Запитання № 124. Як поділяються приміщення за небезпекою ураження електричним струмом?
1. Без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні.
2. Без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою, небезпечні.
3. Без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою.
Запитання № 125. Яка величина постійного струму викликає явище фібриляції серця?
1. 100 мА;
2. більше ніж 100 мА;
3. 300 мА.
Запитання № 126. Який опір ізоляції повинен бути для побутових електроспоживачів?
1. Більше 1000 Ом;
2. 1000 кОм;
3. 500 кОм.
Запитання № 127. Яка напруга не є небезпечною для людини, працюючої в сухому виробничому приміщенні?
1. Нижче 36В
2. Нижче 24В
3. Нижче 12В
Запитання № 128. До приміщень з підвищеною електронебезпекою відносять?
1. Де відносна вологість 100%.
2. Де вологість 75%
3. Де вологість 60%.
4. Де є струмопровідна підлога.
Запитання № 129. Під малою напругою постійного струму вважають:
1. Напруга нижча 36В;
2. Напруга нижча 24В;
3. Напруга нижча 110В.
Запитання № 130. Від чого не залежить небезпека ураження людини електричним струмом?
1. Електромагнітне поля;
2. Сили струму;
3. Напруги;
4. Частоти струму;
5. Виду струму.
Запитання № 131. На скільки категорій поділяються приміщення за небезпекою електротравм?
1. 4.
2. 3.
3. 5.
4. 1.
5. 2.
Запитання № 132. При ураженні електричним струмом потерпілого необхідно:
1. Звільнити від дії струму і якщо потерпілий у свідомості зарити його в землю до появи лікаря.
2. Звільнити від дії струму і якщо він у свідомості йому необхідно забезпечити повний спокій до появи лікаря.
|
|
|
3. Звільниш від дії струму і якщо потерпілий у свідомості робити йому штучне дихання до появи лікаря.
Запитання № 133. Напруга кроку це:
1. Це різниця потенціалів між стопами ніг на відстані кроку 0,8 м) в зоні розтікання струму.
2. Це напруга яка виникає на відстані десяти кроків.
Запитання № 134. Скільки є видів захисту від дотику до металевих неструмопривідних частин електрообладнання?
1. 3; 2. 1; 3. 5; 4. 2; 5. 4.
Запитання № 135. Чому дорівнює опір заземлення електроустановок напругою до 1000 В при потужності генератора (трансформатора) 100 кВА і менше (Ом)?
1) 10; 2) 20; 3) 30; 4) 40; 5) 4.
Запитання № 136. Чому дорівнює опір заземлення електроустановок напругою до 1000 В при потужності генератора (трансформатора) більше 100 кВА (Ом)?
1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5.
Запитання № 137. Чому дорівнює опір заземлення електроустановок напругою більше 1000 В у мережах з заземленою нейтраллю? Не більше (Ом)?
1) 0,5; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5.
Запитання № 138. Захисне заземлення – це:
1. навмисне електричне з’єднання із нульовим провідником металевих неструмопровідних частин електрообладнання, які випадково можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;
|
|
|
2. навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електрообладнання, які випадково можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;
3. навмисне електричне з’єднання всіх металевих неструмопровідних частин електрообладнання між собою для загального розподілу потенціалу при випадковій його появі на одній з конструкцій внаслідок пошкодження ізоляції.
Запитання № 139. Величина електроопору заземлюючих пристроїв в будь-яку пору року не повинна перевищувати:
1. 10 Ом при потужності джерела живлення більше 100 кВА і 20 Ом при потужності джерела живлення менше 100 кВА;
2. 4 Ом при потужності джерела живлення більше 100 кВА і 10 Ом при потужності джерела живлення менше 100 кВА;
3. 6 Ом при будь-якій потужності джерела живлення.
Запитання № 140. Яка напруга застосовується для живлення переносного світильника в особливо небезпечних умовах щодо електротравматизму від змінного струму (В)?
1) 12; 2)15; 3)30; 4) 42; 5)50.
Запитання № 141. Яка періодичність випробування діелектричних рукавичок (місяці)?
1) 1; 2)3; 3)6; 4) 9; 5)12.
Розділ 3. Травмонебезпечні виробничі фактори, підвищення безпеки праці на потенційно небезпечних об’єктах (ПНО). Інженерно-технічні заходи, спрямовані на забезпечення безпечного функціонування ПНО.
|
|
|
Запитання № 142. Які міжнародні документи регламентують проведення робіт по запобіганню широкомасштабних техногенних аварій:
1. документи, що приймаються виконавчими органами міжнародних організацій (рішення Ради Безпеки ООН, директиви ОБСЄ тощо);
2. документи, що схвалені та підписані урядами країн, які беруть на себе відповідні зобов’язання (матеріали Стокгольмської конференції, директива Ріо тощо);
3. супроводжуючі документи про регіональне економічне співробітництво (наприклад, про встановлення вільних економічних зон).
Запитання № 143. Надзвичайні ситуації техногенного характеру заведено класифікувати за такими основними ознаками:
1. економічними втратами;
2. сумарними показниками за масштабами наслідків, галузевою ознакою, а також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків;
3. за галузевою ознакою.
Запитання № 144. При виникненні загрози техногенної аварії чи катастрофи інформування населення проводить:
1. представники підприємства, де виникла техногенна аварія чи катастрофа;
|
|
|
2. посадові особи Держнаглядохоронпраці;
3. управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації.
Запитання № 145. План ліквідації аварій (ПЛА) – це:
1. план евакуації населення;
2. план дій посадових осіб Держнаглядохоронпраці при аварії на підприємстві;
3. опис можливої обстановки при аварії; довідка про сили та засоби ЦО, що залучаються до ліквідації аварії; порядок оповіщення; дії органів управління та сил ЦО; організація зв’язку; організація ліквідації наслідків аварії тощо.
Запитання № 146. Виробничий травматизм в галузі визначається за наступними показниками:
1. організаційні; технічні; психофізіологічні; санітарно-гігієнічні;
2. кількісний (частоти); травматизму; мінімальних матеріальних збитків;
3. якісний; ефективний; безпечної роботи.
Запитання № 147. Навчання керівних працівників з охорони праці проводиться:
1. один раз в 6 років;
2. при зміні законодавчих та нормативних документів, що стосуються роботи;
3. один раз в 3 роки.
Запитання № 148. Існують наступні види інструктажів:
1. перший, другий, позаплановий;
2. вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий;
3. ввідний, робочий, черговий.
Розділ 4. Пожежна безпека в галузі. Заходи і засоби системи попередження пожежі та пожежного захисту на галузевих об’єктах.
Запитання № 149. Під вогнестійкістю будівельних елементів та конструкцій розуміють здатність:
1. зберігати свої фізичні та хімічні властивості, незважаючи на дію вогню;
2. не нагріватись під дією полум’я;
3. зберігати несучу спроможність, а також чинити опір нагріванню до критичної температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню.
Запитання № 150. Будівельні конструкції поділяють за вогнестійкістю на:
1. чотири категорії (А, Б, В, Г);
2. п’ять ступенів (І, ІІ, ІІІ, ІV, V);
3. сім класів (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7).
Запитання № 151. Розрізняють наступні категорії виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою:
1. 1, 2, 3, 4;
2. А, Б, В, Г, Д, Е;
3. 1, 2, 3.
Запитання № 152. Вибухонебезпечну зону визначають для встановлення:
1. місця, де можна користуватися відкритим полум’ям;
2. межі, де слід одягати вибухозахисні індивідуальні засоби;
3. простору, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.
Запитання № 153. Розрізняють наступні класи пожежонебезпечних зон:
1. В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа;
2. П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ;
3. 1, 2, 3, 4.
Запитання № 154. Допустимий рівень пожежної небезпеки для людей не може перевищувати:
1. 10-2 ; 2. 10-3; 3. 10-4; 4. 10-5; 5. 10-6;
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 143; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!