Державне управління і виконавча влада в Україні

Загальна характеристика АП

Адміністративне право - система норм, що регулюють відносини у сфері державного управління, а саме: систему і повноваження виконавчих органів влади і посадових осіб, закріплюють права і обов'язки громадян у їх взаємовідносинах з цими органами, визначають поняття й види адміністративних правопорушень тощо. Свій регулятивний вплив на суспільні відносини адміністративне право здійснює через управління. Основна увага приділяється саме тим відносинам, які виникають із виконанням завдань і функцій державно-управлінської діяльності, тобто передбачається необхідність наявності відповідного суб'єкта виконавської влади. Управлінські відносини, що регулюються адміністративним правом, багатогранні. На сучасному етапі залежно від особливостей їх учасників вирізняють такі види управлінських відносин, що виникають, розвиваються і припиняють існування: між суб'єктами центральних і місцевих органів виконавчої влади; між суб'єктами виконавчої влади, які перебувають на однаковому організаційно-правовому рівні та безпосередньо не пов'язані; між собою підпорядкуванням; між суб'єктами виконавчої влади і підпорядкованими їм державними підприємствами, організаціями, установами; між суб'єктами виконавчої влади та державними підприємствами; між суб'єктами виконавчої влади і виконавчими органами місцевого самоврядування; між суб'єктами виконавчої влади і громадянами тощо. Отже, адміністративне право є окремою галуззю права, що складає систему правових норм, покликаних регулювати суспільні відносини управлінського характеру в сфері державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади

Управління державною безпекою

Державним правоохоронним органом спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України, є Комітет СБУ. В оперативно-службовій діяльності СБУ дотримується принципів об'єднання єдиноначальності й колегіальності, гласності й конспірації. Загальне керівництво діяльністю органів СБУ здійснюють ПУ й КМУ. Голова СБУ регулярно інформує ВРУ й Комісію ВРУ з питань оборони й державної безпеки про діяльність СБУ, станів державної безпеки, дотримань чинного законодавства, забезпечення прав і воль людини й щорічно представляє ВРУ звіт про діяльність СБУ.

КМУ здійснює й контролює реалізацію конкретних заходів щодо національної безпеки органами державних служб спеціальної компетенції.

Постійний контроль за дотриманням конституційних прав громадян і законодавства в оперативно-розшуковій діяльності органів і підрозділів СБУ здійснюють спеціально призначені Президентом України посадові особи. Указом Президента України від 22 жовтня 1998 р. «Про контроль за діяльністю

Вищий нагляд за дотриманням і застосуванням законів СБУ здійснює Генеральний прокурор України й уповноважені їм прокурори.

Безпосереднє керівництво всією діяльністю СБУ, її Центральним керуванням здійснює голова СБУ. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на СБУ.

Для рішення основних напрямків і проблемних питань оперативно-службової діяльності й роботи з кадрами в СБУ створюються колегії. Члени колегії зобов'язані вийти зі складу членів будь-яких партій, рухів і ін. суспільних об'єднань, що ставлять перед собою політичні цілі.

Органи Служби безпеки України являють собою цілісну централізовану систему, що становлять: Центральне управління СБУ; регіональні органи СБУ; Служба безпеки АРК; органи військової контррозвідки; військові формування; навчальні, науково-дослідні та інші установи СБУ.

Діяльність СБУ здійснюється на основі дотримання прав і воль людини. Органи й співробітники СБУ повинні поважати достоїнство людини й проявляти до нього гуманне відношення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках, з метою припинення й розкриття державних злочинів, окремі права й свободи особи можуть бути тимчасово обмежені в порядку й границях, певних Конституцією й законами України. На вимогу громадян України в місячний строк СБУ зобов'язана дати їм письмові пояснення із приводу обмеження їхніх прав або свобод.

Державне управління і виконавча влада в Україні

Державне управління - це організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в організації виконання законів і нормативно-правових актів, здійсненні розпорядження ресурсами загальнодержавної власності, з метою комплексного соціально-економічного розвитку, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах життя. Можна виокремити такі найхарактерніші ознаки державного управління: 1) виконавчо-розпорядчий характер; 2) підзаконність; 3) масштабність та універсальність; 4) ієрархічність; 5) організуючий характер.

КМУ — відповідно до КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМУ спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. До складу КМУ входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, приймає рішення щодо розподілу відповідних бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова. Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління ними у складі окремих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені департаменти.

Центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Президент України. Фінансування видатків на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Управління внутрішніх справ

Центральним органом державної виконавчої влади у сфері внутрішніх справ є Міністерство внутрішніх справ України. МВС України реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організує і координує діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки. МВС організовує і координує діяльность органів внутрішніх справ по захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охороні громадського порядку і забезпечення громадської безпеки; бере участь у розробці і реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю; забезпечує запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшук осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до, усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень; забезпечує виконання кримінальних покарань. Виконуючи функцію зовнішніх зв'язків з міністерствами внутрішніх справ близького і далекого зарубіжжя, МВС України бере участь у розробці проектів міжнародних договорів України з питань боротьби зі злочинністю. Міністерство забезпечує створення, розвиток і удосконалення соціальної, матеріально-технічної, виробничої і господарської бази підрозділів системи виконання покарань. У сфері забезпечення пожежної безпеки відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" на МВС України докладені обов'язки у здійсненні державного пожежного нагляду, пожежної охорони населених пунктів і об'єктів, координації діяльності міністерств, інших центральних органів державної влади з питань, пов'язаних з удосконаленням справи пожежної охорони. У сфері охорони об'єктів власності і особистого майна громадян МВС України здійснює керівництво підрозділами охорони, в тому числі спеціальними, подає їм практичну допомогу в службовій діяльності щодо захисту від злочинних посягань особливо важливих та інших об'єктів. У сфері забезпечення безпеки дорожнього руху МВС України організує виконання підвідомчими службами державної автомобільної інспекції, на основі спеціалізації їх окремих підрозділів. У науково-дослідній роботі та підготовці кадрів МВС України, виходячи з потреб практики, розробляє та організує реалізацію програм кадрового забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони, вживає заходів щодо додержання дисципліни і законності в їх діяльності; організує роботу підпорядкованих навчальних закладів, науково-дослідних установ. У сфері фінансової діяльності МВС України організує в міністерстві і підпорядкованих органах роботу з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітності, контрольно-ревізійної діяльності; розробляє заходи щодо підвищення ефективності використання грошей, матеріальних ресурсів; забезпечує виконання фінансових зобов'язань перед державою.

Предмет і метод АП

Метод адміністративного права - це сукупність правових способів, за допомоги яких здійснюється адміністративно-правове регулювання відповідних суспільних відносин. Імперативний метод (об'єкт управління повинен діяти лише так, як йому приписано, тобто в нього немає права вибору стосовно поведінки у конкретній ситуації). Диспозитивний метод (характеризується тим, що об'єкт управління має свободу вибору поведінки в конкретній ситуації). Субординація - спеціальний метод адміністративного права, в основі якого лежить підпорядкованість об'єкта управління суб'єктові. Координація - спеціальний метод адміністративного права, в основі якого лежить необхідність узгодження управлінських дій між кількома органами одного структурного рівня для досягнення загальної мети.

Управління освітою

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. Право громадян України на освіту є конституційним і зафіксовано у ст.53 Конституції України. Відповідно до неї, повна загальна середня освіта є обов'язковою. До органів управління освітою в Україні належать: Міністерство освіти України; Міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти; Вища атестаційна комісія України; Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою. Міністерство освіти України: бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти; встановлює державні стандарти знань з кожного предмета; визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти; здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування; забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції; формує і розміщує державне замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою; розробляє умови прийому до закладів освіти; забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури тощо. Міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади освіти беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв'язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду. Вища атестаційна комісія України (ВАК) організує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою по присудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника. ВАК є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень, ВАК організує виконання актів законодавства України, узагальнює практику його застосування з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України, а також здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 220; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!