Договір контрактації сільськогосподарської продукції.



За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Договір контрактації є консенсуальним, двостороннім, оплатним.

Сторонами договору є: 1) виробник сільськогосподарської продукції, який виготовляє її власними силами і 2) заготівельник (контрактант). Виробником сільськогосподарської продукції не обов'язково має бути суб'єкт підприємницької діяльності. Тоді як заготівельником, як прийнято вважати, може виступати в договорі контрактації лише суб'єкт підприємницької діяльності. Коментована стаття допускає тристоронню модель договору контрактації, в якій, крім виробника і заготівельника, з'являється одержувач, якому виробник передає сільськогосподарську продукцію за вказівкою заготівельника. Такий договір контрактації є договором на користь третьої особи Продукція, яка виступає об'єктом договору контрактації, має вироблятись виключно тим виробником, який виступає її відчужувачем за договором. Не вважатиметься договором контрактації продаж сільськогосподарської продукції, придбаної в інших осіб.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції. Наприклад, такі особливості можуть випливати з вимог Законів України "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про виноград та виноградне вино". Істотними умовами договорів контрактації є умови про види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; відповідальність сторін за порушення договору. Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями встановлювати порядок затвердження Типового договору контрактації та затверджувати Положення про контрактацію сільськогосподарської продукції, в якому визначаються особливості виконання відповідних договорів.

 

13. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати іншій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 ЦК).

Договір на постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу становить собою публічний, двосторонній, консенсуальний і оплатний договір.

Сторонами є суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює постачання енергетичних та інших ресурсів, з одного боку, та споживач (абонент), з іншого.

Предметом договору є енергія, яка постачається у вигляді електричного струму по проводах або у вигляді тепла і пари по трубопроводах.

Якість енергетичних та інших ресурсів повинна відповідати державним стандартам та іншим обов'язковим правилам чи договору.

Так, якість електроенергії характеризується напругою і частотою струму, якість теплової енергії — температурою і тиском пари, температурою гарячої води.

Кількість енергетичних та інших ресурсів передбачається в договорі і визначається у фізичних одиницях виміру (кіловатах та гігакалоріях).

Ціна на енергетичні та інші ресурси, які постачаються, визначається відповідно до затверджених тарифів та прейскурантів, які підлягають державному регулюванню.

Характерними особливостями договору є такі:

а) предмет договору неможливо накопичувати і зберігати;

б) для укладання договору у абонента (споживача) повинна бути мережа, через яку здійснюватиметься постачання;

в) споживання енергетичних та інших ресурсів здійснюється одночасно із їх отриманням, тому неможливо повернення енергетичних та інших ресурсів;

г) процес постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу є безперервним;

д) постачання енергетичних та інших ресурсів здійснюється лише через приєднану мережу.

В тих випадках, коли передача предмета договору здійснюється транспортними засобами, в тарі та упаковці (наприклад, у вигляді гальванічних батарей), до відносин застосовуються правила договору поставки.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються норми про купівлю-продаж, про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Спеціальними нормативними актами, які регламентують відносини між постачальником енергетичних та інших ресурсів і споживачем, є Закон України від 16 жовтня 1997 р. "Про електроенергетику", Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. № 1497 p., а також відповідні типові договори.

Споживач (абонент) зобов'язаний сплачувати спожиті енергетичні та інші ресурси та вести їх облік.

Постачальник має право припинити або обмежити передачу енергетичних та інших ресурсів, якщо виникла загроза аварії чи необхідно вжити заходів щодо її ліквідації.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 272; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!