XVIII. Обговорюючи з кимсь важливі життєві проблеми, ви помічаєте, що ваші власні погляди ще не повністю визначились?
1. Так, часто помічаю.
2. Інколи помічаю.
3. Помічаю доволі рідко.
4. Ні, ніколи не помічаю.
XIX. Чи трапляється так, що якась справа Вам так набридає, що не закінчивши її, Ви беретесь за нову?
1. Таке трапляється доволі часто.
2. Буває час від часу.
3. Таке трапляється рідко.
4. Такого майже ніколи не буває.
XX. Ви дещо неврівноважена людина?
1. Звичайно, так.
2. Мабуть, так.
3. Мабуть, ні.
4. Звичайно, ні.
Завдання №7 Вивчення негативних емоційних станів методом анкетування.
Мета дослідження: дослідити типові негативні психічні стани.
Матеріали та обладнання: бланк-опитувальник Айзенка, ручка.
Інструкція досліджуваному: Перед вами судження, які описують емоційні стани. Оцініть, наскільки кожне з них вам підходить, зробивши позначки «+» у стовпчиках: «підходить», «не зовсім підходить», «не підходить».
Обробка результатів: Бали підраховуються окремо по чотирьом різним шкалам: Тривога: судження 1-10;Фрустрація (переживання невдачі): судження 11-20; Агресивність: судження 21-30;Ригідність (інертність до змін): судження 31-40.За кожну відповідь «підходить» нараховується 2 бали, за відповідь «не зовсім підходить» – 1 бал, за відповідь «не підходить» – 0 балів.
Аналіз результатів: Визначте рівень прояву кожного з цих психічних станів у досліджуваного:
0-7 балів – низький рівень; 8-14 балів– середній рівень; 15-20 балів – високий рівень.
Високий рівень тривоги приводить до підвищення втомлюваності, невпевненості в собі, постійного очікування неприємностей. Низький рівень тривоги може свідчити про надмірну самовпевненість, байдужість і пасивність до діяльності, оточення.
|
|
|
Високий рівень фрустрації свідчить про занижену самооцінку, страх перед труднощами і невдачами. Низький рівень фрустрації – навпаки, про стійкість до невдач і труднощів.
Високий рівень агресивності свідчить про схильність до негативних афектів. Низький – про позитивне ставлення до оточуючого світу.
Високий рівень ригідності свідчить про низьку адаптованість до змінюваних умов життя, труднощі у перебудові. Низькі показники – навпаки, про високу здатність до адаптації до змін.
Бланкдослідження
Дата________________
| № | Психічні стани | підходить | не зовсім підходить | не підходить |
| 1. | Я не відчуваю в собі впевненості. | |||
| 2. | Часто червонію через дрібниці. | |||
| 3. | У мене неспокійний сон. | |||
| 4. | Я легко засмучуюсь. | |||
| 5. | Я турбуюся про уявні неприємності. | |||
| 6. | Мене лякають труднощі. | |||
| 7. | Люблю прокручувати в голові те, що зробив не так, як слід, і звинувачувати себе у своїх недоліках. | |||
| 8. | Мене легко переконати. | |||
| 9. | Я недовірливий. | |||
| 10. | Мені важко витримувати очікування. | |||
| 11. | Нерідко мені здаються безвихідними ситуації, з яких можна знайти вихід. | |||
| 12. | Неприємності мене сильно пригнічують, я занепадаю духом. | |||
| 13. | В більшості неприємностей я схильний без достатніх підстав звинувачувати себе. | |||
| 14. | Нещастя та невдачі нічого мене не навчають. | |||
| 15. | Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її безплідною. | |||
| 16. | Нерідко я відчуваю себе беззахисним. | |||
| 17. | Іноді у мене бувають стани відчаю. | |||
| 18. | Я відчуваю розгубленість перед труднощами. | |||
| 19. | В важкі хвилини іноді веду себе як дитина, хочу щоб мене пожаліли. | |||
| 20. | Вважаю, що недоліки мого характеру невиправні. | |||
| 21. | Залишаю останнє слово за собою. | |||
| 22. | Нерідко в розмові перебиваю співрозмовника. | |||
| 23. | Мене легко розсердити. | |||
| 24. | Люблю робити зауваження іншим. | |||
| 25. | Хочу бути авторитетом для оточуючих. | |||
| 26. | Не задовольняюсь малим, прагну більшого. | |||
| 27. | Коли розгніваюся, то погано себе почуваю. | |||
| 28. | Мені краще керувати, ніж підкорятися. | |||
| 29. | У мене різка, грубувата жестикуляція. | |||
| 30. | Я мстива людина. | |||
| 31. | Мені важко змінювати звички. | |||
| 32. | Мені нелегко переключати увагу. | |||
| 33. | Дуже насторожено ставлюся до всього нового. | |||
| 34. | Мене важко переконати. | |||
| 35. | Часто у мене з голови не йдуть думки, яких варто було б позбавитись. | |||
| 36. | Довго «приходжу в себе», «вихолоняю» після суперечки. | |||
| 37. | Мене розстроюють навіть незначні порушення планів. | |||
| 38. | Часто я проявляю впертість. | |||
| 39. | Неохоче іду на ризик. | |||
| 40. | Важко переживаю відхилення від звичного для мене режиму дня. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання №8. Вивчення вольової саморегуляції методом анкетування.
Мета дослідження: дослідити рівень розвитку наполегливості та самовладання за допомогою питальника А.В. Зверкова та Е.В. Ейдемана.
Матеріали та обладнання: бланк, ручка.
Інструкція: Вам пропонується анкета, яка складається з 30 тверджень. Уважно прочитайте кожне твердження і вирішіть, наскільки воно вірне чи невірне по відношенню до Вас. Якщо твердження вірне по відношенню до Вас, то поставте у бланку питальника напроти цього твердження знак «+», а якщо твердження не вірне, то знак «-».
Обробка результатів:Підрахуйте кількість балів за кожною шкалою, використовуючи наступні ключі:
| Наполегливість | 1. –; 2. +; 6. –; 9.+; 10. –; 11.+; 13. –;16. –;17.+; 18.+; 20. –; 22. –; 24.+; 25. –; 27.+. |
| Самовладання | 3. +; 4.+; 5.+; 7.+; 14. –;16. –; 27.+; 28. –; 29. –; 30. –. |
Аналіз результатів:
Наполегливість
15-14 – Втрата гнучкості в поведінці. Людина не може заспокоїтись, доки не завершить почату справу, нічого не помічає окрім своєї цілі. Надмірно вимоглива до себе. Але при цьому їй важко помічати інші важливі речі: вона може не врахувати те, що обставини змінилися і розпочату справу краще відкласти або взагалі припинити. Така людина за справою часто не помічає інших людей та їх потреби, нехтує своїм здоров’ям. Зазвичай причина такої поведінки –сильне бажання отримати схвалення значущих людей (найчастіше батьків, рідше вчителів, тренерів) і разом з цим страх не виправдати їх очікування.
· Слід тимчасово знизити вимоги до учня. Також слід переконати учня, що на даному етапі «формула його успіху» полягає не у гонитві за кінцевим результатом (відмінний атестат, хороша оцінка за чверть), а у спокійному, ретельному і точному відпрацюванні різних навичок і умінь з предмету, які знадобляться в майбутньому. Наприклад, точна вимова звука іноземної мови, або точне і чітке відтворення фізичного руху.
· Корисно допомогти учневі усвідомити, що його поведінка буває часто неефективною і може навіть зашкодить досягненню його інших важливих життєвих цілей (близькі стосунки, здоров’я).
· По можливості слід провести роботу з батьками, щоб вони також знизили тиск на учня, більше підтримували.
13-8 – Високий рівень наполегливості. Людині властива працездатність, активність. Перешкоди лише додають такій людині більшої активності, мобілізують. Вона не відволікається на різні спокусливі альтернативи, головна її цінність – розпочата справа. Доводить справи до кінця. У неї розвинуте почуття обов’язку, вона поважає встановлені правила, намагається цілком підкорити їм свою поведінку.
7-3 – Недостатньо високий рівень наполегливості. Людина не достатньо працездатна й активна. Перешкоди можуть відбити у неї бажання завершити розпочату справу. Не достатньо обов’язкова. Часто відволікається на сторонні справи, їй важко підкорювати себе встановленим правилам. Вона не самостійна і потребує регулярного зовнішнього контролю та заохочування.
· Постійне відволікання учня й низька працездатність можуть бути пов’язані з слабким типом нервової системи. В такому випадку учневі потрібен індивідуальний підхід.
· Небажання учня долати перешкоди може бути пов’язане із страхом невдачі, невпевненістю в собі (це підтвердять низькі показники по шкалі «самовладання»). В такому випадку учня слід заохочувати за найменший успіх, а також за самі зусилля по доведенню справи до кінця. Важливо, щоб учень зміг відчути «смак» гордості за себе, поваги до себе за те, що він зміг подолати себе і досягти поставленої мети.
2-0 – Низький рівень наполегливості. У таких учнів низька активність і мала працездатність.Вони легко піддаються впливу сторонніх стимулів, непослідовні у виконанні завдань, їм важко навіть певний час утримувати себе в роботі. При цьому вони невпевнені в собі, дуже чутливі, легко ображаються, проте можуть проявляти творчість і вигадливість там, де йдеться про уникнення роботи, отримання хорошої оцінки без належних знань. Зазвичай причинами є підвищена лабільність та імпульсивність, яка властива особам з слабким типом нервової системи, а також неправильне виховання в родині.
· Потребують індивідуального підходу, який врахує їх тип нервової діяльності.
· Потребують систематичного заохочення за докладання вольових зусиль у доведенні справи до кінця.
· По можливості має бути проведена робота з батьками. Важливо з'ясувати, які вимоги батьки пред’являють до учня, наскільки ці вимоги відповідають реальним можливостям учня, наскільки батьки послідовні і наполегливі у своїх вимогах, чи доводять вони самі почате до кінця, чи виконують свої обіцянки. Слід пояснити батькам, що саме має бути зміненим у їх стилі виховання, якщо вони зацікавлені у розвитку вольових якостей дитини.
Самовладання
10 – Надмірний самоконтроль. Прагнення до постійного самоконтролю може приводити до підвищення внутрішнього напруження, переважання постійної тривоги і втомлюваності. Зазвичай причина такої поведінки – страх не виправдати очікування батьків, надмірний тиск з боку батьків або однолітків.
· Слід тимчасово знизити вимоги до учня. Допомогти йому знизити вимоги до себе до більш реалістичного рівня.
· За необхідності провести роботу з батьками, щоб вони також знизили тиск на учня, більше підтримували.
· Якщо причина в стосунках з однолітками, допомогти учневі розв’язати цю проблему, надати необхідну підтримку.
9-6 – Високий рівень самовладання. Це емоційно стійкі люди, які добре володіють собою в різних ситуаціях. Їм властиві внутрішній спокій, впевненість в собі, вони не бояться невідомого і неочікуваного, самостійні й незалежні.
5-2 – Недостатньо високий рівень самовладання. Людина не достатньо володіє собою, в значущих для неї ситуаціях може піддатися впливу емоцій. Внутрішня рівновага хитка, людина час від часу втрачає впевненість в собі. Тому може проявлятися залежність від інших людей та їх думки, а невідоме і неочікуване більше лякає, ніж приваблює.
· Слід розвивати впевненість учня в собі. Для цього учня важливо заохочувати за кожен успіх і не дуже акцентувати увагу на невдачах.
· Слід допомогти учневі навчитись контролювати свої емоції, для цього варто навчити його нескладним прийомам саморегуляції – дихальним вправам, які знижують тривогу та гнів, заспокоюють.
1-0– Низький рівень самовладання. Людині властива імпульсивність, вона легко піддається емоціям, її легко образити. Її лякає все нове і невідоме, тому вона віддає перевагу всьому традиційному, звичному. Зазвичай причиною такої поведінки є особливості нервової системи (слабкий та неврівноважений тип) та неправильне виховання в сім'ї (відсутність вимог до дитини, непослідовність у вимогах, або надмірний тиск).
· Потребують індивідуального підходу, який врахує їх тип нервової діяльності.
· Важливо допомогти учневі розвивати уміння контролювати свої емоції: заохочувати його усвідомлювати наслідки своїх вчинків, навчити нескладним прийомам саморегуляції (дихальним вправам, які заспокоюють).
По можливості має бути проведена робота з батьками. Важливо з'ясувати, які вимоги батьки пред’являють до учня, наскільки ці вимоги відповідають реальним можливостям учня, які заходи вони застосовують для покарання за невиконання вимог. Слід пояснити батькам, що саме має бути зміненим у їх стилі виховання, якщо вони зацікавлені у розвитку вольових якостей дитини.
Бланк дослідження
Дата__________________________________
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!