Методика «Шкала ситуативної тривожності»
Ця методика, так само як і її парний варіант – «Шкала особової тривожності» (див. бланк 1.6), розроблена відомим американським психологом Ч. Д. Спілбергером у рамках парадигми «Емоція як стан і стійка особова риса». Російськомовна версія цієї методики, підготовлена Ю. Л. Ханіним, була по суті одним з перших повністю валідованих тестів для оцінки суб’єктивних компонентів стану, що з’явилися у вітчизняній літературі. Це зумовило його широке використання в прикладних психологічних дослідженнях. Досвід застосування цієї методики для оцінки ФС в різних умовах професійній діяльності свідчить про її високу діагностичну чутливість і зручність використання. З її допомогою надійно диференціюються різні міри емоційної напруги, супроводжуючої розвиток станів адекватної мобілізації і психологічного стресу.
«Шкала ситуативної тривожності« складається з 20 монополярних шкал. Правий полюс кожної з них позначений коротким твердженням, що описує те або інше переживання тривожності, яке може виникнути у людини в конкретний момент часу. Формулювання ознак тривожності дані у вигляді як прямих, так і зворотних тверджень. До числа прямих формулювань відносяться п. 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18; до числа зворотних формулювань – п. 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20. Опитувальний лист, що запропонований випробовуваному для заповнення, – бланк 1.5. Для оцінки міри відповідності кожного твердження суб’єктивним переживанням випробовуваного використовується чотирибальна шкала, причому кожній числовій градації шкали відповідає вербальний еквівалент: 1 бал – «зовсім ні»; 2 бали – «мабуть, так»; 3 бали – «вірно»; 4 бали – «цілком вірно». Така семантична однозначність істотно полегшує вибір відповіді випробовуваним.
|
|
|
| Бланк 1.5. Шкала ситуативної тривожності Інструкція. Прочитайте уважно кожне з приведених нижче тверджень і закресліть відповідну цифру справа залежно від того, як ви себе почуваєте в даний момент часу. При виборі відповіді користуйтеся наступними оціночними судженнями: 1 бал – «зовсім ні»; 2 бали – «мабуть, так»; 3 бали – «вірно»; 4 бали – «цілком вірно». | |||||||
| № | Твердження | Зовсім немає | Мабуть, так | Вірно | Цілком вірно | ||
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | Я спокійний Мені ніщо не загрожує Я знаходжуся в напрузі Я відчуваю жаль Я почуваю себе вільно Я засмучений Мене хвилюють можливі невдачі Я почуваю себе таким, що відпочив Я стривожений Я переживаю почуття внутрішнього задоволення Я упевнений в собі Я нервую Я не знаходжу собі місця Я напружений Я не відчуваю скутості напруженості Я задоволений Я заклопотаний Я занадто збуджений, і мені ніяково Мені радісно Мені приємно | 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 | 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 | 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 | 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 | ||
| Індекс ситуативної тривожності _____________
| |||||||
Обробка результатів тестування за цією методикою припускає розрахунок одного загального показника – індексу ситуативної тривожності (ІСТ), який дорівнює різниці сум балів, отриманих по прямих і зворотних шкалах, плюс поправочний коефіцієнт 50:
ІСТ = (∑ прямих відповідей - ∑ зворотних відповідей) + 50,
де ∑ прямих відповідей = п. 3 + п. 4 + п. 6 + п. 7 + п. 9 + п. 12 + п. 13 + п. 14 + п. 17 + п. 18;
∑ зворотних відповідей = п. 1 + п. 2 + п. 5 + п. 8 + п. 10 + п. 11 + п. 15+ п. 16 + п. 19 + п. 20.
Значення ІСТ можуть варіювати в діапазоні від 20 до 80 балів. Інтерпретація рівня ситуативної тривожності проводиться відповідно до наступних градацій ІСТ:
| ІСТ < 30 балів | Низький рівень ситуативної тривожності |
| 30 < ІСТ < 44 балів | Помірний рівень ситуативної тривожності |
| ІСТ > 45 балів | Високий рівень ситуативної тривожності |
Слід зазначити, що при діагностиці ситуативної тривожності безпосередньо впродовж робочого процесу значення ІСТ, що відповідають низькому рівню тривожності, далеко не завжди можна інтерпретувати як оптимальні. Включеність в роботу вимагає від людини певної емоційної напруги і готовності до виникнення утруднень, отриманню нових завдань і ін. Тому для цих ситуацій у більшості випадків адекватнішим вважається помірний рівень ситуативної тривожності, що відповідає оптимальному робочому стану.
|
|
|
Методика «Шкала особової тривожності»
Ця методика є парною по відношенню до описаної вище «Шкали ситуативній тривожності», тому за формою представлення матеріалу і організації тестування вона практично повністю ідентична попередньою. Її відмінною рисою є спрямованість на діагностику стійких проявів тривожності в поведінці і відношенні до різних ситуацій, які інтерпретуються як індивідуальна особливість, що сформувалася або риса особи. Тому при проведенні тестування випробовуваного орієнтують співвідносити ознаки тривожності відповідно до того, як він почуває себе зазвичай, тобто упродовж останніх місяців (не менше напівроку). Діагностика рівня тривожності, що стабільно переживається людиною, важлива як фон, на якому розгортається його повсякденна активність, у тому числі і трудова діяльність. Підвищений рівень особової тривожності може бути наслідком накопичення ефектів перенапруження і тривалого переживання стресую З іншого боку, він може безпосередньо провокувати виникнення стресових реакцій за рахунок суб’єктивного сприйняття ситуації як складнішою і невизначеною, чим вона є насправді.
|
|
|
«Шкала особової тривожності« також складається з 20 монополярних шкал, що включають як прямі, так і зворотні формулювання тверджень. До прямих формулювань відносяться п. 2,3, 4, 5, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 20; до зворотних – п. 1, 6, 7, 10, 13, 16, 19. Випробовуваний оцінює кожне твердження за чотирибальною шкалою відповідно до частоти виникнення відповідних переживань : 1 – «майже ніколи»; 2 – «іноді»; 3 – «часто»; 4 – «майже завжди». Опитувальний лист, пропонований випробовуваному для заповнення, представлений нижче (див. бланк 1.6).
При обробці результатів тестування робиться підрахунок одного загального показника – індексу особової тривожності (ІОТ), який дорівнює різниці сум балів, отриманих по прямих і зворотних шкалах, плюс поправочний коефіцієнт 35:
ІОТ = (∑ прямих відповідей — ∑ зворотних відповідей) + 35,
де: ∑ прямих відповідей = п. 2 + п. 3 + п. 4 + п. 5 + п. 8 + п. 9 + п. 11 + п. 12 + п. 14 + п. 15 + п. 17 + п. 18 + п. 20;
∑ зворотних відповідей = п. 1 + п. 6 + п. 7 + п. 10 + п. 13 + п. 16 + п. 19.
Значення ІОТ можуть варіювати в діапазоні від 20 до 80 балів. Інтерпретація рівня особової тривожності, що діагностується, проводиться відповідно до наступних градацій ІОТ:
| ІОТ < 30 балів | Низький рівень особової тривожності |
| 30 < ІОТ < 44 балів | Помірний рівень особової тривожності |
| ІОТ > 45 балів | Високий рівень особової тривожності |
Неважко помітити, що діапазон градацій на оцінній шкалі рівня тривожності співпадає в обох варіантах методики Спілбергера–Ханіна. Це полегшує зіставлення індексів ситуативної і особової тривожності, що важливо для проведення якісного аналізу результатів, і дозволяє зробити попередній висновок про вплив індивідуально обумовлених характеристик на загальний рівень емоційної напруженості в конкретній ситуації.
| Бланк 1.6. Шкала особової тривожності Інструкція. Прочитайте уважно кожне з приведених нижче тверджень і закресліть відповідну цифру справа залежно від того, як ви зазвичай себе почуваєте. При виборі відповіді користуйтеся наступними оціночними судженнями: 1 – «майже ніколи»; 2 – «іноді»; 3 – «часто»; 4 – «майже завжди».
Індекс особової тривожності _____ |
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 510; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!