Вимоги до оформлення графічної частини



     Графічна частина дипломного проекту є невід’ємною частиною, яка в достатній мірі повинна розкривати зміст розрахунково-пояснювальної записки. Графічна частина проекту повинна відображати суть всіх аспектів, які розглядались під час розробки, та бути допоміжним матеріалом до доповіді дипломанта на захисті.

    Обсяг графічної частини становить 6-8 листів формату А-1. На листах можуть бути представлені креслення, схеми, специфікації, графіки. Графічна частина може виконуватись олівцем або надрукована на плоттері з безумовним використанням і дотриманням вимог чинних Державних стандартів України (формати, умовні позначення, шрифти, масштаби креслень повинні відповідати вимогам ЄСКД). На схемах можуть використовуватись кольорові фломастери.

В окремому випадку (за умов погодження керівника дипломного проектування з керівництвом навчально-методичного відділу) графічну частину проекту дозволяється виконувати на комп’ютері на аркушах формату А4 з обов’язковим їх оформленням відповідно до вимог ЄСКД.

     Графічна частина, виконана з порушенням вказаних вимог є причиною недопущення до захисту даного дипломного проекту.

     У дипломному проекті необхідно передбачати наступні графічні матеріали:

1. Генеральний план підприємства із внутрішньою розподільчою електричною мережею на всіх рівнях напруги та з джерелами живлення (ГПП, ГРП, ТП і т.п.).

2. Схему кабельних трас та розведень і способи прокладки кабелів чи повітряних ліній, їх марки і кількість.

3. Схеми на генплані розміщення електротехнологічних установок і план розміщення електрообладнання.

4. План розміщення вибухо- та пожежонебезпечних зон, приміщень, цехів, корпусів, тощо.

5. Схему виконання існуючого на підприємстві захисного заземлення з усіма технічними характеристиками і параметрами.

6. Схему блискавкозахисту споруд, технологічних та соціально-побутових приміщень підприємства.

7. Схеми зовнішнього, аварійного та евакуаційного освітлення, а також марку освітлювальної апаратури і тип її виконання.

Правила оформлення схем електропостачання споживачів і їх зміст

Схеми електропостачання

1. На схемі електропостачання підприємства повинні бути показані:

а) джерело живлення зі збірними шинами і всіма лініями, що відходять;

б) розподільні підстанції зі збірними шинами, усіма лініями, що відходять, і струмоприймачами високої напруги (силовими трансформаторами, ртутно-випрямними агрегатами двигунами й електропечами);

в) трансформаторні підстанції з трансформаторами.

Силові трансформатори забезпечуються схемами з'єднання.

У графічних позначень на схемі вказуються: напруга збірних шин; типи вимикачів; номінальні струми і реактивності реакторів; номінальні потужності і напруги трансформаторів; номінальні випрямлені струми і напруги ртутно-випрямних агрегатів; номінальні потужності електродвигунів; матеріал і перетин повітряних ліній і шинопроводів, марка і перетин кабелів, а також довжини ліній, що відходять.

2. На схемі розміщення апаратів захисту повинні бути показані:

а) збірні шини джерела живлення і всіх розподільних підстанцій;

б) по одній з кожного виду ліній, що відходять від збірних шин, один трансформатор, один синхронний двигун із прямим пуском, один синхронний двигун з реакторним пуском і т.д.

Біля кожної характерної лінії містяться пристрої автоматики і захисту з уставками струмів і напруги і витримками часу.

Якщо одна характерна лінія охоплює струмоприймачі з різними параметрами, вказуються уставки захистів для всіх струмоприймачів даного виду лінії.

3. Для дрібних об'єктів з однією або двома розподільними підстанціями виконується тільки одне креслення, на якому повинні бути об'єднані схеми.

Принципові однолінійні схеми підстанцій

На кресленні принципової схеми повинні бути показані:

а) схеми всіх розподільних пристроїв 1000 В и вище, що є на даній підстанції.

Схеми перемінного струму виконуються в однолінійному виконанні, а схеми постійного струму - у багатолінійному виконанні;

б) усі встановлені на даній підстанції й у машинному приміщенні, що примикає:

силові трансформатори зі схемою сторони низької напруги і збірних шин розподільних щитів (або приєднанням до цехової магістралі);

ртутні випростувачі, двигуни зі схемою сторони випрямленої напруги;

високовольтні двигуни.

На кожній лінії, що відходить від збірних шин, показуються:

а) основні апарати, встановлювані в головному ланцюзі: роз'єднувачі, високовольтні вимикачі, трансформатори струму і напруги, розрядники і т.д. Біля графічних позначень основних апаратів указуються їхній тип по каталозі, а для вимикачів і роз'єднувачів, крім того, тип привода. На аналогічних лініях повторюється зображення основних апаратів, але без указівки їхніх типів;

б) прилади виміру й обліку у всіх фазах або полюсах без указівки типів і шкал, але з указівкою літерних позначень усередині графічних;

в) пристрою захисту, автоматики, регулювання блокувань і телемеханіки без указівки типів і кількостей окремих апаратів, що входять у комплект.

Літерні позначення (найменування) містяться усередині графічних.

Біля графічних позначень трансформаторів, ртутних випростувачів, двигунів і інших приймачів приводяться типи, короткі технічні дані і прийняті для них маркування.

Примітка. Аналогічні лінії — це такі лінії, у яких апарати головного кола, пристрою захисту, автоматики, регулювання і телемеханіки, а також прилади виміру й обліку подібні.

Перераховані дані подаються також на приймачах аналогічних ліній.

На схемі вказуються:

а) матеріал і перетин збірних шин;

б) матеріал і перетин ліній, що відходять;

в) марки, перетини і кількість усіх кабелів.

Під зображенням ліній, що відходять, або над ними містяться таблиці з номерами камер (шаф) розподільного пристрою, найменуванням ліній, що відходять, а також номерами креслень елементних схем відповідних ліній.

Наявні на підстанції розподільні пристрої й окремі лінії, що відходять, рекомендується розміщати на кресленні відповідно до плану підстанції і схемам заповнення розподільних пристроїв.

Однак, коли представляється можливість з'єднати взаємозалежні лінії різних розподільних пристроїв і полегшити читання схеми, варто допускати відхилення від дійсного їхнього розміщення на підстанції.

Лінії розподільних пристроїв

На кресленні елементної схеми повинні бути показані:

а) принципова однолінійна схема лінії;

б) елементні схеми кіл трансформаторів струму і напруги;

в) елементні схеми кіл захисту і керування (з короткими поясненнями для складних схем);

г) контакти апаратів даної схеми, що беруть участь у роботі схем сигналізації, телекерування й інших схем;

д) контакти апаратів, що беруть участь у даній схемі, що працюють у схемах інших ліній;

е) діаграми роботи для шляхових вимикачів, термосигналізаторів і ін.;

ж) перелік електроустаткування.

При наявності в схемі перемикачів і ключів керування біля їхніх контактів містяться написи, що пояснюють режим роботи при кожнім положенні ключа або перемикача.

Усі кола на елементній схемі повинні бути промарковані. Маркування кіл постійного струму виконується цифрами.

Для маркування кіл перемінного струму додаються перед цифровою частиною букви А, В, С и О, що вказують на належність даного кола до кола фази і нейтралі відповідно.

Якщо на одній схемі поміщені кола керування декількох вимикачів, то для маркірування кіл керування кожного вимикача повинна застосовуватися окрема група номерів.

Якщо на одній схемі поміщені кола декількох електромагнітів включення, то перед маркіруванням кола вказується номер вимикача, до якого відноситься даний електромагніт включення. Наприклад., 1-87 для вимикача 1В, 2-87 — для вимикача 2В.

Якщо на схемі повторюються однакові кола для двох вимикачів, допускається креслити кола 1 раз з позначенням, обох вимикачів (одного з них у дужках). Наприклад, кола електромагнітів включення вимикачів 1Ві 2В.

На кресленні елементної схеми міститься перелік електроустаткування.

Призначення переліку — визначити функціональне призначення апарата, а також дати технічну характеристику електроустаткування і місце його установки.

У перелік вноситься все електроустаткування, показане на даній схемі.

Електроустаткування в переліку групується по місцях установки:

камера трансформатора, двигун, ртутно - випростуючий агрегат;

осередок розподільного пристрою 1.10, 35, 10, 6, 3 кв і т.д.;

щит станцій керування;

щит керування;

щит реле.

У межах одного місця установки порядок заповнення переліку наступний:

а) двигуни, силові трансформатори, ртутні випростувачі;

б) вимикачі;

в) апарати, що входять у комплект привода вимикача;

г) роз'єднувачі;

д) трансформатори струму , напруги;

е) вимірювальні прилади (вольтметри, амперметри, лічильники);

ж) реле захисту, автоматики;

з) ключі, перемикачі, кнопки, опори, автомати, запобіжники;

и) апарати сигналізації.

Для станцій керування в переліку містяться технічні дані станцій. Технічні дані окремих апаратів станцій керування в переліку не містяться.    

Для тих апаратів станцій керування, до яких потрібні додаткові вказівки (уставки, шкали, струми розщеплювачів і т.д.), містяться їхні найменування і ці додаткові вказівки.

Якщо елементна схема є типовим кресленням або призначається для декількох ліній, то докладні технічні дані (шкали приладів, струми трансформаторів струму, установки реле й ін.) у переліку електроустаткування не вказуються.

Принципові схеми

Для великих об'єктів, а також об'єктів, що мають магістральну систему живлення, схеми живильних і розподільної мереж виконуються на окремих кресленнях. Для невеликих об'єктів з радіальною системою живлення схеми живильних і розподільної мереж сполучаються на одному кресленні.Схеми живильної і розподільної мережі виконуються в однолінійному зображенні.

Схеми живильної мережі

Схема живильної мережі для кожного роду струму, частоти і напруги виконується на окремому кресленні.

На кресленні схеми повинні бути показані:

а) джерела живлення - трансформатори, генератори, ртутні випростувачі й інші живильні агрегати зі збірними шинами їхніх розподільних щитів;

б) магістралі і радіальні лінії живильної мережі;

в) троллеї для живлення кранів, кран-балок і інших рухливих механізмів;

г) секційні вимикачі, вимикачі ремонтних ділянок троллеїв і апаратури, установлювані на живильних лініях;

 д) щити станцій керування (ЩСУ), розподільні шафи (ШР) і шинопроводи (ШО), а також інші пристрої, що харчують електроприймачі;

е) окремі електроприймачі, що одержують живлення безпосередньо від магістралей, розподільних щитів, або троллеїв.

Біля графічних позначень на схемі наводяться наступні дані:

а) для магістралей - маркірування:

 ряди і номери колон, у межах яких вони прокладаються; розрахунковий струм (максимальний);  марка і перетин шин або проводів;

б) для троллеїв - маркірування:

перетин на одну фазу;

в) для апаратів — тип: основні технічні дані;

г) для ліній, що відходять:

марка і перетин проводу. найменування ліній; довжини ділянок мережі.

Під зображенням живильних електроприладів і ліній, що відходять, міститься таблиця, у якій указуються:

а) для троллеїв:

ряди і номери колон, у межах яких вони прокладаються; установлена потужність; розрахунковий струм; пусковий струм; утрата напруги (тільки для троллеїв);

б) для кранів: вантажопідйомність; установлена потужність (окремо для кожного двигуна);

в) для ліній, що відходять: позначення (найменування); установлена потужність; розрахунковий струм.

Якщо магістраль має різний перетин по ділянках, то перехід одного перетину на інше повинний бути зазначений умовним графічним позначенням х.

Для щитів ЩСУ і шаф ШР апарати, установлені на введеннях, у схемі не показуються.

Якщо велика частина мережі виконується проводом однієї марки, марка і перетин проводів указуються не на схемі, а в примітці кресленні.

При розташуванні окремих пристроїв живильної мережі рекомендується по можливості витримувати масштаб. У випадках, коли територіальна приналежність не дає належної наочності, схеми живильної мережі можуть виконуватися без обліку взаємного розташування.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 81; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!