Поняття, форми та види лізингу.
Відповідно до статті 1 Закону про лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. ЦК встановлює можливість існування окремих видів і форм лізингу, особливості яких передбачаються законом (ч. З ст. 806). Якщо ЦК містить визначення тільки прямого та непрямого лізингу, то Закон наводить визначення фінансового лізингу. Світова практика протягом понад століття напрацювала численні види лізингових правочинів. Критерії їх класифікації різні:
1) за об´єктами:- лізинг рухомого майна, що було і не було у вжитку;- лізинг нерухомого майна;- лізинг виробничих комплексів тощо;
2) за суб´єктами, які беруть участь у лізингу:- прямий;- непрямий;- зворотний;- пайовий;- роздільний;
3) за сектором ринку, в якому здійснюється лізинг:- внутрішній;- міжнародний;
4) за способом передачі об´єкта лізингу у власність лізингоодержувача:- строковий;- безстроковий щодо викупу;- умовний
5) за умовами використання об´єкта лізингу- цільовий;- безумовний;
6) за умовами надання послуг лізингоодержувачу:- лізинг з повним набором послуг;- лізинг з неповним набором послуг;- лізинг із спеціальними послугами;- компенсаційний;- чистий;
|
|
|
7) за характером лізингових платежів:- лізинг з грошовим платежем;- лізинг з компенсаційним платежем;- лізинг зі змішаним платежем.
ЦК України виділяє два види лізингу: прямий і непрямий.
Прямий лізинг є двостороннім правочином між лізингодавцем та лізингоодержувачем. Він передбачає, що у лізинг передається об´єкт, який є власністю лізингодавця і набутий без попередньої домовленості з лізингоодержувачем.
Особливістю непрямого лізингу є те, що в лізинг передається майно, спеціально придбане лізингодавцем для цього у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов. Він може укладатися у формі багатостороннього правочину або у формі цілої низки правочинів. Непрямий лізинг є класичним видом лізингових відносин і досить часто застосовується у світовій практиці.
23 Договір фінансового лізингу.
За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий [фін.] лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками і віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та ін природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Суб’єктами лізингу можуть бути: 1)лізингодавець - юр особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; 2)лізингоодержувач - фіз або юр особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; • продавець - фіз або юр особа.
|
|
|
Договір найму (оренди) житла
Договір найму житла, що є об´єктом права державної або комунальної власності (в юридичній літературі його також називають договором соціального найму, договором найму соціального житла). Відповідно до ч. 2 ст. 810 ЦК України, підстави, умови, порядок укладення та припинення цього договору встановлюються законом. На сьогоднішній день це, зокрема, - Житловий кодекс УРСР (далі - ЖК У РСР). Договір найму житла можна укладати на б-я строк. Якщо ж у договорі строк не вказали, то він вважається укладеним на 5р. Порядок користування житлом наймачем і особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а в разі спору - за рішенням суду. Про свої наміри переукласти договір на тих чи ін умовах або відмовитися від його пролонгації на новий термін власник зобов’язаний попередити наймачів не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору. Право та обов'язки сторін договору житлового найму.
|
|
|
За договором найму житлового приміщення наймодавець зобов'язаний надати наймачу житлового приміщення зазначене в ордері житлове приміщення в справному стані з належним санітарно-технічним устаткуванням.
. Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі: 1)невнесення наймачем плати за житло за 6 місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при корот-костроковому наймі- понад 2 рази; 2) руйнування або псування житла наймачем або ін особами, за дії яких він відповідає. За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавця постановляє рішення про розірвання договору найму житла. На прохання наймача суд може відстрочити виконання рішення не більше ніж на 1 рік. Якщо наймач житла або ін особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення цих порушень.
|
|
|
Існують такі підвиди договору найму житла, що є об´єктом права державної та комунальної власності:
- договір найму службового жилого приміщення (гл. З розділу З ЖК УРСР, Постанова Ради Міністрів УРСР "Про службові жилі приміщення" від 4 лютого 1988 р. № 37);
- договір найму житла у гуртожитку (гл. 4 розділу З ЖК УРСР);
- договір найму жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (гл. 4і розділу З ЖК УРСР, Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання" від 31 березня 2004 р. № 422);
2) договір найму житла, що є об´єктом права приватної власності (його ще іменують договором комерційного найму). Згідно ч. З ст. 810 ЦК України до цього виду договору найму житла, якщо інше не встановлено законом, застосовуються положення ЦК України;
3) договір найму соціального житла. Цей вид договору найму житла виділено законодавцем із прийняттям Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" від 12 січня 2006 р. У зв´язку з цим є необхідність коротко окреслити його окремі особливості.
25.Договір позички (глава60 ЦК)
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦК).
Юридичні ознаки договору: взаємний, реальн. або консенсуальний, безоплатний.
Сторонами договору є позичкодавець (фізична або юридична особа) та користувач.
Істотною умовою договору є умова про предмет.
Предметом позички можуть бути лише індивідуально-визначені неспоживні речі, як рухомі, так і нерухомі..
Договір позички є строковим договором.
Форма договору: усна щодо речей побутового призначення між фіз.особами, письмова — між юридичними особами, та між юридичною та фізичною особою.
Зміст договору позички становить сукупність прав та обов'язків сторін.
Основним обов'язком позичкодавця є обов'язок передати користувачеві річ у користування.
Позичкодавець має право на: а) відчуження речі, яку він передав у користування; б) вимагати примусового повернення речі, а також відшкодування завданих збитків, якщо після припинення договору користувач не повертає річ.
Користувач зобов'язаний:
1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;
2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;
3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.
Договір позички припиняється у разі:
1) смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи;
2) повернення речі користувачем у будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніше ніж за 7 днів до повернення речі;
3) розірвання договору позичкодавцем і повернення речі, якщо: а) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; б) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; в) річ самочинно передано в користування іншій особі; г) внаслідок недбалого поводження з річчю її може бути знищено або пошкоджено.
26. Договір підряду: поняття, юр.ознаки, сторони, істотні умови.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК).
Правове регулювання підряду здійснюється главою 61 ЦК, Законом України "Про захист прав споживачів" та правилами окремих видів договору підряду.
Мета договору: виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Характерними рисами договору підряду є:
1) підрядник виконує роботу за завданням замовника;
2) підрядник зобов'язаний виконати певну роботу, результатом якої є виготовлення нової речі або обробка, переробка, ремонт речі, що вже існує;
3) річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підряднику до моменту прийняття виконаної роботи замовником;
4) підрядник самостійний у виборі засобів і способів досягнення обумовленого договором результату;
5) підрядник зобов'язаний виконати роботу на свій ризик, тому може одержати винагороду лише у разі, якщо досягне обумовленого договором результату;
6) підрядник виконує роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після виконання і передачі замовнику її результату, крім випадків встановлених договором або законом.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.
Сторонами договору є замовник і підрядник. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Для виконання складного комплексу робіт, зокрема у сфері капітального будівництва, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (ст. 838). У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов'язку. При цьому, замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним із них із генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Істотною умовою договору є умова про предмет.
Предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи), так і її результат. Тому найважливішою характеристикою предмета є якість.
У договорі підряду може бути встановлено строки виконання роботи або її окремих етапів, гарантійний строк, ціну роботи або способи її визначення. Крім того, в договорі підряду ціну може бути визначено в кошторисі, що складається підрядником і набирає чинності, а також стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим (ст. 844 ЦК).
Форма договору: письмова.
27.Зміст договору підряду становить сукупність прав і обов'язків підрядника та замовника. Зокрема відповідному обов'язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки.
Основним обов'язком підрядника є виконання за завданням замовника певної роботи і передача йому результату виконаної роботи. Підрядник зобов 'язаний: 1) організовувати роботу та керувати нею; 2) виконати роботу зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1ст.837); 3) відповідати за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування (ч.2ст.837); 4)відповідати за неправильне використання матеріалу замовника (ст.840); 5) відповідати за збереження майна, переданого йому замовником (ст.841); 6) своєчасно попередити замовника про: а) недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; б) те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи (ст.847); 7) відмовитися від договору підряду, якщо замовник наполягає на використанні недоброякісного або непридатного матеріалу чи його вказівки загрожують життю та здоров'ю людей (ч.2ст.848); 8) передати замовникові результат роботи разом з інформацією щодо експлуатації предмета договору підряду (ст.861); 9) передати замовнику роботу, яка за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, інформації про роботу.
Підрядник має право: 1) не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, як-що замовник не надав матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці (ст.851); 2) на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. (ст.845).
Замовник має право під час виконання роботи підрядником: 1) у будь-який час перевірити хід і якість роботи; 2) відмовитися від договору підряду якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує повільно; 3) призначити підрядникові строк для усунення недоліків.
Замовник зобов'язаний: 1) сприяти підрядникові у виконанні роботи (ст. 850 ЦК); 2) прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст.853); 3) негайно повідомити підрядника про виявлені після прийняття роботи відступи від умов договору підряду або інші недоліки; 4) сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи (ст. 854 ЦК).
В разі випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові робота не оплачується, а якщо це сталося через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи - оплачується. Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника (ст. 856 ).
Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, то замовник має право за своїм вибором вимагати: а) безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк; б) виправити їх за свій рахунок із правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків; в) відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч.1ст.852,858).
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки є істотними та такими, що їх не можна усунути, або не було усунено у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Законом встановлен строк позовної давності за позовом замовника до вимог щодо неналежної якості роботи в 1 рік, а щодо будівель і споруд — 3 роки від дня прийняття роботи замовником (ст. 863 ЦК).
Договор побутового підряду
За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку
діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника)
певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу (ст.
865 ЦК України). Підрядником за договором побутового підряду можуть бути лише юридичні та фізичні особи, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності та зареєстровані згідно із законодавством. Замовником за договором можуть бути лише громадяни. Результат робіт за договором побутового підряду має бути спрямований на задоволення побутових потреб замовника, тобто виключно для особистих, сімейних, домашніх та інших потреб, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності. Договір побутового підряду належить до двосторонніх, консенсуальних і оплатних, є публічним договором. Договір побутового підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі й підтверджується видачею квитанції, розписки чи іншого документа, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж за допомогою видачі жетона, талона чи касового чека. Якщо замовник втратив документ, яким був оформлений договір, йому видається на вимогу дублікат. Замовник має право в будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними. Замовник зобов'язаний одержати виконану роботу й оплатити її. У випадку неявки замовника за одержанням виконаної роботи або в разі іншого ухилення від прийняття роботи замовником підрядник має право попередивши письмово замовника за два місяці, чи продати предмет договору за розумну ціну і суму виторгу, за вирахуванням певних платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, притримати предмет договору або вимагати відшкодування. Замовник оплачує роботу після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника він може оплатити роботу при укладенні договору побутового підряду за допомогою видачі авансу чи в повному обсязі. Підрядник зобов'язаний: - до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види й особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору; - на стадії здачі робіт повідомити замовника про вимоги, яких необхідно дотримуватися, для ефективного та безпечного використання виготовленої чи переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника чи інших осіб наслідки недотримання відповідних вимог; - назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення. Роботу за договором побутового підряду підрядник може виконувати як з власних матеріалів, так і з матеріалів замовника. Якщо підрядник надав матеріали для
виконання замовлення, то він несе відповідальність за їхню якість: Якщо робота виконується з матеріалу замовника,"^у й^иханції або іншому документі, що видає підрядник при укладенні-догйвору побутового підряду, зазначають точне найменування матеріалу, його кількість і оцінку, здійснену за погодженням сторін. Підрядник має відшкодувати замовникові завдані збитки за свій відступ від умов договору чи допущені недоліки у роботі. Протягом встановленого десятирічного строку замовник має право, якщо підрядник безоплатно не усуне недоліків роботи, вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків
Договір будівельного підряду
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується
надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи й оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Види договору будівельного підряду: договір на проведення нового будівництва; договір капітального ремонту будівель (споруд); договір на реконструкцію (технічне переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд; договір на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт.
Предмет — відповідний об'єкт будівництва (будівельні роботи), проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходженням об'єкта. Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Замовник — це юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних із капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва і здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи. Підрядник — особа, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду (контрактом) роботи та передає їх замовникові. До істотних умов договору належать: предмет, ціна та строк договору. Ціна договору визначається кошторисом. У договорі визначається час початку і завершення робіт у цілому, строки і завершення окремих етапів робіт, а також гарантійні строки експлуатації об'єкта. Замовник зобов'язаний: - надати підрядникові підготовлений будівельний майданчик (фронт робіт); - передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника; - забезпечити будівництво матеріалами, обладнанням, якщо інше не передбачено у договорі; - сприяти підряднику в забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг, якщо це випливає з договору. Замовник має право: вносити зміни до проектно- кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Підрядник зобов'язаний: - здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які висуваються до робіт і кошторису, що визначає ціну робіт; - виконати всі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник може відмовитися від договору: якщо він дійде висновку про неможливість використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При цьому він має право вимагати від замовника сплати ціни роботи, а також відшкодування збитків. Обов'язок надати матеріали (включаючи деталі, конструкції), а також устаткування може бути покладений договором на кожну зі сторін. Розрахунки в будівництві між підрядником і замовником здійснюються через банки, у яких відкриті рахунки сторін договору.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 405; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!