Д/З: Виконайте вправи на розвиток керованого дихання, запропоновані Г.А.Олійником. Приготуйтеся продемонструвати вправи на занятті
Вправи на вироблення вмінь керувати роботою дихального апарату.
Вправа 1.
Сядьте рівно, долоню лівої руки покладітьнаділянку тіла між грудною кліткою і животом.
1. Зробіть спокійний, плавний, проціджений через активні пружні губи видих нап-ф. Видих повинен бути тільки в нормі природних потреб і не раптовий, а плавний, ніби ви дуєте на полум'я, а воно не гасне, тільки відхиляється, щоб не дати розслабитися м'язам.
2. Не поспішайте з видиханням. Витримайте паузу настільки, наскільки цього потребує природний процес дихання.
3. Плавно, спокійно, через ніс вдихніть. Не поспішайте із видиханням. Затримайте на секунду повітря.
4. Видихніть нап-ф, але значно довше, ніж на початку вправи. Під час виконання вправи простежте за активним рухом діафрагми. Якщо при вдиханні рука, що лежить на животі, піднімається, а при видиханні опускається,— рух діафрагми активний. Якщо ж підніманняЧи опускання руки маловідчутне — рух діафрагми неактивний і його необхідно посилити. Для цього повітря слід не видихнути, а видмухнути нап-фі не зразу, а ривками, ніби гасите кілька свічок (2—3). Такий процес можна повторити декілька разів як першу вправу на закріплення надійного руху діафрагми.
Вправа 2.
Станьте рівно, спокійно, м'язів не напружуйте, але й не до кінця розслаблюйте. Для самоконтролю руку покладіть, як у першій вправі.
1. Видих на п-ф.
2. Вдих на рахунок (усно) 1—3 за допомогою активного руху м'язів діафрагми, міжреберних м'язів і косих м'язів живота. Під час повторення таких вправ цей рахунок можна збільшити до 5—6.
|
|
|
3. Затримка на секунду.
4. Видих нап-ф.Повторіть вправу 3—4 рази.
Вправа 3.
1. Проводитьсяза зразком попередньої з деякими варіантами.
1. Видих нап-ф.
2. Пауза.
3. Вдих на рахунок 1—5.
4. Затримка на рахунок 1—2.
5. Видих на один із звуків ф, с, ш, р, ж, з, х, ц. Вправи проводьте 2—3 рази на день протягом кількох тижнів, аж поки не виробиться навик комбінованого (грудно-черевного) дихання. Не забувайте, що видих повинен бути значно довший за вдих.
Вправи на скорочення вдиху і подовження видиху
1. Станьте рівно, глибоко (але надмірно) вдихайте повітря.
2. На одну мить (секунду) затримайте повітря в легенях.
3. Повільно, без поштовхів видихніть повітря на по-секундний рахунок «раз, два, три...» і т. д., аж поки не виникне потреби поповнити його запас.
Дану, звичну для нас кількість робочого повітря, зафіксовану в посекундних цифрах (хай це, наприклад, буде від 1 до 10 чи 12), берете до уваги під час проведення наступних вправ.
Вправа 1.
Після видиху нап-ф, вдиху і затримки на «раз» читайте прислів'я на одному видиху. Потім знову вдихніть, затримайте повітря і читайте наступне прислів'я.
|
|
|
а) Що посієш, те й пожнеш.
Чесне діло роби сміло.
Бджола мала, а й та працює.
Багато снігу — багато хліба.
Чия відвага, того й перевага.
Про добре діло говори сміло.
Не спіши язиком, квапся ділом.
б) Де господар добре робить, тамі поле добре родить.
Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Улесливий приятель схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає.
Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь.
Скільки не думай, а робити треба, бо думка ледача, а робота швидка.
Лучче на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.
У разі нестачі повітря на вимову цілого прислів'я можна швидко, непомітно, за допомогою діафрагми добрати повітря. В кінці кожного прислів'я робити повноцінний вдих.
ТЕМА 2 (5). СТРУКТУРА ВИРАЗНОСТІ МОВЛЕННЯ І ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЇЇ ФОРМУВАННЯ.
ПЛАН
Теоретична частина
1. Техніка мовлення як необхідна передумова словесної дії.
2. Умови правильного дихання оратора.
3. Голос – основне знаряддя роботи вчителя. Природні і набуті властивості голосу. Орфоепічні норми літературної мови і дикція.
|
|
|
4. Наголос, інтонація, паузи, темп мовлення як технічні показники виразного мовлення і виразного читання.
5. Виражальні засоби художнього мовлення. Використання тропів як засобів виразності й образності.
6. Особливі синтаксичні структури. Засоби емоційно-образної виразності (бачення читця, його ставлення до прочитаного, розуміння підтексту твору, майстерність спілкування зі слухачами).
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.
Базова:
8. Бабич Н.Д.. Основи культури мовлення. - Львів:. Світ, 1990.
9. Білоус П. Основи літературознавства: Курс лекцій.–Житомир, 1998.–Лекції 6, 7.
10. Головин Б.Н. Основы культуры речи. – М., 1988.
11. Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою: Методичний посібник. – Житомир, 2001
12. Климова К.Я. Теорія і практика формування мовнокомунікативної професійної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів : монографія / Катерина Яківна Климова. — Житомир : ПП "Рута", 2010. — 560 с.
13. Климова К.Я. Основи культури і техніки мовлення: Навч. посібник. 2-е вид., випр. і доп.— К.: Ліра – К., — 2007. — 240 с. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів).
14. Мова наша – українська : Навчально-методичний посібник для вчителя / Л. І. Мацько, О. М. Семеног та ін. / За ред.. Л. І. Мацько. – К.: Богданова А.М., 2011. – 512 с.
|
|
|
15. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; За ред. Л. І. Мацько. ─ К.: Вища шк., 2003. ─ 462 с.
16. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1993.
17. Сагач Г. Золотослів: Навч. посібник для середніх і вищих навчальних закладів. – К.: Райдуга, 1993.
Допоміжна
5. Антисуржик / За ред. О.Сербенської. – Львів: Світ, 1994
6. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. -.К., 1970.
7. Словник української мови: В 11 т. – К., 1970 – 1980.
8. Український правопис. – К., 1994.
9. Климова К. Я. Розвиток читацьких інтересів у процесі формування мовнокомунікативної професійної компетенції майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей ВНЗ // Українська мова і література в школі. — 2010. —№ 4. — С.26 — 30.
10. Методичні рекомендації щодо організації навчально-дослідницької роботи школярів із використанням українського національного лінгвістичного корпусу (на матеріалах вивчення функціональних можливостей сполучника та дослідження концептів «праця», «робота» у текстах творів Тараса Шевченка /Климова К. Я., Довгий С. О., Комова О. Б., Лісовий О. В., Надутенко М.В., Сидорчук Н. М., Стрижак О. Є., Широков В. А., Шкурко В. В., Якименко К. М. ‑ К. : ТОВ «Праймдрук», 2012. - 76 с.
11. Станіславський К. Робота актора над собою. К.: Мистецтво, 1953.
12. Читанки для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл.
Практична частина
1. Прочитайте рекомендації щодо виконання вправ на розвиток голосу. Врахуйте поради при вивченні особливостей свого голосу.
Вправи на розвиток голосу
Процес постановки голосу складний і трудомісткий. Він потребує тривалої індивідуальної роботи під керівництвом досвідченого спеціаліста. Учитель таких можливостей не має. Над розвитком голосу йому необхідна працювати самому. Щоб не допускати прикрих помилок у процесі виконання вправ, бажано врахувати такі зауваження:
1. Насамперед вивчити власний голос, добре його пізнати, що дасть можливість з'ясувати, якій саме якості голосу приділити більше уваги, яку для цього-краще вибрати вправу. Серед числа вправ і порад вибирати доцільно лише ті, які найнеобхідніші і дають змогу працювати над ними без допомоги спеціаліста.
2. Приступати до вправ лише тоді, коли добре засвоєні основні положення мовного апарату і правильне дихання.
3. Дотримуватися певної поступовості вправ у часі:
З—4 хв. на початку і поступово збільшувати до 10— 12 хв. Проводити їх бажано до сніданку і на свіжому повітрі, якщо ж у приміщенні, то добре провітреному.
4. Перші вправи бажано робити перед дзеркалом з метою одночасного самоконтролю за положенням окремих органів мови.
Вправи допомагають закріпити природне звучання голосу в середньому регістрі, що сприятиме розширенню діапазону за рахунок верхніх і нижніх тонів. У такій же послідовності розвиватиметься сила й рухомість голосу.
Виконувати вправи необхідно послідовно й систематично протягом певного часу, аж поки діапазон голосу не досягне 16, а то й більше півтонів добре вироблених розмовних нот і легко піддаватиметься руховим змінам.
Перш ніж розпочати виконувати вправи, слід перевірити свій обсяг розмовного голосу в півтонах, особливо визначити природну нижню («дно») і верхню («стеля») ноти, щоб у процесі виконання вправ не допускати напруження, передчасного витискування високих чи низьких нот.
Орієнтиром для визначення і закріплення примарного тону (ноти чистого, звучного від природи тону) Р. Черкашин радить брати ноти від «до» до «соль» першої октави; для низьких голосів тон ближчий до «до»; для середніх — до «мі»; для високих «соль» або навіть дещо вище.
(Черкашин Р. Художнє читання: Техніка і логіка мови. – К., 1955. – С.56.).
2. Виконайте вправу, запропоновану Н.Д.Бабич.
Промовте фрази “Добрий день!”, “Будьте здорові”, “Як себе почуваєте?”, “Сьогодні почнуться заняття”, змінюючи їх мелодику (відхиляючи голос вгору, вниз, встановлюючи його на середньому регістрі, а потім у зворотному напрямку.
3. Орієнтуючись на знаки партитури тексту, прочитайте уривок з твору Яреми Гояна “Сповідь перед матір’ю”:
· Використайте мелодії злету і спаду (підвищення і пониження голосу), позначені стрілками після слів, у яких змінено мелодії.
Станемо на коліна перед Матір’ю-Україною↑ і помолимось, як Матері↓ Божій.
Станемо на коліна перед Матір’ю↑ і душею засвітимось праведно↓, як на сповіді.
Станемо на коліна перед Україною↑ — і виростемо духом аж до небес↓.
Є на світі одна Україна↑, як тільки одна є в нас мати↑, і їй наша найсвятіша, дитинна любов↓!
· Уповільніть та прискорте темп читання, виявивши гнучкість голосу (уповільнення темпу позначено пунктирною лінією, прискорення – штриховою).
Станемо на коліна перед Матір'ю-Україною і помолимось, як Матері Божій.
Станемо на коліна перед Матір'ю і душею засвітимось праведно, як на сповіді.
Станемо на коліна перед Україною — і виростемо духом аж до небес.
Є на світі одна Україна, як тільки одна є в нас мати, і їй наша найсвятіша, дитинна любов!
· Прочитайте уривок, змінюючи силу голосу (слідкуйте за вказівками у дужках перед реченнями).
(Голосно) Станемо на коліна перед Матір'ю-Україною і помолимось, як Матері Божій.
(Тихіше) Станемо на коліна перед Матір'ю і душею засвітимось праведно, як на сповіді.
(Так само) Станемо на коліна перед Україною — і виростемо духом аж до небес.
(Голосно) Є на світі одна Україна, (тихіше) як тільки одна є в нас мати, (голосно) і їй наша найсвятіша, дитинна любов!
· Прочитайте кожне речення в запропонованому регістрі. Звертаючись до порад Р.Черкашина, визначте природний для Вас тон і запам’ятайте його.
Станемо на коліна перед Матір'ю-Україною і помолимось, як Матері Божій.(Низький регістр).
Станемо на коліна перед Матір'ю і душею засвітимось праведно, як на сповіді. (Середній регістр).
Станемо на коліна перед Україною — і виростемо духом аж до небес. (Середній регістр).
Є на світі одна Україна, як тільки одна є в нас мати, і їй наша найсвятіша, дитинна любов! (Високий регістр).
4. Використовуючи знаки партитури (див. попередню вправу), підготуйте текст для виразного читання (зверніться до наведених нижче поезій або доберіть вірш самі). Запишіть своє читання, прослухайте і проаналізуйте властивості голосу (силу, висоту, гнучкість, політність). Чи відчувіється у тембрі гугнявість, хриплість, верескливість? Прочитайте вірш вголос для однокурсників і вислухайте їхні висновки та зауваження.
ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Букварі і читанки, парти в два ряди.
Наша перша вчителька в серці назавжди.
Споришева стежечка, стежечка-мережечка,
що водила нас ще й у перший клас.
Сонце світлі зайчики сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики — пишуть палички.
Добре нам читається — вчителька всміхається.
А як хтось не зна — хмуриться вона.
Скільки розгадали ми з нею загадок,
Скільки прочитали ми віршів і казок.
Стороною рідною дниною погідною
йшли через покіс у багряний ліс.
Наша перша вчителька іншихнауча.
Букварі і читанки їм вона вруча.
Споришева стежечка, стежечка-мережечка інших перший раз повела у клас.
Т. Коломієць.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!