Принципи створення єдиного наочного інформаційного середовища
Для успішного розв’язання завдань методичної служби, на які спрямовано наочну інформацію, дуже важливо створити у дошкільному закладі єдине наочне інформаційне середовище. Створюючи його,керуються принципами:доцільності розміщення стендів, дотримання загального стилю оформлення, спрямованості на певну категорію учасників освітнього процесу.
Місця розміщення стендів визначаємо залежно від спрямованості їхнього змісту. Так, стенд «Методична робота» розміщено безпосередньо у методичному кабінеті, де всі педагоги закладу мають змогу систематично ознайомлюватися з необхідною інформацією.
Надзвичайно велику роль у роботі ЗДО має методичний кабінет: він є центром методичної допомоги практичним працівникам та поширення науково-психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку («Положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу»).
Естетика зовнішнього вигляду методичного кабінету визначається грамотним розміщенням дидактичного і допоміжного устаткування для успішного здійснення педагогічного процесу. Але ця робоча кімната не позбавлена і затишку. Колорит кабінету визначає колір дерева стелажів, шаф, столу і стільців. Оббивка стільців, завіси, яскравий дидактичний матеріал в засклених шафах нарядно доповнюють строгий стиль інтер'єру. Свіжі газети, журнали, методичну літературу можна покласти в куточку відпочинку. Тут же квіти у вазі, вишита плетена серветка.
|
|
|
Навчально-методичне наповнення методичного кабінету повинно відповідати таким вимогам: інформативність та змістовність, перспективність, науковість, доступність, сучасність, естетичність, системність, конкретність, задоволення потреб педагогів у саморозвитку і професійному самовдосконаленні.
Для забезпечення вільного пошуку педагогом необхідних навчально-методичних матеріалів вихователь-методист повинен систематизувати інформаційний та дидактичний фонди методичного кабінету і створити картотеку, завданням якої є допомога педагогам у підборі необхідного матеріалу чи літератури. Кожна картотека має містити бібліографічний опис – сукупність відомостей про матеріал, який зберігають у кабінеті.
Картотеку психолого-педагогічної, методичної літератури, публікації періодичних видань можна формувати за будь-яким принципом залежно від потреб дошкільного закладу.
Картотека методичних та дидактичних матеріалів, ігор, обладнання, технічних засобів навчання та опис має складатися з назви матеріалу та анотації.
Для забезпечення вільного доступу та швидкого орієнтування в наповненні методичного кабінету всі матеріали групуються за окремими розділами: нормативно-правові документи (Закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України); галузеві нормативно-правові та інструктивно-методичні документи, що регламентують діяльність дошкільного закладу (накази, розпорядження, листи, рекомендації, положення Міністерства освіти і науки України, місцевих органів виконавчої влади та інші нормативно-правові акти); Базовий компонент дошкільної освіти України (державний стандарт дошкільної освіти), програми (комплексні і парціальні, основні й додаткові), навчальні, навчально-методичні, методичні посібники з різних змістових напрямів дошкільної освіти; наукова література з різних галузей знань (педагогіка, психологія, медицина, біологія, соціологія та ін.); документація вихователя-методиста, що визначена відповідним наказом Міністерства освіти і науки України; зразки перспективного досвіду роботи дошкільних навчальних закладів міста, району, області, країни. Всі ці матеріали обов’язково анотуються. В анотації (яку складає вихователь-методист чи завідувач) коротко викладається зміст досвіду та подаються рекомендації щодо його використання); методичні розробки консультацій для педагогів і батьків (педагогічного, методичного, психологічного, медичного, дефектологічного змісту тощо), плани проведення семінарів, практикумів, тренінгів, круглих столів, ділових ігор та інших форм методичної роботи з кадрами; зразки планування освітньої роботи з дітьми за різними моделями, а також методичних розробок різних форм організації дитячої життєдіяльності (свят, розваг, походів за межі дитячого садка, ігор, дослідно-пошукової діяльності, навчально-пізнавальних занять та ін.); банк інноваційних педагогічних технологій; добірка фахових періодичних видань (газети, журнали, альманахи, часописи тощо); бібліотека художньої літератури для дітей (з програмовими й позапрограмовими творами різних жанрів вітчизняних і зарубіжних авторів, українського фольклору); зразки ігрових та дидактичних матеріалів, посібників; перелік наочних засобів розвитку і навчання (репродукції картин, альбоми, ілюстрацій, фотоматеріалів, схеми, таблиці, муляжі, аудіо та відеоматеріали, електронні засоби навчання тощо) із зазначенням місця їх розташування; технічні засоби розвитку і навчання (телевізор, магнітофон, відеомагнітофон, комп’ютер, інтерактивна дошка та ін.).
|
|
|
|
|
|
Для інформаційної підтримки методичної роботи в дошкільному закладі, за можливістю, варто створити центр електронної допомоги (електронну картотеку), як наповнення методичного кабінету, так і самих матеріалів. Основні розділи електронної картотеки можуть містити ті ж самі розділи, що і звичайна.
|
|
|
Важливим напрямом методичної роботи є атестація педагогічних працівників. Інформацію про її хід треба обов'язково висвітлювати на відповідному стенді, який також розміщено у методичному кабінеті.
Інформаційні стенди для дітей розміщують у холах та коридорах, якими зазвичай діти прямують до музичної чи фізкультурної зали, на прогулянку.
У холах розміщують також інформацію для батьків,фоторепортажі про життєдіяльність дітей у ЗДО, творчі звіти педагогів, виставки дитячих робіт тощо.
Інтер'єр ЗДОмає привертати увагу як дітей, так і дорослих. Важливим складником інтер'єру є стенди, стиль оформлення яких має велике значення. Адже саме стиль оформлення стенду – важливий чинник, що сприяє ефективному сприйняттю розміщеної на ньому інформації.
Дітей приваблюють яскраві кольори. Якщо стенди оформлені неординарно, з вигадкою, вони створюють особливий, радісний інтер'єр, що є невід'ємною частиною розвивального простору ЗДО.
Розміщена на стендах інформація має зацікавити й батьків.Оскільки наочна інформація не передбачає безпосереднього контакту педагога з батьками, то і форма та спосіб її подання має не менше значення, ніж її зміст.
Важливо, щоб стенди, інформацію яких спрямовано на різні категорії учасників освітнього процесу, створюючи єдиний інформаційний простір, гармонійно «вписувались» у загальний інтер'єр.
Інформаційні матеріали розміщують окремими блоками, зміст яких орієнтовано на конкретну категорію учасників освітнього процесу,зокрема на: батьків – практичні рекомендації та поради щодо розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку; проведення інформаційних виставок для батьків; вихованців – інформаційні стенди з безпеки життєдіяльності; сенсорні зони; виставки дитячих робіт тощо; педагогів – плани роботи; графіки заходів з педагогічної діяльності; методичні рекомендації щодо різних напрямів роботи; консультації; презентації інноваційних технологій, перспективного досвіду.
Інформаційні стенди для батьків розміщують як у загальнодоступних місцях, так і в роздягальних кімнатах кожної вікової групи дошкільного закладу.
На стендах у холах та коридорах розміщують інформацію, що стосується всіх батьків дошкільного закладу, зокрема це: загальна інформація про – порядок роботи адміністрації та контактні телефони; освітні та оздоровчі послуги, які надають у ЗДОдітям; відкриті заходи для батьків та з участю батьків; меню, огляди лікарів вузької спеціалізації тощо;загальні педагогічні рекомендації або рекомендації з питання, над яким у цей час працює педагогічний колектив, скажімо – як полегшити адаптацію дітей; значення гри для розвитку дитини; авторитет дорослого і покарання; батьківські заповіді; якщо дитина погано їсть; як виховати дитину самостійною.
У приміщеннях груп на стендах доцільно розмістити ту інформацію, що є актуальною для батьків конкретної вікової групи. Це може бути тематична інформація, скажімо про: вікові особливості психічного і фізичного розвитку дітей четвертого року життя; ігри та іграшки для дітей молодшого дошкільного віку; літературу, яку варто читати дітям тощо. Якщо на стенд неможе вмістити всю інформацію з будь-якої теми, її докладніше розкривати у папках-пересувках, тематичних ширмах тощо.
Інформаційні стенди для батьків і дітей покликані привертати їхню увагу та сприяти засвоєнню певної інформації. Яскраві стенди про правила дорожнього руху, пожежну безпеку дають змогу педагогам та батькам, розглядаючи разом з дітьми цікаві казкові сюжети, закріплювати їхні знання, які у майбутньому, можливо, застережуть дитину від біди, дадуть змогу зберегти її здоров'я і життя.
У ЗДОстенди створюють єдине наочне інформаційне середовище, яке забезпечує загальний стиль оформлення закладу освіти та сприяє формуванню інтересу до педагогічної інформації.
Кабінет директора ЗДО вирішується як інтер'єр суспільної установи, але в той же час і як персональне приміщення, набагато індівідуальніше інших. Стиль його оформлення — строгий, благородний. Меблі світлі або темні, підбираються так, щоб не перенавантажувати кімнату: письмовий стіл, шафа, стільці для відвідувачів. Штори можуть бути з елементами ручної вишивки, ажурно-плетені, розписні. Атмосферу ділового комфорту доповнюють килим, квіти на столі і в'юнкі рослини на стінах. На стінах варто розмістити грамоти, дипломи, якими нагороджено заклад. Оформлення кабінету має бути строгим, інформативним і нічого зайвого. Презентувати передусім заклад, а не хобі й уподобання завідувача.
Вихованцям ЗДОдосить часто доводиться бувати в медичному кабінеті (під час огляду, при проведенні щеплень і т. п.). Зазвичай, потрапляючи до кабінету, діти вже бояться білих «лікувальних» тонів, холодно поблискуючих інструментів і ліків в засклених, окантованих металом медичних шафах. Тому інтер'єр медичного кабінету слід вирішувати радісніше, затишніше, дотримуючи, природно, всі вимоги медичної естетики. Бажано виділити кольором вхідні двері (оргскло, вітраж). Колорит кабінету (сріблясті, бузкові, золотисті, блакитні тони) добре доповнить кольорова мозаїка або керамічний рельєф, смішний і близький дітям з тематики. Нарядний ламбрекен, оригінальні, яскраві, але такі, що добре піддаються санобробці іграшки – все це допоможе зняти напругу в дитини і краще виконати завдання по охороні його здоров'я.
Приміщення ЗДОпочинається з вестибюля. Невеликі приміщення забарвлюються теплими, насиченими кольорами і добре освітлюють, що підсилює їх кольори. Просторі вестибюлі забарвлюються спокійнішим, але теж декоративно. Щоб діти, що вперше переступило поріг ЗДО, здивувалися, зраділи. Це можуть бути композиції монументально-декоративного мистецтва, виставки дитячих робіт, виробу з місцевого природного матеріалу. Треба передбачити місце для батьків, де вони знайомляться з літературою, роботами дітей, їх життям у дошкільному закладі. Особливу увагу слід звернути на оформлення стін при вході з вулиці.
Коридор, який поєднує всі приміщення на поверсі. У коридорі заборонено розміщувати декоративні предмети і предмети, що затрудняють рух дітей і дорослих. Колір коридору розподіляють по висоті вікон або дверей, або до стелі. При яскравій підлозі колір подовжніх стін пом'якшують, а торцевих підсилюють. Красиве декоративне забарвлення коридору по секціях, з врахуванням температурного режиму суміжних приміщень. Так, секцію, прилеглу до вхідного тамбура, забарвлюють в теплий тон, а до кухні – в холодний. При суцільному однотонному забарвленні коридору можна виділити кольором двері або їх фільонки. Але завжди охайно виглядають двері коридору з однаковою фурнітурою (ручки, замки, покажчики) і оброблені деревом або білою емаллю. Добре організовує оформлення коридору колір, малюнок, фактура покриття підлоги (паркет, пластик, килим). Торцеві стіни, їх колір і декоративні композиції погоджують з кольором і щільністю покриття.
Сходи, як міжповерхове комунікативне приміщення, не схожі ні на один з інтер'єрів дошкільного закладу. На сходах виключаються сторонні предмети і настінні виступи на рівні людини, що йде. Поручні і сходи мають бути чітко видні в будь-яку погоду і час доби, тому вони добре освітлені і виділені сигнальними кольорами. Малюк, що йде, дивиться вниз, тому зовнішній вигляд сходів дуже важливий. Не рекомендується розфарбовувати сходи «під килим»:краще їх фарбувати в красивий сірий колір, а вертикальну плоскість рівнів і прилеглі до плінтусів частини забарвити в ще більш насичений темно-сірий тон. Це уявно полегшить сходи, і вони немов би «повиснуть» один над одним, підвищить ритмічність сходів.Огорожу сходів краще фарбувати не в колір стін, а контрастніше, не в різні тони, а в який-небудь один тон. Поручні з дерева фарбуються яскравим кольором для дітей (червоний, помаранчевий, жовтий, смарагдовий, малиновий, блакитний), а для дорослих покриваються лаком, але завжди контрастніше від тону грат обгороджування. Обгороджування має бути одноярусним, високим, ажурним. Оформлення подовжніх стін сходів – динамічне, наскрізне, ажурне. Один-два кашпо з в'юнким озелененням або два-три кахлі порівняють великі площини стін. Оформлення торцевої стіни статичне: воно залучає і готує того, хто йде до зупинки на майданчику. Кахлі з кераміки, каменя, металу, дерева виконуються фрагментарно. Можуть бути знімні фризи, панно з дитячими роботами, фотознімками, композиціями з природного матеріалу. Прикрасить сходи і вертикальне озеленення на стійках з металу і дерева. Вітраж у вікні прикрасить сходи, але за умови хорошої освітленості. На просторих сходах можливі настінні розписи і інші монументально-декоративні композиції. Не лише основні, але і всі допоміжні приміщення ЗДО(кухня, пральня, санвузол, комори) повинні відповідати сучасним естетичним вимогам.
Оздобленняхарчоблоку, пральні передбачена нормативно. Доповнюють білизну кахлю і хромованого металу освіжаючі тони – блакитні, рожеві, сині, бузкові, смарагдові. Вікно роздачі їжі слід облицьовувати або яскраво забарвити.
Середовище екологічного розвитку складається з різноманітних елементів, де кожний виконує свою функцію. Доцільно створити зимовий сад з різноманітними рослинами, які відрізняються за видовим складом, зовнішнім виглядом та географічними особливостями. Бажано мати аудіо- та відео екологічні програми, з краєвидами географічних та кліматичних зон у різні пори року, які відображають тваринний світ цих зон. Може бути спеціальна екологічна кімната, яка розподіляється на низку екологічних зон: міні-музеї, з колекціями комах, кристалів, листя, насіння, камінців, кімнатних рослин тощо. Тут діти можуть класифікувати матеріал за розміром, кольором чи формою, складати розповіді, малювати. Дуже потрібні лабораторії для дослідницької діяльності та експериментування, де діти вчитимуться аналізувати свої спостереження у природі, робити висновки про закономірності та взаємозв'язки. Окрема тема «живий куточок». У ньому мають бути різноманітні рослини, тварини, птахи, акваріум з рибками. Але, хочеться зазначити, що підбір «мешканців» куточка повинен здійснюватись відповідно віку дітей.
Фізичне розвивальне середовище передбачає такі умови, де б дитина вільно, в індивідуальному режимі реалізувала свої потреби в бігові, лазінні, стрибках тощо. Складається з добре обладнаної зали для фізкультурних занять, майданчика, басейну, фізкультурних зон у групах та на прогулянкових майданчиках.
Територія ЗДОтакож є складником розвивального простору, Г. Лаврентьєва пропонує виділити на території такі тематичні зони: екологічну (сад, город), де б діти могли займатися різними видами сільськогосподарської праці, архітектурно-ландшафтну, спортивно-ігрову, ігрову для моторних, дидактичних, конструктивних, сюжетно-рольових ігор тощо.
Крім перелічених зон, обов'язково повинен бути майданчик для сюжетно-рольових ігор – ознайомлення дітей з правилами дорожнього руху і формування навичок правильної поведінки в сучасному світі.
Діти перебувають на свіжому повітрі двічі на день, уранці й увечері, а в теплу пору року – постійно. Прогулянки переважно проводяться на ділянці дошкільного закладу. Від її наповнення залежить, який виховний вплив отримає дитина. На ділянці має бути багато сонця за наявності тіньових куточків. Найбільше його місце повинен займати майданчик для ігор, де діти могли вільно рухатися.
На ділянці старших дітей обов'язково мають бути годівниці для підгодівлі зимуючих птахів. Їх розміщують на деревах так, щоб діти могли вільно спостерігати за птахами. У жодному разі не можна годівнички прибивати до дерева, тому що в дітей руйнується поняття про охорону рослинного світу.
На ділянці висаджують різноманітні зелені насадження: дерева, чагарники і квітучі рослини. У середній смузі нашої країни це клен, ясен, липа, горобина, калина. З чагарників рекомендуються спірея, чубушник, бузок, жасмин. Рослини не повинні мати шипів й отруйних плодів
Ландшафтно-архітектурне середовище формується як достатньо привабливе і різноманітне, відповідне «дитячому віку». Зелені насадження розташовують відповідно до функціональних завдань, які вони виконують, – захисних, санітарних, декоративних, навчально-виховних. Рослини є наочним посібником для ознайомлення дітей з природою, сприяють вихованню естетичного почуття, любові до неї, тому при доборі рослин значну роль відіграє розмаїття видового складу.
Квітучі рослини прикрашають ділянку, розмаїття забарвлення, форм і пахощів доставляють дітям радість, естетичну насолоду.
Залежно від умов дитсадка, кліматичної зони педагоги самі підбирають види й сорти квітучих рослин. Задля підтримки інтересу дошкільнят до квітника важливо, щоб цвітіння було безперервним. У цьому плані на першому місці стоять багаторічники. Вони витривалі, вимагають менших витрат праці та часу для догляду, і навіть прикрашають ділянку набагато раніше від цвітіння літніх квітів. Восени, до морозів, стебла і листя відмирають, а підземні частини залишаються, даючи навесні сильні паростки і розростаючись в пишну зелень квітів.
Крім квітника, у кожному дитсадку необхідно мати город, у якому діти із задоволенням працюють, і вже на початку літа бачать результати своєї праці. Колективна праця на городі привчає до відповідальності, розвиває трудові навички, згуртовує дітей.
Під город вибирають рівне місце, добре освітлене сонцем. Дітям старшого дошкільного віку краще робити город спільно, а малюкам – окремо. Якщо площа ділянки не дозволяє, можна зробити загальний город, але тоді грядки для дітей молодшого дошкільного віку мають розташовуватися біля входу.
Загалом устаткування ділянки дошкільного навчального закладу поділяється на ігрове, функціональне(навіси, столи, лави), спортивне і декоративне (конструкції озеленення, скульптура, декоративне мистецтво).
Фахівцями рекомендуються шість видів устаткування ділянок: тіньові навіси, устаткування для спокійних ігор, для рухової діяльності (включає устаткування для профілактики плоскостопості і устаткування для лазіння і ігор з м'ячем), для сюжетно-рольових ігор, для ігор з водою і малі архітектурні форми.
До устаткування для сюжетно-рольових ігор відносяться всілякі будиночки, курені і хатини, транспорт (літаки, ракети, автомобілі, поїзди, кораблі, пароплави, човни) і будівельні великоблочні конструктори (за типом втулок), виконані з полегшених і порожнистих, але міцних матеріалів (фанера і формопластик, прес-картон і оргаліт, пінопласт і конструкції з рейок). Пристосовані для монтажу (отвори, прорізи, поглиблення і ін.) у поєднанні із спорудами для сюжетно-ролевих ігор, вони дозволяють стимулювати творчі ігри дітей.
До малих архітектурних формна ділянці дошкільного закладу відносять альтанки і лави для дорослих, перголи і трельяжі озеленення, квіткарники, вазони і урни різних фасонів і фактур, освітлювальні ліхтарі і інформаційні щити, плескальні басейни і проточні ванни, огорожі з хвіртками і воротами.
Лави для дорослих встановлюються в місцях зустрічі з дітьми на майданчику в різних композиціях – лінією, півколом, квадратом і ін.
Квіткарники, вазони і урни різноманітних форм групуються в живописні композиції альпійських гірок або розташовуються на ділянці строго функціонально. Дуже добре виглядають на ділянці дошкільного закладу декоративні квіткарники у вигляді образів тварин (кошеня, собачка) або птахів (павич, каченя), на спинах яких розміщуються вазони з гіллястими і в'юнкими рослинами.
Годівниці і шпаківні для птахів, розвішені на майданчику, виконуються у формі куба, будиночка, куреня, трапеції і тому подібне.
Штучне освітлення ділянки дошкільної установи нормативне. Разом з тим зовнішній вигляд ліхтарів і характер світлових потоків, що створюють гармонію освітлених і тіньових сторін на ділянці, треба обов'язково враховувати. Необхідно освітлювати зовнішні двері входу в дошкільний заклад, доріжки і місця перебування дітей на вечірньому майданчику. Освітлення ділянки в зимовий час і увечері має не тільки функціональне, але і важливе емоційне, художньо-образне значення. Цікаві світильники на невисоких стійках, виконані у формі куль, плафонів або в образах персонажів: колобка, сонечка, кульбаби і тому подібне.
Розвивальне середовище, що організовується для дитини, має спрямовуватися на збагачення її діяльності, розвиток її особистості.
Отже, ми можемо зробити певні висновки , що основними вимогами до організації розвивального середовища в дошкільному навчальному закладі є такі: установлення між дорослим і дітьми позитивних взаємин, створення доброзичливої психологічної атмосфери у групі; можливість дітей бути активними, діяти самостійно і творчо, розвиватися в такому середовищі відповідно до своїх інтересів, рис характеру, емоційного стану; динамічність розвивального середовища з урахуванням різних зовнішніх внутрішніх факторів розвитку дитини; надання допомоги кожній дитини займатися різними видами діяльності за власними бажаннями та інтересами таким чином, щоб вони не заважали одне одному і могли без зовнішніх перешкод переходити з одного виду діяльності до іншого; створення в групі емоційного комфорту за допомогою оформлення розвивального середовища квітами, картинами та ін.; збереження естетичного облаштування середовища за допомогою оптимального розміщення предметів, використання форм і кольорів, що відповідно сприяють естетичному розвитку дитини; відповідність розвивального середовища до соціокультурних особливостей суспільства, в якому живуть діти, де враховуються його етнічні, соціальні, культурні характеристики; добирання матеріалів розвивального середовищ відповідно до вікових особливостей дітей; безпечність іграшок для здоров’я малюків.
Довкілля дитини є важливою умовою її повноцінного розвитку і активного пізнання навколишнього світу. Навколишнє середовище має бути організоване так, аби спонукати дитину до виконання активних дій відповідно до її життєвого ритму, фізичних та психічних можливостей.
Отже, середовищний імідж ЗДО структурують: розвивальний простір, розвивальне середовище, предметно-розвивальне середовище, предметно-ігрове розвивальне середовище, ділянка, інформаційне оформлення холів, групових кімнат, кабінетів завідувача, методиста, медичної сестри. Для того, щоб усі названі складники оптимально впливали на розвиток особистості вихованця і свідчили про позитивний середовищний імідж закладу дошкільної освіти педагогічному колективові необхідно ураховувати цілу низку виділених принципів його організації.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 234; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!