Загальна характеристика, зміст та принципи провадження в справах про адміністративні проступки.



Провадження про адміністративні правопорушення (проступки, делікти) – врегульований законом порядок (діяльність) здійснення компетентними суб’єктами певних процесуальних дій, які забезпечують винесення законних і об’єктивних рішень у справах про адміністративні проступки.

Завдання провадження – своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення справи у точній відповідності до законодавства, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин, умов, що сприяють вчиненню правопорушень.

Принципи: принцип презумпції невинуватості, участі громадськості, безпосереднього розгляду справи, змагальності сторін, самостійності та незалежності прийняття рішення, компетентності, відповідальності посадових осіб які виносять рішення по справі тощо.

Адміністративний проступок може бути підставою для застосування не тільки адміністративних стягнень, а й інших заходів адміністративного примусу, зокрема, заходів припинення (вимоги припинити правопорушення, припинення функціонування тих чи інших об’єктів, застосування спеціальних засобів тощо). Склад адміністративного проступку становить сукупність ознак, за наявності яких відповідне протиправне діяння визначається саме як адміністративний проступок. До цих ознак належать: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона проступку.

Білет № 18

Основні напрямки реформування органів виконавчої влади відповідно до положень адміністративної реформи в Україні.

Концептуальною основою реформування уряду має бути законодавче закріплення таких основоположних напрямків:

вироблення стратегічного курсу виконавчої влади щодо здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, спрямованої на розвиток громадянського суспільства

розроблення проектів законодавчих актів та підзаконної нормативнох бази на виконання КУ,ЗУ

ефективне управління державними фінансами та державним майном і контроль за їх використанням

спрямування і координація діяльності органів виконавчої влади та її організація переважно на забезпечення прав і свобод громадян та надання їм державних(управлінських) послуг.

Для ефективного здійснення КМУ функцій, пов’язаних з керівництвом підвідомчими органами виконавчої влади, йому повинні бути надані права щодо:

скасування повністю чи частково актів цовв і місцевих органів викон.влади

погодження кандидатур для призначення їх на посади керівників(крім міністрів) цовв перед поданням Прем’єр-міністром відповідних матеріалів на розгляд ПУ

призначення на посади та звільнення з посад усіх заступників міністрів та заступників керівників інших цовв, а також заслуховування звітів керівників інших цовв.

Слід надати Прем’єр-міністрові право вживати заходів дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, слід розмежувати:

функції КМУ як колегіального органу, що виконуються шляхом проведення засідань уряду, а в окремих випадках – шляхом опитування: вироблення та здійснення політики уряду, прийняття актів (постанов і розпоряджень) КМУ, реалізація права законодавчої ініціативи;

функції КМУ, що виконуються членами уряду відповідно до вимог закону або конкретного доручення КМУ; керівництво з боку Прем’єр-міністра роботою КМУ та його апарату; ведення переговорів і підписання міжнародних договорів від КМУ.

Функції КМУ, що забезпечуються такими організаційними формами роботи КМУ, що забезпечуються такими організаційними формами роботи КМУ, як урядові комітети.

Робота апарату КМУ не повинна підміняти діяльність міністрів. Прем’єр-міністр працює з міністрами безпосередньо, а не через апарат уряду.

Апарат КМУ пропонується назвати Секретаріатом КМУ, що більшою мірою відповідає визначеним для нього завданням та функціям.

Реалізація визначених вище напрямів реформування КМУ має проводитися паралельно з реформуванням системи цовв.

Вихідними концептуальними засадами реформування цовв є визнання необхідності:

врахування об’єктивної тенденції мінімізації втручання держави в особі органів виконавчої влади в життєдіяльність суспільства, особливо в діяльність господарюючих суб’єктів

переорієнтації діяльності цих органів з суто адміністративно-розпорядчих функцій на надання державних управлінських послуг громадян та юридичними особам, а також забезпечення дії принципу верховенства права

збереження за виконавчою владою достатніх важелів управління соціально важливими процесами, які потребують державного втручання.

Запропонований комплекс заходів реформування цовв спрям.на:

уточнення та зміну функцій цовв, перегляд їх статусу і на цій основі – оптимізацію кількісного складу цовв

забезпечення провідної ролі міністерств серед інших підвідомчих кму органів як головиних суб’єктів вироблення і реалізації урядової політики в тій чи іншій сфері

підвищення ролі міністерств як політичних діячів(політиків) і відокремлення статусу міністрів від статусу державних службовців

запровадження нових форм і процедур діяльності цовв та відповідних організаційних структур

Місцеві державні вдміністрації

голова мда повинен мати статус політичного провідника

перший заступник, заступники голови ода повинні мати статус державних службовців

запровадження посада Секретаря ода, який повинен здійснювати адм.-оперативне керівництво апаратом цієї адміністрації

голва адміністрації був максимально звільнений від вирішення поточних оперативних питань та зосереджував увагу на проблемах розроблення і здійснення державної політики з урахуванням спец.відповідного регіону.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!