І. Дослідження ринку та забезпечення випуску продукції



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

з курсу „Економіка, організація та управління виробництва”

для студентів хіміко-технологічних спеціальностей

усіх форм навчання

 

Черкаси 2010

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

з курсу „Економіка, організація та управління виробництва”

для студентів хіміко-технологічних спеціальностей

усіх форм навчання

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри економіки

та управління

Протокол № 8 від 18.02.10 р.

 

Черкаси 2010

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу „Економіка, організація та управління виробництва” для студентів хіміко-
технологічних спеціальностей всіх форм навчання / Укл.: Ткаченко Є.А. – Черкаси: – 28 с.

 

 

Укладач Ткаченко Є.А., к.е.н., доц.

Рецензент Столяренко Г.С., д.т.н., проф.

 

 

Редакційно-видавничий відділ ЧДТУ

257006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, 4к

ВСТУП

Курсова робота з „Економіка, організація та управління виробництва” розробляється на базі даних курсового проекту за спеціальністю і є його організаційно-економічною частиною.

В роботі використовуються виробничі показники виробництва, на якому студент працює або проходив практику, а також довідкові, нормативні, офіційні документи, стандарти, наукова, навчальна та методична література. При написанні роботи студент повинен показати своє вміння при розробці самостійних задач та їх розв'язанні, закріпити отримані знання при вирішенні проблем організації виробництва в умовах конкретної виробничої ситуації.

Висновки роботи повинні бути доказовими, аргументованими, достатніми, а техніко-економічні показники, отримані в курсовій роботі, зіставлені з показниками підприємства або аналогами інших виробництв.

В зв'язку з необхідністю обгрунтування випуску продукції на підприємстві, що є об'єктом проектування, у роботі:

наводяться стислий опис концепції і сутність організації випуску продукції та її переваги на ринку;

розкриваються можливості і стратегія реалізації продукції;

характеризується цільовий ринок (споживачі, особливості їх обслуговування, обсяги продажу, частка ринку, яку займе підприємство);

описуються конкурентні переваги підприємства;

наводяться головні економічні показники діяльності підприємства та загальні фінансові потреби (доход, прибутковість, період часу для досягнення беззбитковості, строки повернення інвестицій, кошти для них та кредити банків).

При цьому необхідно провести короткий аналіз справ у галузі -(узагальнені дані та тенденції розвитку, стисла характеристика нових продуктів, нових ринків збуту), а також розглянути нові фактори, які можуть позитивно або негативно вплинути на галузь, до якої відноситься підприємство.

Необхідно відмітити, що цей розділ курсової роботи (вступ) з його узагальнюючими даними пишеться в останню чергу, оскільки частина інформації для нього береться з наступних розділів, які наводяться нижче.

 

І. ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ

В процесі дослідження ринку студент повинен дати відповіді на такі запитання:

· хто є споживачі продукції?

· де знаходяться споживачі?

· на яку кількість споживачів розраховувати?

· яка кількість продукції потрібна споживачам і чи зможуть вони її купити?

 

Дослідження ринку проводиться в декілька етапів:

 

1. Ідентифікація та розподіл споживачів на однорідні групи.

2. Вибір місця розташування підприємства. При цьому потрібно враховувати такі вимоги:

– максимальне наближення виробництва до джерел сировини, палива, енергії, до постачальників вихідних матеріалів та напівфабрикатів, а також до районів споживання готової продукції;

– спеціалізація економічних районів;

– комплексний розвиток економічних районів,
вдосконалення галузевої структури та внутрішньо-районних зв'язків, кооперування підприємств;

– наявність трудових ресурсів і розвиток інфраструктури регіону.

В процесі вибору пункту розміщення підприємства необхідно подати таку інформацію:

· коротку економіко-географічну характеристику економічного району, в якому передбачається організація будівництва підприємства, перспективи господарського розвитку району, його сировинні та паливно-енергетичні ресурси;

· сучасний стан виробництва та споживання продукції в регіоні (перелік діючих підприємств, обсяг виробництва і споживання продукції в регіоні та реалізація її за межами регіону);

· коротку характеристику пункту будівництва, транспортних умов, трудових ресурсів, будівельного майданчика, джерел отримання води, енергії, та ін.

3.Забезпечення підприємства сировиною, напівфабрикатами,
паливом та енергією
.

В цьому розділі потрібно навести вимоги виробництва до якості сировини, матеріалів, їх кількості та захисту довкілля при виробництві продукції.

4. Оцінка конкурентів та їх можливостей.

5.Визначення загальної ємкості ринку і частки підприємства
на цьому ринку.

Ємкість ринку - це загальна кількість всіх потенційних споживачів на цільовому ринку, яка визначається характеристикою потенційних споживачів та використанням інформації про ринок, консультацій маркетингових фірм, різних публікацій.

 

II. МАРКЕТИНГ – ПЛАН

 

Розробка маркетинг-плану включає декілька етапів:

1) Опис продукту, з яким підприємство виходить на ринок.

2) Сегментація ринку і визначення цільового рийку підприємства.

3) Визначення цілей і завдань, які бажає досягнути підприємство.

4) Розробка стратегії проникнення і завоювання ринку підприємством.

Реалізація стратегії маркетингу відбувається шляхом:

· формування цінової політики;

· вибору каналу збуту продукції;

· вибору способів організації рекламної компанії;

· формування політики підтримання продукції на ринку.

На рівень ціни впливають такі фактори: затрати на виробництво і реалізацію продукції, умови конкуренції, економічна ситуація, місце розташування підприємства, психологія споживача та ін. Стратегія ціноутворення включає такі напрямки:

1) стратегію закріплення на ринку;

2) стратегію зняття вершків;

3) стратегію цінових ліній;

4) стратегію «географічної ціни»;

5) стратегію зниження цін;

6) стратегію «опортуністичного ціноутворення»;

7) інші напрямки.

Таким чином, враховуючи фактори та напрямки ціноутворення, визначення ціни залежить від: 1) собівартості продукції; 2) наявності унікальних якостей товару; 3) ціни продуктів-конкурентів.

При організації реалізації необхідно визначити методи збуту, які будуть застосовуватися - прямий маркетинг, торговельні представники, діючі торговельні організації. При цьому необхідно зазначити, як відбиратимуться торговельні агенти та фірми, коли вони починатимуть представляти підприємство, регіони їх діяльності, обсяги продажу кожного з них.

Складовою частиною маркетинг-плану є рекламна програма, в якій необхідно визначити:

– конкретні цілі і завдання рекламної діяльності підприємства;

– засоби розповсюдження рекламної інформації;

– бюджет витрат на рекламу.

В маркетинг-плані необхідно також викласти проблеми і процедуру сервісу і гарантійного обслуговування виробів підприємства (підтримання продукту на ринку): чи гарантійне обслуговування буде проводитися спеціалізованими фірмами, агентствами, ділерами, чи сервісне обслуговування буде частиною бізнесу підприємства, чи воно буде входити в операційні витрати підприємства.

III. ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН ПІДПРИЄМСТВА

 

Виробничий план включає такі основні розділи:

1) Вибір методу виробництва та режиму роботи цеху (підприємства).

В розділі наводяться техніко-економічна оцінка та технічна схема виробництва, основні виробничі операції, враховуються нові досягнення техніки та технології в галузі.

Режим роботи цеху (підприємства) може бути перервним або безперервним, може мати 1, 2, 3, 4 зміни на добу, тривалість змін може бути 6, 7, 8 годин.

У виробництвах, де зупинка обладнання може призвести до значних витрат сировини, матеріалів, порушення технологічного режиму, використовується безперервний режим роботи, в інших -перервний.

В залежності від типу виробництва робота підприємства організується в безперервному режимі в 3 зміни по 7-8 годин або в 4 зміни по 6 годин. В перервному режимі робота може бути організована в 1, 2 та більше зміни.

Враховуючи вибраний режим роботи, розробляють графік роботи змін.

 

2) Машини і обладнання цеху (підприємства).

Для розрахунків необхідної кількості обладнання:

· визначають фонд часу роботи машин і обладнання (в залежності від режиму його роботи);

· розраховують і розробляють графік ППР обладнання;

· розраховують виробничу потужність цеху (підприємства):

· розраховують вартість основних фондів.

 

а) Фонд часу роботи машин та обладнання.

При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.

Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи обладнання на рік:

Fк=24 · 365=8760 год.

Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в залежності від встановленого режиму виробництва:

Fд=365 • nр,

де nр - кількість годин роботи обладнання на добу.

Для безперервного режиму:

Fк = Fд

Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:

Fеф = Fд – Трем. – То,

 

де Трем. - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту на протязі року;

То - тривалість зупинок технологічного характеру за рік.

 

б) Розрахунок і побудова графіку ІШР обладнання.

Система планово-попереджувального ремонту обладнання
підприємства включає поточний, капітальний ремонт та
міжремонтне обслуговування.

Згідно з ремонтними нормативами, які регламентують час роботи обладнання між ремонтами, розраховується структура міжремонтного циклу і будується графік ППР.

В загальній кількості ремонтів в міжремонтному циклі один з них є капітальним:

αк = 1

Кількість поточних ремонтів визначається за формулою:

 

,

 

де - кількість капітальних ремонтів;

- кількість поточних ремонтів в міжремонтному циклі;

- тривалість міжремонтного циклу, год;

- тривалість міжремонтного періоду відповідно поточного ремонту, год.

Відповідно до проведених розрахунків визначають структуру циклу, кількість ремонтів за рік і будують графік ППР обладнання цеху (табл.3.1).

 

Таблиця 3.1 – Річний графік планово-попереджувального ремонту
обладнання цеху __________ на 199­­­__ рік

 

Наймену- вання облад- нання Нормативи часу безперервної роботи між ремонтами (чисельник) і зупинки на ремонти (знаменник) в годинах Дата остан- нього ремонту та його позна- чення К або Пт Умовне позначення ремонту   Річна тривалість зупинок, год.
  І кн.   II кв.   III кв.   IV к в.
По «К» ремонту По «Пт» ремонту Місяці
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1. 2. 3.       Пт К Пт Пт Пт К Пт Пт Пт К Пт Пт  

 

в) Розрахунок виробничої потужності цеху (підприємства).

Виробнича потужність дільниці визначається продуктивністю основного агрегату; виробнича потужність цеху - продуктивністю основної дільниці; виробнича потужність виробництва виробничою потужністю основного цеху.

Розрахунок виробничої потужності проводиться за формулами:

- для безперервних процесів: ;

;

- для періодичних процесів: ,

де - продуктивність агрегату за годину (із натуральних одиницях);

- виробіток продукції за один цикл;

n - кількість агрегатів;

mц - кількість циклів в одиницю часу;

Теф - ефективний фонд часу роботи обладнання;

Кр - витратний коефіцієнт (витрати сировини або напівфабрикатів на одиницю готової продукції);

Кв - коефіцієнт виходу продукції (вихід готової продукції з одиниці сировини чи напівфабрикатів).

При визначенні ефективного фонду часу роботи обладнання важливими є розрахунки тривалості ремонтних робіт та технічних зупинок:

Теф = Тд – Тк. – Трем – Тт.о.,

де Тд - дійсний (номінальний) фонд роботи обладнання, визначений раніше (Тд=);

Тк - тривалість капітального ремонту (в системі ППР прийнято Тк = 20 днів);

Трем - тривалість зупинок на ремонти за рік:

Трем = αt ·tt,

 

де αt - кількість ремонтів на рік;

tt - тривалість зупинок на ремонти.

 

Кількість ремонтів кожного виду на рік визначається за формулою:

а' = а · 8640/t,

де а - кількість ремонтів певного виду в міжремонтному циклі;

t- тривалість міжремонтного циклу.

 

Значення тривалості зупинок в ремонті є нормативними і наводяться в галузевих нормативах ППР обладнання. В періодичних виробництвах ремонти обладнання, які виконуються у вихідні дні або в перервах між робочими змінами, не враховуються при підбитті підсумків річних зупинок на ремонти.

Тривалість технологічних зупинок розраховується за нормами, які передбачені технологічним регламентом або правилами технічної експлуатації:

,

де tц - тривалість робочого циклу, год;

tц.о. - тривалість зупинок на протязі одного циклу, год.

 

г) Розрахунки вартості основних фондів.

До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість обладнання.

Розрахунки вартості будівель та споруд здійснюються за даними їх вартості на підприємстві, де студент проходив практику або працює (якщо він навчається з відривом від виробництва) - табл.3.2.

Таблиця 3.2 – Розрахунки вартості будівель та споруд

 

Найменування будівель, споруд Кількість одиниць Ціна за одиницю, грн. Процент амортизації Сума амортизації
І. Будівлі 1.Основні цехи 2.Допоміжні та під-собні цехи 3.Загальнозаводські будівлі II. Споруди 1.Виробничі споруди. 2.Загальнозаводські споруди        
Разом по будівлях та спорудах        

Вартість технологічного, силового (електродвигуни), транспортного та іншого обладнання (попередньо складається специфікація обладнання) визначається за прейскурантами цін або за даними заводу, де студент проходив практику або працює (табл.3.3).

 

Таблиця 3.3 – Розрахунки вартості обладнання

Найменування обладнання Кількість одиниць Ціна за одиницю 10-15% витрат на монтаж і транспорт Вартість з урахуванням монтажу і транспорту Процент амортизації Сума аморти-зації
             

 

Визначення вартості кожного виду обладнання повинно бути обґрунтоване посиланням на відповідний прейскурант або бухгалтерський документ підприємства. При використанні нестандартного обладнання і відсутності прейскуранту чи бухгалтерського документу необхідно зробити спеціальний розрахунок, виходячи з типу апарата, характеру металу, його ваги та інших параметрів, або використати дані проекту, за яким завод побудований. До розрахованої вартості обладнання додають вартість неврахованого обладнання (10-15 %).


Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!