Не підлягають відшкодуванню збитки



Тема 13. Страхування майна та відповідальності громадян

Комбіноване страхування рухомого та нерухомого майна фізичних осіб.

Обов'язкове страхування відповідальності власників собак.

3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності гро­мадян України, що мають у власності зброю.

Комбіноване страхування рухомого та нерухомого майна фізичних осіб

Майно, що належить фізичним особам, за ступенем важли­вості можна поділити на пріоритетне та інше. До пріоритетного майна належить нерухомість та домашні сільськогосподарські тварини. Іншим майном вважаються предмети щоденного вжит­ку, тобто рухоме майно, що використовується людиною в побуті. Пріоритетність нерухомості та домашніх тварин пояснюється тим, що це майно є основою життєдіяльності людини і задо­вольняє її найважливіші базові потреби матеріального плану. Незалежно від ступеня важливості всі види майна, що належить фізичним особам, страхуються виключно на добровільних заса­дах. Умови страхового захисту домашніх тварин розглядалися раніше.

Страховий захист нерухомого та домашнього майна може бу­ти організований для цих видів майна на підставі укладання двох різних договорів страхування. У той же час існує можливість комбінованого варіантустрахового захисту названих груп майна, за яким об'єктом страхуваннявизнаються майнові інтереси стра­хувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном, що належить на правах приватної власності страхувальникові та членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарство, а також майном, яким страхувальник розпоряд­жається згідно з договором найму (оренди, прокату, лізингу тощо), якщо таке майно не застраховане його власником.

Страхувальником може бути застраховане таке рухомеі не­рухоме майно:

- житлові будівлі та окремі житлові приміщення (квартири, кімнати);

- господарчі будівлі (гаражі, сховища, склади, навіси, криті майданчики, огорожі тощо);

- інженерне устаткування будівель і помешкань (санітарно-технічне, вентиляційне й опалювальне устаткування, га­зові й електричні плити, лічильники, електропроводка, те­левізійний і телефонний кабель, антени тощо);

- оздоблення будівель і помешкань (усі види штукатурних і малярних робіт, покриття підлоги і стелі, дверні та віконні конструкції, вбудовані меблі тощо);

- об'єкти незавершеного будівництва;

- предмети інтер'єру та меблі;

- електропобутові прилади, аудіо-, відео-, кіно-, фото-, елек­тронна техніка;

- килимові вироби, одяг, білизна, взуття, предмети домаш­нього господарства та вжитку, господарський та спортив­ний інвентар;

- вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, унікальні та антикварні речі, колекції - приймаються на страхування тільки в розмірі їх повної вар­ тості згідно експертної оцінки, підтвердженої документально.

Майно приймається на страхування тільки за умови забез­печення належного його збереження. Не можуть бути застраховані:

- готівка в національній та іноземній валюті;

- цінні папери (акції, облігації, сертифікати, векселі, інші цінні папери), посвідчення, свідоцтва, ощадні і чекові книжки, кредитні карти, рукописи, плани, креслення, ак­ ти, бухгалтерські і ділові книги, картотеки та інші офіційні або приватні документи;

- технічні носії інформації (перфокарти, магнітні стрічки, касети, дискети, магнітні диски тощо), слайди та фо­тознімки;

- дорогоцінні метали в пластинах, злитках, дроті, самород­ках або дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння без оправ;

- продукти харчування, спиртні напої і тютюнові вироби;

- вибухові речовини;

- засоби транспорту, пересувні будівельні, сільськогоспо­дарські або інші машини, мотоцикли, мопеди, велосипеди, причепи і тягачі, пересувні житлові вагончики;

- тварини та рослини;

- предмети релігійного культу, ордени, медалі, монети - за винятком колекцій;

- будівлі й приміщення, конструктивні елементи, інженерні системи яких знаходяться в аварійному стані, а також ру­хоме майно, що знаходиться в них;

- майно, що знаходиться в зоні, перебуває під загрозою об­ валу, зсуву, повені або іншого стихійного лиха, а також у зоні військових дій з моменту офіційного підтвердження наявності такої загрози, якщо таке підтвердження було зроблене до укладання договору страхування;

- майно, що зберігається на балконах, лоджіях;

- майно, що використовується з комерційною або про­фесійною метою.

Об'єктами страхування за цими Правилами можуть бути майнові інтереси страхувальника (вигодонабувачів), що не супе­речать законодавству України, пов'язані з володінням, користу­ванням і розпорядженням майном.

Для укладання договору страхування потрібно обов'язково визначити страхову суму, яка встановлюється за згодою сторін у розмірі, що не перевищує дійсної вартості застрахованого майна (страхової вартості). Дійсна (страхова) вартість майна встанов­люється за згодою сторін на підставі документів, що підтверджу­ють вартість майна, експертної оцінки, або заявленої страхуваль­ником вартості майна, з урахуванням цін і тарифів, що існують на момент укладання договору страхування. Страхова сума може встановлюватися окремо по кожному застрахованому об'єкту або сукупності об'єктів (групам, категоріям майна), зазначених у до­говорі страхування.

Якщо майно застраховане в кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страхо­вик здійснює виплату пропорційно розмірові страхової суми за укладеним ним договором. Майно може бути застраховане на ос­нові системи дійсної вартості, що гарантує повне відшкодування збитків у випадку їх виникнення, чи на основі системи про­порційної відповідальності, за якою страхове відшкодування буде становити таку пропорцію до суми збитків, як страхова сума до страхової оцінки.

Договором страхування може бути також передбачена франшиза (умовна або безумовна). Франшиза визначається за згодою сторін у відсотках від страхової суми або в абсолютному розмірі. Франшиза може встановлюватись окремо по кожному об'єкту страхування, страховому випадку (ризику).

За договоромстрахування можуть бути застраховані майнові інтереси страхувальника, пов’язані з ризикомвтрати (заги­белі) або ушкодження майна, що виникли в наслідок:

1. Пожежі- процесу горіння з відкритим полум'ям або без нього (тління) поза місцями, що спеціально для цього призначені, який може розповсюджуватися спонтанно та довільно. Страховик також відшкодовує збитки, що ви­никли внаслідок впливу на застраховане майно продуктів горіння, гарячих газів, високої температури і заходів по­жежогасіння, застосованих з метою гасіння або запобіган­ня подальшому поширенню вогню.

Не підлягають відшкодуванню збитки, що виникли:

а) внаслідок впливу корисного (робочого) вогню або тепла, необхідних для проведення плавки, зварювання, термічного опра­цювання; випалу, готування, копчення, сушіння та інших подібних цілей, поза установками, що використовують вогонь або тепло;

б) в результаті самозаймання, що сталося внаслідок природ­них властивостей застрахованого майна;

в) внаслідок загоряння приладів з електричним живленням, якщо дане загоряння не призвело до загибелі або пошкодження іншого майна;

в) в результаті пожежі, яка виникла внаслідок протиправ­них дій третіх осіб (підпалу), якщо інше не передбачено догово­ром страхування.

2. Вибуху - звільнення великої кількості енергії за корот­кий період часу, засноване на проникненні газів до роз­ ширення. Вибухи, які виникли внаслідок протиправних дій третіх осіб, не є страховим випадком, якщо інше не передбачене договором страхування.

Не підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні двигу­нам внутрішнього згоряння внаслідок вибухів, що виникають у камері згоряння.

3. Стихійних лих: бурі, урагану, смерчу, шторму, повені, підтоплення, паводку, льодоходу, землетрусу, осідання ґрунту, зсуву, обвалу, селю, снігових лавин, каменепаду, крупного граду, сильного дощу, зливи, ожеледі, сильного снігопаду, хуртовини, сильних морозів та інших надзви­чайних руйнуючих явищ природи, якщо це передбачено договором страхування. Ознаки надзвичайних випадко­вих ситуацій визначаються державними уповноважени­ми органами з питань гідрометеорології, геології та вико­ристання надр.

Не підлягають відшкодуванню збитки, що виникли:

а) в результаті розмокання або розчинення внаслідок дії води або інших рідин;

б) від падіння конструктивних елементів і уламків (частин) застрахованого майна, спричиненого його частковою руйнацією або ушкодженням внаслідок старіння (зносу) цього майна або ви­робничих (будівельних) дефектів;

в) в результаті проведення вибухових робіт, виїмки ґрунту, засипання пустот або інших земляних робіт;

4. Дії води - аварій водопровідних, каналізаційних, опалю­ вальних, протипожежних (спринклерних) систем або інших гідравлічних систем, проникнення води або інших рідин із сусідніх помешкань, раптових (не спричинених необхідністю їхнього вмикання) спрацьовувань протипо­жежних систем.

Не підлягають відшкодуванню збитки.

а) внаслідок дії води або іншої рідини, що проникла через відкриті вікна або двері, спеціально пророблені отвори, не перед­бачені проектом, або отвори, що утворилися внаслідок старіння;

б) внаслідок підвищеної вологості усередині помешкання;

в) внаслідок ушкодження майна, що знаходиться в підваль­них або заглиблених помешканнях на відстані менше 20 см від по­ верхні підлоги;

г) внаслідок природного зносу або корозії систем.

5. Стороннього впливу:

а) наїзду наземних транспортних засобів або самохідних машин;

б) впливу водних транспортних засобів або самохідних пла­ваючих інженерних споруджень;

в) падіння на застраховане майно літаків, вертольотів, космічних апаратів, аеростатів, дирижаблів та інших літальних апаратів, їхніх частин, уламків або їхнього вантажу (предметів з них);

г) падіння на застраховане майно дерев та впливу інших об'єктів, передбачених договором страхування.

6. Протиправних дій третіх осіб- зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключ­но таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище: крадіжки зі зломом, відкритого викраден­ня майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій), а також умисного знищення або пошкодження майна, вчиненого шляхом підпалу або іншим способом.

Не підлягають відшкоду­ванню збитки, що виникли внаслідок шахрайства з боку третіх осіб.

7. Розбиття скла- випадкового розбиття або розбиття в ре­зультаті навмисних дій третіх осіб шибок, вітражів, скля­них стін, дзеркал, віконного і дверного скла, розмір яких вказується в договорі страхування, а також пошкодження віконних і дверних рам або інших обрамлень, у яких закріплене таке скло;

Не підлягають відшкодуванню збитки, що виникли внаслідок:

а) видалення або демонтажу скла або деталей із скла з вікон­ них рам або з інших місць їхнього постійного кріплення;

б) ушкодження поверхні скла і виробів із скла (подряпини або відколи).

Договір може бути укладений по сукупності усіх ви­щезгаданих страхових ризиків або у будь-якій їхній комбінації усіх вищезгаданих страхових ризиків.

В обсяг страхових зобов'язань страховика можуть бути включені витрати страхувальника на заходи превентивного та репресивного характеру.

Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок:

- ядерного вибуху, радіації або радіоактивного зараження;

- військових дій, а також маневрів або інших військових за­ ходів, якщо інше не передбачено договором страхування;

- громадянської війни, терористичних актів, народних хви­лювань усякого роду або страйків, якщо інше не передба­чено договором страхування;

- вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення застрахованого майна по розпорядженню державних ор­ганів;

- навмисних дій страхувальника, його близьких родичів, або вжитих іншими особами з відома страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку; невико­нання, порушення чинних норм і розпоряджень органів відомчого і державного пожежного нагляду, неприйнят­тя заходів для попередження можливої загибелі або уш­кодження застрахованого майна;

- дефектів і недоліків застрахованого майна, що були відомі страхувальникові до настання страхового випадку, але про які не було повідомлено страховику;

- самозаймання, шумування, гниття, усушки або інших при­родних процесів, що відбуваються в застрахованому майні.

Фізична особа може укласти договір страхування на термін до одного року, на один р. чи на більший період, але в останньому випадку щорічно переглядається страхова оцінка та страхова су­ма. Щодо страхового платежу, то він встановлюється виходячи з розміру страхової суми, строку страхування і страхового тарифу по відповідному ризику та об'єкту страхування. Страховик при визначенні розміру страхового платежу застосовує базові тарифні ставки залежно від виду майна, прийнятого на страхування, стра хового ризику, строку страхування. Базовий тариф може бути збільшений або зменшений з урахуванням факторів ризику: ос­нащеності застрахованого помешкання, його вогнестійкості, технічних особливостей об'єкта, поверховості будинків, наявності засобів пожежогасіння, віддаленості від найближчого поста по­жежної служби, аварійних і ремонтних служб, наявності засобів охорони, власного обсягу покриття, географічного положення та інших факторів, що впливають на ступінь страхового ризику.

При страхуванні на строк менше одного року страхова премія сплачується в такому розмірі складає таку частину від су­ми річного страхового платежу:

Строк дії договору страхування (в місяцях)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Страховий платіж % від річного страхового платежу

30 35 45 50 55 65 70 80 85 90 95

При страхуванні на строк більше одного року страховий платіж за договором страхування встановлюється як сума страхо­вих платежів за кожний рік. Якщо термін страхування встанов­люється як р. (декілька років) і місяць (декілька місяців), то стра­ховий платіж за місяць (декілька місяців) визначається як про­порційна частина страхового платежу за р.

Страховий платіж за неповний місяць сплачується як за повний.

Страховий платіж сплачується одноразово або частинами в декілька термінів у порядку, встановленому договором страху­вання. -

При підписанні договору страхування між страхувальником і страховиком повинно бути досягнуто згоди за такими істотними умовами:

а) про об'єкти страхування;

б) про характер подій, на випадок настання яких здійснюється страхування (страхових випадків);

в) про розміри страхових сум;

г) про строк дії договору страхування та територію страху­вання;

д) про страхові тарифи, розміри страхових платежів та стро­ки їх сплати;

є) про порядок зміни і припинення дії договору страхування;

є) про умови здійснення страхової виплати, причини відмо­ви у страховій виплаті;

ж) про права та обов'язки сторін і відповідальність за неви­конання або неналежне виконання умов договору стра­хування;

з) про інші умови за згодою сторін, та визначені чинним за­конодавством.

Договір страхування набуває чинності з моменту надход­ження першого страхового платежу на поточний рахунок чи до ка­си страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

Дія договору страхування припиняється о 24 год доби, що зазначена в договорі страхування як дата закінчення його дії, а та­кож у випадках, передбачених чинним законодавством.

Договір страхування діє тільки на території, що вказана у до­говорі страхування (території страхування), при цьому територією страхування нерухомого майна є його фактичне місцезнаходження, а територією страхування рухомого майна є вказані у договорі стра­хування будівлі, склади та приміщення або ділянки, в яких зберігається застраховане майно. Це застереження не розповсюд­жується на майно, яке зазнало пошкоджень під час евакуації з місця страхової події з метою його врятування. Якщо територія страхуван­ня рухомого майна змінюється, то страхувальник повинен попере­дити про це страховикові не пізніше, ніж за три доби до моменту зміни фактичного місцезнаходження застрахованого майна.

Усі зміни та доповнення до договору страхування прийма­ються за згодою сторін у письмовій формі.

Передбачається також умова дострокового розірвання дого­вору страхування з ініціативи страхувальника (наприклад, втрата права власності в разі продажу або дарування будівель та ін.). Тоді, якщо в період страхування не було страхового випадку, страхувальникові повертається частина сплаченого платежу. Об­числюється вона пропорційно до невикористаного терміну, за який страховик має нести відповідальність, із зменшенням на пев­ну суму, використану на ведення справи страхової компанії:

СП = СП1 – СП1 ∙ К1

де СП - премія, що підлягає поверненню у випадку достроко­вого розірвання договору страхування ;

СП1 - сплачена страхова премія;

К1 - коефіцієнт, який враховує пропорційність терміну страхування та частку витрат на ведення справи.

У випадку збільшення страхової суми страхувальник спла­чує додаткову страхову премію, величину якої можна обчислити за формулою

ДП = СПі – СП2 ∙ Т/ 12,

де ДП - додаткова страхова премія,

СП1 - премія, визначена за меншою страховою сумою;

СП2 - премія, визначена за більшою страховою сумою;

Т- кількість місяців, що залишилися до закінчення терміну страхування від моменту збільшення страхової суми.

При зменшенні страхової суми страхувальник має право на повернення частки надмірно сплаченої страхової премії, величина якої розраховується за формулою

ЧП = СП1 ∙ К2 - СП2 ∙ К1

де ЧП - частка страхової премії, що підлягає поверненню стра­хувальникові у випадку зменшення страхової суми;

СП1 - страхова премія, що обчислена за більшою страховою сумою;

СП2 - страхова премія, що обчислена за меншою страховою сумою;

Кі та К2 - відповідні коефіцієнти, що враховують про­порційність терміну страхування та витрати на ведення справи залежно від моменту зменшення страхової суми.

У разі зміни страхувальником будівель (замість проданих будівель придбано інші) укладається новий договір. Тоді страхо­вий платіж обчислюється на підставі характеристики нових будівель з урахуванням невикористаної частини платежу за попе­реднім договором.

Укладений договір страхування свідчить про те, що в разі настання страхового випадку страхувальникові буде відшкодова­но збиток. Оперативне вирішення питання про виплату страхового відшкодування створює сприятливі передумови для швидкого відновлення майнового стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити заходів щодо зменшення збитків, завда­них страховим випадком: повідомити протягом доби компетентні органи (залежно від події - пожежний нагляд, органи міліції та ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховика; да­ти змогу представникам страховика оглянути пошкоджені будівлі, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі невиконання страхувальником зазначених вимог страховик має право не вип­лачувати страхового відшкодування.

Документи, які підтверджують настання страхового випад­ку та розмір збитків:

1) заява, що складається страхувальником за формою, виз­наченою страховиком;

2) перелік пошкодженого, знищеного або викраденого майна;

3) документи, видані Компетентними органами, які підтвер­джують настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок;

4) наявність протиправних дій підтверджується постано­вою Компетентного органу, що проводить дізнання або попереднє слідство, про порушення кримінальної справи за ознакою скоєння відповідного злочину;

5) страховий акт;

6) кошторис збитків - документ, що складається страхови­ком або уповноваженою ним особою; визначає та обґрун­товує розмір збитків, понесених страхувальником внаслідок настання страхового випадку, а також витрати на рятувальні роботи;

7) за наявності осіб, винних у заподіяних збитках, - доку­менти, необхідні для забезпечення реалізації права стра­ховика на регресний позов.

Страхове відшкодування сплачується тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Страху­вальник зобов’язаний надати страховику усі необхідні докумен­ти, що підтверджують причини та розмір збитків, перелік яких на­ведено вище. Ненадання таких документів дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами.

Розмір збитків визначається страховиком або уповноваже­ною ним особою шляхом проведення експертизи і складання ко­шторису збитків. Кожна із сторін має право на проведення неза­лежної експертизи. Незалежна експертиза проводиться за раху­нок сторони, яка вимагала її проведення. Якщо незалежна експер­тиза визнала випадок нестраховим, витрати на її проведення несе страхувальник.

Страховик повинен скласти страховий акт протягом десяти робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів.

Якщо випадок визнано страховим, страхове відшкодування виплачується протягом 5-ти робочих днів з дня підписання стра­хового акту, якщо договором страхування не передбачений інший строк виплати.

За згодою сторін, страхове відшкодування може бути випла­чене страхувальнику або перераховане на рахунок, вказаний стра­хувальником у заяві на виплату страхового відшкодування, згідно з належним чином оформленими документами, наданими спеціалізованими підприємствами (будівельними, ремонтними тощо), про вартість ремонтних (відбудовних) робіт (наряд-за-мовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо). Вказані докумен­ти повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість складових частин та матеріалів, використаних під час ре­монту (відбудовних робіт). Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розсліду­вання обставин страхового випадку. Страховик не може відмови­ти страхувальникові в проведенні розслідування і повинен ознай­омити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випад­ку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

У разі необхідності страховик може робити запити про відо­мості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних ор­ганів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та об­ставини страхового випадку.

Страхове відшкодування виплачується тільки після того, як встановлено причини і розмір збитку від подій, передбачених до­говором страхування, і складений страховий акт.

Страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний надати заяву про виплату страхового відшкодування разом з всіх необхідних документів, що підтверджують права його власності на застрахо­ване майно на момент надання заяви, а також про причини і розмір збитку (довідки з органа Державного пожежного нагляду, висновки відповідного органа державної аварійної служби, повідомлення про порушення або відмову в порушенні криміна­льної справи органами МВС, довідки з місцевої гідрометеослуж­би про те, що відбулося, тощо), на підставі яких страховик зо­бов'язаний протягом 10 днів скласти страховий акт.

Розмір страхового відшкодування дорівнює розміру за­подіяних визначених за вирахуванням встановленої договором страхування франшизи та сум, отриманих страхувальником у відшкодування збитків від інших осіб, але не більше страхової суми.

Непредставлення необхідних страховиком документів без об'єктивних причин дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування в частині збитку, що не підтверджена такими до­кументами.

Якщо страховиком прийняте рішення про виплату, стра­хове відшкодування виплачується протягом 5-ти днів від дня підписання страхового акта, якщо договором не передбачений інший строк виплати.

Якщо випадок визнано нестраховим, страховик на протязі двох робочих днів від дня підписання страхового акта письмово повідомляє про це страхувальника

При значних збитках, коли їхній повний розмір протягом встановленого в договорі страхування строку визначити немож­ливо, договором страхування може бути передбачена виплата страхового відшкодування частками. У цьому випадку, за зго­дою страхувальника і на підставі його письмової заяви, страхо­вик відшкодовує частину збитків шляхом видачи авансу у виз­наченому сторонами розмірі, а частину відшкодування, що за­лишилася, виплачує після визначення повного розміру збитку у встановленому порядку.

Причини і розмір збитку встановлюються страховиком на підставі даних огляду, експертиз і документів, необхідність на­дання яких визначається характером події і вимогами законо­давства України.

У випадку виникнення спору між сторонами про причини і розмір збитку кожна зі сторін має право зажадати проведення експертизи. Експертиза проводиться за рахунок сторони, що зажадала її проведення.

Збитки визначаються:

- при загибелі майна - у розмірі дійсної вартості майна на дату укладання договору страхування з урахуванням зно­су за час дії договору, але не більше страхової суми, за вира­хуванням вартості наявних залишків, придатних для по­ дальшого використання. Загибель застрахованого майна означає повне або часткове знищення майна, при якому витрати на відновлення дорівнюють дійсній вартості або її перебільшують, з урахуванням зносу за період дії Договору;

- при ушкодженні (частковій руйнації) майна - у розмірі витрат на його відновлення;

- при викраденні майна - у розмірі дійсної вартості майна на момент укладення договору страхування з урахуванням зносу за час його дії.

- Витрати на відновлення майна містять у собі:

- витрати на матеріали і запасні частини для ремонту (відновлення з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку), необхідні для відновлення застрахо­ваного майна до стану, в якому воно знаходилося безпосе­редньо перед настанням страхового випадку;

- витрати на оплату робіт із ремонту, необхідного для відновлення застрахованого майна до стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку.

До витрат на відновлення майна не належать:

- витрати, пов'язані зі змінами або поліпшеннями застрахо­ваного об'єкта;

- витрати, пов'язані з тимчасовим (допоміжним) ремонтом або відновленням;

- інші, зроблені понад необхідні, витрати.

У разі, коли страхова сума становить певну частку дійсної (страхової) вартості застрахованого об'єкта:

Страхове відшкодування виплачується в такій самій частці від визначених по страховому випадку збитків, якщо інше не передбачено договором страхування (пропорційна си­стема відповідальності).

Договором страхування може бути передбачено також відшкодування збитків у повному обсязі але не більше страхо­вої суми (система відповідальності по першому ризику).

Розмір страхового відшкодування встановлюється з ураху­ванням франшизи після відрахування сум, отриманих страху­вальником (вигодонабувачем) у відшкодування даного збитку з інших осіб, а у випадку подвійного страхування - також і з засто­суванням положення п. 5.4. даних Правил.

Якщо договором страхування не передбачене інше, до стра­ховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить у ме­жах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник (вигодонабувач) має до особи, відповідальної за збитки, відшкодовані в ре­зультаті страхування.

Право вимоги, яке перейшло до страховика, здійснюється ним із дотриманням правил, що регулюють відношення між стра­хувальником (Вигодонабувачем) і особою, відповідальною за збит­ки.

Страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний передати страховику всі документи і докази і повідомити йому всі відо­мості, необхідні для здійснення страховиком права вимоги, що пе­рейшло до нього.

Якщо страхувальник (вигодонабувач) відмовився від свого права вимоги до особи, відповідальної за збитки, відшкодовані страховиком, або здійснення цього права стало неможливим з ви­ни страхувальника (вигодонабувача), страховик звільняється від виплати страхового відшкодування цілком або у відповідній час­тині і вправі зажадати повернення зайво виплаченої суми відшко­дування.

Якщо страхувальник або вигодонабувач одержали відшкоду­вання збитку від третіх осіб, страховик виплачує лише різницю між сумою, що підлягає виплаті за умовами страхування, і сумою, отри­маної від третіх осіб. Страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний негайно сповістити страховика про одержання таких сум.

Якщо на момент виплати страхового відшкодування стра­хувальник має заборгованість по сплаті страхового платежу, то із суми страхового відшкодування страховик утримує несплачену частину страхового платежу.

Після виплати страхового відшкодування, відповідальність страховика зменшується на суму виплаченого страхового відшкоду­вання. Наступні виплати страхового відшкодування проводяться з урахуванням зменшення відповідальності страховика. Якщо страхове відшкодування виплачене в розмірі повної страхової суми, то дія до­говору страхування припиняється з дня складання страхового акта.


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 375; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!