Поняття про уяву в психології. Види уяви
Уява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду, а також створення нових образів предметів та явищ, котрих раніше вона ніколи не сприймала.
Уява належить до вищих пізнавальних процесів і є необхідною стороною будь-якої діяльності. Уява породжується потребами, що виникають у житті людини, і насамперед, потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Людина не може розпочинати роботу, не уявивши собі готовий результат своєї праці. Уява властива лише людині і є необхідною умовою її трудової діяльності. Уява значною мірою залежить від спрямованості особистості: її інтересів, прагнень, потреб, переконань.
Види уяви:
За характером продуктивності виокремлюють:
• відтворювальну (репродуктивну) уяву - продукти якої вже були відомі раніше;
• творчу (продуктивну) уяву.
За мірою свободи, довільності визначають:
• Пасивну уяву - що виявляється у хворобливих фантазіях, маренні, або в такому фантазуванні, яке не має усвідомленої мети;
• Активну уяву - яка відбувається в межах творчої діяльності, підкорена певній меті.
За характером образів визначають:
• Конкретну уяву - в ній уявляються певні предмети, речі тощо;
• Абстрактну уяву, що оперує більш узагальненими образами (схемами, символами).
За відношенням до актуальної ситуації виокремлюють:
• Сприймаючу уяву (яка прикована до ситуації);
• Творчу уяву (яка здатна вийти за межі ситуації).
|
|
|
За якісними особливостями, зумовленими конкретними сферами застосування, Т.А. Рібо наводить такі типи уяви:
• Пластична, яка застосовує точно визначені у просторі образи та їх сполучення, що відповідають дійсним відношенням предметів, має зовнішній характер;
• Розпливчаста, яка застосовує емоційні образи, котрі не мають певних обрисів у просторі (уява у музиці);
• Містична, яка застосовує символи; містицизм перетворює природні образи на символічні, прагнучи втілити ідеал у формах зовнішньої природи;
• Наукова - насичена науковим мисленням (у науках, які тільки формуються, вона постає як наукова міфологія; у науках, що сформувалися, вона оживляє логічні схеми);
Сновидіння, галюцинації, марення, мрії, фантазії.
Сновидіння - являють собою регулярно виникаючі під час сну суб'єктивно пережиті уявлення, що супроводжуються зоровими образами. Людина, котра спить, як правило, не розуміє, що знаходиться уві сні й тому не має змоги контролювати хід подій сновидіння. Довільне пробудження зустрічається дуже рідко. Сновидіння бачать по кілька разів за ніч абсолютно всі люди. Сновидіння – розряд пасивної і мимовільної форм уяви.
|
|
|
Галюцинації — несправжні сприйняття та уявлення, коли реального об'єкта в цей час немає. Так само, як ілюзії, вони пов'язані з аналізаторами кори головного мозку і бувають зоровими, слуховими, нюховими, смаковими тощо. Галюцинації можуть бути відносно простими, коли хворий, наприклад, у зовсім порожній кімнаті бачить фігури людей і чує їхні голоси, і складними, коли сприймаються цілі сцени.
Марення— сукупність ідей, думок та уявлень, висновків, що виникли не через засіб обробки прибуваючої інформації і не кореговане прибуваючою інформацією (при цьому не важливо, відповідає висновок марення дійсності чи ні). Принципово важливо, що марення — вияв хвороби мозку людини, є розладом мислення.
Уява і мислення. Роль уяви у житті людини.
Уява тісно пов'язана з мисленням. Подібно до мислення, воно дозволяє передбачати майбутнє. Так само як і мислення, уява виникає в проблемній ситуації, тобто в тих випадках, коли необхідно відшукати нові рішення; так само як і мислення, воно мотивується потребами особи. Реальному процесу задоволення потреб може передувати ілюзорне, уявне задоволення потреб, тобто живе, яскраве представлення тієї ситуації, при якій ці потреби можуть бути задоволені. Але випереджаюче віддзеркалення дійсності, здійснюване в процесах фантазії, відбувається в конкретно-образній формі, у вигляді яскравих вистав, тоді як випереджаюче віддзеркалення в процесах мислення відбувається шляхом операції поняттями, що дозволяють узагальнено і опосередкований пізнавати світ.
|
|
|
Роль уяви у житті людини:
Цінність уявиполягає в тому, що вона дозволяє прийняти рішення і знайти вихід в проблемній ситуації навіть за відсутності потрібної повноти знань, які необхідні для мислення. Фантазія дозволяє "перестрибнути" через певні етапи мислення і все-таки уявити собі кінцевий результат. Але в цьому ж і слабкість такого вирішення проблеми. Намічені фантазією дороги рішення не зрідка недостатньо точні, нестрогі. Проте необхідність існувати і діяти в середовищі з неповною інформацією привела до виникнення у людини апарату уяви. Оскільки на навколишньому нас світі завжди залишаться невивчені області, цей апарат уяви завжди буде корисний.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 364; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!