Розрахунок потреби в механізмах

Розрахунок потреби в механізмах виконується відповідно до змінного завдання і норм виробітку на механізми. Норми виробітку на механізми зводимо в таблицю 3. Розрахунок потреби а механізмах зводимо в таблицю 4.

 

Таблиця 3. Розрахунок норм виробітку по операціях.

Назва операції	Марка механізму	Кількість Обслуговуючого персоналу	Норми на 8 год. маш-зм.	Норми на 8 год. люд-зм.	Змінна продуктивність
Валка	ЛП-19	1	255	255	287,7
Трельовка	ЛТ-157	1	126	126	184,0
Обрізка сучків	ЛП-30Б	1	122	122	186,7
Навантаження	ПЛ-2	1	219	219	234,1

 

Таблиця 4. Розрахунок потреби в механізмах.

Назва Операції	Змінний об’єм робіт	Марка Механізму	Норма Виробітку, м³, люд-зм.	Потреба в механізмах
				В роботі		В резерві	Всього
				Розрахункова	Прийнята
Валка	687	ЛП-19	255	2,7	3	─	3
Трельовка	687	ЛТ-157	126	5,5	6	─	6
Обрізка сучків	687	ЛП-30Б	122	5,6	6	─	6
Навантаження	687	ПЛ-2	279	3,1	3	─	3

 

Організація лісосічних робіт.

Для організації лісосічних робіт на лісозаготівельному підприємстві організовуються майстерські дільниці за якими закріплюються комплексні бригади, які виконують весь комплекс лісосічних робіт і оснащені для цього відповідними машинами, інструментами та механізмами. Обєм виробництва майстерської дільниці залежить від річної програми лісозаготівельних робіт підприємства. Кількісний склад машин кожної бригади визначається в залежності від продуктивності окремих машин. Для визначення завдання бригаді на зміну визначається ведучий механізм в бригаді та їх кількість. Приймаємо за ведучий механізм в бригаді ─ валочно-пакетувальна машина ЛП-19 при кількості ведучих механізмів в бригаді ─ 1.

 

 

Завдання бригаді визначаємо по формулі:

 

 

де Н ─ норма виробітку ведучого механізму, м³;

 ─ кількість ведучих механізмів в бригаді;

─ коефіцієнт змінності.

 

м³

 

Розраховуємо необхідну кількість бригад для виконання річного завдання підприємства по формулі:

 

 

де  ─ змінний обєм робіт, м³.

 

Розрахунок потреби в робочій силі.

Розрахунок потреби в робочій силі виконується по завданню на бригаду і норми виробітку на людино-день. Розрахунок потреби в робочій силі зводимо в таблицю 5.

Таблиця 5. Розрахунок потреби в робочій силі.

Назва Операції	Завдання на бригаду	Марка Механізму	Кількість працівників обслуговуючих механізм механізм	Норми виробі вир на люд-день	Потреба		Кількість бригад	Всього
					Розрахункова	Прий нята
Валка	255	ЛП-19	1	255	1,0	1	3	3
Трельовка	255	ЛТ-157	1	126	2,0	2	3	6
Обрізка сучків	255	ЛП-30Б	1	122	2,1	2	3	6
Навантаження	255	ПЛ-2	1	219	1,1	1	3	3

 

10. Технологічний процес на лісосічних роботах.

Розробка лісосіки починається з розробки 50-метрової зони безпеки. Технологічний процес на лісосічних роботах складається з наступних операцій: валка, трельовка, обрізка сучків та навантаження.

Валка виконується за допомогою валочно-пакетувальної машини ЛП-19. Розробка лісосіки починається з розрубки смуги шириною 30-50 м вздовж вуса лісовозної дороги. Смуга розрубується ходами валочно-пакетувальної машини паралельно лісовозному вусу. Після цього пачка зі смуги повинна бути зтрельована і вкладена в запас або відвантажена попередньо обрізавши сучки. Смуга необхідна для маневрування машин, покращення оглядовості, установки сучкорізної машини, розміщення штабелів та навантажувачів.

Розробка основної частини ділянки ведеться відразу на всю її глибину ─ від вуса до дальної границі. Можливо два варіанти початку розробки ділянки: по направленню від вуса і по направленню трельовки. Розробка лісосіки ВПМ ведеться по такій схемі, по якій машина розробляє ділянку переміщуючись по стрічках розташованих перпендикулярно лісовозному вусу. Віддаляючись від вуса, машина вкладає пачки попереду себе під кутом 30-40º до напрямку свого руху. В кінці ділянки машина розвертається і розробляє наступну стрічку наближаючись до лісовозного вуса. Пачки в цьому випадку машина вкладає за собою під кутом 140-150º до напрямку свого руху.

Після відходу ВПМ машини на безпечну відстань трелювальний трактор може брати крайні пачки із будь-якого ряду. Технологічний процес трельовки цими тракторами складається з таких прийомів: холостий хід трактора, захоплення пакету деревини (завантаження), робочий хід трактора і розвантаження.

При холостому ході трактор рухається від верхнього складу до найближче підготовленого пакету деревини. При під’їзді до пакету трактор розвертається і маневруючи направляє кліщовий захват до пакету деревини. Трактор під’їжджає до пакету деревини заднім ходом в напрямку повздовжньої осі пакету деревини. Положення машини по відношенню до пакету деревини тракторист орієнтує по задніх колесах. При під’їзді трактора на віддаль 1-2 м до пакету деревини технологічне обладнання переводиться в робоче положення, для цього розгальмовується лебідка і звільняється та розкривається щелепний захват. При розбіжності комлів більш ніж 0,3 м комлі вирівнюються за допомогою щита трактора в момент під’їзду до пакету деревини. Після чого опускається стріла з відкритим кліщовим захватом на пакет деревини. Кліщовий захват закривається за допомогою лебідки і затягується тросова петля для утримання пакету деревини і стрілу разом з закріпленим пакетом піднімають. Конструкція механізму лебідки і захвату дає можливість формувати рейсове навантаження з 2-3 підготовлених пакетів деревини, що дає можливість збільшувати рейсове навантаження та продуктивність трелювального трактора. Після зачеплення та навантаження пакету деревини трактор виконує робочий хід. Розвантаження на верхньому складі здійснюється шляхом розгальмовування лебідки та розкриття кліщового захвату. При примерзанні пакету деревини до землі перед початком захоплення їх слід зсунути з місця за допомогою штовхача.

Трельовка дерев для обробки їх сучкорізною машиною виконується на верхній склад. Пачки вкладаються паралельно вусу комлями в напрямку вивезення лісу. Відстань від штабеля дерев до сучкорізної машини при протягуванні дерева за комлі повинна бути мінімальна, в середньому 0,5 м. При протягуванні за вершини відстань від штабеля до машини повинна складати 1,8-2 м. Для очищення дерев від сучків при протягуванні за комлі машиніст встановлює сучкорізну машину навпроти штабеля так, щоб комлі знаходились із сторони кабіни трактора. Потім наводяться розкриті ножі сучкорізної головки на дерево і щільно обхвачують стовбур. Прибавивши оберти двигуна, виконується піднімання і повертання дерева таким чином, щоб вісь стовбура і вісь стріли знаходились в одній вертикальній площині. Машиніст протягує захват до сучкорізної головки і важелями зжимає стовбур.

 Переміщенням захвату по стрілі дерево протягується через сучкорізний вузол і вводиться в прийомну головку. Потім захват переводиться на холостий хід і повертається до сучкорізної головки, де дерево знову захоплюється заживним важелем. Протягування дерева вздовж стріли виконується циклічно з перехватами заживних важелів і повернення захвата або у вихідне положення ─ до сучкорізної головки або на відстань, на яку потрібно перемістити хлист. Для обробки дерева в залежності від його довжини треба 2-4 робочих цикли.

Після відходу сучкорізної машини на безпечну відстань до роботи може приступати щелепний навантажувач. Підтрельвані пачки хлистів вкладають на площадках паралельно лісовозній дорозі на відстань 8-10 м від її осі. Кожну наступну пачку трактор вкладає поряд з попередньою по можливості щільніше. При укладці комлі хлистів повинні бути вирівняні. Не допускається робота навантажувача і трелювального трактора на одному й тому ж штабелі. Тому кожна бригада формує не менше двох штабелів. Для нормальної роботи трелювальних тракторів, сучкорізних машин і лісо навантажувачів кожна бригада повинна мати не менше трьох пунктів на одному із них трелювальними тракторами вкладаються пачки дерев; на другому сучко різною машиною обрізуються гілки і на третьому ─ навантажують хлисти щелепними навантажувачами.

 

---

Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 545; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!