Санітарно-епідеміологічна розвідка. Завдання санітарно-епідеміологічної розвідки, методи її проведення
Санітарно-епідеміологічна розвідка - представляє собою комплекс заходів, що забезпечує безперервне і своєчасне отримання достовірної інформації про санітарно-епідемічний стан району бойових дій військ, а також району їх розташування та маршрутів пересування.
Об’єктами санітарно-епідеміологічної розвідки є:
> природні умови та їх вплив на здоров’я особового складу військ та діяльність медичної служби;
> райони розташування та дії військ (санітарно-епідемічний стан районів, умови життя й побуту населення, наявність і характер інфекційних захворювань, санітарний стан населених пунктів, їх благоустрій, стан джерел водопостачання та ін.);
> райони, намічені для розгортання етапів медичної евакуації та розміщення сил та засобів медичної служби (санітарний стан районів, наявність приміщень, природних та штучних сховищ, місцевих засобів, що можуть бути використані у інтересах медичної служби та ін.);
> війська противника — їх санітарно-епідемічний стан, характер здійснюваних у них профілактичних заходів, наявність частин і закладів медичної служби і їх оснащення та ін.;
> цивільна система охорони здоров’я — вивчається наявність і стан цивільних лікувальних і профілактичних закладів, наявність медичного персоналу та медичного майна, організація і зміст профілактичних заходів, що проводяться серед місцевого населення;
|
|
|
> шляхи евакуації — вивчається стан доріг, можливість їх використання, зміст і обсяг робіт щодо їх ремонту та ін.;
> місцеві ресурси, що можуть бути використані у інтересах медичної служби (медична промисловість, сировина, матеріали і підприємства, на базі яких можуть бути організовані ремонт і виготовлення медичного майна та техніки, місцеві транспортні засоби та ін.).
Головна увага при проведенні санітарно-епідеміологічної розвідки звертається на своєчасне вивчення можливих джерел заносу інфекції у війська від цивільного населення, інших, так званих невійськових, контингентів та із природних осередків інфекційних захворювань, а у ході бойових дій — із військ противника і від місцевого населення. Уточнюється також наявність медичних спеціалістів відповідної кваліфікації - епідеміологів, бактеріологів, гігієністів, інфекціоністів.
Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться медичною службою окремих частин, з’єднань, а також силами і засобами санітарно- епідеміологічних та інших медичних закладів. У батальйонах розвідку проводять фельдшери, у ротах - санітарні інструктори.
Обсяг і завдання санітарно-епідеміологічної розвідки залежать від характеру діяльності військ.
|
|
|
Головними завданнями санітарно-епідеміологічної розвідки є:
> вивчення і визначення санітарно-епідемічного стану району розміщення та майбутніх бойових дій військ і маршрутів їх пересування;
> вивчення властивостей місцевості, що впливають на стан здоров’я і захворюваність особового складу військ;
> виявлення умов евакуації поранених та хворих і можливість здійснення маневру силами та засобами медичної служби;
> виявлення умов для розгортання і роботи підрозділів, частин та закладів медичної служби;
> виявлення місцевих ресурсів медичного постачання;
> визначення санітарно-епідемічного стану військ противника, системи його медичного забезпечення і стану медичної служби.
Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться всіма ланками медичної служби — від санітарного інструктора роти до спеціальних санітарно- епідеміологічних закладів оперативного командування. Однак обсяг та зміст даних, що отримуються різними рівнями медичної служби, неоднаковий і визначається умовами діяльності даного рівня медичної служби і тих сил та засобів, якими він володіє.
Санітарний інструктор роти проводить медичну розвідку в районі розміщення та бойових дій особового складу роти. Головними його завданнями є виявлення (шляхом опитування населення) хворих з підозрою на інфекційні захворювання та можливих джерел зараження особового складу; виявлення зручних шляхів вивозу (виносу) поранених з розташування роти, а також місцевих ресурсів, необхідних йому для роботи.
|
|
|
Начальник МПБ організовує і здійснює санітарно-епідеміологічну розвідку на осі (напрямку) пересування МПБ у наступі та у батальйонному районі оборони, а також у місцях розміщення особового складу та у вихідному районі (районі зосередження), на марші, на привалах і в районах денного (нічного) відпочинку. Головними її завданнями є: виявлення інфекцінних хворих шляхом опитування населення та огляду підозрілих на інфекційні захворювання, можливих джерел зараження особового складу; оцінка санітарного стану приміщень у населених пунктах, сховищ, залишених противником, а також джерел водопостачання; визначення шляхів вивозу поранених з поля бою та їх подальшої евакуації з району бойових дій батальйону; виявлення місць, зручних для розгортання МПБ і місцевих ресурсів, необхідних для роботи медичного пункту батальйону; забір проб води, грунту, продовольства для направлення їх в СЕЛ.
|
|
|
Кваліфікація і оснащення санітарного інструктора роти та фельдшера батальйону дозволяють їм давати відповіді лише на відносно прості питання санітарно-епідеміологічної розвідки. Проте ці дані, отримані від медичних працівників, які знаходяться безпосередньо в бойових порядках військ, можуть бути підставою для своєчасного проведення ряду важливих профілактичних заходів і зіграти істотну роль у збереженні санітарного благополуччя військ.
Про результати санітарно-епідеміологічної розвідки фельдшер доповідає командиру і начальнику медичної служби бригади усно або письмово, у вигляді схеми з коротким поясненням.
На схему наносять виявлені осередки інфекційних захворювань серед місцевого населення і сільськогосподарських тварин, дані про джерела водопостачання, відомості про лікувальні та протиепідемічні заклади, лазні та інші дані, що дозволять цілеспрямовано організувати протиепідемічні заходи та використати місцеві ресурси.
При здійсненні заходів з протибактеріологічного захисту військ, важливе значення надають санітарно-епідеміологічному спостереженню за територією розташування військових частин, а також спеціальній бактеріологічній розвідці осередків застосування противником біологічної зброї. Суть санітарно-епідеміологічного спостереження полягає у безперервному зборі даних про санітарно-епідеміологічну обстановку у визначеному районі та вивченні їх. Для проведення санітарно-епідеміологічного спостереження вся територія, на якій діють війська і розміщаються тили, поділяється на райони (районування території), що закріплюються за лікувальними закладами, протиепідемічними та іншими частинами і закладами медичної служби, що проводять санітарно-епідеміологічне спостереження. Таке спостереження дозволяє вчасно виявити застосування противником засобів бактеріологічної зброї, появу інфекційних захворювань та інші зміни в санітарно-епідемічному стані району.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1716; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!