Залежність інтенсивності конкурентної боротьби від етапу життєвого циклу попиту на товар
| Етап | Назва етапу | Перша похідна | Друга похідна | Рівень інтенсивності конкуренції |
| Перший | Виникнення попиту | Додатна | Додатна, змінюється від високого значення до нульового | Незначний |
| Другий | Зростання попиту | Додатна | Від’ємна, зростає по модулю | Середній |
| Третій | Насичення | Додатна і від’ємна, при цьому близька до нуля | Від’ємна, досягає максимального за модулем значення, а потім модуль зменшується | Істотний |
| Четвертий | Старіння | Від’ємна | Від’ємна, модуль близький до нуля | Найбільший |
| П’ятий | Падіння | Від’ємна | Додатна, зростає | Середній |
 |
Рис.2.2. Схема аналізу профілю конкурента
Структуру аналізу діяльності конкурентів, запропонованого Азоєвим Г.Л.,наведено на рис.2.3.
 |
Рис.2.3. Структура аналізу діяльності конкурентів[2]
Таблиця 2.8
Попередні процедури аналізу
| Процедура | Характеристика |
| Конкретизація цілей аналізу | Відповіді на наведені питання допомагають виокремити основні орієнтири діяльності: 1.1. які зміни стали у ринковій кон’юнктурі (чи змінився ринок за обсягом і структурою, географічним розміщенням, характером реалізації товару; чи з`являються нові ніші і чи використовуються вони; чим відрізняється діяльність конкурентів і підприємства, що аналізується; чи змінився розподіл часток ринку між підприємствами; чи відповідає маркетингова діяльність підприємства реально існуючому ринку); 1.2. в якому напрямку повинно розвиватись підприємство (необхідно мати чітку уяву про цілі, на які необхідно орієнтувати маркетингову політику підприємства; складові стратегії розвитку маркетингу; стратегії, на яких повинна базуватись діяльність підприємства); 1.3. яким чином перейти до нового стану (визначення практичних засобів і методів маркетингу, якісного і кількісного складу служби маркетингу, системи забезпечення її обслуговування, напрямів підвищення кваліфікації персоналу служби маркетингу і методів контролю маркетингової діяльності). |
| Визначення географічних меж ринку, що аналізується: | Повна реалізація цілей аналізу залежить від правильного вибору географічних меж ринку. При виборі необхідно врахувати такі фактори: специфіка використання товару; розумна альтернативність товарів; вартість транспортування товарів до місця їх використання; частота купівель. Географічні межі ринку розширюються із збільшенням ступеню унікальності товару та його складності. З іншого боку, вони стають вужчими при наявності слабкої та дорогої комунікації, при невеликому терміну експлуатації товару та високому ступені уніфікації товару. |
| Вибір підприємств-конкурентів, які беруть участь в аналізі та їх попередня класифікація | 1) Вибір найближчих конкурентів; вибір більш сильніших конкурентів. Результати аналізу дозволяють будувати моделі найбільш ефективної конкурентної поведінки на даному ринку і розробляти засоби їх реалізації (імітація, пошук нових шляхів або конфронтація з лідером). 2) Вибір підприємств, які мають значну сумарну частку на ринку (>50%). Аналіз дозволяє деталізувати висновки для різноманітних кон’юнктурних ситуацій, та розробити як атакуючі, так і оборонні дії. 3) Вибір усіх діючих конкурентів у рамках географічних меж ринку. Результати аналізу можуть бути використані у планах розрахунку підприємства у перспективі. 4) Вибір усіх можливих конкурентів, крім діючих підприємств розглядаються всі потенційні конкуренти: підприємства, які будуються, які мають виробничі потужності, які можна перепрофілювати на випуск нової продукції без витрат часу і ресурсів, інноваційні фірми; фірми, які хочуть зробити більш повними технічні ланцюжки; нові фірми, які утворились шляхом придбання аутсайдерів даної галузі великими фірмами з інших галузей. Доцільність використання того або іншого заходу залежить від цілей аналізу, особливостей кон’юнктурної ситуації на ринку, а також конкурентної позиції підприємства. Останній момент є дуже важливим, тому що не всі конкуренти представляють загрозу для підприємства. Багато з них може бути нейтральними або посилювати позицію підприємства. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закінчення табл.2.8
| Збір первинних і вторинних даних | Черговість збору необхідної інформації і якість інформації, яку отримують і ефективність її використання в процесі аналізу в багатьох випадках залежить від точності формулювання проблеми. Узагальнюючи дані, які аналізуються, можна класифікувати на дві групи: первинну та вторинну (побічну) інформацію про діяльність конкурентів. Використання первинної інформації, незважаючи на великі фінансові витрати та значні резерви часу, є обов`язковою умовою конкурентного напрямку аналітичних процедур. Основними методами збору первинної інформації є: спостереження; опитування; експерименти. Вторинну інформацію включає до свого складу дані, які пройшли попередню аналітичну обробку, цілі якої як правило не співпадають з цілями аналізу. Недоліки вторинної інформації :неповнота даних; неконкретність; відсутність, з точки зору, висновків таких характеристик як: період аналізу, методика яка використовувалася, найменування конкретних підприємств; протиріччя інформації, яка з різних джерел; відсутність характеристик їх надійності; запізнювання необхідних даних та ін. Переваги: незначні фінансові витрати; небагато часу; надходить з різних незалежних джерел. |
|
|
|
Таблиця 2.9
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 234; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!