Напрями дослідження проблеми нових ІТ в освіті
Серед досліджень проблеми нових інформаційних технологій, орієнтованих на розроблення та реалізацію психолого-педагогічних і методичних цілей навчально-виховного процесу у навчальних закладах можна виділити такі напрями: удосконалення механізмів управління системою професійно-технічної освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж; удосконалення методології та стратегії добору змісту, методів та організаційних форм навчання, виховання, адекватних завданням розвитку особистості учня в умовах інформатизації суспільства; створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу студентів, формування вміння самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності та обробки інформації; створення та використання комп’ютерних тестуючих, діагностуючих методик контролю рівня знань студентів. Ці напрями дослідження зазначеної тематики характерні і для впровадження нових інформаційних технологій в інших навчальних закладах, оскільки мають загальнометодологічний і методичний характер. З точки зору використання дидактичних принципів у навчальному процесі програмні засоби забезпечують: індивідуалізацію та диференціацію процесу навчання (скажімо за рахунок можливості поетапного просування до мети за напрямами різного рівня складності); здійснення контролю зі зворотним зв’язком, діагностикою помилок (констатація причин помилкових дій учня і демонстрування на дисплеї комп’ютера відповідних коментарів) за результатами навчання та оцінюванням результатів навчальної діяльності; здійснення самоконтролю та самокорекції тренування у процесі засвоєння навчального матеріалу та самопідготовки студентів; вивільнення навчального часу за рахунок виконання на комп’ютері трудомістких робіт і діяльності, пов’язаної із числовим аналізом; комп’ютерна візуалізація навчальної інформації (об’єкта, що вивчається, процесу, що розглядається, тощо); моделювання та імітація об’єктів, процесів або явищ, що вивчаються чи досліджуються; проведення лабораторних робіт (наприклад, з фізики або хімії) в умовах імітації у комп’ютерній програмі реального досліду або експерименту; створення та використання інформаційних баз даних, необхідних у навчальній діяльності, та забезпечення доступу до мережі інформації; підсилення мотивації учіння (скажімо, за рахунок винахідницьких засобів програми або створення ігрових ситуацій); озброєння студентів стратегією засвоєння навчального матеріалу; розвиток у студентів мислення (наочного, просторового, теоретичного тощо); формування вміння приймати оптимальне рішення або знаходити варіативні розв’язки у складних ситуаціях; формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури викладача та учня (наприклад, за рахунок використання системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз даних або інтегрованих пакетів користувача).
|
|
|
|
|
|
Узагальнення результатів дослідження різних науковців проблеми впровадження інформаційних технологій в освіті дозволяє проаналізувати найбільш поширені інформаційні технології за такими критеріями:
– матеріально-технічне забезпечення функціонування технології;
– переваги над іншими технологіями;
– недоліки даної технології.
Кейс-технологія (навчання за навчально-методичними комплектами та завданнями) забезпечується друкованими навчальними матеріалами, аудіовізуальними та електронними носіями.
Її переваги полягають у тому, що розроблена достатня кількість методик викладання за цією технологією та навчальних матеріалів; недолік цієї технології – низька комунікаційна інтерактивність.
|
|
|
Кейсо-тьюторська модель дистанційної освіти, яка здійснюється професійно підготовленими викладачами у периферійних центрах, забезпечується друкованими матеріалами та електронними носіями.
Її переваги полягають у низькій собівартості, а недоліком є середній ступінь інтерактивності.
Телекомунікаційна модель у режимі offline, у тому числі з паралельним застосуванням кейс-технології (асинхронна електронна пошта) базується на використанні поштових e-mail-протоколів.
Її перевагами є: ведення архіву, функціонування системи, що забезпечує тестування, використання бази даних, бібліотеки та диспетчеризація пошти; середній ступінь інтерактивності. До недоліків цієї технології можна віднести неможливість реалізації безпосереднього діалогу між викладачем і студентом.
Телекомунікаційна модель у режимі on-line з паралельним використанням кейс-технології базується на протоколах http, ftp та ін.
Її перевагами є: високий ступінь інтерактивності, найбільш розвинена у світі інфраструктура мережі, використання поширених комп’ютерних платформ, низька вартість; недоліком – затримка передачі зображення, звуку.
Підтримка інформаційного простору на теле- та радіоканалахзабезпечується: відеоконференціями на цифровому виділеному супутниковому каналі з використанням відеокомпресії; відеоконференціями на аналоговому виділеному супутниковому каналі.
|
|
|
Переваги її полягають у високому ступені інтерактивності; якісній передачі зображень, зниженні більш як на два порядки пропускної здатності каналу, порівняно з аналоговим телевізійним сигналом, високому ступені інтерактивності, максимально можливій якості передачі зображень з мінімально технологічною затримкою передачі зображення та звуку; недоліком є висока вартість.
Таким чином, сучасні засоби масової інформації та комунікації мають різноманітні можливості використання у навчально-виховному процесі, оскільки являють собою достатньо великий дидактичний потенціал.
Електронні навчальні видання
Необхідність у створенні та використанні нового типу навчальних
засобів – електронних навчальних видань – об’єктивно зумовлена поширенням нових інформаційних технологій на всіх рівня освіти, у всіх формах організації навчання, у цілому процесом інформатизації освіти, основною метою якого є підвищення ефективності навчально-виховного процесу завдяки розширенню обсягів і підвищенню якості викладання інформації, удосконаленню методів і прийомів її опрацювання, а також надання учасникам навчально-виховного процесу практичних навичок застосування прогресивних інформаційних технологій у конкретній діяльності. З розвитком технічних можливостей електронно-обчислювальної техніки дуже часто поняття інформатизації освіти зводиться до реалізації на практиці комп’ютерів і програмно-педагогічного забезпечення до них, причому ці два поняття часто ототожнюються між собою.
Електронні навчальні засоби можуть бути ефективно використані для неперервної професійної освіти людини, оскільки вони є найважливішим елементом дистанційної форми навчання, важливою умовою його організації, а відтак сприяти підвищенню професійної компетентності людини, її мобільності та конкурентоспроможності на ринку праці. До цього слід додати, що хоча у державних стандартах вищої освіти передбачаються дисципліни, які відображають регіональний компонент, навчальні дисципліни за вибором студентів та навчального закладу, навчально-методичне забезпечення цих дисциплін не завжди є якісним. Саме тому існує попит на електронні навчальні
засоби, які видаються провідними вищими навчальними закладами, провідними фахівцями з конкретного наукового і дисциплінарного напряму.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 334; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!