Характеристика компонентів візуального іміджу ЗДО
Тема 4. Візуальний імідж закладудошкільної освіти
План
1. Поняття «візуальний імідж закладудошкільної освіти». Роль візуального образу дошкільної установи в побудові її привабливого іміджу.
2. Характеристика компонентів візуального іміджу ЗДО:
2.1. Символіка закладу;
2.2. Стиль облаштування приміщень ЗДО;
2.3. Розвивальне середовище ЗДО.
3. Залучення батьків вихованців та інвесторів до створення привабливого візуального іміджу закладудошкільної освіти.
Література
основна:
1. Балагур О. М. Педагогічні умови створення середовищного іміджу дошкільного навчального закладу / О. М. Балагур. – Глухів, 2013 – 273 с.
2.Крутій К. Л. Освітній простір дошкільного навчального закладу: монографія : у 2-х ч. / К. Л. Крутій – Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2010. – ЧІ – 320 с., ЧІІ – 284 с.
3. Крутій К. Формування позитивного іміджу навчального закладу / Катерина Крутій // Практика управління дошкільним закладом. – 2011. – № 2. – С. 4 – 10.
4. Гонтаровська Н. Проблема створення освітнього середовища в педагогічній теорії та практиці // Імідж сучасного педагога. — № 1-2 (70-71). — 2007. —15-20 с.
5. Кононко О. Сучасний дитсадок: який він? / О. Кононко // Дошкільне виховання. – 2006. – № 7. –С. 3-6.
6. Петровский В. А. Построениеразвивающейсреды в дошкольномучреждении / В. А. Петровский, Л. М. Кларина, Л. А. Смывина, Л. П. Стрелкова // Дошкольноеобразование в России / Под ред. Р.Б. Стеркиной. – М. : Изд-во АСТ, 1996. – 57–90 с.
|
|
|
7. Тимошенко З. І. Актуальні проблеми формування навчального закладу в Україні [Текст] // Проблеми іміджології. Збірник наукових доповідей учасників ІV Міжнародної науково-практичної конференції: 16 травня 2003р. – К., 2003. – С. 22-30.
додаткова:
1. Артамонова, О. Предметно-пространственнаясреда, ее роль в развитииличности [Текст] /О. Артамонова // Дошкольноевоспитание. –. 1995. –. № 4. – С. 12-14.
2. Береснева З.И. Организацияобразовательногопространства и развивающейсреды в ДОУ // Управление ДОУ. – 2006. – № 6. – С. 60–70.
3. Беляев Г. Ю. Педагогическая характеристика образовательнойсреды в различных типах образовательныхучреждений / Г.Ю.Беляев. –М.: ИЦКПС, 2000. – 288 с.
4. Бойко Л. М. Створення предметно-ігрового середовища для дітей раннього віку /Лідія Бойко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009.– 43-47 с.
5. Пантелєєв Г.М. Оформлення приміщень дошкільних установ. – М., 1982. –78 с.
6. Пантелеев Г.Н. Эстетикаучасткадошкольногоучреждения: для работниковдошк. Учреждений. – М.: Просвещение, 1988. – 110 с.
7. Типовий перелік обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок дошкільного навчального закладу // Дошкільне виховання. – 2002.– № 10-11.
8. У садочку як у віночку : Методичні рекомендації./ Укладачі Ковтун Є.Ф., Сопіна Л. М. – Суми: Вид. СОІППО. – 2015. – 72 с.
|
|
|
Поняття «візуальний імідж закладудошкільної освіти». Роль візуального образу дошкільної установи в побудові її привабливого іміджу
Вагомим складником іміджу ЗДО є візуальний (середовищний) імідж. Середовищний імідж характеризує середовище перебування людини: її дім, місце роботи, автомобіль, місця проведення дозвілля, відпустки і т. ін. Залежновід виду діяльності ділова людина (сучасний фахівець) повинна виглядати на вищому рівні, ніж її конкуренти: машина, кабінет, костюм – усе повинно бути трохи кращим, ніж убільшостіколег.Саме візуальний імідж ЗДОнесе повну інформацію батькам вихованців про якість матеріальної бази і розвивального середовища установи.
Середовищний імідж ЗДО – це багатокомпонентний образ установи, що складається із уявлень цільової аудиторії про символіку закладу, фірмовий стиль, стиль облаштування приміщень і робочих місць працівників, наповнення і функціональність предметно-розвивального середовища.
Розвивальне середовище – комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі.
|
|
|
Предметно-розвивальне середовище ЗДО – компонент освітнього простору, що має в розпорядженні ресурси для організації самопізнавальної діяльності дитини і значного її збагачення.
Збагачене середовище передбачає єдність соціальних і природних засобів забезпечення повноцінної життєдіяльності дитини. Сюди відносять:архітектурно-ландшафтні та природничо-екологічні об'єкти; художні студії; ігрові та спортивні майданчики; конструктори; тематичні набори іграшок, посібників; аудіовізуальні та інформаційні засоби виховання і навчання.
Із поняттям «середовищний імідж ЗДО» тісно пов’язаний термін. Середовищний підхід – це система відношень між різними елементами навчально-виховного процесу, спрямована на його гармонізацію, досягнення цілісності; передбачає налагодження сукупної незаперечливої діяльності усіх компонентів освітнього процесу у спільному ціннісно-емоційному ключі, унесення принципів гармонії в цю діяльність. Особливість використання середовищного підходу пов’язана з розширенням сфери естетичної діяльності педагога, що сприятиме інтегруванню різноманітних впливів та вражень із тим ступенем досконалості, якого можливо досягти в наявних умовах. Середовищний підхід дозволяє розглядати дошкільний заклад як єдність «оболонки» (предметно-просторовогооточення) та життєвогонаповнення (функціональнихпроцесів). Різноманітність функцій обумовлює різноманітність форм, які, у свою чергу, утворюють багатство і різноманітність педагогічних впливів на особистість.
|
|
|
Характеристика компонентів візуального іміджу ЗДО
Символіка закладу (прапор, девіз,логотип установи(емблема), бейджі, корпоративний колір, візитні картки, власна газета, літопис тощо).
Пра́порЗДО–графічне зображення закладу освіти; полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішене на жердині, або щоглі, що зображує певну комбінацію кольорів і символів та зазвичай використовується для ідентифікації освітньої установи тасигналювання.
Девіз(франц. devise), 1) спочатку – напис або емблема на гербі, щиті; короткий вислів, що виражає головну, керівну ідею, мету, програму дій; гасло. (наприклад, «В ім’я здоров’я дітей», «Екологія дитинства + професійна компетентність педагогів + інноваційні технології», «Наш садочок –велика країна, а серце країни – маленька дитина! «Бджілка» – ласкаво так звуть дитсадочок,він влітку весь в квітах, неначе віночок, вирує й кипить тут постійно життя,бо діти – це світле для нас майбуття»).
Гімн (давньо-грецьке ὕμνος; hýmnos– похвальна пісня) – урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь.
Приклад гімну ЗДО «Золотий ключик»
«Золотий ключик» – так зоветься
наш рідний дитсадок
Тут люди з добрими очима
Зроблять до щастя крок.
Тут можуть діти веселитись,
Тут нема горя й зла
Тут всіх навчить добру і дружбі
Радісна наша сім’я
Приспів :
«Ключик» наш золотий, «Ключик» наш золотий
Двері у світ добра і казки швидше для нас відкрий
«Ключик» наш золотий, «Ключик» наш золотий
Світ чарівний і повний ласки швидше для нас відкрий
2 куплет
Тут ми рахуємо і малюєм,
Любим пісні співать.
Бігаєм, граєм і стрибаєм,
Мріємо дорослими стать.
І батькам, і дітям - всім відомо:
Любимо свій дитсадок!
«Золотий ключик» допоможе
Шлях відкрити до зірок!
Приспів
Логотип(емблема) – від грецького – слово і відбиток – спеціально розроблене, оригінальне зображення повного або скороченого найменування освітнього закладу. Логотип виражає індивідуальність закладу дошкільної освіти. Це головна ланка, організуючий центр усього фірмового стилю закладу. Логотип виконує низку функцій: рекламну, інформаційну, психологічну, індивідуалізації. Під час створення логотипу доцільно дотримуватися таких правил: простота; індивідуальність; привабливий зовнішній вигляд.
Велике значення має форма логотипу. Прості геометричні форми швидше сприймаються ЦА і краще запам’ятовуються порівняно зі складними неправильними формами. Колір логотипа оживлює форму. Два-три кольори повинні розкрити сутність логотипу. Колірна гама має жорстко відповідати загальній тематиці, посилити виразність форми, тексту, виділити визначальні елементи і замаскувати другорядні.
Для кращого візуального представлення освітнього закладу треба обрати його корпоративний колір, який потім використовувати в усіх елементах оформлення освітнього закладу та інших атрибутах. Кольори, які використовуватимуться в атрибутах разом з корпоративним кольором, не повинні різко контрастувати з ним та між собою. Добираючи їх, необхідно дотримуватися теплої пастельної гами. Кольорів не повинно бути багато, щоб не розпорошувати увагу цільової аудиторії (ЦА).
Бейдж. Висока корпоративна культура освітнього закладу передбачає використання бейджів, які є атрибутом формування іміджу педагога і закладу в цілому.
Бейдж – значок, емблема з інформацією про особу, установу, заклад, тощо. На бейджі вказують прізвище, ім’я, по батькові, посаду. Використання бейджів у закладі освіти є виявом поваги до відвідувачів, оскільки це дає змогу уникнути непорозумінь у процесі спілкування.
Візитна картка – традиційний носій контактної інформації про людину або організацію. Візитні картки можуть бути: особисті, ділові, корпоративні. Особисту візитівку використовують здебільшого під час неформального спілкування, здійснення особистих контактів. Ділову візитну картку використовують на офіційних зустрічах, переговорах, для надання контактної інформації. На ділових картках обов’язково вказують ім’я, прізвище, посаду, логотип ЗДО, контактний телефон. Такі візитівки є обов’язковим атрибутом керівника ЗДО. Корпоративна візитна картка, як правило, не містить такої інформації, як ім’я, прізвище та по батькові. У ній зазначають інформацію про заклад освіти, перелік освітніх послуг, контактні телефони, адресу веб-сайту, інколи – карту проїзду. Зазвичай корпоративна картка має рекламний характер і використовується на виставках, конференціях, з’їздах.
Літопис закладу освіти можна вести у вигляді великого альбому, книги, або на електронному носії. Текстові записи про етапи розвитку освітнього закладу, події, які тут відбувалися, розповіді про найкращих педагогів, випускників можна доповнювати фотографіями, схемами, малюнками тощо. Літопис засвідчує рівень корпоративної культури закладу.
Дуже добре, якщо заклад дошкільної освіти може собі дозволити випуск власного друкованого видання, зокрема газети. Вона може виходити як періодично, так і до святкових дат. Назва газети, як правило, збігається із назвою ЗДО. У можуть бути такі рубрики: «Інформаційна довідка», «Дозвілля», «Новини». Якщо немає можливості видавати друковану газету, можна випускати стінну газету.
Пригадайте які складники розвивального (предметного середовища є в ЗДО (предметно-ігрове середовище, сенсорне, еколого-розвивальне, здоровꞌязбережувальне, ІКТ-середовище).
І.Резніченкохарактеризує такі складники розвивального простору у групових приміщеннях ЗДО, бо саме він, розвивальний простір ЗДО, також слід розглядати як інтегровану категорію, що охоплює такі сталі взаємопов’язані між собою складові, як природна, культурна, соціальна,власного Я.
Ще один важливий складник розвивального простору – мовленнєвий, який є необхідною умовою повноцінного розвитку дітей.
Природний складник – це сукупність умов, які сприяють, становленню у дітей цілісного сприйняття природного довкілля; прояву інтересу до довкілля; оволодінню дітьми елементарними уявленнями про явища та об’єкти природи і про взаємозв’язки у ній;розвитку у дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи; формуванню у дітей навичок екологічно доцільної поведінки.
Культурний складник– це сукупність умов, які сприяють:прояву ігрової активності дітей;розширенню та систематизації елементарних уявлень дітей про довкілля;удосконаленню практичних умінь дітей, набуттю дітьми знань про безпеку життєдіяльності та про поводження з небезпечними предметами, формуванню знань дітей про різні види мистецтва (образотворче, музичне, театральне, літературне);розвитку особистості кожної дитини засобами мистецтва.
Соціальний складник – це сукупність умов, які сприяють збагаченню уявлень дітей про характер взаємин зі старшими людьми, своїми однолітками, дітьми молодшими за себе, усвідомленню особливостей взаємин між членами родини тощо. У соціальному просторі діти отримують елементарні уявлення про навколишній світ, про державу, в якій вони живуть, про народ, частиною якого вони є.
Соціальний складник також сприяє розвитку почуття належності до певного народу з його традиціями та звичаями, формуванню у дітей морально-етичних норм поведінки.
Складник власного Я є сукупністю умов, які дають кожній дитині можливість реалізувати свої прагнення, а також сприяють формуванню реалістичних образів власного Я, формуванню елементарної системи морально-духовних цінностей відповідно до внутрішніх потреб, особистісному зростанню,розвитку комунікативних здібностей;усвідомленню себе членом певної соціальної групи.
Основою мовленнєвого складника є створення доброзичливої атмосфери, в якій діти матимуть право на мовленнєву активність, довіру. В умовах мовленнєвої складової у дітей має бути змога вільно спілкуватися між собою та з вихователями, вчитися, дізнаватися про нове та цікаве. Мовленнєвий складник буде розвивальним та сприятиме розвитку дітей лише тоді, якщо вони чутимуть зразки правильного мовлення, матимуть змогу самостійно обирати однолітків для спілкування, гри, трудової чи іншої діяльності. Необхідно також сприяти поповненню досвіду дітей такими способами й формами мовленнєвої взаємодії, які варіювалися б залежно від тривалості контактів, зміни діяльності.
Під час створення мовленнєвого складника педагогічні працівники мають постійно налагоджувати рівноправне спілкування між дітьми, створювати ситуації для обговорення,організовувати мовленнєво-творчу діяльність.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1068; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!