Склад ДИНАМІЧНого ПАСПОРТА МОСТА



ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ

(УКРАВТОДОР)

 

Державне підприємство

 «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна»

(ДП «ДерждорНДІ»)

 

    ЗАТВЕРДЖУЮ
      Перший заступник Голови
    Державного агентства автомобільних доріг України ______________ Є.В.Барах
    ”30”  12              2015 р.
     

 

ПОСІБНИК № 1

до ДБН В.2.3-6:2016 «Мости та труби. Обстеження і випробування»

 

ПОГОДЖЕНО Директор Департаменту розвитку доріг Укравтодору   ________________ С.Ю. Цепелєв  ”___” __________ 201_ р.   Начальник Управління експлуатаційного утримання доріг та безпеки руху Укравтодору   ________________ О.В. Федоренко ”___” __________ 201_ р.   Начальник Відділу інноваційного розвитку та кошторисного ціноутворенняУкравтодору ________________ А.О. Цинка ”___” __________ 201_ р.   Начальник відділу стандартизації та метрології ДП «ДерждорНДІ»   ________________ М.М. Стулій ”___” __________ 201_ р. РОЗРОБЛЕНО Перший заступник директора з наукової роботи ДП «ДерждорНДІ»   _______________ В.К. Вирожемський ”___” __________ 201_ р.   Начальник центру досліджень мостів та цементобетонних конструкцій   _______________ Є.І. Оксень ”___” __________ 201_ р.   Науковий керівник, Завідувач відділу штучних споруд   _______________ Р.І. Полюга ”___” __________ 201_ р.   Відповідальний виконавець, пров. науковий співробітник   _______________ П.М. Коваль ”___” __________ 201_ р.

 

Київ

2016
ЗМІСТ

С.
1 Сфера застосування………………………………………………...….......... 1
2 Нормативні посилання……………………………………...……………… 1
3 Терміни та визначення понять……………………………………………... 1
4 Загальні положення……………………………………………………….... 4
5 Склад паспорта споруди……………………….………………………......... 6
6 Склад динамічного паспорта моста…..…………………………..………… 14
7 Рекомендований склад технічного звіту з обстеження та випробування моста ………………………………………………………………….……...   16
8 Склад звіту з акустико-емісійної діагностики (АЕД)…………….……… 26
  Додаток А Паспорт споруди…………………………………………….….. 28
  Додаток Б Картка на трубу………………………………………………….. 41
  Додаток В Акт з обстеження моста……………………………………….... 43
  Додаток Г Форма акта з випробування моста…………...……………….. 48
  Додаток Д Динамічний паспорт споруди………………………………….. 50
  Додаток Е Протокол за результатами акустико-емісійної діагностики (АЕД)………………………………………………………………………...   65
  Додаток Ж Висновок за результатами акустико-емісійної діагностики (АЕД)………………………………………………………………………...   67
  Додаток И Бібліографія…………………………………………………….. 69
     
     

1 Сфера застосування

 

1.1 Цей посібник надає загальні правила, методологію і рекомендації по складанню та заповненню документів за результатами обстеження і випробування мостів та труб, новозбудованих і таких, що знаходяться в експлуатації на:

- на автомобільних дорогах загального користування, вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів;

- на дорогах під суміщений рух автомобільного транспорту і потягів залізниць, трамваїв і метрополітену;

- розвідних мостів (крім механізмів розвідних прогонів);

- пішохідних мостів.

Цей посібник призначений для спеціалістів, що займаються роботами з обстеження та випробування мостів та труб (далі – споруд) при їх експлуатації.

 

2 Нормативні посилання

 

У цьому посібнику є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи:

Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р.

№ 687-ХІV

ДБН В.2.3-6:2016 Мости та труби. Обстеження та випробування

ДБН В.2.3-22:201х* Мости та труби. Основні вимоги проектування

ДСТУ-Н Б В.2.3-23:2012 Настанова з оцінювання і прогнозування технічного стану автодорожніх мостів

        ДСТУ Б В.2.3-24:2009 Споруди транспорту. Труби дорожні. Обстеження та оцінювання технічного стану

ДСТУ 2374-94 Розрахунки на міцність та випробування технічних виробів. Акустична емісія. Терміни та визначення

ДСТУ 2389-94 Технічне діагностування та контроль технічного стану. Терміни та визначення

ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення

 

3 Терміни та визначення понять

 

3.1 У цьому посібнику використано такі терміни та визначення понять:

Акт обстеження (випробування)

Оформлення результатів обстежень і випробувань споруди комісією

*) На розгляді

Акустична емісія (АЕ)

Випромінювання об’єктом випробування акустичних (пружних) хвиль (ДСТУ 2374)

Вантажопідйомність

Числове значення ваги рухомого навантаження, яке може бути пропущено по мосту за умови, що зусилля в перерізах визначальних елементів, які викликані цими навантаженнями, не перевищують розрахованої реальної несної здатності (ДСТУ-Н Б В.2.3-23)

Визначальний елемент

Елемент, деградація або пошкодження якого суттєво впливають на несну здатність споруди чи іншим чином зменшують надійність і безпеку експлуатації споруди (ДБН В.2.3-6)

Випробування динамічне

Вид випробування моста під дією динамічного навантаження
3.1.6 випробування статичне

Вид випробування моста під дією статичного навантаження
3.1.7 граничні стани

Стани, за межами яких споруда або її елемент не задовольняє вимоги експлуатації (ДБН В.2.3-22)

Дефект

Відхилення якості, форми або фактичних розмірів елементів та конструкцій від вимог нормативної або проектної документації, яке виникає при виготовленні, транспортуванні та монтажі, а також в результаті природного зносу конструкції (ДБН В.2.3-6)

Динамічне навантаження

Навантаження, що супроводжується прискореннями відносного руху точок об’єкта (ДСТУ 2825)

Динамічний паспорт моста

Експлуатаційний документ, в якому приведені кількісні характеристики, що дозволяють ідентифікувати його конструкції як динамічні системи, а також визначати швидкісний режим руху транспорту, виконувати розрахунки на сейсмічне навантаження та проводити моніторинг загального технічного стану мосту

Довговічність

Здатність елементу або споруди зберігати протягом певного часу працездатний стан при встановленій системі технічного обслуговування. Довговічність визначається у роках (ДБН В.2.3-22)

3.1.12 довжина моста (споруди)

Довжина автодорожнього мосту вимірюється по осі мосту як відстань між задніми гранями шафових стінок.

Примітка.Для окремих розрахунків, що використовують показник довжини мосту - приймається за методикою цих розрахунків

Картка на трубу

Документ щодо основних технічних експлуатаційних показників споруди та технічного стану окремих її елементів

Несна здатність

Граничне зусилля, що може сприймати переріз або елемент конструкції (ДБН В.2.3-22)

Огляд

Візуальне обстеження споруди, метою якої є оцінка технічного стану споруди (ДБН В.2.3-6)

Паспорт споруди

Документ (на папері/або в електронному вигляді) щодо основних технічних експлуатаційних показників споруди та технічного стану окремих її елементів

Пошкодження

Дефект – відхилення від первісного рівня якості елементів та конструкцій споруди, що виник під час транспортування, монтажу, аварії та експлуатації (ДБН В.2.3-6)

Розмив

Взаємодія водяного потоку з руслом, наслідком якого є: утворення вирви біля опор - місцевий розмив, зменшення відміток дна русла по всій його ширині - загальний розмив, поглиблення русла тільки на якійсь його частині по ширині - зосереджений розмив

Статичне навантаження

Навантаження, що характеризується відсутністю прискорень відносного руху точок об’єкта (ДСТУ 2825)

Технічний звіт

Оформлення результатів обстежень і випробувань споруди спеціалізованими організаціями

Технічний стан споруди

Сукупність якісних та кількісних показників, що характеризують експлуатаційну придатність споруди та її конструкцій виконувати проектні функції (ДСТУ-Н Б В.2.3-23)

Труба дорожня

Споруда в насипу автомобільної дороги, залізниці тощо для перепуску поверхневих або інших вод, пішоходів, транспорту, диких або свійських тварин (ДСТУ Б В.2.3-24)

Утримання споруди

Комплекс організаційних і технічних заходів з нагляду, догляду та всіх видів ремонту для підтримання споруди у справному, придатному для експлуатації стані протягом заданого терміну служби

Характеристика безпеки

Параметр, більший ніж одиниця, математично зв’язаний із надійністю (ДБН В.2.3-22)

Підмостовий габарит

Відстань між покриттям проїзної частини автомобільної дороги чи верху головки рейки або розрахунковим рівнем води і низом прогонових будівель

Споруда

Під спорудою у цьому документі слід розуміти найбільш поширені і узагальнені поняття міст, в тому числі шляхопровід та труба дорожня.

 

3.2 Познаки та скорочення, використані у цьому посібнику:

АЕД – акустико-емісійна діагностика

ОДР – організація дорожнього руху

ПАЕ – перетворювачі акустичної емісії

ПБ – прогонова будова

ПІБ – прізвище, ім’я, по-батькові

GPS – радіонавігаційна супутникова система (Global Positioning System)

 

4 Загальні положення

 

4.1При виконанні обстежень і випробувань мостів слід дотримуватись і виконувати загальні правила та методологію складання документів за результатами обстеження і випробування мостів та труб згідно з [1]. Роботи з обстеження дорожніх труб виконують згідно з ДСТУ Б В.2.3-24.

4.2Для належного утримання мостів та труб експлуатуюча організація проводить обстеження споруд в терміни, наведені в ДБН В.2.3-6, якщо інші строки не встановлені попереднім актом обстеження або звітом про обстеження споруди, які є результатом аварії на мосту, раптового руйнування визначального елемента споруди чи будь-яких інших непередбачених подій, що суттєво погіршують їх технічний стан.

Споруди, визначальні елементи яких знаходяться в п’ятому експлуатаційному стані, мають бути обстежені один раз на рік, якщо інші строки не встановлені попереднім актом обстеження.

Власник споруди зобов'язаний на період виконання робіт забезпечити
виконавця технічною документацію та даними з історії експлуатації об'єкта.

Власник споруди зобов'язаний сприяти виконанню робіт з обстеження і\або випробування.

Обстеження моста проводиться згідно з програмою, розробленою та затвердженою виконавцем робіт і узгодженою із замовником робіт.

Результати обстежень та рекомендації з подальшої експлуатації власник споруди зобов'язаний занести до технічної документації на споруду і прийняти рішення стосовно виконання рекомендацій.

4.3Спеціалізовані організації, що проводять обстеження об’єктів (далі - спеціалізовані організації), незалежно від форми власності повинні відповідати таким основним критеріям:

- наявність статусу юридичної особи;

- наявність експертів з питань міцності, надійності, довговічності споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- наявність організаційно-методичної документації, необхідної для проведення обстеження об’єктів;

- наявність повіреного обладнання, у тому числі приладів неруйнівного контролю, для проведення обстеження об’єкта.

4.4Інженери, що виконують безпосередні роботи з обстеження та випробування транспортних споруд, повинні:

- мати кваліфікацію інженера, спеціаліста, бакалавра або магістра за фахом “Мости та тунелі” або “Будівельні конструкції, будівлі та споруди”;

- мати досвід роботи в галузі транспортних споруд не менше 5 років;

- пройти спеціальне навчання та володіти сучасними методами обстеження, випробовування і визначення технічного стану мостів і труб.

За наявності пошкоджень, вплив яких на довговічність споруди важко оцінити за результатами обстеження, рекомендується додатково застосовувати сучасні методи технічної діагностики, які дозволяють встановити ступінь небезпеки виявленого пошкодження (наприклад ультразвуковий метод, метод акустичної емісії тощо).

4.5Виконавець робіт з обстежень і випробувань зобов’язаний:

– виконувати роботу з обстеження та випробування в такий спосіб, що гарантує цілісність і непорушність елементів споруди. Для відбору зразків матеріалів конструкцій з метою їх лабораторних досліджень, їх місце в конструкції та метод їх отримання мають бути узгоджені із експлуатаційною організацією;

– використовувати прилади і обладнання, які повірені державним метрологічним органом;

– представити замовнику результати і висновки в обсязі та формі, які визначається чинними нормативними документами з оцінки технічного стану транспортних споруд;

– гарантувати достовірність і якість отриманих даних згідно з чинними нормативними вимогами.

У програмі на обстеження і випробування мостів повинні бути схеми ОДР в місцях проведення робіт і зазначені вимоги з безпеки і охорони праці.

Виконавець робіт несе відповідальність згідно з чинним законодавством за якість обстежень, випробувань та достовірність оцінки технічного стану споруди і рекомендацій стосовно її подальшої експлуатації.

4.6За результатами обстеження (випробування) складається акт обстеження (у необхідних випадках у період обстеження або після нього, до оформлення звіту), технічний звіт про обстеження (випробування) мосту (відповідно до розділу 7) та паспорт на споруду (при його відсутності).

Результати контролю якості матеріалів і конструкцій підтверджуються офіційними документами (сертифікатами, протоколами випробувань тощо).

При наявності паспорта на споруду його дані за результатами обстежень оновлюються. Порядок та правила заповнення форми паспорта наведено у розділі 5.

Форма паспорта споруди та форма картки на трубу, форма акта обстеження (випробування) моста наведені відповідно в додатках А, Б, В та Г.

Акт обстеження споруди має містити:

- титул споруди;

- назву суб’єкта господарювання, що виконує обстеження;

- перелік спеціалістів та їх посад, наявність кваліфікаційного сертифікату;

- стислий опис споруди, яка проходила обстеження;

- опис результатів обстеження та виявлених дефектів і пошкоджень конструкцій;

- висновки щодо класифікації експлуатаційного стану елементів споруди (опори, прогонові будови, проїзна частина, підходи) та технічного стану споруди в цілому;

- висновки щодо можливості проїзду транспортних засобів відповідно до безпеки дорожнього руху.

4.7При виконанні дослідницьких робіт науково-технічний звіт складається згідно з р.2 ДСТУ 3008 і, крім рекомендованого складу звіту, додатково має містити:

- мету та зміст дослідницьких робіт;

- опис, фотоілюстрації дослідницької апаратури;

- отримані результати досліджень і висновки за результатами досліджень та їх вплив на подальшу експлуатацію споруди.

 

5 СКЛАД ПАСПОРТА СПОРУДИ

 

Загальні вимоги

Паспорт споруди, далі по тексту "паспорт" включає сім форм:

- загальні відомості про споруду;

 - характеристики прогонових будов;

- характеристики опор;

- характеристики фундаментів;

- відомість дефектів;

- стан споруди з оцінкою технічного стану моста;

- перелік наявної проектної, виконавчої та експлуатаційної технічної документації на споруду.

Cклад паспорта вміщує: фотографії основних дефектів; креслення (або схеми) загального вигляду і поперечних розрізів споруди з основними розмірами. Схема споруди повинна відповідати стану споруди на період обстеження. Число поперечних перерізів на кресленнях визначається кількістю типів конструкцій прогонових будов і опор. Схема оформляється на аркуші паперу формату А4 із зазначенням прізвищ виконавців і їх підписів.

Паспорт повинен містити фотографії загального вигляду моста, проїзної частини і основних дефектів. На фотографії проїзної частини повинні бути видні типи тротуарів, огорож та поручнів. Під фотографіями необхідно вказати, з якого боку виконана зйомка, вид дефекту і місце його розташування. Загальне число фотографій не більше ніж 12 шт., розмір фотографій не менше (9 × 12) см.

При оформленні паспорта (форми 1-3) слід чітко дотримуватися послідовності запису і вибирати відповідні конструкціям моста характеристики.

Якщо перелік позицій паспорта або величина відведеного поля не дозволяють повністю описати споруду, то в примітках до форм записують додаткові відомості, що розкривають дані про споруду більш повно. Основні характеристики споруди повинні бути записані в основних полях.

При обстеженні мостів слід застосовувати нумерацію елементів конструкцій, яка була прийнята в технічній документації, або в матеріалах попереднього обстеження.

У разі відсутності документації нумерацію опор автодорожніх мостів слід починати з нуля в напрямку зростання кілометражу автомобільної дороги, а нумерація прогонових будов виконується за номерами відповідних опор. Поздовжні елементи слід нумерувати зліва направо за ходом кілометражу автомобільної дороги.

Відповідно до цього визначається "початок моста", "кінець моста".

Поздовжню схему моста бажано зображувати так, щоб початок моста був ліворуч, а кінець – праворуч. Вид на поперечну схему – за ходом кілометражу.

Відповідно до прийнятих правил, нумерація елементів моста:

- номери опор: 0, 1, 2, 3, ... по ходу кілометражу;

- номери прогонів: 0-1, 1-2, 2-3, ... по ходу кілометражу;

- номери головних балок в прогоні: 1, 2, 3, ..., починаючи з лівої сторони моста;

- номери поперечних балок (діафрагм) в межах прогону 1, 2, 3, ... по ходу кілометражу, починаючи з опорної;

- номер панелі між головними балками i, i + 1 дорівнює номеру лівої балки (i). Номер панелі між поперечними балками j, j + 1 дорівнює (j). Номер прямокутної панелі (якщо він виявиться потрібним) записується у вигляді i / j;

- тротуари, перила, огорожі 1 (лівий), 2 (правий);

- номери берегів, конусів: 1 (початок моста), 2 (кінець моста).

Наплавні мости та поромні переправи описуються в паспорті так само, як і мости на жорстких опорах.

 

5.2 Форма 1 "Загальні відомості"

(1) – Вид споруди – міст, шляхопровід, віадук, біоперехід, естакада тощо. У разі необхідності, в цілому по споруді можуть бути дані, в тому ж полі, додаткові відомості (розвідний, суміщений, гребля тощо).

(2) – Перешкода, що пересікається – повинно бути вказано словами: вид перешкоди і його назва. Якщо одночасно є дві перешкоди під мостом (річка і дорога), то вказують обидві. 

(3) – Назва дороги – відповідно до класифікації, актуальної на час обстеження.

(4) – Кілометр + ПК, GPS-координати (середина споруди)  

(5) – Категорія дороги – приймається згідно з технічною документацією. Якщо ділянки дороги мають різну категорію, вказується категорія ділянки, на якій розташований міст. Кількість смуг руху транспорту дають відповідно до фактичних умов руху на мосту і підходах. Відзначається наявність розмітки на дорозі (так, ні).

(6) – Найближчий населений пункт – (по дорозі або в стороні) - вказується його вид (с., смт., м. тощо) назву та приблизну відстань до споруди в км. Якщо відстань до населеного пункту не вказана, споруда розташована в ньому.

(7) – Характеристика перешкоди – ріка, струмок, яр, суходіл, включає режим на момент обстеження (глибину річки, приблизну швидкість течії в зоні моста, напрям течії), для споруди (шляхопроводу) - дані автомобільної дороги чи залізниці, що пересікає споруда (категорія автомобільної дороги, кількість колій залізниці). Вказується напрям течії річки при погляді по ходу кілометражу (зліва направо або справа наліво).

(8) – Підмостовий габарит – слід приймати на момент обстеження як відстань від нижньої точки прогонової будови в головному прогоні до рівня води або до верху покриття автомобільної дороги, головки рейки на залізниці або ґрунту на суходолі. Головним прогоном слід вважати найбільший прогін над основною перешкодою. Точність вимірювання 0,01 м.

(9) – Проектне рухоме навантаження – у вигляді позначення схем автомобільних, одиночних навантажень на які розрахований міст: АК, А11, Н30, НК-80, НК-100, НГ-60 тощо.

(10) – Довжина моста – відстань по осі мосту між точками перетину ліній, що з’єднують передні (видимі) грані шафових стінок стоянів з віссю моста.

(11) – Отвір моста – за технічною документацією або визначення шляхом натурного вимірювання, точність вимірювання 1 % від довжини моста.

(12) – Габарит по висоті – вказується для прогонових будов з їздою понизу або посередині при наявності портальної рами або верхніх зв'язків у ферм, як найменший вертикальний просвіт між покриттям і порталом, точність вимірювання ± 0,01 м.

(13) – Габарит по ширині – число рівне відстані між огорожами проїзду, включаючи розділову смугу, яка не має огороджень і смуги безпеки.

(14) – Поздовжня схема – поздовжня схема прогонової будови складається із сукупності розрахункових прогонів, з'єднаних знаком "+"; консолі позначаються літерою "К". Прогонова будова, що перекриває кілька прогонів (нерозрізними, балочно-консольне тощо) записується в круглих дужках. У разі рівних розрізних прогонових будов запис схеми проводиться у вигляді "L × n", де n - число однотипних прогонових будов, L - розрахунковий прогін кожного з них.

(15) – Особливості розташування моста та підходів у плані: вказується кривизна і (або) косина моста і підходів в плані з прив'язкою до траси - поворот в кінці (початку) моста праворуч (ліворуч).

(16) – Похили проїзної частини на мосту – поздовжній і поперечний похили вказують за результатами інструментальної зйомки у ‰.

(17) – Покриття проїзної частини – асфальтобетон, цементобетон, чорний щебінь, кам'яна бруківка, дощатий настил тощо.

(18) – Тип водовідводу з проїзної частини – вказується: водовідвідні трубки (кількість по прогонах), за рахунок поздовжнього похилу, через тротуари, по лотках тощо.

(19) – Тип огорожі безпеки та її висота – на мосту і підходах вказують тип огородження (бар'єрне, парапетне, бордюрне, тросове тощо) і його висота від проїзної частини.

(20) –Тротуари на мосту (конструкція) – вказати: тротуарів нема; тип: підвищеного типу зі збірних блоків, заниженого типу зі збірних тротуарних блоків, підвищеного типу по консолям плити, блоки рамного типу, інші типи тротуарів.

Перила - металеві, залізобетонні з металевою решіткою, залізобетонні, дерев'яні, висотою .....

(21) – Ширина проїзної частини на підходах до споруди – заміряти не ближче 25 м від споруди;

(22) – Висота насипу – приймається на початку і в кінці мосту від бровки насипу до рівня природного грунту.

(23) – Тип регуляційних споруд – конус, струмененапрямна дамба (грушоподібна з траверсами тощо), підпірна стінка тощо,

(24) – Укріплення конусів, дамб – нема укріплення, обдернування, кам'яний  накид, монолітний бетон, залізобетонні плити, матраци (фашинні, хворостяні), решітчасті конструкції тощо.

(25) – Тип сполучення з підходами – перехідні плити перед спорудою, за спорудою (так, ні).

(26) – Проектна організація – вказується скорочена назва та рік проектування.

(27) – Будівельна організація – скорочена назва та рік спорудження.

(28) – Експлуатуюча організація – РайДУ, ШЕД тощо.

(29) – Дата останнього обстеження – вказують: поточне (у момент діагностики) і попередні, пояснивши були вони чи ні, чи немає відомостей.

(30) – Відомості про реконструкцію – види основних робіт при реконструкції, дата.

(31) – Відомості про ремонти – види основних робіт при ремонтах (поточний, капітальний), дата.

(32) – Антисейсмічні пристрої – тип антисейсмічних пристроїв.

(33) – Тип комунікацій – вказується тип комунікацій: тепломережа, каналізація, газопровід, електромережа, водопровід, телекабель, зв'язок, контактна мережа і вид кріплення (на кронштейнах, підвісках по тротуару тощо).

(34) – Примітки – відзначаються особливості конструкції споруди, крім вказаних в пунктах 1-33.

 

5.3 Форма 2 "Прогонові будови"

Для розрізних конструкцій вказуються номери прогонів, перекритих однаковими прогоновими будовами, для нерозрізних та інших багатопрогоних систем дають номери прогонів, які вони перекривають і позначають їх в дужках. Підвісні прогонові будови описують окремо.

Для кожного прогону або групи однакових прогонових будов записують такі дані:

(1) – Статична схема – балочно-розрізна, балочна нерозрізна з постійною висотою прогонової будови, балочно-консольна, балочно-консольна з підвісним прогоном, балочна температурно-нерозрізна, арочна (усіх типів), висяча з балкою жорсткості, вантова з балкою жорсткості, рамна (усіх типів), інші статичні системи.

Тип конструкції: плитна, ребристі балки з діафрагмами, ребристі балки без діафрагм, балки коробчастого перерізу, арки, прокатні двотаврові балки, наскрізні ферми з їздою поверху (понизу), склепіння, дощаті ферми, прогонові будови з елементів і конструкцій цивільного (промислового) будівництва тощо.

Тип конструкції плити: залізобетонна плита в складі основної несної залізобетонної  конструкції (в плитних, ребристих і коробчастих прогонових будовах); залізобетонна плита, включена в спільну роботу з металевими головними балками (в сталезалізобетонних конструкціях); залізобетонна плита по головним балкам (залізобетонним, металевим або дерев'яним); сталевий лист, ортотропна плита по головним поперечним або поздовжнім балкам; залізобетонна плита по поперечних балках; проїзна частина кам'яних (бетонних) мостів.

(2) – Матеріал – матеріал головної несної конструкції: сталезалізобетон, сталь, залізобетон, попередньо-напружений залізобетон, кам’яна кладка, деревина, деревина клеєна тощо.

 (3) – Поздовжня схема – записується поздовжня схема прогонової будови даного типу.

(4) – Рік побудови – рік.

Проектне навантаження – у вигляді позначення схем автомобільних, одиночних навантажень на які розрахований міст: АК, Н-30, НК-80, НК-100, НГ-60 тощо.

(5) – Типовий проект – згідно технічної документації.

(6) – Тип опорних частин – із зазначенням місць розташування: прокладки з руберойду (толю, дерева), опорні частини відсутні.

Тип нерухомих – плоскі, тангенціальні, балансирні, стаканні, сферичні, гумоармовані-стальні; тип рухомих - плоскі, тангенціальні, стаканні, сферичні, гумоармовані, поліуретанові, коткові (одно, багатокоткові), валкові, балансирні (секторні).

(7) – Тип деформаційних швів – із зазначенням місць розташування таких типів: деформаційні шви закритого типу; щебенево-мастикові деформаційні шви; деформаційні шви, що заповнюються; деформаційні шви, що перекриваються (перекритим листом, гребінчастими плитами, відкотними плитами); деформаційні шви з еластомерним компенсатором тощо.

(8) – Спосіб поперечного об’єднання конструкції – вказати: балки не об’єднані, об’єднані "по діафрагмам", "по поперечним балкам та  зв’язкам", "по поздовжнім і поперечним  зв’язкам", "по плиті і поперечним  зв’язкам" тощо.

(9) – Поперечна схема – записати як сума відстаней між сусідніми головними несучими елементами прогонових будов (балками, вертикальними стінками коробок тощо) по осях; для плитних збірних мостів поперечна схема записується як ширина однієї плити, помноженої на кількість плит; для плитних монолітних мостів - ширина плити.

(10) – Товщина плити проїзної частини – розміри вказувати виміряні в натурі (від - до). У разі різної товщини плити (наприклад, сталезалізобетонні конструкції) - вказується найменша і найбільша товщина в характерних перетинах, точність вимірювання і запису 1 см.

(11) – Товщина одягу їздового полотна (баласту) – заміряти біля бордюру, розміри вказуються по натурних вимірах з точністю до 1 см.

(12) – Кількість головних балок – в коробчастих та таврових перерізах приймається за кількістю ребер (стінок), а в плитних збірних - за кількістю плит.

(13) – Висота головних балок – в середині прогону і біля опори - вказується разом з плитою для залізобетонних конструкцій і без плити для сталевих і сталезалізобетонних, точність вимірювань і запису 1 см. Товщина ребра - для нетипових прогонових будов.

(14) – Кількість поперечних балок (діафрагм) у прогоні – вказувати число балок (діафрагм) з урахуванням їх в опорних перерізах, а також висоту і матеріал, якщо він відрізняється від матеріалу головної несної конструкції; для нерозрізних прогонових будов розглядаються всі прогони, що входять в дану систему. Висота поперечних балок і діафрагм приймається без плити від верхньої до нижньої грані балки (діафрагми).

(15) – Кількість поздовжніх балок у панелі – вказується число другорядних поздовжніх балок між сусідніми головними балками.

(16) – Додаткове постійне навантаження – як додаткове навантаження (постійне) можуть бути комунікації, масивні огородження безпеки тощо, не передбачені проектом. Вказується також товщина додаткового (понад проектної товщини) шару, наприклад, 0,22 "зайвий" шар 0,07. Необхідно також вказувати додаткове погонне навантаження на балки, на яких вони закріплені, і номер балок, наприклад 3 т / м для балок 1 і 2.

(17) – Примітки – наводиться додаткова інформація про прогонову будову, крім пунктів 1-17. По прогоновим будовам записують конструктивні дані з поширення, для підсилених конструкцій вказують способи підсилення.

 

5.4 Форма 3. "Опори"

Опори записують по групах. В одну групу входять однакові по конструкції опори незалежно від їх висоти і відмінності розмірів окремих деталей. Для кожної опори або групи однакових опор потрібні наступнідані:

(1) – Тип опори – типи берегової опори: масивний стоян (обсипний або зі зворотними стінками), збірний стоян пальового або стійкового типу (однорядний, дворядний або козловий), стояни у вигляді лежневої опори та підпірної стінки інші типи. Типи проміжної опори: масивна, одностовпчата з ригелем, однорядна (дворядна) пальова, стійкова інші типи. При наявності особливих деталей в конструкції наводиться додаткова інформація в стислому вигляді.

(2) – Матеріал – сталь, залізобетон, бетон, бутобетон, кам'яна кладка, бетон і кам'яна кладка, цегляна кладка, інші матеріали.

(3) – Висота опори – записують послідовно в рядок по всіх опорах даної групи. Висоту визначають від верху підферменної площадки до природного рівня грунту або обрізу фундаменту по осі моста.

(4) – Розміри масивної частини опори – приймають по кресленням або за вимірюванням опори в нижній зоні із зазначенням місця виміру. Переріз записують: (довжина вздовж моста) помножена на (ширину поперек моста), якщо розмір визначений не виміром на місці, вказати джерело: з документації.

(5) – Кількість стояків – вказують загальне число стійок, для пальово-стійкових опор число паль відповідає числу стійок.

(6) – Схема опори – включає відстань від краю ригеля до осі першої стійки, відстані в осях між стійками (стовпами) поперек мосту, починаючи послідовно з боку першої стійки. Для дворядної опори записується відстань в осях між рядами стійок, стовпів.

(7) – Переріз стійки, ригеля, довжина ригеля – переріз ригеля записують у вигляді: ширина (розмір вздовж моста), висота ригеля, довжина ригеля. Переріз стійки записують у вигляді: (розмір вздовж моста) помножений на (розмір поперек моста) або діаметр.

(8) – Примітки – наводять відомості конструктивних особливостей опор, крім вказаних в пунктах 1-7. Наприклад, для розширених опор вказують спосіб розширення і конструктивне рішення. Для підсилених опор вказують спосіб підсилення.

 

5.5 Форма 4. "Фундаменти"

(1) – Тип конструкції фундаменту – зазначається відповідно до технічної документації на міст. Типи фундаментів: пальовий, високий пальовий ростверк, безростверкова опора (окремі стовпи з оболонок не зв'язані між собою ростверком), інші типи фундаменту.

(2) – Матеріал – залізобетон, бутобетон, кам'яна кладка, бетон і кам'яна кладка, цегляна кладка, інші матеріали.

(3) – Глибина закладення фундаменту – встановлюється за технічною документацією. Якщо фундамент пальовий, вказується глибина занурення паль. Якщо глибина забивання невідома – вказується: " > 6 м"

(4) – Розміри масивної частини фундаменту – розміри масивної частини приймають по кресленням або по обміру опори в нижній зоні із зазначенням місця виміру. Переріз записують: (довжина вздовж моста) помножена на (ширину поперек моста), якщо розмір визначений не виміром на місці, вказати джерело: з документації.

(5) – Кількість паль – з технічної документації, для пальово-стійкових опор, число паль відповідає числу стійок.

 (6) – Схема фундаменту – включає відстань від краю фундаменту до осі першої палі, відстані в осях між палями поперек мосту, починаючи послідовно з боку першої. Для дворядної опори записується відстань в осях між рядами паль.

(7) – Переріз палі, переріз ростверку, довжина ростверку – переріз ростверку записують у вигляді: ширина (розмір вздовж моста), довжина ростверку. Переріз палі записують у вигляді: (розмір вздовж моста) помножений на (розмір поперек моста) або діаметр.

(8) – Примітки – наводять відомості конструктивних особливостей фундаментів, крім наведених в 1-7.

 

5.6 Форма 5. "Відомість дефектів"

Відомість дефектів оформляється по кожній частині споруди у вигляді таблиці, яка складається з трьох колонок: у першій – місце розташування і розміри області пошкодження, у другій – опис дефекту з кількісними характеристиками, у третій – вплив на вантажопідйомність і довговічність

 

При складанні відомості дефектів слід групувати відомості в такі розділи:

1 Мостове полотно;

2 Прогонові будови;

3 Опори;

4 Фундаменти;

5 Регуляційні споруди;

6 Спряження моста з підходами;

7 Русло

При обстеженні мосту опис дефектів для паспорта здійснюється у вигляді словесного вираження лаконічним текстом в прийнятій послідовності. Число дефектів для запису не обмежується.

Форма 5 вміщує кількісну та якісну оцінку дефектів. Перелік кількісних характеристик кожного дефекту, обов'язкових для заповнення, детально наведений у [1] (розділ 8 та Додаток А).

 

5.7 Форма 6. "Стан споруди"

Оцінювання і прогнозування технічного стану споруди встановлюється згідно з ДСТУ-Н Б В.2.3-23.

 

Склад ДИНАМІЧНого ПАСПОРТА МОСТА

 

6.1 Форма динамічного паспорту моста наведена в Додатку Д і складається з титульного аркуша, чотирьох розділів та двох додатків, в яких згруповано відповідні таблиці та рисунки. На титульному аркуші міститься інформація про споруду, підпис відповідального виконавця та підпис керівника організації, яка склала паспорт.

6.2 Розділ 1 паспорту має назву "Динамічні навантаження на міст" та містить три таблиці, в яких наводиться інформація про динамічні навантаження, які діють постійно чи можуть діяти періодично на міст (див. п. Д.1.2).

6.3 В таблиці Д.1 динамічного паспорта моста (див. п. Д.1.2) відображено дію транспорту, яка виражається через функцію динамічного коефіцієнта, яка визначається випробуванням для кожної прогонової будови моста як функція від швидкості руху навантаження виду:

,

де: v – швидкість руху (м/с);

a та b – постійні.

Рекомендується ілюструвати (пояснювати) формулу графіком значень динамічного коефіцієнту за результатами випробувань.

6.4 Для районів з сейсмічністю більш ніж 6 балів наводяться дані про сейсмічність майданчика мосту – ці дані містяться у таблиці Д.2 динамічного паспорта моста (див. п. Д.1.2).

6.5 У таблиці Д.3 динамічного паспорта моста (див. п. Д.1.2) наведено інформацію про інші динамічні навантаження, до яких відносяться вітрові навантаження, дія гідроагрегатів, інших механізмів та обладнання, мікросейсмічні впливи тощо.

6.6 Розділ 2 паспорту має назву “Характеристики власних форм коливань прогонових будов моста” та поділений на підрозділи за кількістю прогонових будов даного моста. В кожному підрозділі є по три таблиці, в яких наведено інформацію про параметри власних форм коливань відповідної прогонової будови.

6.7 В таблиці Д.4 динамічного паспорта моста (див. п. Д.1.3) приводяться частоти та логарифмічні декременти власних форм коливань, які визначені за результатами випробувань моста.

6.8 У таблиці Д.5 динамічного паспорта моста (див. п. Д.1.3) приводяться ординати за кожною власною формою коливань для точок конструкції, в яких виконувалися вимірювання та інформація про які наводиться у додатках до динамічного паспорта моста.

6.9 Таблиця Д6 динамічного паспорта моста (див. п. Д.1.3) відображає картину зміни параметрів власних форм коливань прогонової будови порівняно зі всіма попередніми оцінюваннями.

6.10 Розділ 3 паспорту має назву "Особливості роботи моста на динамічні навантаження". Цей розділ відведено для запису висновків щодо результатів аналізу роботи моста на динамічні навантаження (зміни в параметрах власних форм коливань та їх причини, необхідність обмеження швидкості та інтервалу руху транспорту, оцінка сейсмостійкості, відповідність параметрів коливань нормам, рівень стійкості до вітрового навантаження тощо).

6.11 Розділ 4 має назву "Рекомендації" та заповнюється в разі потреби проведення певних заходів, які пов’язані з відхиленнями нормальної роботи моста на динамічні навантаження.

6.12 Дані, які наведені у додатку А до динамічного паспорту моста, є обов’язковими та містять інформацію про точки вимірювання на конструкції (місця встановлення датчиків). Ця інформація подається для кожної прогонової будови та може бути представлена як креслення з відповідними позначками та розмірами, або ж як схема конструкції з відповідними координатними осями та таблицею точок вимірювання та їх координатами.

6.13 Дані, які наведені у додатку Б до динамічного паспорту моста, є рекомендованими для довідок. У ньому представлені графіки, які ілюструють та підтверджують значення власних частот та їх декрементів, що визначені за результатами випробувань для кожної прогонової будови. Також доцільно давати коротку інформацію про експерименти, за якими були визначені власні частоти та їх декременти: точки прикладання навантаження (смуги руху навантаження), точки реєстрації тощо.


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 365; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ