Поняття механізму реалізації прав на землю 23 страница

⇐ ПредыдущаяСтр 40 из 43Следующая ⇒

До земель авіаційного транспорту,згідно зі ст. 72 ЗК України належать землі під аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту; вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами; ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден; службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту. Для забезпечення належного функціонування авіаційного транспорту та забезпечення безпеки польотів повітряних суден на цих землях встановлюються спеціальні охоронні зони. Вони включають приаеродромні території² та смуги повітряних підходів. Особливий режим використання земель у межах приаеродромної території полягає у тому, що тут запроваджується спеціальний порядок одержання дозволу на будівництво (реконструкцію) та іншу діяльність тільки за погодженням з органом державного регулювання діяльності авіації та відповідною місцевою радою.

Суб'єкти, які допустили порушення правил будівництва та інші дії на приаеродромній території, згідно зі ст. 41 Повітряного кодексу України зобов'язані на вимогу власника аеродрому (аеропорту) чи уповноваженої ним особи припинити будівництво чи іншу діяльність на цій території та у встановлений термін своїм коштом і своїми силами усунути допущені порушення.

¹Офіційний вісник України. — 2000 — № 27. — Ст. 1137.

²Приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю і
обліку об'єктів та перешкод) являє собою обмежену встановленими роз
мірами місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневру
вання повітряних суден. її розміри мають бути доведені власником ае
родрому (аеропорту) чи уповноваженою на те особою до відповідних міс
цевих рад, підвідомча територія яких повністю чи частково підпадає під
приаеродромну територію.

351

До земель трубопровідного транспортуст. 73 ЗК України відносить земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.

Правова регламентація використання земель трубопровідного транспорту здійснюється відповідно до норм Земельного, Лісового і Водного кодексів, законів України «Про транспорт», «Про трубопровідний транспорт», Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р.¹, та інших нормативно-правових актів.

Для будівництва магістральних трубопроводів, як і інших лінійних споруд, з урахуванням пріоритету земель сільськогосподарського призначення згідно зі ст. 23 ЗК України надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості. Оскільки закон вимагає, щоб лінії електропередачі і зв'язку, магістральні трубопроводи та інші комунікації проводилися головним чином уздовж шляхів, трас тощо, то не виключена можливість проходження цих лінійних споруд в одному технічному коридорі².

Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати власникам землі і землекористувачам відшкодування заподіяної шкоди під час ліквідації аварій і проведення ремонту об'єктів трубопровідного транспорту.

Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання пошкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти встановлюються охоронні зони³. Правовий режим земель цих зон згідно зі ст. 112 ЗК України визначається законодавством України. Земельні ділянки, розташовані у межах

¹Офіційний вісник України. — 2002. — № 47. — Ст. 2135.

²Технічний коридор — земельна ділянка, у межах якої прокладено
систему трубопроводів і комунікацій.

³Охоронною зоною об'єктів магістрального трубопровідного тран
спорту вважається земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрально
го трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків
трубопроводу паралельно його осі, на якій обмежується провадження
господарської діяльності.

352

охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів, а використовуються з обмеженнями, передбаченими Правилами охорони магістральних трубопроводів та в порядку, встановленому Земельним кодексом. На цих ділянках забороняється, зокрема, споруджувати жилі, громадські та дачні будинки і розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів та ін.

Відповідно до ст. 74 ЗК України до земель міського електротранспортуналежать землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту.

У процесі здійснення міських перевезень, тобто перевезень тролейбусами та пасажирським автомобільним транспортом за маршрутами в межах населеного пункту, використовуються землі загального користування як складова земель житлової та громадської забудови. Разом з тим, специфіка міського електротранспорту вимагає виділення спеціальних земель, які забезпечують його функціонування. Особливість цих земель полягає в тому, що вони розташовані, як правило, лише в містах. Вони забезпечують колективні інтереси жителів міста, які об'єднані постійним проживанням і становлять основу територіальної громади. Не виключена належність їх територіальній громаді як первинному суб'єктові міського самоврядування. У цьому разі вони перебуватимуть у комунальній власності і являтимуть собою необхідну основу для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Цільове призначення цих земель пов'язане з розміщенням на відповідних земельних ділянках будівель та споруд, а також об'єктів інженерної інфраструктури, які забезпечують функціонування міського електротранспорту.

Зазначені землі надаються у користування підприємствам міського електротранспорту. Розміщення на цих землях споруд та інших об'єктів транспорту здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про основи містобудування».

353

23 — 4-123

§ 4. Склад і використання

земель зв'язку та енергетики

Розвиток і вдосконалення поштового та електричного зв'язку здійснюються відповідно до Комплексної програми створення єдиної національної системи зв'язку. Суспільні відносини у цій галузі регулюються Законом України «Про зв'язок» та іншими актами законодавства.

До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під і повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку¹ (ст. 75 ЗК).

До складу цих земель Закон «Про зв'язок» відносить земельні ділянки, надані для будівництва й експлуатації підземних кабельних, повітряних ліній зв'язку, та проводового мовлення, морських кабельних лінії зв'язку, під кабелі зв'язку при переходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосховища і канали, під надземні та підземні підсилювальні (регенераційні) пункти, радіорелейних, тропосферних, су-путникових ліній зв'язку, телевізійних, радіомовних і прий-мально-передавальних радіостанцій і центрів з антенними системами, будинків, споруд та інших об'єктів, необхідних для експлуатації, технічного переоснащення та реконструкції систем електрозв'язку і підприємств поштового зв'язку.

Суб'єктам зв'язку земельні ділянки надаються у власність² постійне користування (на період експлуатації засобів, споруд і мереж) або на умовах оренди (на період їх будівництва).

Правове регулювання використання земель зв'язку здійснюється Земельним кодексом, Законом України «Про зв'язок», Правилами охорони ліній зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 р.³, і Правилами

¹Супутникові засоби зв'язку—це технічне обладнання, що використо
вується для організації та функціонування космічної системи. Для забезпе
чення реалізації державної політики в галузі космічної діяльності було утво
рене Національне космічне агентство України, правовий статус якого регу
люється Положенням, затвердженим Указом Президента України від
22 липня 1997 р. (Офіційний вісник України. — 1997. — № ЗО. — С. 19).

²Земельні ділянки, надані під супутникові засоби зв'язку, тобто зем
лі космічної системи, можуть перебувати лише в державній власності.

³Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2001. —
№ 10. —С. 229.

354

користування телеграфним зв'язком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р.¹

Уздовж повітряних, підземних і підводних ліній електрозв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінюючих споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній, встановлюються охоронні зони, а у разі потреби створюються просіки².

У межах охоронних зон без письмової згоди підприємств, у віданні яких перебувають лінії зв'язку, а також без присутності їх представника забороняється: проводити сільськогосподарські та земляні роботи на глибині більше як 0,3 м; виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати ґрунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера тощо.

На підприємства, установи, організації та громадян, яким надано у власність чи користування земельні ділянки, у межах яких проходять лінії зв'язку та проводового мовлення, покладено відповідальність за проведення робіт на цих ділянках. Вони також зобов'язані вживати належних заходів для забезпечення охорони зазначених ліній.

Умови проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від відомчої належності та форми власності, а також громадян, які виконують будь-які роботи у зазначених зонах.

Відповідно до ст. 76 ЗК України землями енергетичної сис-темиЗ визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача. Ці землі задовольняють потреби електроенергетики.

! Офіційний вісник України. — 1997. — № 18. — С. 37.

²Охоронна зона — це смуга землі вздовж ліній зв«язку, обмежена па
ралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від
крайніх проводів повітряних ліній на відстань 2 м з кожного боку. Для ви
промінюючих споруд електрозв'язку — це ділянка землі, розміри якої ви
значаються проектом залежно від технічних характеристик цих споруд.
Для повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення, що прокладаються
у лісових масивах та інших зелених насадженнях, створюються просіки.

³У найменуванні глави 13 та в ст. 65 ЗК України йдеться про землі
енергетики.

23*

355

§ 4. Склад і використання

земель зв'язку та енергетики

До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку¹ (ст. 75 ЗК).

До складу цих земель Закон «Про зв'язок» відносить земельні ділянки, надані для будівництва й експлуатації підземних кабельних, повітряних ліній зв'язку, та проводового мовлення, морських кабельних лінії зв'язку, під кабелі зв'язку при переходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосховища і канали, під надземні та підземні підсилювальні (регенераційні) пункти, радіорелейних, тропосферних, су-путникових ліній зв'язку, телевізійних, радіомовних і приймально-передавальних радіостанцій і центрів з антенними системами, будинків, споруд та інших об'єктів, необхідних для експлуатації, технічного переоснащення та реконструкції систем електрозв'язку і підприємств поштового зв'язку.

³Бюлетень законодавства 1 юридичної практики України. — 2001. —
№ 10. —С. 229.

354

користування телеграфним зв'язком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р.¹

¹Офіційний вісник України. — 1997. — № 18. — С. 37.

²Охоронна зона — це смуга землі вздовж ліній зв«язку, обмежена па
ралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від
крайніх проводів повітряних ліній на відстань 2 м з кожного боку. Для ви
промінюючих споруд електрозв'язку — це ділянка землі, розміри якої ви
значаються проектом залежно від технічних характеристик цих споруд.
Для повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення, що прокладаються
у лісових масивах та Інших зелених насадженнях, створюються просіки.

³У найменуванні глави 13 та в ст. 65 ЗК України йдеться про землі
енергетики.

23*

355

До складу земель енергетичної системи належать землі, І надані під електрогенеруючі об'єкти, перелік яких наводиться у законі, та під об'єкти транспортування електроенергії до

користувача¹.

Суб'єкти електроенергетики, здійснюючи статутну діяльність, використовують відповідні земельні ділянки, які надаються їм у власність, постійне користування чи оренду. Цільове призначення цих ділянок полягає в розміщенні елек-трогенеруючих об'єктів і об'єктів транспортування електроенергії тау подальшій експлуатації цих об'єктів.

Землі енергетики використовують відповідно до вимог Земельного кодексу, Закону України «Про електроенергетику», Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р.², та ін. Законодавством передбачено, що уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони. В цих зонах діють обмеження щодо використання земель. В них забороняється, зокрема, виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні бу-ДИНки, влаштовувати будь-які звалища, розпалювати вогнища., розміщувати автозаправні станції або інші сховища пально-мастильних матеріалів тощо.

Для гарантування безпеки населення, яке мешкає в районі розташування об'єктів електроенергетики, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри і порядок використання яких визначається у нормативно-правових актах та проектах цих об'єктів, затверджених у встановленому порядку.

Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть проводитися тільки за погодженням з власником об'єкта електроенергетики або уповноваженим органом. Використання об'єктів електроенергетики з метою, що суперечить інтересам безпеки людини і Держави, порушує громадський порядок, забороняється.

1 Об'єктами транспортування електроенергії є електрична станція,
електрична підстанція, електрична мережа, підключена до об'єднаної
енергетичної системи України, а також котельна, підключена до
Магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа та ін.

²Офіційний вісник України. — 1997. — № 10. — С. 28.

356

§ 5. Склад і використання земель оборони та іншого призначення

Оборона як одна з найважливіших функцій держави і необхідний елемент її безпеки — це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфліктуї.

Землі, які обслуговують потреби оборони, характеризуються певними специфічними рисами. Вони можуть використовуватися лише за цільовим призначенням, яке було визначено рішенням про надання земельної ділянки у користування.

Згідно зі ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань², утворених відповідно до законодавства.

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 434; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 34 35 36 37 38 394041 42 43 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!