принципи цієї діяльності. Науковець стверджувала, що головним у роботі з даною віковою групою є залучення їх до «соціальної самодіяльності» і розроблення відповідних програм [19].

За словами С.Я. Харченка, М.С. Кратінова, Л.Ц. Ваховського, В.О. Кратінова, О.П. Песоцької, О.Л. Карамана, робота з людьми похилого вікуЗдійснюєтьсяна двох рівнях: 1) макрорівень(формування соціальної політики з урахуванням інтересів ЛПВ, створення пенсійних і інших фондів їхньої підтримки, формування комплексної системи соціального страхування, медичного, психологічного й консультаційного обслуговування); 2) мікрорівень(вивчення умов життя людей похилого віку, рівня і якості надання їм соціальної допомоги).

На думку С.Я. Харченка, М.С. Кратінова, Л.Ц. Ваховського, В.О.Кратінова, О.П. Песоцької, О.Л. Карамана, соціальна робота з людьми похилого віку передбачає також використання трьох фундаментальних принципів: 1) вивчення індивіда в його соціальному середовищі; 2) розуміння психосоціального становлення й розвитку особистості як довічного процесу;3) урахування соціокультурних чинників у формуванні й розвитку особистості.

У багатьох країнах частка осіб, які досягли пенсійного віку, вже наблизилася до максимальної величини. На п’ятдесятій сесії Генеральної Асамблеї ООН у березні 1995 р. для підготовки і проведення Міжнародного року літніх людей (1999) були виведені додаткові принципи соціальної роботи щодо цієї категорії людей, що об’єднані у такі п’ять груп [:

1. Принцип групи «незалежність» має на увазі, що люди похилого віку повинні мати доступ до основних благ і обслуговування, можливість працювати чи займатися іншими видами діяльності, що приносять прибуток, брати участь у визначенні термінів припинення трудової діяльності, зберігати можливість участі у програмах освіти і професійної підготовки, жити в безпечних умовах з урахуванням особистісних запитів, мати можливість проживати в домашніх умовах доти, поки це можливо.

2. Принципи групи «участь» відображають питання залучення людей похилого віку до життя суспільства й активної участі в розробленні і здійсненні політики, яка стосується їхнього добробуту, можливостей створювати рухи чи асоціації людей похилого віку.

3. Принципи групи «відхід» є основою при вирішенні проблеми забезпечення людини похилого віку доглядом і захистом з боку родини, громади, доступу до медичного обслуговування з метою підтримки чи відновлення оптимального стану та запобігання захворюванню, доступу до соціальних і правових послуг, користування послугами піклувальних установ і обов’язкового дотримання в соціальних установах прав людини та основних свобод, включаючи повагу гідності, переконань, а також права приймати рішення щодо догляду та якості життя.

4. Принципи групи «реалізація внутрішнього потенціалу». На ньому базується ідея, яка стверджує, що люди похилого віку повинні мати можливість для всебічної реалізації свого потенціалу, щоб їм завжди був відкритий доступ до суспільних цінностей у галузі освіти, культури, духовного життя і відпочинку.

5. Принципи групи «гідність» несуть ідею недопущення експлуатації, фізичного, психічного насильства стосовно людей похилого віку, забезпечення їм прав на справедливе до них ставлення незалежно від віку, статі, расової чи етнічної приналежності, індивідуальності чи іншого статусу, а також незалежно від їхнього трудового внеску.

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 402; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!