Активний траспорт через цитоплазматичну мембрану. Види транспорту
Активний транспорт - перенесення молекул через мембрану за допомогою спеціальних білків проти концентраційного або електрохімічного градієнтаз використанням енергії АТФ. Білки-переносники єодночасно ферментами і називаються АТФ-азами.
Потоки метаболічних процесів
Метаболічний шлях – послідовність біохімічних перетворень, пов’язаних зі специфічним перетворенням сполук у необхідні продукти. Метаболіти– проміжні продукти метаболічного шляху. Наприклад, речовина А перетворюється в кінцевий продукт Е в результаті 6 послідовних ферментативних реакцій:
Ферменти, які каталізують ці послідовні стадії, утворюють мультиферментну систему – продукт першої реакції служить субстратом для наступної реакції, каталізується іншим ферментом тощо. Метаболічні шляхи в основному лінійні, хоч можуть бути і циклічні.
Метаболічні шляхи поділяють не лише за видом послідовності реакцій у них, але й за біологічним значенням для життєдіяльності організму. Виділяють:
Головні метаболічні шляхи – біохімічні перетворення, що пов’язані з розпадом та синтезом найбільш важливих сполук і є загальними для більшості живих організмів.
Специфічні метаболічні шляхи– біохімічні перетворення окремих індивідуальних сполук, які є специфічними для певного виду обміну. До головних метаболічних шляхів, наприклад, належать синтез ДНК, РНК, білків, цикл Кребсу, синтез жирних кислот, тощо. До специфічних метаболічних шляхів потрібно віднести метаболізм глюкуронової кислоти, сорбітолу, карнозину, анзерину тощо.
|
|
|
Принципи класифікації хромосом людини.
За Денверською класифікацією (Денвер, США,
1960 р.) всі аутосоми людини поділяються на 7 групзалежно від довжини хромосом і розміщення центромери. Кожна група позначається латинськимилітерами від А до G. Крім того, всі аутосоми в порядку зменшення нумеруються (від 1 до 22). Виз-
начені також статеві хромосоми X і Υ. Група 1C3 (А): великі хромосоми, які чітко відрізняються одна від одної; центромери розташовані посередині. Група 4C5 (В): великі хромосоми, які мало відрізняються одна від одної; центромери зміщені до одного з кінців хромосоми.
Група 6C12 (С): хромосоми середніх розмірів,
мало різняться між собою; центромери розташо вані ближче до одного з кінців. Найбільша за довжиною з цієї групи хромосом C 6Cа, вона схожа з
Х-хромосомою. Група 13C15 (D): хромосоми середніх розмірів; центромери майже повністю зміщені до одного з
кінців хромосоми (акроцентричні хромосоми). У всіхтрьох хромосом виявлені супутники. Група 16C18 (Е): короткі хромосоми; у 16Cї хромосоми центромера розташована майже посередині, у 17Cї і 18Cї хромосом центромери зміщені. Група 19C20 (F): маленькі (короткі) хромосоми; центромери розташовані посередині.
|
|
|
Група 21C22 (G): найменші хромосоми; центро-
мери знаходяться на кінцях хромосом (акроцентричні хромосоми). 21-а хромосома має сателіт накороткому плечі. З хромосомами цієї групи схожа tYCхромосома. Статеві хромосоми виділяються окремо.
В основу Паризької класифікації (1971) покладено диференційне забарвлення хромосом, коли кожнійпарі властивий характерний тільки для неї порядок
чергування темної і світлої посмугованості C гетероC й еухроматинових ділянок
Основні правила хромосом.
1. Специфічність набору
хромосом для кожного виду.( людини - 46, для дрозофіли - 8, для коня - 66, шимпанзе - 48, собаки - 78) 2. Парність хромосом. 3. Індивідуальність окремих пар хромосом.Кожна пара гомологічних хромосом індивідуума відрізняється від іншої пари за розміром, формою ігенетичним складом. 4. Безперервність хромосом. Це означає, що кожна дочірня хромосома походить від материнської хромосоми.
Властивості гомологічних хромосом
Пари хромосом, що мають однакові гени або
їх алелі, та контролюють альтернативні ознаки, називаються гомологічними. Гомологічні хромосомиоднакові за розміром і формою. У них збігаютьсярозміщення центромер, порядок розташування хромомер і міжхромомерних ділянок та інші елементибудови. Негомологічні хромосоми мають зовсімінші характеристики.Одна гомологічна хромосома надається від одного з батьків (батька), а інша від другого (матері).Генетична інформація, необхідна для розвитку
|
|
|
організму, міститься тільки в повному комплектівсіх негомологічних хромосом (тобто в повномудиплоїдному наборі хромосом).
19.Гетерохроматинсильно ущільнений і генетично неактивний. Здебільшого до 90 % хроматину знаходиться саме в такій формі. На електронно-мікроскопічних фотографіях гетерохроматин виглядає як сильнозабарвлені темні ділянки ядра.
Еухроматин - малоконденсований, деспіралізований. Тому під електронним мікроскопом він виявляється у вигляді світлих ділянок ядра. Еухроматин генетично активний. Із цих ділянок хроматину зчитується інформація й утворюється РНК. У клітинах з інтенсивним синтезом білків еухроматину більше.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 886; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!