Тема : Методи криміналістики
УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
КРИМІНАЛІСТИКА
ТЕСТИ
для поточного контролю знань студентів юридичного факультету (спеціальність 6.030401 «Право»).
Львів
Видавництво Львівської комерційної академії
2010
Уклав: ст. викл. кафедри кримінального права та процесу Скибіцький Б.А.
Рецензенти: Жолнович І.В., к.ю.н., ст. викладач кафедри кримінального права та процесу ЛКА
Коморний О.І., к.ю.н., доцент кафедри господарського права та процесу ЛКА
Відповідальний за випуск: доц. Щур Б.В.
Рекомендовано до друку Вченою радою юридичного факультету, протокол
№_________ від ______________ 2010 року.
Скибіцький Б.А.
2010
ВСТУП
Контроль за засвоєнням навчального матеріалу є важливою складовою вивчення будь-якої навчальної дисципліни. Повною мірою це стосується і такої фундаментальної навчальної дисципліни як кримінальне право України. Не випадково навчальні плани передбачають проведення з цього предмету поточно-модульного контролю та курсового іспиту. Контроль за вивченням положень цієї навчальної дисципліни здійснюється на семінарських та практичних (лабораторних) заняттях, а також студентами самостійно.
Досить ефективно проведення поточного та підсумкового контролю здійснюється за допомогою тестових завдань, які спрямовані на забезпечення об’єктивності оцінки рівня засвоєння законодавчих, теоретичних та практичних положень курсу.
|
|
|
Тести побудовані відповідно до навчальної програми курсу «Криміналістика», по всіх темах дисципліни.
Тести призначені для самоконтролю та виявлення ступеня засвоєння студентами навчального матеріалу. Запропонована побудова тестів робить їх придатними і для проведення групового контролю в ході навчального процесу.
У тестах є лише одна правильна відповідь. Для оцінювання знань студентів пропонується така шкала: 60% правильних відповідей – «задовільно», 80% - «добре», 95% - «відмінно».
Тема: Поняття і значення криміналістики
1.Термін «криміналістика» (від лат. сrітіпаlis — те, що стосується злочину) уперше вживається :
1) Агатою Крісті;
2) Конан Дойлем;
3) Гансом Гроссом;
4) В.Ю. Шепітьком;
5) Альфонсом Бертильйоном.
2.Термін «криміналістика» вперше вживається :
1) на початку ХХ ст.;
2) наприкінці XIX ст.;
3) на початку ХІХ ст.;
4) наприкінці ХХ ст.;
5) в середині ХХ ст.
3.Наука про закономірності злочинної діяльності та її відображення в джерелах інформації, які слугують основою для розробки засобів, прийомів і методів збирання, дослідження, оцінки і використання доказів з метою розкриття, розслідування, судового розгляду та попередження злочинів— це:
|
|
|
1) криміналістика;
2) криміналістична техніка;
3) криміналістична тактика;
4) криміналістична методика;
5) судова експертиза.
4.Пізнання дізнавачем, слідчим, прокурором та судом їх змісту, перевірку вірогідності існування тих фактичних даних, які складають зміст доказів – це:
1) збирання доказів;
2) дослідження доказів;
3) оцінка доказів;
4) збереження доказів;
5) використання доказів.
5.Логічний процес встановлення допустимості та відносності доказів наявності та характеру зв'язків між ними, визначення шляхів використання доказів з метою встановлення істини— це:
1) збирання доказів;
2) дослідження доказів;
3) оцінка доказів;
4) збереження доказів;
5) використання доказів.
6.Оперування доказами у процесі доказування, встановлення істини – це:
1) збирання доказів;
2) дослідження доказів;
3) оцінка доказів;
4) збереження доказів;
5) використання доказів.
7.Розділ криміналістики, що є системою наукових положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів і методів, призначених для збирання, дослідження і використання доказів - це:
1) судова медицина;
2) криміналістична техніка;
3) криміналістична тактика;
|
|
|
4) криміналістична методика;
5) судова експертиза.
8.Розділ криміналістики, який являє собою систему наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і планування досудового і судового слідства, визначення лінії поведінки осіб, які здійснюють судове дослідження, щодо прийомів проведення слідчих та судових дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів, на встановлення обставин, що сприяють вчиненню і прихованню злочинів – це:
1) судова експертиза;
2) криміналістична техніка;
3) криміналістична тактика;
4) криміналістична методика;
5) жодна з відповідей не є вірною.
9.Розділ криміналістики, який являє собою систему наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і здійснення розслідування і запобігання окремим видам злочинів – це:
1) криміналістична тактика;
2) криміналістична техніка;
3) судова експертиза;
4) криміналістична методика;
5) жодна з відповідей не є вірною.
10. Специфічними завданнямикриміналістики є:
1) розробка технічних засобів, тактичних прийомів і методичних
рекомендацій щодо збирання, дослідження і використання доказів;
2) удосконалення тактичних і методичних основ досудового й
судового слідства, основ судової експертизи;
|
|
|
1) удосконалення криміналістичних методів попередження злочинів;
2) вивчення можливості використання зарубіжного досвіду в боротьбі зі злочинністю;
3) усі відповіді вірні.
Тема : Методи криміналістики
1.Метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь. Тобто це процес розчленування цілого на частини. Він є необхідним етапом пізнання, який нерозривно пов'язаний із синтезом, і є однією з основних операцій, із яких складається реальний процес мислення – це:
1) аналіз;
2) синтез;
3) індукція;
4) дедукція;
5) аналогія.
2.Процес практичного або уявного возз'єднання цілого з частин або з'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле –це:
1) аналіз;
2) синтез;
3) індукція;
4) дедукція;
5) аналогія.
3.Спосіб міркування від окремих фактів, положень до загальних висновків, рух знання від одиничних тверджень до загальних положень – це:
1) аналіз;
2) синтез;
3) індукція;
4) дедукція;
5) аналогія.
4.Спосіб міркування, при якому нове положення виводиться суто логічним шляхом від загальних положень до окремих висновків, рух знання від більш загального до менш загального, окремого, виведення наслідків із припущень – це:
1) абстрагування;
2) синтез;
3) індукція;
4) дедукція;
5) аналогія.
5. Подібність у чомусь між явищами, предметами, поняттями, являє собою умовивід від окремого до окремого або від загального до загального –це:
1) аналіз;
2) синтез;
3) індукція;
4) абстрагування;
5) аналогія.
6. Прийом пізнання (метод), при якому відмітається все несуттєве, полягає в тому, що суб'єкт, відкриваючи певні (суттєві) ознаки досліджуваного об'єкта, не бере до уваги інші — несуттєві – це:
1) аналіз;
2) синтез;
3) індукція;
4) абстрагування;
5) аналогія.
7. Метод дослідження, який полягає в навмисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті об'єктів, явищ із метою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшукуванні смислу цих явищ – це:
1) спостереження;
2) опис;
3) експеримент;
4) порівняння;
5) моделювання.
8. Метод дослідження, який полягає в зазначенні ознак об'єкта. Це може бути усне або письмове перелічення кількісних чи якісних ознак, властивостей в певній послідовності – це:
1) опис;
2) спостереження;
3) експеримент;
4) порівняння;
5) моделювання.
9. Метод дослідження, який передбачає проведення дослідів для відтворення явищ в штучно створених аналогічних умовах – це:
1) вимірювання;
2) спостереження;
3) моделювання;
4) порівняння;
5) експеримент.
10. Метод, який заснований на зіставленні властивостей або ознак кількох об'єктів –це:
1) експеримент;
2) спостереження;
3) порівняння;
4) вимірювання;
5) моделювання.
11. Метод, який передбачає порівняння досліджуваної величини з однорідною величиною, що прийнята за одиницю виміру – це:
1) вимірювання;
2) спостереження;
3) експеримент;
4) порівняння;
5) моделювання.
12. Метод, який полягає у побудові моделей яких-небудь явищ, об'єкта для детального вивчення – це:
1) вимірювання;
2) спостереження;
3) експеримент;
4) порівняння;
5) моделювання.
Тема:Криміналістична ідентифікація.
1. Об`єктами ідентифікації є :
1) людина або її труп;
2) особи, тварини;
3) особи, тварини та предмети;
4) предмети і особи;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
2.У криміналістиці розрізняють такі типи (випадки) ідентифікації:
1) встановлення тотожності за описом;
2) встановлення тотожності за фотозображенням:
3) встановлення тотожності за слідами, які відображають ознаки зовнішньої будови та інших речових проявів;
4)встановлення тотожності цілого за частиною;
5) всі відповіді вірні;
6) правильні відповіді лише 1,2 і 4.
3. При індивідуальній ідентифікації встановлюється:
1) конкретна тотожність;
2) подібність;
3) конкретна тотожність або подібність;
4) подібність або відмінність;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
4. При встановленні групової належності з'ясовується:
1) лише конкретна тотожність;
2) лише подібність;
3) визначається експертом;
4) визначається слідчим;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
5.Ідентифікація як процес встановлення тотожності розпадається на дві стадії:
1) аналітичну і синтезуючу;
2) антропологічну і синтетичну;
3) аналітичну і синтетичну;
4) антропологічну і синтезуючу;
5) жодна з наведених відповідей не є правильною.
6. Способи порівняльного дослідження :
1) спосіб зіставлення (розміщення порівняльних досліджень в одне поле зору або на можливо більш близьку відстань одне від одного, щоб об’єкти були на відстані найкращого сприйняття);
2) спосіб накладення відображень (накладання одного з порівнюваних прозорих відображень на інше, щоб при суміщенні виявити збіги і розбіжності);
3) спосіб лінійного суміщення (розміщення двох відображень так, щоб частина одного з них розглядалася як продовження іншого);
4) всі відповіді правильні;
5) жодна з наведених відповідей не є правильною;
6) правильна відповідь 1 і 3.
7. Позитивна форма результату ідентифікації означає, що:
1) тотожність встановлена;
2) встановлена відмінність;
3) інше вирішення даного питання за переконанням експерта неможливе;
4) існує велика можливість даного рішення, але інше рішення хоча і малоймовірне, але можливе, припустиме;
5) жодна з наведених відповідей не є правильною.
8. Негативна форма результату ідентифікації означає, що:
1) тотожність встановлена;
2) встановлена відмінність;
3) інше вирішення даного питання за переконанням експерта неможливе;
4) існує велика можливість даного рішення, але інше рішення хоча і малоймовірне, але можливе, припустиме;
5) жодна з наведених відповідей не є правильною.
9. Категорична форма результату ідентифікації означає, що:
1) тотожність встановлена;
2) встановлена відмінність;
3) інше вирішення даного питання за переконанням експерта неможливе;
4) існує велика можливість даного рішення, але інше рішення хоча і малоймовірне, але можливе, припустиме;
5) жодна з наведених відповідей не є правильною.
10. Ймовірна форма результату ідентифікації означає, що:
1) тотожність встановлена;
2) встановлена відмінність;
3) інше вирішення даного питання за переконанням експерта неможливе;
4) існує велика можливість даного рішення, але інше рішення хоча і малоймовірне, але можливе, припустиме;
5) жодна з наведених відповідей не є правильною.
Тема:Основи криміналістичної техніки.
1. Науково-технічні засоби криміналістики — це прилади, пристосування і матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або створення умов, що утрудняють учинення злочинів, які можуть бути розподілені на кілька груп:
1) взяті без змін з різних технічних і природно-технічних наук;
2) спеціально пристосовані для криміналістичних цілей;
3) спеціально розроблені для цілей криміналістики;
4) всі відповіді вірні;
5) правильні відповіді 2 і 3.
2. Основними формами застосування криміналістичної техніки є:
1) використання науково-технічних засобів оперативними працівниками при проведенні оперативно-розшукових заходів;
2) застосування науково-технічних засобів слідчими при проведенні слідчих дій;
3) використання науково-технічних засобів спеціалістами та експертами під час відповідних досліджень;
4) застосування науково-технічних засобів учасниками судового
розгляду;
5) всі відповіді вірні.
3. Криміналістична техніка розвивається в трьох основних напрямах:
1) оперативно-слідча, судова, експертна;
2) оперативно-слідча, науково-дослідна, профілактична;
3) оперативно-слідча, судова, профілактична;науково-дослідна, судова, профілактична;
4) жодна з наведених відповідей не є вірною.
4. Криміналістичної техніки не включає такої галузі:
1) судова кінематографія і відеозапис;
2) судова тактика;
3) судова фоноскопія;
4) судова одорологія;
5) судова габітологія.
5. У якій статті КПК України визначаються найбільш загальні правові основи використання технічних засобів:
1) ст. 2 КПК;
2) ст. 22 КПК;
3) ст. 75-76 КПК;
4) ст. 79 КПК;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
6. Чи обов’язково у протоколі зазначається, що перед застосуванням технічних засобів про це були сповіщені особи, які беруть участь у проведенні слідчої дії:
1) ні;
2) обов'язково;
3) на розсуд слідчого;
4) за вимогою всіх учасників;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
7. При оформленні матеріалів, які отримані у результаті застосування криміналістичної техніки, необхідно:
1) показати зв'язок між виявленими технічними засобами фактами та
проведеною слідчою дією,
2) додатки повинні бути засвідчені підписами учасників слідчої дії,
3) додатки повинні мати технічні засоби захисту від фальсифікації
об'єктів;
4) правильні відповіді 1 і 2;
5) всі відповіді вірні.
8. Комплект техніко-криміналістичних та інших засобів (приладів, пристосувань, інструментів, матеріалів) для роботи з доказами під час проведення огляду та інших слідчих дій – це:
1) слідча валіза;
2) слідча, сумка;
3) слідчий портфель;
4) всі відповіді вірні;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
9. Не є основним завданням ПКЛ (пересувної криміналістичної лабораторії):
1) своєчасне транспортування науково-технічних засобів до місця провадження слідчої дії;
2) забезпечення виїзду учасників слідчої дії на місце її проведення;
3) використання ПКЛ для проведення оперативно-розшукових заходів;
4) використання приміщення ПКЛ для провадження процесуальних дій із застосуванням техніко-криміналістичних методів, фіксації їх ходу і результатів;
5) проведення попередніх досліджень предметів, документів, слідів.
10. Технічні засоби профілактики застосовуються:
1) до виникнення злочинного діяння;
2) після вчинення злочинного діяння;
3) під час розслідування злочину;
4) під час судового розгляду;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
ТЕМА : Судова фотографія
1. Судова фотографія поділяється на фотографію:
1) судово-оперативну та фіксуючу;
2) фіксуючу та експертну;
3) судово-дослідницьку та експертну;
4) судово-оперативну та судово-дослідницьку;
5) вірні відповіді 2 і 4.
2. Фіксація певного об'єкта або місця події разом із оточуючими його предметами, будівлями, місцевістю (на фоні оточуючих предметів чи місцевості) - це:
1) орієнтуюча зйомка;
2) оглядова зйомка;
3) вузлова зйомка;
4) детальна зйомка;
5) стереоскопічна зйомка.
3. Фотозйомка, що застосовується для фіксації загального вигляду місця події без оточуючих предметів (аби зафіксувати взаємне розташування найважливіших об'єктів, відобразити їх специфіку) – це:
1) орієнтуюча зйомка;
2) оглядова зйомка;
3) вузлова зйомка;
4) детальна зйомка;
5) стереоскопічна зйомка.
4. Зйомка частин об'єкта (при такій зйомці великим планом фотографуються певні ділянки місця події, що мають важливе значення, та об'єкти, з якими були пов'язані дії злочинця) – це:
1) орієнтуюча зйомка;
2) оглядова зйомка;
3) вузлова зйомка;
4) детальна зйомка;
5) репродукційна зйомка.
5. Зйомка окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події (її завжди провадять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою) - це:
1) орієнтуюча зйомка;
2) оглядова зйомка;
3) вузлова зйомка;
4) детальна зйомка;
5) панорамна зйомка.
6. Фотозйомку щодо осі трупа бажано вести під кутом:
1) 25°;
2) 45°;
3) 65°;
3) 75°;
4) 90°;
5) 180°.
7. Фотозйомка, що полягає в суворому послідовному фотографуванні частин місцевості чи приміщення за горизонталлю чи вертикаллю, а також довгих, високих споруд і окремих великих об'єктів, що не вміщаються в один кадр великого плану – це:
1) вимірювальна зйомка;
2) оглядова зйомка;
3) стереоскопічна зйомка;
4) репродукційна зйомка;
5) панорамна зйомка.
8. Зйомкапризначена для одержання фотознімків, за якими можна визначити розміри сфотографованих об'єктів і відстані між ними (така зйомка може бути виконана кількома способами: з масштабною лінійкою, зі стрічковим (глибинним) або квадратним масштабом) – це:
1) стереоскопічна зйомка;
2) оглядова зйомка;
3) вимірювальна зйомка;
4) репродукційна зйомка;
5) панорамна зйомка.
9. Зйомка(метод одержання знімків), яка дозволяє повніше сприймати об'єм сфотографованих предметів, об'єкт фотографується з двох різних точок, які відповідають позиції лівого і правого ока – це:
1) вимірювальна зйомка;
2) вузлова зйомка;
3) репродукційна зйомка;
4) стереоскопічна зйомка;
5) панорамна зйомка.
10. Система прийомів фіксації площинних об'єктів, що застосовується для відтворення фотографічними способами плоских оригіналів (документів, фотознімків, креслень, схем, малюнків та ін.), при такому фотографуванні дотримуються правил масштабної зйомки, що забезпечує високу точність копії – це:
1) вимірювальна зйомка;
2) детальна зйомка;
3) стереоскопічна зйомка;
4) репродукційна зйомка;
5) панорамна зйомка.
11. Фотозйомка об'єкта, який освітлюється тепловими променями. Об'єктив оснащується інфрачервоним фільтром, а об'єкт освітлюється електролампами розжарювання - це:
1) фотографування в рентгенівських променях;
2) фотографування в інфрачервоних променях;
3) кольорова трансформація;
4) фотографування в ультрафіолетових променях;
5) жодна з відповідей не є вірною.
12. Посилення кольорового контрасту шляхом передачі на фотознімку одних кольорів іншими, більш насиченими – це:
1) фотографування в рентгенівських променях;
2) фотографування в інфрачервоних променях;
3) кольорова трансформація;
4) фотографування в ультрафіолетових променях;
5) жодна з відповідей не є вірною.
13. Метод отримання тіньового зображення за рахунок дії на фотоматеріал рентгенівських променів, які пройшли крізь сфотографований об'єкт( застосовується для вивчення внутрішньої будови частин вогнепальної зброї, замків, пошуку захованих предметів, читання деяких текстів) – це:
1) фотографування в рентгенівських променях;
2) фотографування в ультрафіолетових променях ;
3) фотографування в інфрачервоних променях;
4) кольорова трансформація;
5) жодна з відповідей не є вірною.
14. Метод, заснований на дії ультрафіолетових променів, відбитих від об'єкта зйомки, для збудження люмінесценції об'єкт освітлюють ультрафіолетовим світлом ртутно-кварцевої лампи (за допомогою такої фотозйомки відновлюють витравлені, вицвілі або написані «симпатичними» чорнилами тексти )– це:
1) фотографування в рентгенівських променях;
2) фотографування в інфрачервоних променях;
3) кольорова трансформація;
4) фотографування в ультрафіолетових променях;
5) кольороподіл.
Тема: Судова трасологія.
1. У трасології за слідами не можна встановити:
1) індивідуальну тотожність об'єкта, яким утворений слід
(ідентифікувати об'єкт);
2) групову належність об'єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
3) механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду,
напрямок і кут взаємодії об'єктів тощо);
4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло,
кількість учасників події, їх анатомофізіологічні особливості, напрямок
пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовно час
вчинення злочину та ін.);
5) жодна з відповідей не є вірною.
2. Для проведення дактилоскопічної експертизи слід підготувати:
1) постанову про призначення експертизи;
2) протокол огляду місця події (інші матеріали кримінальної справи);
3) досліджувані об'єкти зі слідами або сліди, перенесені на плівки, фотознімки слідів тощо;
4) зразки для порівняння
5) все вище зазначене;
6) вірні відповіді 1, 3 і 4.
3. Сліди, які відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі, тобто у всіх трьох його вимірах - за довжиною, шириною і глибиною, вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується:
1) об'ємні (вдавлені) сліди;
2) поверхневі (площинні) сліди;
3) статичні сліди;
4) динамічні сліди;
5) локальні сліди.
4. Сліди, які виникають в результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об'єкта (за двома вимірами - довжиною і шириною), обидва об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові:
1) об'ємні (вдавлені) сліди;
2) поверхневі (площинні) сліди;
3) статичні сліди;
4) динамічні сліди;
5) локальні сліди.
5. Сліди, яківиникають в момент спокою, котрий наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку:
1) об'ємні (вдавлені) сліди;
2) поверхневі (площинні) сліди;
3) статичні сліди;
4) динамічні сліди;
5) локальні сліди.
6. Сліди,яківиникають в результаті самого руху одного або обох об'єктів слідоутворення, кожна точка утворюючої поверхні залишає, слід у вигляді лінії (траси):
1) об'ємні (вдавлені) сліди;
2) переферичні сліди;
3) статичні сліди;
4) динамічні сліди;
5) локальні сліди.
7. Сліди, яківиникають у межах контакту взаємодіючих об'єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев'яної підлоги), навколо локального сліду поверхня слідосприймаючого об'єкта залишається незмінною:
1) об'ємні (вдавлені) сліди;
2) переферичні сліди;
3) статичні сліди;
4) динамічні сліди;
5) локальні сліди.
8. Слідивиникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів (наприклад, слід від забрудненого борошном (цементом, пилюкою) верху взуття, навколо взуття, за межами підошви):
1) локальні сліди;
2) переферичні сліди;
3) статичні сліди;
4) динамічні сліди;
5) жодна з відповідей не є вірною.
9.Папілярні візерункиє найпростішими за своєю будовою і складаються з одного-двох потоків папілярних піній, які беруть початок біля одного бічного краю пальця га продовжуються до другого, утворюючи в середній частині візерунка дугоподібні фігури – це:
1) дугові візерунки;
2) петльові візерунки;
3) завиткові візерунки;
4) конусні візерунки;
5) кругові візерунки.
10. Папілярні візерункинайскладніші за будовою, їх внутрішній малюнок має хоча б одне коло, повний зверт спіралі або дві-три системи петель, голівки яких згинають одна одну, або хоча б одне півколо, опуклість якого звернена до основи візерунка – це:
1) дугові візерунки;
2) петльові візерунки;
3) завиткові візерунки;
4) конусні візерунки;
5) жодна з відповідь не є вірною.
Тема: Судова балістика.
1.Об'єктами судово-балістичного дослідження не є:
1) ножі;
2) окремі частини та приналежності зброї;
3) боєприпаси;
4) сліди пострілу (сліди застосування зброї);
5) засоби та інструменти, що застосовувалися для спорядження патронів або виготовлення снарядів.
2.Ручна вогнепальна зброя, за своїм призначенням зброя поділяється на:
1) бойову і не бойову;
2) мисливську і спортивну
3) кустарну і кустарну;
4) спортивну, мисливську і бойову;
5) жодна з відповідей не є правильною.
3. Короткоствольна вогнепальна зброя – довжиною ствола:
1) 20-50 мм;
2) 50-200 мм;
3) 200-300 мм;
4) 300-400 мм;
5) 450-850 мм.
4. Середньоствольна вогнепальна зброя – довжиною ствола:
1) 50-100 мм;
2) 100-200 мм;
3) 200-300 мм;
4) 300-400 мм;
5) 450-850 мм.
5. Довгоствольна вогнепальна зброя – довжиною ствола:
1) 200-300 мм;
2) 300-400 мм;
3) 50-200 мм;
4) 450-850 мм;
5) 400-500 мм.
6. За будовою каналу ствола зброя може бути:
1) неавтоматична, автоматична самозарядна, автоматична самострільна;
2) нарізною, гладкоствольною, комбінованою;
3) заводська, кустарна, саморобна;
4) проста і комбінована;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
7. Залежно від будови ударно-спускового механізму розрізняють зброю:
1) неавтоматична, автоматична самозарядна, автоматична самострільна;
2) нарізною, гладкоствольною, комбінованою;
3) заводська, кустарна, саморобна;
4) проста і комбінована;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
8. За способом виготовлення зброя буває:
1) неавтоматична, автоматична самозарядна, автоматична самострільна;
2) нарізною, гладкоствольною, комбінованою;
3) заводська, кустарна, саморобна;
4) проста і комбінована;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
9. Залежно від функціонального призначення розрізняють зброю:
1) неавтоматична, автоматична самозарядна, автоматична самострільна;
2) нарізною, гладкоствольною, комбінованою;
3) заводська, кустарна, саморобна;
4) проста і комбінована;
5) жодна з наведених відповідей не є вірною.
10. Дріб має діаметр:
1) 1-1,5мм;
2) 1,5-5мм;
3) 5-6,5мм;
4) 1-1,5см;
5) 6,5-7,5мм.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 283; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!