Г) громадські структури — адвокатура; Товариство сприяння обороні України; пункти охорони громадського порядку.
Координаційним органом з питань національної безпеки є Рада національної безпеки і оборони України.
Таким чином, механізм гарантування національної безпеки України зорієнтований на практичну координацію всіх видів діяльності державних і громадських інститутів з метою відвернення, виявлення й усунення явних і потенційних внутрішніх і зовнішніх загроз.
Кожна незалежна держава, зокрема і Україна, намагається відповідати всім критеріям незалежності. Серед основних із них є визнання держави на міжнародній арені. Запорукою реального визнання держави у світі, окрім політичних аспектів, є належне державне управління у сфері закордонних справ. Конституція України, що є документом вищої юридичної сили, у ст. 18 визначає, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Виходячи з цього вся діяльність держави та її компетентних органів повинна базуватися на визначених конституційних нормах.
Базовою вимогою у здійсненні зовнішньої політики України є якнайповніше і якнайефективніше забезпечення національних інтересів країни. Національні інтереси України у сфері міжнародних відносин становлять три основні групи:
|
|
|
стратегічні та геополітичні інтереси, пов'язані з забезпеченням національної безпеки України та захистом її політичної незалежності;
економічні інтереси, пов'язані з інтегруванням економіки України у світове господарство;
Регіональні, субрегіональні, локальні інтереси, пов'язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України.
Значні соціально-економічні та політичні перетворення, що мають місце в Україні за останні 10-15 років, з усією очевидністю продемонстрували важливість юридичного супроводження, юридичного забезпечення здійснюваних процесів. Саме право здатне консолідувати зусилля, забезпечити загальнообов'язковість виконання тих чи інших правил. Необхідно говорити, що право є об'єктивною категорією, тоді як і від держави, і від недержавних інституцій виступають органи чи організації, окремі фізичні особи, які своїми діями втілюють у життя (забезпечують) законність, правозахисні заходи, посвідчення прав і юридично значущих фактів. Усе це об'єднується під єдиним поняттям юстиції.
Юстиція (лат. justitia) - справедливість, правосуддя. Останнє саме по собі не є об'єктом вивчення адміністративного права, оскільки воно пов'язано перш за все з діяльністю судів, які сукупно складають незалежну гілку влади - судову. Адміністративно-правове забезпечення у сфері юстиції - це діяльність суб'єктів державного управління, спрямована на забезпечення законності та правопорядку в державі, захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Становлення України як демократичної соціально орієнтованої держави супроводжується зростанням ролі та значення органів юстиції, розширенням сфери їхньої діяльності. Важливого значення набуває термін «правова політика держави», яка реалізується насамперед у діяльності органів юстиції. З позицій адміністративно-правового забезпечення необхідно вказати, що до характерних рис юстиції належать:
|
|
|
— багатооб'єктність (об'єктами юстиції є органи реєстрації актів громадянського стану, нотаріат, адвокатура, судово-експертні установи тощо) Це дає можливість свідчити, що юстиція є системним утворенням, котре об'єднує значну кількість як об'єктів регулювання, так і суб'єктів державного управління.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!