Основи конституційного права Великобританії. му головну роль грає Прем’єр-міністр



355

му головну роль грає Прем’єр-міністр. Прем’єр-міністром призна­чається лідер партії, яка після виборів має більшість у Палаті гро­мад. Він здійснює загальне керівництво урядом, підтримує постійні відносини між Монархом і урядом, займає посаду Пер­шого канцлера Казначейства, після парламентських виборів фор­мує уряд тощо.

Уряд Великобританії має досить своєрідну структуру: Кабі­нет (власне уряд) та офіційний уряд не співпадають. Кабінет існує на основі конституційної угоди та складається з 20–22 міністрів найбільш важливих міністерств, таких як: Прем’єр-міністр, лорд-канцлер, канцлер Казначейства, міністр внутрішніх справ, оборо­ни тощо. До Кабінету входить так званий «внутрішній кабінет» – неформальне об’єднання 3–5 міністрів, які користуються довірою Прем’єр-міністра. Офіційний уряд формується Прем’єр-міністром з депутатів правлячої партії у кількості близько 100 чоловік і скла­дається з 4 груп. До першої групи входять міністри, які займають ключові позиції та входять до Кабінету. Друга група – це міністри без портфелів, члени уряду, які займають традиційні посади – лорд—голова Ради, лорд—охоронець печатки та інші. Міністри третьої групи називаються державними міністрами та є заступ­никами найкрупніших міністерствах. Четверта група складаєть­ся з молодших міністрів, які призначаються для забезпечення зв’язку між міністрами і парламентом.

У рамках уряду утворюються допоміжні органи – комітети (секретаріати). Статутне право не встановлює їх назви і кількість. Як правило, вони формуються Прем’єр-міністром за напрямами діяльності уряду. Наприклад, Комітет законотворчості, Комітет оборони, Комітет зовнішньої політики тощо. Основне призначен­ня таких комітетів полягає в інформуванні міністерств, забезпе­ченні контактів з парламентом, підготовці документів тощо.

Відповідно до конституційної угоди уряд не збирається на за­сідання у повному складі, тому усі питання внутрішньої та зовн­ішньої політики вирішуються Кабінетом, який фактично здійснює вищу виконавчу владу. Компетенція Кабінету не залежить від його політичної орієнтації та була визначена ще в урядовій доповіді 1918 р.: а) визначення політичного курсу держави, який затверд­жується парламентом; б) реалізація контролю за виконанням актів парламенту; в) здійснення постійної координації діяльності

356

Розділ 22

органів виконавчої влади. У зв’язку з тим, що члени Кабінету є і членами парламенту, уряд має можливість впливати на діяльність законодавчого органу наступним чином: складати порядок ден­ний засідання палат Парламенту, визначати процедуру розгляду біллів, регулювати час проведення дебатів тощо. З метою здійснен­ня своїх функцій уряд займається нормотворчою діяльністю. Акти уряду можна розділити на дві групи: а) акти підзаконного харак­теру; б) акти делегованого законодавства, яких щорічно прий­мається у 18 разів більше, ніж парламентських законів.

Судова влада

Незважаючи на численні судові реформи, на сучасному етапі британська судова система і досі залишається складною та децен­тралізованою. У зв’язку з тим, що прецедентне право є суттєвою складовою частиною конституції, система вищих судових інстан­цій дуже розгалужена. Вищою судовою інстанцією в Об’єднано­му Королівстві є Палата лордів, яка розглядає апеляції апеляцій­них інстанцій Англії та Уельсу, а також Шотландії (тільки з ци­вільних справ). Висновок Палати лордів передається до відповідної апеляційної інстанції, яка формулює постанову відповідно до цьо­го висновку.

Верховний суд Англії та Уельсу очолюється лордом-канцле­ром та складається з трьох самостійних судових установ – Апе­ляційного суду, Високого суду та Суду Корони. Судді Верховно­го суду призначаються Королевою довічно за рекомендацією лор­да-канцлера з числа баристерів (юристів, що мають виступати виключно у вищих судових інстанціях).

Апеляційний суд складається з цивільного та кримінального відділення та колегіально розглядає апеляції на постанови інших суддів. Високий суд має три відділення – королівська лава, канц­лерське та сімейне відділення. Відділення королівської лави у першій інстанції розглядає найбільш складні цивільні справи та апеляції на вироки магістратських судів. Канцлерське відділення у першій інстанції заслуховує цивільні справи, які пов’язані з влас­ністю, банкрутством тощо. Сімейне відділення розглядає скарги на рішення магістратських судів з усіх сімейних відносин.

У зв’язку із судовою реформою 1971 р. був утворений Суд Корони, який у першій інстанції за участю присяжних (в інших


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!