Забій грудної клітки та перша медична допомога при ньому
Закриті забої грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів викликаються звичайно тяжким, швидко діючим агентом (забій при автомобільній, залізничній, трамвайній аваріях, а також при падінні з висоти та ін..). Внаслідок такого забою грудна стінка тимчасово змінює свою конфігурацію, може статися множинний перелом ребер з пораненням їх відламками плеври і легень. Органи середостіння (серце, великі судини і бронхи) ушкоджуються рідше.
Внаслідок ушкодження плеври і легенів розвивається пневмоторакс, гемоторакс і підшкірна емфізема.
Пневмоторакс – накопичення атмосферного повітря в плевральній порожнині, яке потрапляє через відкриту проникаючу рану грудної клітки (відкритий пневмоторакс) або при ушкодженні легені чи бронха (закритий пневмоторакс). Відкритий пневмоторакс виникає при проникаючих пораненнях грудної клітки. При цьому можливе балотування органів середостіння, що супроводжується розладом кровообігу і дихання.
Клапанний пневмоторакс характеризується прогресуючим нагромадженням повітря в плевральній порожнині. Він виникає при клаптевих розривах легені і бронха. При вдиху клапоть відтискується і повітря потрапляє в плевральну порожнину, при вдиху клапоть закриває рановий отвір у легені, і повітря з плевральної порожнини не має виходу. З кожним вдихом кількість повітря в плевральній порожнині збільшується. Внаслідок зростаючого тиску в плеврі розвивається напружений пневмоторакс, здавлюються легені, зміщуються органи середостіння і порушується їх функція.
|
|
|
Клінічно пневмоторакс характеризується задишкою, ціанозом, бочкоподібним розширення грудної клітки, падінням серцевої діяльності, тахікардією.
Гемоторакс – скупчення крові в плевральній порожнині внаслідок ушкодження судин грудної клітки, легенів і органів середостіння. Розрив великих судин грудної порожнини може викликати смертельну кровотечу. Розвивається гостре недокрів’я, яке супроводжується різким побліднінням шкіри і слизових оболонок. Пульс стає слабким, артеріальний тиск прогресивно падає. При ушкодженнях невеликих судин кровотеча самостійно припиняється.
Підшкірна емфізема. Скупчення повітря в підшкірній клітковині спостерігається при переломі ребер, кінці яких ушкоджують плевру і легеню.
Клінічно видно різке здуття шкіри; якщо емфізема поширюється на верхні відділи тулуба і голови, то контури шиї й обличчя згладжуються. При пальпації відчувається підшкірна крепітація. Підшкірна емфізема розсмоктується самостійно, однак якщо вона швидко поширюється на шию і голову, є небезпека проникнення повітря в середостіння. В таких випадках роблять розрізи шкіри і підшкірної клітковини для відтікання повітря.
|
|
|
Невідкладна допомога. Застосовуються засоби боротьби з шоком, явищами дихальної та серцевої недостатності. При відкритому пневмоторакс накладається герметична пов’язка. Негайна госпіталізація в напівсидячому положенні [4, с.165-166].
ВИСНОВКИ
Перша допомога - це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя і здоров'я потерпілого. Її повинен надавати той, хто знаходиться поруч з постраждалим (взаємодопомога), або сам потерпілий (самодопомога) до прибуття медичного персоналу.
Від того, наскільки вміло і швидко надана перша допомога, залежить життя потерпілого.
Перша медична допомога при забоях надається відразу після травми. Призначають холод, накладають стискуючу пов'язку, надають підвищене положення забитої кінцівки.
Подаючи першу медичну допомогу при вивихах, не слід намагатися вправити суглоб – це повинен робити спеціаліст. Кінцівці надають стану спокою шляхом іммобілізації.
Завдання першої допомоги при розтягненнях – зменшити біль. Для цього необхідно:використати холод;накласти на пошкоджене місце тугу пов’язку з бинта, іншої м’якої тканини у вигляді «вісімки» і цим забезпечити нерухомість суглоба. Зверху пов’язки можна прикласти холод (пузир з льодом, снігом);припідняти травмовану кінцівку вище рівня серця.
|
|
|
Перша медична допомога при переломах є першим етапом лікування і полягає в запобіганні подальшого зміцнення відламків та травмуванню ними оточуючих тканин, проведенням транспортної іммобілізації, а також запобіганні ускладненням, пов’язаним з травмою.
Перша медична допомога при стисканнях полягає в якнайшвидшому звільненні потерпілого від стиснення і здійсненні лікувальних заходів, спрямованих на зменшення інтоксикації, плазмо втрати, нормалізацію функції нирок та печінки.
При закритому ушкодженні органів черевної порожнини необхідно викликати швидку допомогу, покласти постраждалого на спину, не давати рухатись, туго забинтувати живіт еластичним бинтом, покласти холод на живіт.
При забої грудної клітки застосовуються засоби боротьби з шоком, явищами дихальної та серцевої недостатності. При відкритому пневмоторакс накладається герметична пов’язка. Негайна госпіталізація в напівсидячому положенні.
Список використаних джерел
1.Марчук А.І. та ін. Долікарська допомога: Підручник / А.І. Марчук, В.М. Солодкий, М.В.Чорний. – К.:НАВСУ- «Правові джерела». – 2000. – 464с. : іл.. – бібліогр.: с. 37.
2. Коденко Я.В. Основи медичних знань: Навч. посіб. для10-11кл. серед. загальноосвіт. шк. – К: Арт-Освіта, 2004. – 159 с.
3. Чирва Ю.О, Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – К.:Атіка, 2001. – 304 с.
4. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник, –Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005 – 304 с.
5. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – Київ: Кондор, 2009-286 с.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 65; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!