Деякі представники підтримували натуральне господарство, інші -грошові відносини.
Конфуцій проводив відмінності між розумовою і фізичною працею.
Основні представники давньогрецьких навчань (5-4 століття до н.е.):Ксенофонт, Платон, Арістотель. У їх навчаннях пропонувалися правила ведення домашнього господарства, судження зводилися до того, як отримати прибуток.
Аристотель виділяв ЕКОНОМІКУ (природну господарську діяльність, пов'язану з виробництвом продуктів), ХРЕМАТИСТИКУ (мистецтво наживати багатство, робити гроші).
Корінний переворот в економіці зробило християнство, Апостол Павло заповідав:
ü «хто не хочет працювати, той не їсть»
ü Проста праця - найсвятіше справа
ü Принцип справедливої ціни. Власність. Багатство.
Основні етапи розвитку економічної науки (з ХVІ до кінця ХІХ ст.)
Рис.2.1Основні етапи розвитку економічної науки (з ХVІ до кінця ХІХ ст.)
Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів та явищ почала складатися лише в XVI–XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру, і представлена таким школами.
Меркантилізм(ХVІ - ХVІІ ст.) від італійського слова “mercari” – торгувати.
Перша школою політичної економії. Основним у меркантилізмі було вчення про джерело багатства. Його вбачали у сфері обігу, торговлі, оскільки багатство ототожнювалось із накопиченням грошей (золотих і срібних). Чим більше грошей у країні, тим вона багатша. А для цього держава повинна створити сприятливі умови своїм підприємцям для вивозу товарів і перешкоджати ввезенню у країну чужих товарів.Основною ідеєю ранніх меркантилістів (XIV—XV ст.) була ідея «грошового балансу»., тобто в міжнародній торгівлі необхідно купувати в іноземців менше, ніж продавати, оскільки, купуючи, торговці залишають за межами країни багатства — золоті та срібні монети.
|
|
|
Пізні меркантилісти (XVI—XVIII ст.) під багатством розуміли надлишок продуктів, які обмінюють на зовнішньому ринку на гроші, а ідеальним вважали позитивний торговельний баланс — більше експортувати (продавати за межі країни) й обмежувати ввезення товарів. (політикапротекціонізму); має бути активне державне втручання в економічне життя. Погляди представників цієї школи відображали інтереси торгової буржуазії в період первісного нагромадження капіталу.
Представники: Вільям Стаффорд, Антуан Монкретьєн, Томас Манн та ін.
Другим етапом розвитку економічної теорії стала епоха нерегульованої ринкової економіки
Фізіократи (ХVІІ – ХVІІІ ст.)«Фізіократія» (від. грец. Φυσις [фізіс] — «природа» і грец. κράτος [кратос] — «влада») означає «влада природи».Друга школа політичної економії.Цей напрям виник у Франції в середині XVIII ст. як реакція на меркантилізм. Його засновником був Франсуа Кене (1694-1774)
|
|
|
За словами Франсуа Кене, «постійно відтворюване багатство сільського господарства є основою для всіх професій, сприяє розквіту торгівлі, добробуту населення, приводить у рух промисловість і підтримує процвітання нації… Воно (землеробство) є основою для всієї економіки держави».
Засновником школи є Франсуа Кене, що був лікарем короля Франції. Він консультував цього короля також на політичні теми. Так, Франсуа Кене дійшов до висновку, що головним економічним ресурсом є земля.Джерелом багатства вважалась тільки праця у сільськогосподарському виробництві, натомість промисловість, транспорт і торгівля – безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не прибуткова для суспільства.
Ф.Кене перший у економічній теорії досить глибоко обґрунтував положення про капітал. Якщо меркантилісти ототожнювали капітал, як правило, з грішми, то Ф.Кене вважав, що гроші є самі по собі безплідне багатство, яке нічого не виробляє. За його термінологією, сільськогосподарські знаряддя, будови, тварини і все те, що використовується у землеробстві протягом декількох виробничих циклів, є «початкові аванси» (за сучасною термінологією — основний капітал). Витрати на насіння, корми, оплату робітників та інше, які здійснюються протягом одного виробничого циклу, він відносив до «щорічних авансів» (за сучасною термінологією — оборотний капітал). Але заслуга Ф.Кене не лише в розподілі капіталу на основний та оборотний за його виробничою ознакою. Він зміг переконливо довести, що разом з оборотним у русі перебуває основний капітал.
|
|
|
Представники: Франсуа Кене, А.Тюрго, В.Мірабо, Д.Норе.
Класична політична економія(ХVІІІ – ХІХ ст.)Виникла з розвитком капіталізмупрацями Адама Сміта (1723-1790) та Давида Рікардо (1772- 1823) як третій напрям економічної науки.Головні її принципи викладені в книзі А. Сміта "Дослідження про природу та причини багатства народів". В ній доводиться, що праця є основою багатства незалежно від сфери її застосування. Ця теза долала обмеженість підходу фізіократів. Важливим фактором зростання багатства є поділ праці, бо він підвищує її продуктивність та робить її плодотворнішою. В той же час поділ праці породжує обмін і поглиблює його. Критерієм обміну товарами виступає праця. Її засновники зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції. Саме вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему, яка найефективніше „невидимою рукою" розподіляє ресурси. Згідно з висновком А. Сміта ринкова економіка потребує якнайбільшої економічної свободи. Зацікавленість у прибутку в умовах конкуренції забезпечує найкращий результат для всіх. Держава не повинна втручатись, але має захищати конкуренцію від підприємців, не допускаючи її обмеження, а також створювати загальні умови виробництва і розвивати освіту, будувати дороги, мости, забезпечувати зв'язок.Важливим етапом розвитку політичної економії став марксизм.
|
|
|
Марксизм(ХІХ – ХХ ст.), або теорія наукового соціалізму (комунізму) представлена формуванням соціалістичних принципів: громадська власність на засоби виробництва, відсутність експлуатації людської праці, рівна плата за рівну працю, загальна і повна зайнятість. Засновником цього напряму економічної науки був К. Маркс (1818-1883), який виклав основи цієї теорії у праці "Капітал". Спираючись на класичну політичну економію, Маркс довів до досконалості теорію трудової вартості, обґрунтувавши двоїстий характер праці, що створює товар. Внеском Маркса у політичну економію є і досконала теорія грошей. Серцевиною його теорії є вчення про додаткову вартість, існування якої він доводить, спираючись на теорію трудової вартості.
Важливе місце посідає і обґрунтування механізму суспільного відтворення, що нерідко називають найбільшим відкриттям Маркса. Економічна теорія вченого являє собою всебічний аналіз закономірностей розвитку капіталістичної економіки і використовується в сучасних умовах як прибічниками марксизму, так і його супротивниками. Однак заради справедливості слід зазначити, що не всі її положення витримали перевірку практикою. Ряд із них, зокрема про чисто експлуататорський характер капіталістичного ладу, про погіршення становища людей найманої праці з розвитком капіталізму, про загострення його суперечностей і неминучість зміни новою системою історичним ходом людського суспільства не підтвердились. Проте, тим не менш, Маркс залишається одним із най відоміших і най видатніших економістів світу.З ім'ям Карла.Маркса пов'язана спроба людей побудувати суспільство без приватної власності, економіку державного типу, в якій всі господарські рішення приймаються центральним апаратом.
Маржиналізм(ХІХ ст.) (від фр. мarginal – граничний) – – теорія, яка пояснює економічні процеси і явища, виходячи з універсальної концепції використання граничних, крайніх (“max” чи “min”) величин, таких як “гранична корисність”, “гранична продуктивність”, “граничні витрати” і т. ін. Основою є теорія граничної корисності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається не суспільно необхідними витратами праці, а ступенем насичення потреби у ньому, корисністю останньої одиниці запасу певного виду товарів. Маржиналізм використовує кількісний аналіз, економіко-математичні методи і моделі, в основі яких лежать суб’єктивно-психологічні оцінки економічних дій індивіда. Представники маржиналізму – К.Менгер, Ф.Візер, У.Джевонс, Л.Вальрас.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 207; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!