Конституційна держава та її характерні риси. Конституційна і правова держава.



Розвиток державної діяльності в рамках конституційних норм на основі демократичних виборів , використання принципу поділу влади , визнання визначальної цінністю прав людини сформувало нормативне визначення держави .

Вона припускає впорядкування політичних процесів та інститутів влади на основі конституції. Для виключення свавілля , забезпечення гарантій прав і свобод особистості використовується жорстке обмеження державної влади конституційними нормами і процедурами. Створено умови для реального впливу народу на хід розвитку політичного життя , державної діяльності. Не тільки закріплений в конституціях , але і практично реалізується принцип поділу влади , що включає такі основні елементи: 1 ) концептуальне розходження " легіслатіви " (законодавчої влади) , " екзекутиви " ( виконавчої влади) і " магістратури " ( судової влади ), 2) відособленість і незалежність однієї влади від дій чи втручання іншої; 3 ) правова несумісність посадових осіб у взаєминах влади ; 4 ) стримування або урівноваження однієї влади діями іншої; 5 ) узгодженість положення влади між собою і відсутність відповідальності однієї з них за дії іншої . Слід зазначити , що юридичний зміст принципу поділу влади з часом отримує все нові характеристики . У практиці конституційних держав набула поширення доктрина "конституційної захисту" , яку складають законодавчі заходи , що приймаються парламентом у ході поточного законодавства (заборона партій або організацій); судові заходи , що приймаються на прохання органів виконавчої влади ( судові рішення про заборону партій , заборони на професії та т. д.); адміністративні заходи , коли особи усуваються із займаних посад приватних чи державних служб шляхом адміністративних розпоряджень ; фінансові репресивні заходи (особливо штраф). Для конституційних держав характерна також доктрина "стан необхідності". Під станом необхідності розуміються виключні і непередбачені обставини , які роблять неминучим концентрацію влади в одних руках в цілях збереження держави . Відображення цієї доктрини на законодавчому рівні виражено в спеціальній системі норм надзвичайного законодавства . Сьогодні загальновизнано , що надзвичайне законодавство - це цивілізована форма подолання кризових . Ситуації , з якими може зіткнутися державна влада

3.2Після проголошення Декларації про державний суверенітет, в преамбулі якої вже говорилось про необхідність створення правової держави, і особливо після прийняття Конституції 1996 року, в ст. 1 якої говориться, що Україна є су­веренна і незалежна демократична, со­ціальна, правова держава, обговорення проблеми створення правової держави переходить від прихованого стану на за­гальнодержавний рівень. Дана пробле­ма залишатиметься актуальною, поки Україна не стане правовою державою не формально — на основі ст. 1 Кон­ституції України, а в реальному житті, житті кожного її громадянина [1, 40]. Конституція являє собою своєрідний генетичний код держави і таким чином визначає напрямки шляху, яким йде країна. Але, на жаль, хоча Конституція України юридично визнала нашу держа­ву правовою, в наш час кожен може зіткнутися з такими реаліями: масовий правовий нігілізм, прояви якого можна зустріти не лише серед громадян, а й се­ред державних службовців; відсутність реального механізму реалізації прав і свобод людини, що зумовлено недоско­налим законодавством і недостатнім рівнем компетентності правоохоронних органів, суддів та інших державних і недержавних органів; масові порушен­ня прав людини; наявність «п’ятої сус­пільної влади» — тіньових мафіозних структур, що, маючи неабиякий вплив на політику уряду, гальмують розвиток демократії; недовіра людини до держа­ви; відсутність необхідної активності у політичному житті; корупція державних службовців.

Питання співвідношення конститу­ційної і правової держав не знайшло однозначного тлумачення у науці. Де­які науковці, передусім дореволюційні, вважали, що категорії «конституційна» і «правова держава» є ідентичними і од­накові за об’ємом (М. М. Ковалевський, С. А. Муромцев), інші визначали конс­титуційну державу як практичне втілен­ня ідеї правової держави (Ф. Кокошкін). В. М. Гессен говорив, що лише консти­туційна держава є правовою. Вона, на його переконання, може бути більш чи менш правовою; антитезою абсолютної монархії є не правова, а конституцій­на держава [2, 249]. Інші вважали, що правова держава є поняттям метаюри - дичним та його неможна ототожнюва­ти з поняттям конституційної держави, що є за об’ємом вужчим, ніж перше (С. А. Котляревський).

Конституційна держава — тип де­ржави, основним законом якої є конс­титуція, а закріплення і юридична га­рантія основних прав і свобод людини і громадянина займають в ній найго­ловніше місце. Саме Конституція вста­новлює ті основні гарантії прав і свобод людини, на досягнення яких держава має спрямувати свою діяльність. Кон­ституційною також є держава, в якій народне представництво відіграє вирі­шальну роль у здійсненні законодавчої і виконавчої влади. Наявністю представ­ницьких установ, наділених законодав­чою владою, конституційна держава відрізняється, по-перше, від абсолютної монархії, в якій всі органи верховного управління, за виключенням монарха, мають дорадчий, а не законодавчий ха­рактер, і, по-друге, від станової монар­хії, в якій не народне представництво, а представництво окремих станів або чинів бере участь у здійсненні зако­нодавчої влади [2, 234]. Підзаконність влади є необхідною умовою правового характеру відносин між владою і грома­дянином. У конституційній державі ці відносини є правовідносинами — тобто ставленням правового суб’єкта до пра­вового суб’єкта, а не владовідносини як не ставлення суб’єкта до об’єкта. В аб­солютній монархії індивід — об’єкт вла­ди; в конституційній державі — суб’єкт прав. Там він — підданий, тут — грома­дянин [2, 245].

Правова держава — тип держави з розвинутим громадянським суспільс­твом, у якій організація і діяльність вла­ди засновані на принципі верховенства права, визнанні та забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, взаємній відповідальності держави і особи, дотри­манні реального поділу влади. В такій державі юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорона і захист основних прав людини, які визнаються найвищою соціальною цінністю. Основою правової держави має стати конституційна, і всі ознаки, названі при характеристиці конститу­ційної держави, цілком характерні пра­вовій державі. Однак до ознак правової держави також обов’язково відносять сформоване громадянське суспільство, високу правосвідомість і правову куль­туру громадян тощо.

Правова держава має властивості і характеристики, без яких цивілізоване суспільство не може існувати: гуманізм, демократизм (подолання відчуження особи від держави), моральність (рівно­правність і справедливість), обмеження всевладдя і свавілля держави (поділ влад, створення заходів стримувань і противаг) [3, 267]. Правовою державою називають державу, яка у своїй діяль­ності певним чином обмежена правом, а не функціонує поза чи над ним. Необ­хідною вимогою правової держави є роз­поділ влади, який здійснюється в умовах представницької демократії. Тому тільки конституційна держава може бути пра­вовою державою.

Отже, категорії «конституційна де­ржава» і «правова держава» не можна ототожнювати, адже перше поняття є вужчим за обсягом і входить до понят­тя правової держави. Розбіжності між ними можна провести за такими трьома критеріями: за часом виникнення, за об­сягом та за змістом.

Якщо повернутись до історії, то можна побачити, що перші буржуаз­ні конституції з’являються у 1787 р. в США і в 1791 р. у Франції. Тобто рані­ше з’являється поняття конституційної держави, близьке до того, що ми тепер використовуємо. Тому вже із появою концепції правової держави можна вва­жати відкритим новий етап розвитку демократичної держави. А оскільки без попереднього етапу не може утворитись наступний, то висновком буде те, що конституційна держава — це надійний «фундамент» для будування правової держави.

За обсягом правова держава охоп­лює конституційну, і перша формується за існування і на підґрунті другої. Тому і за змістом категорія правової держави ширша, адже вона включає, крім ознак конституційної, ще додатково ті, які ха­рактерні лише ній.

Правова держава — це приклад іде­альної організації суспільства з високою правовою культурою і правосвідомістю, заснованого на принципі справедли­вості, якого мають прагнути і держава, і суспільство.

Тому, наприклад, наявність надза - конних повноважень у глави держави

— права диспенсації (право, що звіль­няє від обов’язку в окремих випадках підкорятися загальним вимогам закону), права видання виключних указів — су­перечить суті правової держави, а з ін­шого боку, для того, щоб держава могла бути визнана цілком і безумовно право­вою, потрібна не лише конституційна, а й адміністративна реформа. Необхідне таке законодавство, яке, накладаючи на владу обов’язки, надавало б громадянам відповідні цим обов’язкам суб’єктивні публічні права. Нарешті, без наявності системи правових гарантій, що забезпе­чують недоторканність публічних прав, немає і не може бути правової держа­ви. Зокрема, адміністративна юстиція

— своєрідна організація судової (а не адміністративної) влади, призначенням якої є захист суб’єктивних публічних прав шляхом скасування незаконних розпоряджень адміністративної влади.

В реальному житті правова держава є ціллю, якої одні держави досягли біль­шою мірою, а інші — меншою, і поки що не існує держави, яка стала б «ціл­ком» правовою. Зараз вже є держави, які можна назвати конституційними, такими стали демократичні держави Франція, Швейцарія, США тощо.

Основний Закон визначив Україну правовою державою (ст. 1) на основі визнання принципу поділу влади (ст. 6), ідеологічного, економічного і політич­ного плюралізму (ст. 15), а також дії принципу верховенства права (ст. 8). Проте, якщо брати теперішній рівень реалізації закріплених конституційних цінностей, то нашу державу поки що важко назвати конституційною.

Конституційна і правова держави ма­ють деякі спільні ознаки: в них мають забезпечуватись права і свободи люди­ни; їх соціальною базою є суспільство з розвинутою правосвідомістю і правовою культурою. Але для того, щоб держава стала правовою, вона спочатку має ста­ти конституційною.

Отже, якщо для формування пра­вової держави необхідна правова Кон­ституція, то Україні залишилось лише правильно організувати роботу органів публічної влади, надати владу тим, хто справді буде спрямовувати свою діяль­ність на реалізацію положень Конститу­ції, на досягнення такої правосвідомості населення, яка сприятиме становленню громадянського суспільства, яке у свою чергу зуміє обмежувати свавілля влади, стояти на сторожі своїх прав, зможе самостійно їх захистити. Лише за такої ситуації держава зможе називатися пра­вовою державою.

Отже поняття «правова держава» і «конституційна держава» не можна ото­тожнювати. Вони є водночас близькими, але і різними. Будь-яка правова держава є конституційною, але не будь-яка конс­титуційна держава є правовою.

3.2 Соціальну основу правової держави складає саморегульоване громадянське суспільство в центрі якого знаходиться людина, її різнобічні інтереси. Виходячи з цього, Конституція України закріплює, що права і свободи людини, їх гарантії встановлюють зміст і направленість діяльності держави. Правова держава є і соціальною державою. Моральну її основу складають загальнолюдські принципи гуманізму, справедливості, рівності, свободи особистості, її честі і гідності. Ця сторона правової держави знайшла своє відображення в частині 1 статті 3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» . Важливо дане положення реально втілити в життя.

Правова держава – це перш за все конституційна держава. Конституція – центр правової системи, де на базі її норм формується механізм законності. Положення про те, що Конституція України має вищу юридичну силу, що закони і інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй ( стаття 8) – це не лише відображення ролі Основного Закону в правовій системі України, але і важливий аспект характеристики держави Україна як конституційного.

Формування правової держави невід»ємне від демократії, оскільки самоуправління народу може здійснюватись тільки при верховенстві права, Конституції і закону, виключаючи деспотію і анархію, будь які прояви свавілля посадових осіб. Правова держава є не лише однією із вищих соціальних цінностей, яка призвана стверджувати гуманітарні починання, але й інструментом забезпечення прав і свобод людини, її честі і гідності, засобом боротьби з бюрократією, формою здійснення народовладдя. Ідея забезпечення і розуміння необхідності верховенства права у всіх сферах суспільних відношень, рівності громадян і держави, контролю народу за діяльністю державних структур. Суспільство має базуватись на правових принципах, яким підпорядковується державна влада. Одним із таких основоположних принципів є забезпечення інтересів людини і громадянина, їх захист від будь якого посягання. Світова практика конституціалізму свідчить, що деформація соціальної системи починається там, де в основу ставиться не людини і її інтереси, а інтереси держави. Зсув пріоритетів у відносинах «держава – особистість» на користь держави – це шлях до формування тоталітарних і авторитарних політичних режимів.

Утвердження принципів правової держави в Україні йде нелегко, зустрічає і обов»язково буде зустрічати супротив, оскільки це вимагає ломки стереотипів, відмову від адміністративно-командних методів управління, подолання правового нігілізму і суб»єктивізму. 70 річне твердження тези про те, що держава привалює над правом привело до того, що остання виступала в ролі творця права і сама вирішувала надати особі права чи обмежити їх. Відмова в свій час від правових принципів, що знайшли своє втілення в радянській конституційно-правовій практиці, обернулась для українського народу важкими політичними, соціальними і моральними втратами. Правова незахищеність людини, політичної системи і її структур стала однією із суттєвих причин жахливих злочинів влади проти свого народу, які не повинні повторитися.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 452; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!