Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові частини (елементи)
Механізм адм.-прав. регулювання сусп. відносин - це сукупність адм.-прав. засобів, за допомогою яких справляється вплив на відносини, що виникають в процесі здійснення вик. влади. До структуримеханізму адм.-прав. регулювання входять такі елементи: 1) норми АП; 2) адм.-прав. відносини; 3) акти тлумачення норм АП; 4) акти реалізації адм.-прав. норм і відносин.
Адм.-прав. норма - це обов'язкове, формально визначене правило поведінки, що встановлено та охороняється Укр. державою для організації і регулювання сусп. відносин, які виникають, розвиваються та припиняються у процесі здійснення вик. влади та відповідальності у сфері держ. та комун. управління. Структура адм.-прав. норми: - гіпотеза; - диспозиція; - санкція.
Адм.-прав. відносини - це система прав та обов'язків органів вик. влади, посад. осіб і службовців, громадян та ін. суб'єктів, а також взаємозв'язок між ними в результаті здійснення вик. влади, надання держ. управл. послуг та відповідальності у сфері держ. управління.
Поняття структура та види адміністративно правових норм
А-п норма – це обов’язкове правило поведінки, яке встановлено і охороняється державою і регулює сусп. відносини в сфері держуправління.
Структура: гіпотеза, диспозиція, санкція.
Гіпотеза – умови, за яких слід керуватися даною нормою. Абсолютно або відносно визначена.
Диспозиція – сформульоване правило поведінки.
|
|
|
Санкція – міра відповідальності, конкретний захід адм-ного або дисциплінарного впливу.
Види: За спрямованістю змісту
Такі, що закріплюють порядок утворення і правовий стан суб’єктів.
Такі, що визначають форми і методи управлінської діяльності.
Такі, що встановлюють порядок проходження держ. служби, права і обов’язки держслужбовців.
Такі, що регулюють управління окремими галузями, держ функціями і територіями.
Норми, що встановлюють права і обов’язки громадян у сфері адм-пр відносин.
За адресами або суб’єктами
Адресовані органам держ-виконавчої влади.
---- іншим державним виконавчо-розпорядчим органам.
---- держслужбовцям.
---- держпідприємствам, закладам, організаціям.
За формою припису
Зобов’язуючі (зобов-ть здійснювати певні дії при виникненні передбачених ними умов).
Заборонні (забороняють ті чи інші дії). Можуть мати загальний або спец хар-р.
Повноважні (дозвільні, диспозитивні). Уповноважують або дозволяють діяти в рамках норми за своїм розсудом.
Стимулюючі (забезпечують певну поведінку заохоченням, пільгами).
Рекомендаційні (рекомендації не мають юридично обов’язкового хар-ру).
|
|
|
За галузевою належністю
Матеріальні (юридично закріплюють обов’язки, права, відповідальність).
Процесуальні (регламентують динаміку держупр-ння і пов’язаних з ними відносин.
За межею дії
У просторі (територія, на яку пош-ться юр. сила).
У часі (строкові і безстрокові норми).
За ступенем загальності
Загальні.
Міжгалузеві.
Галузеві.
Місцеві (норми місцевих органів влади).
За юридичною силою
В законах.
В указах.
В постановах.
В рішеннях.
В наказах…….і т.п.
Способи реалізації адміністративно-правових норм
Реалізація адміністративно-правових норм — це процес практичного втілення у життя приписів, що містяться в адміністративно-правових нормах.
Розрізняють чотири основні способи реалізації адміністративно-правових норм:
дотримання - пасивна поведінка суб'єктів, що не допускає порушення адміністративно-правових норм (наприклад, коли громадянин чи посадова особа не порушують санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм);
Виконання - активна поведінка суб'єктів, що направлена на виконання юридичних обов'язків, зафіксованих в адміністративно-правових нормах.
|
|
|
Використання - активна поведінка суб'єктів адміністративного права, за якої вони
Самі вирішують питання про здійснення відповідних дій чи утримання від них. У цьому випадку норму права буде реалізовано і тоді, коли суб'єкт вибрав активну поведінку (у формі дій), і тоді, коли він обрав пасивну форму поведінки.(голосування)
застосування - прояв владної діяльності уповноважених державних органів із приводу конкретних справ і з виданням індивідуальних юридичних актів. На відміну від перших трьох способів реалізації адміністративно-правових норм, застосування є прерогативою лише органів, що мають державно-владні повноваження. а) державно-владний характер;
б) спрямованість на індивідуальне регулювання конкретних суспільних відносин;
в) одноразове використання відносно конкретних суб'єктів у рамках конкретних суспільних відносин;
Г) обов'язковість виконання.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 214; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!