II. ЕТАПИ РОБОТИ НАД ГАЗЕТНИМ ТЕКСТОМ
Методичний зміст роботи з іншомовним текстом докладно описано в статтях Р. У. Роговий і Ж. І. Мануэльян, соціальній та відповідних розділах підручників і допомоги за методикою викладання іноземної мов у шкільництві. Нагадаємо основні моменти.
Читання тексту має робота з зняттю лексико - граматичних труднощів, які виникають під час читання оригінальних газетних текстів. Правильному розумінню тексту може перешкоджати незнання політичну обстановку, реалій країни, де відбулася подія. Тут також необхідні пояснення учителя.
Оскільки основною формою читання газетних текстів є читання про себе, то неправі ті вчителя, які захоплюються читанням вголос в старших класах. Читання вголос і опанування графічною системою мови, що слід проводити дозвілля у молодших классах.
Проте читання вголос під час роботи з газетою виключати повністю не можна. Наприклад, під час попередньої роботи щодо зняття труднощів навіть рекомендується прочитувати вголос й переводити деякі заголовки, пропозиції, іноді цілі абзаци, які даються найбільш важкими для запамятовування.
Про місце перекладу слід зазначити особо.
Як мовилося раніше, головна мета роботи з газетними текстами — навчити учнів читати подумки з розумінням, бо тільки такий різновид читання дає можливість учням зосередитися на значеннєвому боці тексту, навчити їх отримувати від тексту інформацію. У цьому полягає одне з головних практичних цілей навчання мови. Переклад ж ми сприяє, а найчастіше заважає зрозуміти сенс тексту, оскільки відволікає учнів на операцію з перекодированию іншомовного тексту в російський, тому, особливо на початковому етапі знають, слід підбирати такі нескладні статті газети, які переконували у тому, як можна зрозуміти прочитане не повідомляючи всіх слів, вдаючись до мовної догадки, не фіксуючи увагу на невідомих словах, т. е. без перекладу.
|
|
|
Нe слід дробити текст на частини, оскільки це руйнує його композицію і сприяє вилучення інформації. Та коли текст надмірно великий, вчитель може порекомендувати учням опусти, окремі абзаци за умови, якщо це порушить основного змісту.
Провівши попередню роботу, корисно запропонувати учням переглянути текст, щоб виявити індивідуальні складнощі у первинному сприйнятті його вмісту.
Контроль розуміння прочитаного проводиться з допомогою різноманітних вправ, які вчитель знайде у наступних розділах даного розділу.
Закінчується робота над текстом і його інтерпретацією. Це, можливо пояснення про причини і мотиви, громадського значення події, вчинки людей, узагальнений висновок про прочитане, думка учня про газетне оголошення.
|
|
|
Зважаючи на викладене, вчитель намічає такі етапи роботи з газетними текстами.
До читання:
1. Ознайомлення учнів із загальним змістом тексту й визначення мети роботи (вступне слово вчителя).
2. Роз'яснення окремих слів, граматичних моделей, словосполучень для зняття труднощів лексичного і грамматичного характеру. Після читання (подумки).
3. Виконання вправ, вкладених у контроль розуміння прочитаного і більше повне осмислення змісту тексту.
4. Виконання завдань творчого характеру з урахуванням прочитаного тексту.
Зупинимося на окремих етапах докладніше, проілюструємо їх на прикладах роботи з газетними жанрами і рубриками.
1. Перший етап відбувається на вигляді розмови. Учитель задає класу ряд попередніх питань, які націлюють на тематику тексту і тим полегшує подальше сприйняття її змісту. Далі йде вступне слово, у якому вчитель, не розкриваючи змісту тексту, коротко розповідає про його проблематику, пояснює значення фактів, суспільно-політичне життя країни, де відбуваються описувані з тексту події, дає пояснення окремих реалій, характеристику окремих осіб, згаданих у тексті. До свого вступного слова вчитель старанно готується. Дані, які оголошує їм, повинні викликати інтерес до інформації, яку треба отримати з газетного текста.
|
|
|
2. Друге завдання вчителя — допомогти учням дати раду тексту, зняти труднощі лексичного і грамматичного характеру.
Зняття труднощів до читання тексту — доцільний методичний прийом, бо інакше читання замітки у газеті може перетворитися на нудотне розшифровування. Але, з іншого боку, повна попередня обробка тексту знижує можливості розвитку мовної здогадки учнів. На більш пізньому ступені навчання, коли учні засвоїли певну кількість специфічних газеті слів, словосполучень і структур, труднощів буде меньше.
3. Головним же етапом задля досягнення безпосереднього розуміння є вправи, створені задля повнішого осмислення змісту текста.
Навчаючи газетної лексики, потрібно працювати зі словосполученнями, а не з ізольованими словами. Наприклад, слово supreme учні вивчають в поєднаннях Supreme Soviet, Supreme Court; power — в поєднаннях Great powers, state power. У посібнику вчитель знайде багато типових газетних словосполучень і штампів.
Якщо вчитель вестиме роботу по нагромадженню газетних типових фраз систематично, учні легко довідуватимуться в процесі читання газети. Для необхідності можуть бути рекомендовані такі поєднання слів: champion of peace, peace-loving countries, atom-free zone, foreign office, state secretary, foreign minister, unanimity of views, common market, summit meeting, according to the report, arms race і ще, які вчитель може сам відбирати під час читання газети, заносити на картки, і використовуватиме підготовки до занять з газетою. Але тільки цієї одної рекомендації буде, очевидно, недостатньо, аби домогтися розуміння без перкладу тексту. Словосполучення можна зрозуміти з тексту, але загальний сенс неясний. І тому корисно варіювати текстами. Учитель може складати їх собі сама з урахуванням газетних статей. Текст повинен зберігати основний сенс статті. Після знайомства учнів з цим текстом другий такий текст сприйматиметься лише на рівні сенсу, без перекодування в знаки рідної мови. Ще легше сприйматиметься третій, четвертий тощо.
|
|
|
Для контролю розуміння кожного варіанту учнів запитують:
1. Що розповідалося у попередньому тексті?
2. Що залишається незмінним?
3. Чи змінився сенс?
2.1. Покажемо з прикладу тексту, узятого з статті “Unite to Fight This Evil”, присвячений расовій дискримінації.
Black Britons are being made the scapegoats for all our troubles today. The racists play upon the fears of working people. They are genuine fears; fears which are aggravated by the state of our economy. It is no coincidence that Mosley made his impact in the solid working-class area of East London. Lack of jobs, lack of houses, lack of decent schools, an overstrain of health service and social services system — it all too easy to blame all this on blacks living next door, instead of international speculators for selling sterling, or British industry for failing to invest sufficiently. Speculators, business tycoons and City whizz-kids do not on the whole, live in our inner city areas which, when it comes to the crunch, are the breading ground of racial tensions.
На базі подібного тексту вчитель може становити такі варіанти для учнів:
1. The racists make black Britons guilty of all the troubles in the country. The troubles are really great: lack of jobs, lack of houses, lack of schools, bad state of economy, bad health service and social services system. It is easy to blame the blacks living next door instead of blaming speculators and business tycoons.
2. The racists accuse the black people in Great Britain of all the evils of capitalist system, of all the fears. The fears are really great. They are: lack of jobs, lack of houses, lack of decent schools.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 455; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!