Тема: Методика розслідування крадіжок, грабежів, розбоїв
1. З огляду на предмет посягання, спосіб вчинення і приховування, місце реалізації злочинного задуму не виділяють:
1) крадіжки з приміщень;
2) кишенькові крадіжки;
3) викрадення людини;
4) крадіжки транспортних засобів;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
2. Предметом крадіжки може бути:
1) людина;
2) майно;
3) житло;
4) земельна ділянка;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
3. Криміналістична характеристика крадіжок містить відомості про:
1) обстановку, в якій приховуються злочинні напади;
2) предмет злочинного посягання;
3) об`єкт злочинного посягання;
4) особу свідка крадіжки;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
4. Криміналістична характеристика крадіжок не містить відомості про:
1) особу злочинця;
2) предмет злочинного посягання;
3) способи вчинення крадіжок;
4) об`єкт злочинного посягання;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
5. Вихідними даними для порушення кримінальної справи про вчинення крадіжок є:
1) заяви громадян чи посадових осіб;
2) заяви громадян про злочинну діяльність конкретних осіб;
3) затримання з викраденим;
4) усі відповіді вірні;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
6. При розслідуванні крадіжок чужого майна, вчинених шляхом проникнення у приміщення, не висуваються такі версії:
1) крадіжку вчинила стороння особа;
2) крадіжку вчинила стороння особа за участю або при сприянні працівника об’єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою ;
|
|
|
3) наявність ознак старанної підготовки, зухвальства, проявленого нападаючим;
4) крадіжку зі зломом інсценувала матеріально відповідальна особа метою приховання недостачі або ухилення від сплати податків (нібито викрадене майно списується на збитки і тим самим знижується реальний прибуток, що підлягає оподаткуванню);
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
7. Основні обставини, які слід встановити під час розслідування крадіжок:
1) факт відкритого викрадення майна;
2) предмет крадіжки (що викрадено злочинцем), його вартість, ознаки;
3) хто став жертвою нападу, його стан здоров’я і тяжкість тілесних ушкоджень;
4) обставини, що сприяли вчиненню злочинного нападу;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
8. До обставин, які слід встановити під час розслідування крадіжок не належать:
1) ретельне спостереження за жертвою, про що свідчать сліди, залишені на місці спостереження;
2) факт таємного викрадення майна;
3) спосіб вчинення крадіжки, технічні засоби, що були застосовані для таємного викрадення і приховання;
4) обставини, що сприяли вчиненню крадіжки;
|
|
|
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
9. Розпізнання інсценування крадіжки проводиться на підставі вивчення:
1) даних судових експертиз, допитів, очних ставок;
2) позитивних обставин під час розслідування події;
3) показань свідків;
4) анонімно отриманих даних;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
10. Обставинами, що ускладнюють вчинення крадіжок можуть бути:
1) відсутність охоронної сигналізації (або її несправність), недостатнє освітлення у нічний час;
2) відсутність контролю за сторонніми особами (у будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях, гуртожитках);
3) ускладнені конструкції вхідних дверей та засувних пристроїв у житлових будинках;
4) недостатньо кваліфікований підбір матеріально відповідальних осіб і працівників охорони;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
11. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв не включає:
1) час і місце вчинення грабежу чи розбійницького нападу, наявність очевидців, у чому виразилося насильство, які знаряддя були використані;
2) які матеріальні цінності викрадено, їхні індивідуальні особливості та споживча вартість;
3) які обставини сприяли вчиненню злочину;
4) таємний характер злочину;
|
|
|
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
12. До конкретних ознак, притаманних грабежу і розбою відносять:
1) шкода, яка не є небезпечна в момент заподіяння;
2) наявність ознак старанної підготовки, зухвальства, проявленого нападаючим;
3) відсутність спостереження за жертвою, про що свідчать сліди, залишені на місці спостереження;
4) особи свідки злочину;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
13. Яка з версій не є типовою у справах про грабіж чи розбійницький напад:
1) факт злочину встановлено, є відомості про гаданого злочинця (групу осіб), проте нікого не затримано;
2) мав місце грабіж чи розбійницький напад;
3) злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;
4) злочину не було, повідомлення неправдиве;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
14. Вихідними даними для порушення кримінальної справи про грабіж або розбій є такі джерела:
1) заяви громадян чи посадових осіб;
2) заяви громадян про злочинну діяльність конкретних осіб;
3) затримання з краденим;
4) заява очевидців про розбійницький напад;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
15. До інформації, яка має бути оцінена при перевірці слідчих версій не належить:
|
|
|
1) показання потерпілих, свідків та інших осіб;
2) наявність нерозкритих грабежів чи розбоїв у даному районі чи населеному пункті, виявити можливих «гастролерів»;
3) наявність розкритих грабежів чи розбоїв у даному районі чи населеному пункті;
4) відбитки слідів рук, куль, гільз, зброї, автотранспорту, якщо вони використовувалися у вчиненні злочину;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 167; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!