Ваші дії при загрозі виникнення радіаційної небезпеки



• При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

• Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

• Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

• Зменшить проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

• Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гро­ші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, пит­ну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

• Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

Ваші дії у разі раптового виникнення радіаційної небезпеки

• Отримавши повідомлення про радіаційну небезпеку, негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку по­слаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева - у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів.

• Не панікуйте. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

• Зменшить можливість проникнення радіаційних речовин у приміщення.

• Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій слід вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,04 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду слід приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5%-ної настоянки на 100 мл молока (консервованого) або суміші для годування; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на склянку молока або води. Наносьте на шкіру рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

• Уточніть місце збору для евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

• Швидко зберіть необхідні документи, цінні речі, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у валізу, що щільно закривається.

• По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.

• Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи.

• 3 прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну оброб­ку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно: зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрусіть його; повісьте одяг на перекладину, віником або щіткою зметіть з нього радіоактивний пил та змийте во-дою; обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

• Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постражда-лому населенню.

Це важливо!

• Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактив­ного забруднення або консервацію; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від ко­рів, які пасуться на забруднених пасовищах.

• Не пийте воду із відкритих джерел та з мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпе­ки; колодязі накрийте.

• Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.

• У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів.

• У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості обов'язково використовуйте за­соби захисту: для захисту органів дихання - протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку, зволоже­ну марлеву пов'язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри - спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидку, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

 

Рекомендації щодо збереження здоров’я в умовах довгострокової дії малих доз випромінювання:

1 Добре харчування.

2 Щоденне випорожнення.

3 Вживання:

- відварів насіння льону, чорносливу, кропиви, проносних трав;

- соків з червоними пігментами (виноградний, томатний);

- чорноплідної горобини, гранатів, родзинок;

- вітамінів А, Р, С, В, соку буряка, моркви;

- хрону, часнику;

- крупи гречаної, вівсяної;

- активованого вугілля (1-2 таблетки перед їжею);

- сирів, вершків, сметани;

- овочів й фруктів (знімати верхній шар до 0,5 см, з капусти видаляти верхні три листки);

- цибуля й часник мають здатність поглинати з організму радіоактивні елементи;

4 Щедре пиття.

 

Хімічна небезпека

 

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом в атмо­сферу і виливом на прилеглу територію сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), таких як хлор, аміак, синильна кисло­та, фосген, сірчаний ангідрид та ін. Це становить серйозну небезпеку для населення. СДОР заражають повітря, уражають органи дихання, а також очі, шкіру, інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небез­пека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), а у разі виникнення хімічного вибуху можливі сильні руйнування на значній території.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 297; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!