Форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів
У вищому навчальному закладі особливе місце займають такі форми занять, які забезпечують активну участь студентів на заняттях, підвищують знання і індивідуальну. відповідальність за результати праці.
Основною формою діяльності є різні види навчальних занять - відбувається вплив на свідомість і волю студентів, з одного боку, через зміст навчального матеріалу, з іншого — через організацію студентів на навчальну працю і передусім через морально-духовний потенціал викладача.
Дистанційна форма - сприяє зручному оволодінню великим пластом наукової інформації, але навчання втрачає виховний потенціал.
Позааудиторні форми виховання: діяльність наукових гуртків, творчих студій, конференцій, дискусійних клубів, зустрічі з письменниками, художниками, акторами; екскурсії, походи та ін. Усі студенти на добровільних засадах мають бути охоплені різними формами і видами діяльності поза межами суто навчальної роботи, виходячи із необхідності задоволення їхніх індивідуальних потреб, які є джерелом формування мотивів діяльності особистості. Збори, конференції, ігри, спортивна діяльність та ін.
22.3.Психофізіологічний стан являє собою складну ієрархічну систему, що саморегулюється, і являє собою динамічну (за складом і в часі) єдність внутрішніх компонентів (біоенергетичного, фізіологічного, психічного, поведінкового, особистісного, соціально-психологічного), що організовані за принципом взаємоспівдії для забезпечення досягнення цілей діяльності, які формуються під впливом інтеріоризованих людиною як організмом, індивідом, особистістю, елементом соціуму зовнішніх компонентів - соціальних, фізико-хімічних факторів середовища і діяльності. Постановка проблеми психологічних станів у спортивній діяльності має велике практичне значення. Успіх у двобої залежить від обліку не тільки особистості спортсмена, але і його тимчасових психічних станів.
|
|
|
Психічні стани психічне напруження, емоційне збудження, стрес, передстартове хвилювання. Найбільш сприятливими випадками вввжаються ті коли оптимальний рівень напруги співпадає з часом старту. Це стан бойової готовності. Інколи оптимальний рівень психічної напруги не співпадає з часрм старту – називається стортовою лихоманкою. . Стартова апатія – знаження мотивації діяльності, вольової активності і почуття відповідальності.
Білет №23
23.1.
23.2. Самості́йна робо́та студе́нта — основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота студентів з кожної дисципліни навчального плану повинна забезпечити:1.Системність знань та засобів навчання; 2.Володіння розумовими процесами; 3.Мобільність і критичність мислення; 4.Володіння засобами обробки інформації; 5.Здібність до творчої праці. Існують такі види самостійної роботи студентів за цільовим призначенням:1.Вивчення нового матеріалу: читання та конспектування літературних джерел інформації; перегляд відеозаписів; прослуховування лекцій магнітних записів; інші види занять. 2.Поглиблене вивчення матеріалу: підготовка до контрольних, практичних, лабораторних робіт, колоквіумів, семінарів; виконання типових задач; інші види занять. 3.Вивчення матеріалу з використанням елементів творчості: проведення лабораторних робіт з елементами творчості; розв’язання нестандартних задач; виконання розрахунково-графічних робіт і курсових проектів; участь у ділових іграх і в розборі проблемних ситуацій; складання рефератів, доповідей, інформацій з заданої теми; інші види занять. 4.Вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок в умовах виробництва: навчальні практикуми, робота на філіях кафедр; усі види практик; дипломне проектування; інші види занять.
|
|
|
23.3
Білет №24
24.1. Поняття “адаптація” тісно пов’язане з поняттям “стрес”, який розглядається як стан загального напруження організму, при впливі сильного подразника. При впливі на організм стресового подразнення відбувається активізація гіпофізу, який збільшує секрецію адренокортикотропного гормону, стимулюючого діяльність кори наднирника. Механізми такої адаптації(термінової) є загальними для різних стресових впливів. Розрізняють два види пристосувальних змін: термінові (хитливі) і накопичувальні (кумулятивні, стійкі). Механізми і закономірності протікання їх не зовсім однакові.
|
|
|
Термінова адаптація - безупинно протікаючі пристосувальні зміни, що виникають у відповідь на постійно змінювані умови зовнішнього середовища. Вони не супроводжуються стійкими довгостроковими зберігаючимися змінами в організмі, які можуть довгостроково зберігатись. Це дуже важлива особливість, що забезпечує виживання організму у швидко мінливих умовах.
У процесі термінової і накопичувальної адаптації організм за рахунок саморегуляції прагне до максимальної відповідності пристосувальних змін до специфіки зовнішніх впливів. Було відзначено повну відповідність біохімічних змін в організмі характеру зовнішніх впливів, на підставі чого був сформульований закон специфічності біохімічної адаптації.
|
|
|
оптимізація керування спортивним тренуванням вимагає більш глибокого обліку адаптації організму людини як системи і факторів керування процесом адаптації. Спортивне тренування – це керований процес, мета якого полягає в тому, щоб за допомогою планомірного і систематичного впливу на організм спортсмена, підвести його в потрібний час до стану найкращої готовності (спортивної форми )
24.2.Функції контролю знань: специфічні (виявлення, вимірювання й оцінювання знань);загальні (діагностична, освітня, виховна, розвивальна, стимулююча, прогностична, оцінювальна й управлінська). Діагностична - визначення рівня та якості знань учнів, у виявленні прогалин у знаннях та їх причин.Освітня -систематизація знань учнів, коригування результатів їх навчальної діяльності. Виховна -формування моральних якостей учнів, вихованні адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття відповідальності.Розвивальна - формування самостійності і критичності мислення учня, розвиток пізнавальних процесів.Стимулююча - спонукання учнів до систематичної праці, одержання кращих результатів у навчанні, подолання прогалин у знаннях.Прогностичнавизначення шляхів підвищення ефективності роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів.Оцінювальна співставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми.Управлінськакоригування роботи учнів і власної діяльності вчителя, удосконалення організації навчання. Навчальнавиявляється в забезпеченні зворотного зв´язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання, в якому беруть участь два суб´єкти — викладач і студент. Діагностичнавиявлення прогалин у знаннях студентів. Контрольнавизначити рівень знань, умінь, навичок і компетенцій .
24.3. Метод - спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність. Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв'язку і розвитку. Метод як засіб пізнання є спосіб відтворення в мисленні досліджуваний предмет.
Аналізом та вивченням наукових методів займається методологія науки.
Методологія – система методів, які застосовуються в процесі пізнання в межах тієї або іншої науки, тобто методологія розглядається як частина конкретної науки. Методологічна основа – це науковий фундамент, з позиції якого дається пояснення основних наукових явищ і розкриваються їх закономірності. У науці розрізняють два рівні досліджень: емпіричний (спостереження, анкетування, співбесіда, експеримент) та теоретичний (аналіз і синтез. індукція і дедукція. логічні методи узагальнень, встановлення і формулювання закономірностей вивчаючих явищ.).
Білет №25
25.1.Евристичний підхід - застосування додаткових факторів або засобів для досягнення потрібного результату, креативний підхід - включення творчості в вирішенні питань. Розробка педагогічних технологій – це об’єктивний процес, новий етап в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процес природного розвитку людини . Поняття „педагогічна технологія” може бути розглянуте в трьох аспектах: - науковому: педагогічні технології як частина педагогічної науки, яка вивчає і розробляє цілі, зміст і методи навчання і проектує педагогічні процеси; процесуально-описовому: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення запланованих результатів навчання; процесуально-дієвому: здійснення технологічного процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів. Педагогічні технології функціонують і в якості науки, яка досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і в якості системи способів, принципів і регуляторів, які застосовуються в навчанні, і в якості реального процесу навчання. Для побудови педагогічних технологій навчання культурі рухів у фізичному вихованні необхідно визначитись з концептуальними положеннями та принципами функціонування компонентів технології. Для визначення змісту педагогічної технології навчання культурі рухів необхідна певна система об’єднання ряду компонентів (засоби, умови діяльності, принципи, методи, методичні прийоми) для створення алгоритму відповідно до задач, які випливають зі структури процесу навчання руховим діям та особливостей контингенту учнів.
25.2.Студент (слухач) – особа, яка в установленому порядку зарахована до ВНЗ і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів. Риси: вищий освітній рівень; велике прагнення до знань; висока соціальна активність; досить гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості. Цей період життя максимально сприятливий для навчання і професійної підготовки молодої людини.; набуває зрілості соматичної, статевої та психофізіологічної; вік безкорисливої жертовності та повної самовіддачі, невмотивований ризик, невміння передбачити наслідки своїх вчинків, в основі яких лежать не завжди гідні мотиви, інфантильність, несамостійність, підвищений рівень конформізму, нездатність протидіяти негативному впливу найближчого соціального оточення, особливо якщо це референтна группа; активізація самопізнання і подальшого формування самооцінки, період романтики, життєвого оптимізму, кризовими ситуаціями віку є такі:1. Криза професійного вибору 2. Криза залежності від батьківської сім’ї 3. Криза інтимно-сексуальних стосунків. 4. Кризові ситуації в навчально-професійній діяльності. Факторами, що провокують кризові ситуації в студентів, є деякі психотравмуючі особливості організації навчального процесу у вищій школі.Криза може виникнути і на старших курсах. Головна проблема – побудова планів на майбутнє, проте все обмірковується з максималістських позицій: все має бути найкращим, унікальним, неповторним (усе або нічого). Нерідко кризовою є також ситуація працевлаштування після закінчення вищого навчального закладу.
25.3.Системний підхід − один із головних напрямків методології спеціального наукового пізнання та соціальної практики, мета і завдання якого полягають у дослідженнях певних об’єктів як складних систем. Системний підхід сприяє формуванню відповідного адекватного формулювання суті досліджуваних проблем у конкретних науках і вибору ефективних шляхів їх вирішення. Особливі функції системного підходу в науковому пізнанні й соціальній практиці визначаються критичною природою його принципів. Принципи системного підходу:це загальні положення, що відображають відношення, абстраговані від конкретного змісту наукових і прикладних проблем:1.Принцип остаточної (глобальної,генеральної)мети;2.Принципи єдності, зв’язаності і модульності;3.Принцип ієрархії;4.Принцип функціональності;5.Принцип розвитку;6. Принцип децентралізації(розумний компроміс між повною централізацією системи та здатністю реагувати на вплив зовнішнього середовища окремими частинами системи);7.Принцип невизначеності.
Білет №26
1.Самостійна робота учнів пов’язана не тільки з оволодінням теоретичними знаннями, але і безпосередньо пов’язано з руховою активністю, яка може мати не тільки позитивний, а і негативний вплив на організм учнів. Що зумовлює необхідність управління адаптивним функціонуванням організму школяра під час самостійних занять фізичними вправами та науково обґрунтованої системи організації та управління самостійними заняттями фізичними вправами.
На основі аналізу наукових праць провідних можемо виділити такі форми організації фізичного виховання які передбачають самостійну роботу учнів – виконання індивідуальних завдань на уроці з фізичної культури, секційному занятті та виконання домашніх завдань; різноманітні форми самостійних занять під час навчання та на канікулах (ранкова гімнастика, активний відпочинок протягом дня, загартовувальні процедури, тощо).
Однією зі складових системи організації і управління самостійними заняттями фізичними вправами учнів загальноосвітньої школи, на нашу думку є: а) формування мотиваційної готовності школярів до самостійних занять. Для вирішення даної задачі необхідно послідовно і цілеспрямовано озброювати учнів системою спеціальних знань, умінь та навичок, включати в уроки фізичної культури різноманітні навчальні завдання, створювати спеціальні педагогічні ситуації, які б готували учнів до самостійних занять фізичними вправами в умовах навчального і подовженого дня школи, в сім’ї і за місцем проживання. Б)оволодіння учнями знаннями методики самостійних занять фізичними вправами в руховому режимі дня; формування навичок самоконтролю та саморегуляції; В) впровадження системи медико-біологічного та педагогічного контролю; Г) є врахування основ адаптації до фізичних навантажень.
26.2. Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню і оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти - завдання, що стоїть перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. Досягнення мети виховання можливе лише за умови комплексного підходу і залучення до цієї роботи всього професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів (ВНЗ), адміністрації, органів студентського самоврядування та громадських об'єднань студентської молоді. Освітня й виховна діяльність навчального закладу повинна знаходитись у тісному взаємозв'язку, доповнюючи і збагачуючи одна одну. Виховна робота, що проводиться у ВНЗ за межами аудиторії, забезпечує актуалізацію теоретичних знань студентів, спрямовує їх у практичну площину, звертає увагу молоді на найгостріші соціальні проблеми сьогодення, формує їх соціальну зрілість. Головна мета виховної роботи зі студентами – це, по-перше, виховання духовно багатої, розвиненої особистості, громадянина України; по-друге, підготовка до організації виховної роботи в школі, тобто формування вчителя, здатного до творчої, активної діяльності у вихованні учнівської молоді. Зміст виховної роботи: Гуманізація навчально-виховного процессу, Моральне виховання студентів,Громадянське виховання, Правове виховання студентів, Трудове та економічне виховання, Політичне виховання студентів,Екологічне виховання, Естетичне виховання студентів, Фізичне виховання.
26.3. Мікроцикл - є певне поєднання тренувальних занять за відповідними правилами, що забезпечує комплексне вирішення педагогічних завдань, які випливають з цього періоду тренування. Тривалість мікроциклів може коливатися від 3-4 до 7-14 днів, однак найбільш поширеним є тижневий.
Розрізняють мікроцикли: втягувальні, ударні, такі, що підводять до певної спортивної форми, змагальні та відновлювальні.
Планування мікроциклів у багаторазових тренувальних заняттях протягом одного дня вимагає виділення в тренувальному дні основних і додаткових занять з різною переважною спрямованістю і величиною навантаження.
Слід зазначити, що збільшення загальної кількості занять у мікроциклі і, як наслідок, сумарної величини навантаження мікроциклу не повинно відбуватися за рахунок зниження кількості занять з великими навантаженнями (це забезпечується за рахунок раціонального сполучення змісту окремих занять, тренувальних днів за неухильного збереження в мікроциклі трьох–чотирьох, іноді й більше занять з великими навантаженнями).
Білет №27
27.1.Професія вчителя фізичної культури, тренера, інструктора дуже важлива для суспільства. Вона гуманна, цікава і разом з тим дуже відповідальна в оздоровчому аспекті. Фахівець з фізичної культури та спорту повинен бути здатним до креативно-іноваційної діяльності, здатним проектувати, конструювати і перетворювати окремі складові цієї діяльності, доцільно розробляти, моделювати засоби педагогічного впливу та ефективно застосовувати їх в практиці – добиватись високої точності управління терміновими і кумулятивними ефектами адаптації як в руховому, так і інтелектуальному аспектах. Світогляд – це система узагальнених знань про природу, суспільство і місце людини у світі, а також спрямованих на її основі поглядів і переконань. Формування наукового світогляду тривалий багатогранний процес, який потребує розвитку здібностей людини до навчально-пізнавальної діяльності.
Одним з підходів до побудови технології формування науково-педагогічного світогляду фахівців з фізичної культури та спорту може бути евристично-кіберакмеологічний, який дозволяє розробити проект педагогічної евристично-кіберакмеологічної технології формування науково-педагогічного світогляду у майбутніх фахівців фізичної культури і спорту.
Отже, прогностична модель майбутнього фахывця в галузы фызичноъ культури та спорту э – вчитель – творець, здатний до створення різноманітних версій вирішення освітньо-виховних, оздоровчих задач в межах наукового управління адаптивним функціонуванням організму людини.
27.2. Колектив — це соціально значуща група людей, які об´єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення поставленої мети і мають органи самоврядування. Один із різновидів колективу — тимчасовий — об´єднує людей, які є членами постійних первинних колективів і групуються для виконання тимчасових завдань, задоволення своїх пізнавальних інтересів (наукове об´єднання, гурток, спортивна секція, студентський хор, танцювальний ансамбль, туристська група та ін.).
У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи).
Перша стадія: колектив лише складається; його члени недостатньо знають один одного та й куратор мало знає вихованців; студенти не повністю усвідомлюють свої соціальні завдання; не сформовано актив.
Друга стадія. Ознаки: сформовано актив, члени колективу усвідомлюють свої завдання; актив починає виявляти ініціативу, готовий брати на себе виконання окремих функцій з організації діяльності колективу; з´являються неформальні, харизматичні лідери.
Третя стадія. Ознаки: більшість членів колективу свідомо виконує вимоги колективу, його керівника; більшість перейшла на позиції активу; колектив усвідомлює свої завдання, готовий підтримати, захистити, допомогти кожному членові колективу; більшість здатна формувати нові завдання, визначати шляхи їх реалізації.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 986; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!