Запровадження християнства на Русі: причини,наслідки

Київська Русь в системі міжнародних відносин

На міжнародній арені авторитет Київської Русі зріс до рівня найпровідніших країн середньовіччя, з нею змушені були рахуватися такі могутні держави, як Візантійська імперія і Арабський халіфат. В зовнішньополітичній діяльності київських князів одним з найважливіших напрямів був південний, який становили відносини з Візантією, бо саме тут найповніше забезпечувалися стратегічні інтереси правлячої верхівки Київської держави. Про це свідчить і хроніка основних подій: 907 р. - переможний морський похід князя Олега на Константинополь; 911 р. - договір князя Олега з Візантією, дуже вигідний для Русі, який забезпечував інтереси її торгівлі; 941 р. - невдалий морський похід князя Ігоря на Візантію; 944 р. - договір князя І горя з Візантією, менш вигідний. ніждоговір911 р.;40-50-ті pp. X ст. - мирне посольство княгині Ольги до Константинополя; 969 - 971 pp. - війна князя Святослава з Візантією, яка закінчилася по суті поразкою, а формально - почесним миром; 988 або 989 р. - князь Володимир захопив Корсунь, візантійське місто в Криму, і повернув його в обмін на сестру візантійського імператора, яка стала його дружиною (ці події пов'язані з хрещенням Русі); 1043 р. - відбувся останній морський похід Русі на Константинополь при Ярославі Мудрому, який закінчився поразкою. У стосунках з Візантією київські князі частіше переслідували мету - забезпечити торговельні привілеї для Русі, оскільки Візантія становила найбільш вигідний ринок збуту для надлишків полюддя. І саме з Візантії частіше надходили на Русь речі престижного вжитку для панівної верхівки (ювелірні при краси, дорогі тканини та ін.). Міжнародні відносини Київської Русі значно розширила княгиня Ольга. Вона встановила тісніші зв'язки з Візантією, зокрема й прийнявши християнство. Активізувались дипломатичні стосунки Київської Русі з Німецькою імперією, про що засвідчив обмін посольствами між двома державами. Значно розвинулась зовнішня політика Київської Русі за князювання Святослава, який зайняв великокняжий престол 965 р. Більшу частину свого життя, як зазначалося, Святослав провів у походах і війнах. Князь Володимир, був дуже сильним і войовничим правителем, у відносинах з сусідніми державами опирався на активні дипломатичні контакти, застосовував традиційну для того часу практику династичних шлюбів. Значно зміцнилися за князювання Володимира добросусідські відносини з Польщею, Угорщиною. Чехією. Наведені дані свідчать про те, що Русь у своєму політичному житті значною мірою була пов'язана із Західною Європою.

Надзвичайно важливими для Русі були відносини з кочовими народами причорноморських степів. 3 915 по 1036 рр. тут панували печеніги. їх мирні відносини з Русю скоро змінилися на ворожі З 50-х рр. XI ст. по 30-ті рр. XIII ст. в причорноморських степах панували половці. В останній третині XI ст. їхні напади на Русь активізувалися. На початку XIII ст. відносини руських князів з половцями стають більш врівноваженими, але для Русі в Степу з'являється новий ворог - татари. Київ було зруйновано, місто пережило повний занепад Данило Галицький спочатку підкорився, але почав готуватися до боротьби з татарами, шукаючи союзників. У середині 50-х рр. ХНІ ст. він виступив проти татар. Спочатку перемагав, але наприкінці 50-х рр. зазнав поразки і знову визнав залежність від Золотої Орди. Влада Золотої Орди над українськими землями тривала до 1362 р.. коли тут затвердилася влада Великого князівства Литовського. Занепад Київської Русі протягом наступного періоду (ХНІ - перша половина ХУТІ ст.), спричинений князівським розбратом, татаро-монгольським нашестям, відчуженням значних територій Литвою та Польщею не зважаючи на окремі намагання утримати колишню велич (Галицько-Волинське князівство), не залишили можливості для утвердження самостійної української держави і, відповідно, проведення власної зовнішньої політики.

Мы поможем в написании ваших работ!