ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Кафедра українознавства, культури та документознавства
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ
„ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”
для студентів усіх напрямів підготовки заочної форми навчання
Полтава 2013
Методичні вказівки до виконання контрольних робіт із дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів підготовки заочної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2013. – 28 с.
Укладач: О. В. Тєвікова, канд. іст. наук
Відповідальний за випуск: Н. К. Кочерга, завідувач кафедри українознавства, культури та документознавства, канд. іст. наук, доцент
Рецензент: І. Г. Передерій, канд. іст. наук, доцент
| Затверджено науково-методичною радою ПолтНТУ Протокол № 9 від 05.06. 2013 р. © Тєвікова О. В. ПолтНТУ Редактор Н.О. Якименко |
70.18.04.02
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||
| лек. | сем. | інд. | с.р. | |
| Змістовий модуль 1. Історія української культури | ||||
| Лекція 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності. Предмет і завдання курсу. Етимологія й еволюція поняття „культура”. Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної культури. Функції культури. Основні культурні форми та їхня характеристика. Мистецтво: класифікація видів і стилів мистецтва. | 1 | |||
| Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності. 1. Еволюція та зміст поняття „культура”. 2. Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної культури. 3. Поняття „світова”, „національна”, „етнічна” та „регіональна” культура. 4. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури. 5. Функції культури. 6. Мистецтво та його місце в системі духовної культури. Класифікація видів мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю. | 6 | |||
| Лекція 2. Культура на українських землях у найдавніші часи. Епоха первісного суспільства в історії України та її досягнення. Археологічні пам’ятки, спосіб життя й господарювання, практичні знання й вірування трипільців. Скіфська культура та її пам’ятники на території України. Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї та їх роль у розвитку місцевої культури. Давньослов’янська культура: її матеріальні та духовні цінності. | 1 | |||
| Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи. 1. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури. 2. Досягнення та значення скіфської культури. 3. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та вплив античної культури. 4. Формування та особливості східнослов’янської культури: а) розвиток господарства та матеріальної культури; б) побут і повсякденне життя східних слов’ян; в) міфологічні та релігійні уявлення, обряди й ритуали. | 8 | |||
| Лекція 3. Культура Київської Русі. Прийняття християнства 988 р. та його вплив на розвиток культури східних слов’ян. Виникнення слов’янської писемності. Школа й освіта. Поява писемної літератури: основні види та жанри. Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва. Розвиток музичного мистецтва. Значення культури Київської Русі. | 2 | |||
| Тема 3. Культура Київської Русі. 1. Становлення держави Київська Русь. Прийняття християнства та його вплив на розвиток культури. 2. Розвиток освіти в Київській Русі. 3. Поява писемної літератури: основні види та жанри. 4. Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості. 5. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва. | 6 | |||
| 6. Розвиток наукових знань. | ||||
| Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства. 1. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст. 2. Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури. 3. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики. 4. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури. | 5 | |||
| Семінар 5. Культура України литовсько-польської доби (ХІV – перша половина ХVІІ ст.). 1. Історичні умови розвитку української культури в ХІV – першій половині ХVІІ ст. 2. Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української культури. Розвиток української освіти: головні тенденції, типи шкіл. 3. Острозький культурний осередок. 4. Книжкова справа в Україні. Поширення книгодрукування. 5. Українська література: характеристика жанрів. 6. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва. | 2 | 6 | ||
| Семінар 6. Українська культура епохи Бароко та Просвітництва (друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.). 1. Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. 2. Тенденції розвитку української освіти. Києво-Могилянська академія: від створення та розвитку до занепаду. 3. Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія. 4. Українське барокове зодчество. 5. Образотворче мистецтво: живопис і графіка. 6. Досягнення музичного мистецтва. | 2 | 6 | ||
| Семінар 7. Українське національно-культурне відродження (ХІХ – початок ХХ ст.) 1. Чинники українського національного відродження ХІХ ст. 2. Українська освіта в ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку, здобутки та проблеми. 3. Провідні досягнення української науки. 4. Асиміляційні заходи російського царизму щодо української мови (Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р.). 5. Становлення та розвиток професійного театру в Україні. 6. Архітектура та скульптура України. 7. Український живопис і графіка. | 2 | 8 | ||
| Тема 8. Новітня українська культура. 1. Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920 рр.). 2. Українське національно-культурне „відродження” 1920-х – поч. 1930-х рр. 3. Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-х рр. Літературні та мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій повоєнного часу. 4. Хрущовська „відлига” 1953 – 1964 рр. у культурному житті УРСР. „Шістдесятники” в українській культурі. 5. Криза в українській радянській культурі 1970 – 1980-х рр. Роль руху дисидентів у культурному розвитку. 6. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір. | 8 | |||
| Усього годин | 4 | 6 | 9 | 53 |
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Важлива роль в оволодінні знаннями з курсу „Історія української культури” належить самостійній роботі студента, бо саме вона стає однією з провідних форм навчання. В умовах активного впровадження у ВНЗ нових технологій навчання самостійна робота є засобом організації навчального й наукового пізнання студентів, формування їхньої самостійності, творчої активності та самоорганізованості. У процесі самостійної роботи не тільки реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння й навички, – але й формується досвід індивідуально здобувати, оновлювати та поглиблювати знання, плідно використовувати їх у практичній діяльності.
Самостійна робота студентів заочної форми навчання передбачає опрацювання окремих проблем навчальної програми шляхом написання контрольної роботи з дисципліни „Історія української культури”. Така форма навчального процесу дозволяє розвивати навички роботи з науковою літературою, здатність узагальнювати матеріал на основі вивчення різних джерел, уміння чітко викладати свої думки письмово.
Контрольна робота призначена для засвоєння теоретичного матеріалу та виконується на основі попереднього знайомства з навчальним курсом і його програмою в цілому, а не шляхом вивчення і написання окремої теми.
Тематика контрольних робіт визначається робочою навчальною програмою та складається з 17 тем, які охоплюють історію розвитку культури України від найдавніших часів до сьогодення й висвітлюють важливі етапи культурного поступу українського народу.
Тему контрольної роботи обирають за номером прізвища студента у списку групи. Якщо у групі навчається понад 17 осіб, студент, прізвище якого у списку посідає 18-е місце, обирає контрольну під номером 1, якщо 19-е місце – номер 2 і т.д.
Контрольну роботу оформляють в окремому зошиті. Рекомендований обсяг контрольної роботи – 18 аркушів учнівського зошита.
Тема контрольної роботи розкривається за планом, який включає 3 – 4 запитання. Слід послідовно викласти всі пункти плану, залишаючи поля та 2 – 3 вільні рядки після кожного питання для позначок, зауважень і коротких рецензій викладача. Сторінки тексту повинні бути пронумеровані.
Контрольна робота пишеться самостійно, охайно, розбірливо, чітко і грамотно, слід правильно оформляти посилання на використану літературу та джерела. Варто скористатися і тими порадами, які були дані викладачем під час оглядових лекцій і консультацій.
Розпочинаючи працювати над написанням контрольної роботи, перш за все, слід ознайомитися з відповідним розділом програми курсу „Історія української культури”[1], методичними рекомендаціями для вивчення дисципліни „Історія української культури”[2], також із рекомендованим списком літератури, що подається до кожної теми.
Структура контрольної роботи обов’язково включає такі елементи: титульна сторінка, план, список рекомендованої літератури, загальний вступ, основна частина, загальні висновки за темою, список використаної літератури.
Титульна сторінка – це перша сторінка контрольної роботи, яка призначена для початкового ознайомлення з роботою. Вона містить такі реквізити:
1. Назва міністерства, якому підпорядковується навчальний заклад.
2. Назва навчального закладу, в якому навчається студент.
3. Назва кафедри, на якій виконано роботу.
4. Назва виду документа (контрольна робота).
5. Тема контрольної роботи.
6. Відомості про автора роботи (номер групи, прізвище, ім’я, по батькові).
7. Відомості про наукового керівника роботи (прізвище, ім’я, по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання).
8. Місто й рік написання контрольної роботи.
(Зразок оформлення титульної сторінки дивитись у Додатку 3.1).
Розкриття теми контрольної роботи слід розпочати зі вступу. Вступ – це початкова змістова частина роботи. Його обсяг не має перевищувати 10% загального обсягу роботи. Короткий вступ необхідно також робити до кожного питання плану.
Основна частина – це найбільший за обсягом компонент роботи, який передбачає логічне й послідовне розкриття пунктів плану контрольної роботи. Це фундаментальні положення тексту, де подаються чужі та власні думки, які висвітлюють найголовніші аспекти теми, що засвідчують уміння студента самостійно описувати, аналізувати та систематизувати матеріал. У тексті не повинно бути зайвого матеріалу, який не стосується теми, жодних недоречних відступів. Цитати вводять у текст лише тоді, коли вони необхідні для повнішого розкриття проблеми. В контрольній роботі не допускається дослівне переписування підручника. Позитивно оцінюється використання у контрольній роботі матеріалів краєзнавчого характеру, а також уміння пов’язувати матеріал теми з професійними знаннями.
Виконуючи контрольну роботу, студент зобов’язаний робити посилання на використану літературу та джерела. Посилання наводять у кінці речення й оформлюють у квадратних дужках: зазначають порядковий номер джерела зі списку використаної літератури та вказують номер використаної сторінки з цього джерела (наприклад, [1, с. 3 – 5]). (Зразок оформлення посилань дивитись у тексті методичних рекомендацій, поданих до кожної теми).
Розкриття будь-якого питання необхідно закінчувати висновками. Висновки – це завершальна частина роботи, що становить 10% від загального обсягу й не повинна містити опису фактичного матеріалу. Слід навести загальний висновок наприкінці контрольної роботи, де логічно підсумувати основні фундаментальні положення теми, навести узагальнення.
Завершальна частина контрольної роботи обов'язково включає список використаних у роботі джерел, оформлений відповідно до стандартних вимог. Бібліографічний опис подають мовою документа. Зазвичай бібліографія укладається або за алфавітним принципом, або у порядку посилань на джерела в тексті. Послідовно вказується прізвище, ініціали автора, назва книги, місце видання, назва видавництва, рік видання, загальна кількість сторінок. Для журналів і газет указується рік і число (номер) публікації. (Зразки укладання списку використаної літератури дивитись у додатку 3.2).
У роботі повинні бути використані відповідні темі джерела, наукові дослідження, монографії, опубліковані дані наукової періодики, інтернет-ресурси. Бажано скористатися рекомендованою до кожної теми літературою.
Терміни виконання письмової контрольної роботи визначені навчальним планом і їх потрібно чітко дотримуватися. Контрольну роботу необхідно подати на рецензування не пізніше, ніж за два тиждні до початку сесії для того, щоб забезпечити своєчасну її перевірку викладачем і мати час для доопрацювання (за потреби) та підготовки до захисту контрольної роботи.
Захист контрольної роботи – усний виклад студентом основних теоретичних положень роботи та відповіді на додаткові запитання викладача в межах теми контрольної роботи. Передбачається також письмова відповідь у зошиті на запитання, сформульоване викладачем за темою контрольної роботи.
При оцінюванні знань студента під час захисту контрольної роботи враховується:
- логічність, послідовність і ґрунтовність у розкритті проблеми;
- здатність до переконливої аргументації власної позиції та роз’яснення;
- уміння оперувати конкретними прикладами на основі наявних знань;
- навички порівнювати й узагальнювати, систематизовувати матеріал, формулювати висновки.
3. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!