ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ТА ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ
Формування тематики
Тематика випускних робіт розробляється випускною кафедрою. При формуванні тематики кваліфікаційних робіт враховуються:
а) тематика науково-дослідницьких робіт кафедри і факультету;
б) угоди на підготовку фахівців і потреби конкретних робочих місць;
в) замовлення підприємств, установ чи організацій;
г) характер розподілу випускників.
Тематика та вимоги до бакалаврських робіт обговорюються на засіданні кафедри. Тематика щорічно переглядається та поновлюється, також враховується можливість залучення необхідних вихідних даних.
Студентам надається право вибору теми бакалаврської роботи, орієнтуючись на рекомендовану кафедрою тематику (додаток А). Студент, за погодженням із керівником, може запропонувати свою тему за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки для узгодження на кафедрі. Разом з тим кваліфікаційні роботи можуть поєднувати наукову та практичну тематики.
Разом із вибором теми визначається об'єкт, на матеріалах якого буде виконуватися робота. Це повинно бути виробниче підприємства будь якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність. Діяльність цього підприємства повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної проблеми.
Після вибору теми і її обговорення з потенційним науковим керівником студенти подають заяву про її затвердження на ім’я завідувача кафедри.
|
|
|
Теми бакалаврських робіт обговорюються і уточнюються на засіданні кафедри. Після цього інженер-методист кафедри готує проект наказу ректора університету щодо затвердження закріплених за студентами тем і керівників кваліфікаційних робіт.
Завдання на кваліфікаційну роботу бакалавра
Керівник випускної роботи формулює завдання спільно зі студентом. У завданні на виконання бакалаврської роботи (додаток Б) визначаються вихідні дані, перелік питань і плакатів, що підлягають розробці, і календарний графік її виконання. Завдання підписується ними й затверджується завідувачем кафедри. У ході індивідуальної співбесіди керівник виявляє рівень готовності студента до виконання роботи, роз'яснює суть виданого завдання й основних питань, які підлягають розробці, надає допомогу зі складання календарного графіка на весь період виконання роботи.
Календарний графік складається в двох екземплярах: один екземпляр передається студенту, а другий залишається у наукового керівника для наступного контролю над його виконанням.
Порушення студентом календарного плану виконання фіксується керівником, який інформує завідуючого кафедрою, а у разі значного порушення календарного плану за рішенням декана факультету студент може бути не допущений до захисту кваліфікаційної роботи бакалавра.
|
|
|
Організація виконання випускної роботи
Бакалаврська робота має виконуватися студентом відповідно до затверджених календарного плану та завдання. На період виконання бакалаврських робіт на кафедрі складається графік консультацій керівників, згідно з яким забезпечується систематична робота над бакалаврською роботою студента та керівника. Постійні консультації допомагають студенту у виборі методів дослідження, контролі дотримання вимог щодо змісту і оформлення випускної роботи, своєчасному усуненні відхилень.
Студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену роботу на відгук керівнику і, не пізніше ніж за два дні до захисту, на підпис завідуючому кафедрою.
СТРУКТУРА І ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ
Бакалаврська робота складається з пояснювальної записки і графічної частини.
Пояснювальна записка повинна включати:
- титульний аркуш встановленого зразка ( додаток );
- завдання на випускну роботу ( додаток );
- реферат ( додаток );
|
|
|
- перелік скорочень і прийнятих умовних позначень;
- зміст;
- вступ;
- основну частину;
- висновки;
- перелік посилань;
- додатки.
Загальний об'єм пояснювальної записки повинен дорівнювати 65 – 70 сторінкам надрукованого тексту.
При підготовці бакалаврської роботи студент повинен обов'язково робити посилання на джерела інформації, звідки запозичені наукові положення або цифровий матеріал.
4 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ВСТУПНОЇ
ЧАСТИНИ РОБОТИ
До вступної частини роботи належать:
- титульний аркуш встановленого зразка;
- завдання на виконання випускної роботи;
- реферат;
- перелік скорочень і прийнятих умовних позначень;
- зміст.
Титульний аркуш та завдання на виконання бакалаврської роботи видаються на випускаючій кафедрі й оформлюються студентом згідно зі стандартним зразком.
Реферат призначений для короткого ознайомлення з роботою і повинен відбивати у стислій, інформативній формі її основний зміст і результати. Заголовком служить слово «РЕФЕРАТ», розташоване посередині рядка, без крапки на кінці. Далі, пропустивши один рядок, без абзацного відступу з великої літери вказуються: пояснювальна записка до бакалаврської роботи, а після двокрапки позначають через кому кількість сторінок (з урахуванням додатків), рисунків, таблиць, джерел інформації.
|
|
|
Нижче, через один рядок, наводиться перелік ключових слів. Ключовим словом називається слово або словосполучення, яке є корисним з точки зору інформаційного пошуку. Перелік ключових слів (словосполучень) у кількості від 5 до 7 слів друкують після словосполучення «ключові слова» малими літерами, у називному відмінку, через коми.
Через один рядок наводиться текст реферату обсягом не більше однієї сторінки. Він повинен відображати наступні відомості:
- об'єкт дослідження або розробки;
- мету роботи;
- характеристику розрахункової або експериментальної частини роботи і методів дослідження, використання баз і банків даних, пакетів прикладних програм;
- теоретичні результати, їх новизну, взаємозв'язок з іншими дослідженнями;
- практичні результати, ким вони будуть використані і ступінь впровадження;
- межі доцільного використання результатів роботи.
Реферат виконують трьома мовами: українською, російською, англійською (німецькою або французькою).
Зміст розташовують безпосередньо після реферату, на новій сторінці. Зміст містить у собі послідовний перелік структурних елементів пояснювальної записки, найменування розділів і підрозділів із вказівкою номерів сторінок, на яких вони наведені. Розряди номерів сторінок розташовують точно один під одним. Закінчення найменування елементів змісту відокремлюють від номера сторінки крапками. Сторінки змісту не нумеруються.
Якщо в тексті пояснювальної записки зустрічаються умовні позначення, скорочення, символи, одиниці виміру, не передбачені діючими стандартами, а також спеціальні терміни, то їх перелік оформляється окремим списком у вигляді таблиці або стовпчика, де ліворуч за абеткою відзначаються умовні позначення, скорочення або терміни, а далі ‑ їхня розшифровка. Перелік умовних позначень розташовують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Якщо в тексті умовні позначення повторюються не більше трьох разів, то вони не наводяться в переліку скорочень і умовних позначень. У цьому разі їх розшифровку наводять один раз за першою появою цих елементів у тексті пояснювальної записки. Перелік умовних позначень дають у такій послідовності:
1) скорочення, у тому числі абревіатурні;
2) умовні позначення;
3) одиниці виміру;
4) терміни.
Для умовних позначень встановлений наступний порядок їх запису. Спочатку за абеткою наводяться умовні позначення українського алфавіту, потім ‑ латинського й останніми ‑ грецького.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 231; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!